Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №560/22256/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22256/25

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту, зобов`яізання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з позовом, в якому просять:

1. Визнати протиправним та скасувати пункт 68 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 серпня 2024 року №98/975, про призначення батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.12.2022 – в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 – сина, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, помилково встановила розмір виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, однак згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено, що одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 15 млн. гривень.

Ухвалою суду від 02.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка встановлює одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн лише у випадках: загибелі військовослужбовця або смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час безпосередньої участі в бойових діях або інших заходах з національної безпеки, не пізніше ніж через рік після такого поранення, стверджує, що смерть військовослужбовця ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу, жодних даних щодо наявності у військовослужбовця поранення, травми, контузії або каліцтва, що могли б зумовити смерть, не встановлено.

Вказує, що оскільки позивачі звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, що підтверджується формою і змістом поданої ними заяви, вони вже реалізували своє право на одноразову грошову допомогу, що унеможливлює повторну реалізацію цього ж права за іншою правовою підставою, відповідно до частини восьмої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивачі подали відповідь на відзив, у якій із доводами відповідача не погоджуються. Посилаючись на приписи постанови №168, наголошують, що Кабінет Міністрів України при встановленні права сімей загиблих осіб на одноразову грошову допомогу не визначає жодних інших умов її виплати, окрім факту смерті особи у період воєнного стану.

Стверджують, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн, оскільки загибель їх сина настала в період воєнного стану під час захисту Батьківщини та безпосередньої його участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення відповідних заходів та у період здійснення таких.

Зауважують, що не могли самостійно обирати форму заяви, адже її було надано працівником територіального центру та соціальної підтримки без можливості альтернативи. Подальше призначення виплати відбувається саме комісією Міністерства оборони України, яка у свою чергу повинна була слідкувати за призначенням розміру виплати, який визначає закон.

Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що сам факт смерті військовослужбовця під час дії воєнного стану або проходження військової служби не є самостійною та достатньою правовою підставою для призначення допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168. Стверджує, що вирішальне значення має саме характер причини смерті та відповідність її вичерпному переліку підстав, прямо визначених наведеною вище постановою.

Позивачі звернули увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24, відповідно до якого для дотримання вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 допускається смерть, коли внаслідок ворожих дій в зоні бойових дій та під час виконання бойового завдання було нанесено шкоду військовослужбовцю, яка хоч і не призвела до смерті, але стала причиною розвинення хвороби, яка призвела до смерті. Зазначили, що матеріалами справи підтверджується, що їх син - військовослужбовець, що отримав ушкодження здоров`я саме під час виконання бойового завдання, після отримання поранення був евакуйований із району ведення бойових дій до лікувального закладу, його стан супроводжувався тяжкими клінічними проявами, які призвели до розвитку патологічного процесу, набряк головного мозку та внутрішньочерепний крововилив є безпосереднім клінічним механізмом смерті, який перебуває у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я, отриманим за обставин, визначених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Солдат ОСОБА_3 , призваний за мобілізацією, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , призначений на посаду номера обслуги 2 міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 04.03.2022 №65.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03.12.2022 №342 солдат ОСОБА_3 справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків.

У витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 07.12.2022 №346 зазначено, що солдат ОСОБА_3 вибув до лікувального закладу у зв`язку із пораненням, контузією, травмуванням, отриманими під час ведення бойових дій з 07.12.2022 до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №7606 від 13.12.2022 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання - набряк головного мозку, внутрішньочерепний крововилив (нетравматичний), неуточнений.

Причина смерті ОСОБА_3 - І62.9 Внутрішньочерепний крововилив (нетравматичний), неуточнений, що підтверджується довідкою про причину смерті від 13.12.2022.

У матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19.12.2022 Красилівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 45 років у Дніпропетровській області, м. Дніпро, район Соборний.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11.09.2023 №245 солдат ОСОБА_3 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті внутрішньочерепного крововиливу (нетравматичний), неуточнений, 13.12.2022 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

До матеріалів справи долучено відповідь на запит від 04.01.2024, у якій вказано, що 12.12.2022 проведено судово-медичну експертизу трупа за фактом смерті ОСОБА_3 . Відповідно до висновка експерта №7606 від 13.12.2022 смерть настала від судинного ураження головного мозку у вигляді крововиливу у праву півкулю головного мозку, клінічний перебіг якого ускладнився набряком головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа; видано остаточне свідоцтво про смерть №7606: а) Набряк головного мозку, І62.9 б) Внутрішньочерепний крововилив (нетравматичний), неуточнений.

В акті службового розслідування зазначено, що факт смерті стрільця-санітара 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_3 , згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 1 та п. 10 ІІ Наказу МОУ №332 від 27.10.2021 року «Про затвердження інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», вважається таким, що стався під час проходження військової служби за мобілізацією Збройних Сил України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України.

Також в акті службового розслідування зазначено, що солдат ОСОБА_3 в районі АДРЕСА_2 під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил російської федерації був евакуйований до лікувального закладу у важкому стані від гострого респіраторного захворювання; 12.12.2022, перебуваючи у лікувальному закладі, помер від внутрішньочерепного крововиливу.

У витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 03.08.2023 №5684 «Про результати службового розслідування» вказано, що факт смерті солдата ОСОБА_3 вважається таким, що стався під час проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України; смерть сталася не під час бойових дій із здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил російської федерації на території Донецької області.

За змістом витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії, протокол №468 від 08 лютого 2024 року, захворювання солдата ОСОБА_3 , 1977 року народження, одержане ним під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 11.09.2023 року №254: «Набряк головного мозку. Внутрішньочерепний крововилив (нетравматичний), неуточнений» послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №7606, виданим 13.12.2022 року КЗ «Дніпропетровське обласне бюро експертизи» Дніпропетровської обласної ради та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 19.12.2022 року Красилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, Так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Із витягу із іменного списку безповоротних втрат особового складу військової частини НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_3 , солдат, стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Яромирка Хмельницького району Хмельницької області, 04.03.2022 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключений зі списків частини відповідно до наказу 11.09.2023 №254 (по стройовій частині), загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті внутрішньочерепного крововиливу (нетравматичний, неуточнений), мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 .

07.03.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами, у яких просили виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю сина - солдата ОСОБА_3 , який під час проходження військової служби помер.

Згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 №98/975, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. №975: батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.12.2022 - в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

У витязі з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2024 № 1198 «Про виплату грошової допомоги членам сім`ї (утриманцям) солдата ОСОБА_3 » зазначено, що ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_2 (батько) мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (2022), у сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Також до матеріалів справи долучено довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 04.03.2022 по 03.04.2022, з 22.04.2022 по 12.09.2022, з 28.11.2022 по 06.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Волноваський р-н., Вугледарська ТГ Донецька обл., Бахмутський р-н., Бахмутська ТГ, Донецька область.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаючи порушеними їх права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168, а саме у розмірі 15 млн. грн в рівних частках кожному, звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Держава, згідно із частиною п`ятою статті 17 Конституції України, забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 передбачено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Суд також звертає увагу на те, що абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII було викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16.07.2025 № 4546-IX (далі - Закон № 4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24.02.2022. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Наведеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000 гривень.

Водночас предметом цього спору є правомірність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 30.08.2024, тобто рішення, прийнятого до набрання чинності Законом № 4546-IX. Тому оцінка законності оскарженого рішення здійснюється з урахуванням правового регулювання, чинного на момент його прийняття, правових підстав позову та виняткового характеру зазначеної грошової допомоги.

Закон № 4546-IX не слугував правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення Міністерства оборони України. Як вбачається з пояснювальної записки до цього Закону, його мета полягала в уніфікації підходів до обчислення розміру виплат членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час перебування в полоні, а також у врегулюванні деяких питань призначення одноразової грошової допомоги. З огляду на це, зазначені законодавчі зміни не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не пов`язані з перебуванням військовослужбовця в полоні.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з положеннями пункту 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Із положень пункту 2 Постанови № 168 слідує, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим судам необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

Тому при вирішенні спорів цієї категорії суди повинні розмежовувати три правові ситуації: перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції; друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168; третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

За таких обставин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Так, врахувавши зазначене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 відступила від таких висновків та сформувала наступні: положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього; право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони; сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168; за відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, суд виходить із конкретних фактичних обставин, встановлених під час розгляду цієї справи.

Як слідує із матеріалів справи, причиною смерті ОСОБА_3 визначено набряк головного мозку, внутрішньочерепний крововилив (нетравматичний), неуточнений.

Також в акті службового розслідування зазначено, що солдат ОСОБА_3 в районі н. п. Бахмут Донецької обл. під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил російської федерації був евакуйований до лікувального закладу у важкому стані від гострого респіраторного захворювання; 12.12.2022, перебуваючи у лікувальному закладі, помер від внутрішньочерепного крововиливу.

Крім того, відповідно до витягу з протоколу №468 від 08 лютого 2024 року засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, пов`язане із захистом Батьківщини.

Разом із тим суд зазначає, що встановлення військово-лікарською комісією причинного зв`язку між захворюванням та захистом Батьківщини, проходженням військової служби саме по собі не є достатньою та безумовною правовою підставою для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої абзацом першим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Наведеними приписами встановлено спеціальні умови призначення зазначеної виплати, які пов`язуються саме із загибеллю військовослужбовця за визначених законодавцем обставин, а не з будь-яким випадком смерті особи, яка проходила військову службу.

Суд наголошує, що поняття «загибель», використане законодавцем у пункті 2 Постанови №168, є самостійною юридичною категорією, яка має спеціальний зміст та підлягає застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями законодавства, що регулює питання соціального захисту військовослужбовців.

Водночас сам по собі факт смерті військовослужбовця у період проходження військової служби або встановлення зв`язку захворювання із захистом Батьківщини, проходженням військової служби не є тотожним поняттю «загибель» у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови №168 та не породжує автоматичного виникнення права членів сім`ї на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 гривень.

З матеріалів справи не вбачається, а позивачами не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій або виконання інших завдань, визначених пунктом 2 Постанови №168.

Так само матеріали справи не містять доказів існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, що є визначальною юридичною обставиною для застосування положень пункту 2 Постанови №168.

Отже, встановлений військово-лікарською комісією причинний зв`язок захворювання із захистом Батьківщини свідчить про наявність підстав для застосування до членів сім`ї померлого відповідних соціальних гарантій, передбачених законодавством про соціальний захист військовослужбовців, однак сам по собі не підтверджує наявності тих спеціальних юридичних фактів, з якими Постанова №168 пов`язує виникнення права саме на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 гривень.

Суд також бере до уваги, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби або захистом Батьківщини, безумовно є підставою для надання членам його сім`ї передбачених державою соціальних гарантій та свідчить про необхідність забезпечення підвищеного рівня їх соціального захисту.

Разом із тим предметом розгляду у цій справі є не питання наявності у позивачів права на соціальне забезпечення взагалі, а виключно перевірка правомірності рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги саме у розмірі 15 000 000 гривень на підставі пункту 2 Постанови №168.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 68, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 серпня 2024 року №98/975, про призначення батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.12.2022 - в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожному та зобов`язання Міністерства оборони України призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 - сина, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15 000 000 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 вересня 2026 року

Позивачі:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )

Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6,м. Київ,03168 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Головуючий суддя Д.А. Божук