Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №560/5591/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5591/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства «ГІПСОВИК» «ГІПС ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Кам`янець-Подільського акціонерного товариства «ГІПСОВИК» «ГІПС ПЛЮС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми "Р" від 27 березня 2026 №7330/2201-0708, форми "Р" від 27.03.2026 №7331/2201-0708. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач за результатами документальної перевірки безпідставно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з придбання палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ у ПП «ЕКОТЕК-2» та, як наслідок, про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Вказує на те, що реальність господарських операцій підтверджується наданими відповідачу та суду документами. Вважає, що висновки перевірки ґрунтуються переважно на припущеннях щодо діяльності контрагента та інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, тоді як доказів вини позивача у вчиненні податкових правопорушень відповідачем не здобуто.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки встановлено нереальність господарських операцій позивача з придбання палива рідкого синтетичного у ПП «ЕКОТЕК-2». Зазначає, що у контрагента були відсутні необхідні матеріальні та трудові ресурси, активи для здійснення відповідного постачання, а також документи, які підтверджують походження та рух товару, зокрема документи щодо складського обліку та сертифікати відповідності. Вважає, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а придбаний товар отримано у невизначений спосіб, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими відповідно до вимог законодавства.

У відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив сторони підтвердили доводи, викладені у позові та відзиві.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства "Гіпсовик" "Гіпс Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.10.2019 по 31.12.2025, та за період з 01.07.2019 по 31.12.2025 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт від 11.03.2026 №4332/22-01-07-08/22778314, яким зафіксовані порушення платником вимог закону, зокрема:

- п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.2.1, п.2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, п.5 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 81761 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: за IV квартал 2019 в сумі 81761 грн.;

- п.44.1 ст.44, п. п. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 90846 грн., в тому числі за жовтень 2019 в сумі 90846 грн.

Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що задекларовані Позивачем господарські операції з ПП «ЕКОТЕК-2» не опосередковуються реальним рухом активів та мають суто документальне оформлення з огляду на таке:

- відсутність ресурсів у постачальника. ПП «ЕКОТЕК-2» не має об`єктів оподаткування, складських приміщень та трудових ресурсів (відсутні наймані працівники згідно зі звітом 1-ДФ за 4 кв. 2019).

- обставини щодо місця навантаження. За адресою навантаження (с. Федюківка вул. Новака, 55-А) зареєстровані нежитлові будівлі (корівники), що належать ПФ «Агробізнес-Центр». В ЄРПН відсутні дані про оренду цих приміщень постачальником.

- обрив ланцюга постачання. Попередні контрагенти по ланцюгу (ТОВ «НОРДОПТ ЛІМІТЕЛ», ТОВ «ЄВРОДОНБУДСТАНДАРТ») не є виробниками палива та формували податковий кредит за рахунок товарів іншої номенклатури (продукти харчування, одяг, тощо), що свідчить про неможливість встановлення джерела походження палива.

- дефекти транспортних та супровідних документів. У базах даних МВС відсутня інформація щодо причепа НОМЕР_1 . Крім того, транспортні засоби перевізника не отримували свідоцтв про допуски до перевезення небезпечних вантажів. До перевірки також не було надано сертифікатів відповідності (якості) на паливо та журналів в`їзду/виїзду автомобілів.

За результатами перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

- форми «Р» від 27.03.2026 №7330/2201-0708, яким визначено суму збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 81761 грн., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями + 81761 грн.;

- форми «Р» від 27.03.2026 №7331/2201-0708, яким визначено суму збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 113557, 50 грн., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями + 90846 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22711,50 грн.

Отже, не спростовуючи по суті фактичну наявність палива у Позивача, контролюючий орган прийшов до висновку, що воно було отримане у невизначений спосіб. Внаслідок цього Відповідач кваліфікував вартість палива (454 230 грн. без ПДВ) як безоплатно отриманий актив, що призвів до зростання власного капіталу підприємства та заниження інших операційних доходів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV). Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що безпосередньою підставою для прийняття оскаржуваних ППР став висновок контролюючого органу про нереальність (безтоварність) господарських операцій з придбання Позивачем у жовтні 2019 палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ у постачальника ПП «ЕКОТЕК-2».

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством Кам`янець-Подільського акціонерного товариства «ГІПСОВИК» «ГІПС ПЛЮС» (надалі Позивач, Покупець) та Приватним підприємством «ЕКОТЕК-2» (надалі Постачальник) було укладено Договір поставки від 01 жовтня 2019 №28-09/19.

Відповідно до умов цього Договору протягом жовтня 2019 ПП «ЕКОТЕК-2» здійснило постачання на адресу Позивача товару - палива рідкого синтетичного марки СЖТ-КМ у загальній кількості 52,92 тонни на загальну суму 545 076,00 грн., у тому числі ПДВ 90 846,00 грн.

Фактичний рух активу (передача товару від Постачальника до Покупця) оформлений наступними первинними документами бухгалтерського обліку: видаткова накладна від 22.10.2019 №11 на постачання палива у кількості 25,24 т на загальну суму 259 972,00 грн. (у т.ч. ПДВ 43 328,67 грн.), видаткова накладна від 25.10.2019 №12 на постачання палива у кількості 27,68 т на загальну суму 285 104,00 грн. (у т.ч. ПДВ 47 517,33 грн).

На підставі вказаних видаткових накладних ПП «ЕКОТЕК-2» виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (дата реєстрації 12.11.2019) податкові накладні від 22.10.2019 №12 та від 25.10.2019 №13. Суми ПДВ за цими накладними були включені Позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2019.

Доставка придбаного палива на територію Позивача здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується складеними товарно-транспортними накладними (ТТН): ТТН від 22.10.2019 №22/10 (найменування вантажу - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, кількість 25,240 т), ТТН від 25.10.2019 №25/10 (найменування вантажу - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ, кількість 27,680 т).

Згідно з реквізитами вказаних ТТН замовником перевезення (платником) та вантажовідправником виступало ПП «ЕКОТЕК-2», вантажоодержувачем - ДП «ГІПС ПЛЮС». Автомобільним перевізником залучено третю особу ТОВ «Укрторг-Черкаси» (водій ОСОБА_1 ). Перевезення здійснювалось автомобілем марки «Фріландер» (д.н.з. НОМЕР_2 ) з причепом (д.н.з. НОМЕР_1 ). Пунктом навантаження у ТТН визначено адресу вул. Новака, 55-А, с. Федюківка, Черкаська обл., а пунктом розвантаження - м. Кам`янець-Подільський.

На виконання договірних зобов`язань Позивач здійснив оплату вартості поставленого товару у повному обсязі шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківський рахунок ПП «ЕКОТЕК-2», що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Оприбуткування палива та його подальше використання у власній виробничо-господарській діяльності Позивача відображено у регістрах бухгалтерського обліку. На підтвердження цього надано оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках (зокрема, рахунку 203 «Паливо»), картки бухгалтерських рахунків, а також акти списання товарів.

Дослідивши вказані первинні документи, суд встановив, що вони оформлені належним чином, містять обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону №996-XIV, підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками. Сукупність цих документів об`єктивно підтверджує факт зміни майнового стану Позивача, рух активів, тобто настання реальних правових та економічних наслідків.

Водночас у відзиві Відповідач зазначає, що згідно з податковими базами даних у прямого постачальника ПП «ЕКОТЕК-2» відсутні об`єкти оподаткування (основні засоби, склади), не подано форму № 20-ОПП, відсутні наймані працівники згідно зі звітом 1-ДФ. Крім того, Відповідач проаналізував ланцюг постачання товару і встановив, що попередні постачальники (ТОВ «НОРДОПТ ЛІМІТЕЛ» та ТОВ «ЄВРОДОНБУДСТАНДАРТ») також не мали відповідних ресурсів, а ТОВ «ЄВРОДОНБУДСТАНДАРТ» взагалі формувало податковий кредит за рахунок придбання продуктів харчування (цукерки, печиво, напої), одягу, але в подальшому реєструвало податкові накладні на реалізацію палива рідкого синтетичного. З цього Відповідач робить висновок про «обрив ланцюга», неможливість встановлення походження товару та штучну зміну номенклатури.

Разом з тим, Відповідачем під час перевірки не здобуто і до суду не надано жодних належних доказів того, що Позивач був обізнаний про характер діяльності ТОВ «ЄВРОДОНБУДСТАНДАРТ», узгоджував свої дії з ПП «ЕКОТЕК-2» для незаконного отримання податкової вигоди або мав можливість перевірити походження усього придбаного палива від виробника. За відсутності доведеного факту змови або умислу, відсутність складів у контрагента та "перелом номенклатури" на початку ланцюга постачання не нівелює факт реального отримання палива самим Позивачем.

Суд виходить з того, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі не можуть бути підставою для висновку про нереальність взаємовідносин позивача. Чинне податкове законодавство не покладає на платника податку обов`язок контролювати діяльність усіх суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання та не ставить право на податковий кредит в залежність від наявності/відсутності в них трудових і виробничих ресурсів, складських приміщень чи правильного ведення ними податкового обліку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини платник податку не повинен зазнавати негативних наслідків через порушення податкового законодавства його контрагентом або третіми особами у ланцюгу постачання, якщо не доведено його безпосередню причетність до таких порушень (рішення у справах «Інтерсплав проти України», «Булвес АД проти Болгарії»).

Згідно з Актом перевірки оскільки ПП «ЕКОТЕК-2» не могло поставити паливо через відсутність активів, але це паливо фізично наявне у Позивача, Відповідач дійшов висновку, що товар отримано у «невизначений спосіб» і для цілей бухгалтерського обліку є безоплатно отриманим. На цій підставі Відповідач застосував п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» (збільшення активу зумовлює зростання власного капіталу) та донарахував Позивачу 81761 грн. податку на прибуток через заниження іншого операційного доходу на суму 454 230 грн.

Суд вважає такий висновок Відповідача помилковим, адже згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення.

Водночас, як уже встановлено судом, Позивач надав банківські виписки та платіжні інструкції, які доводять 100% оплату вартості палива (545076 грн.) на рахунок ПП «ЕКОТЕК-2». Факт списання грошових коштів з рахунку Позивача Відповідачем не спростовано. Оплачений товар за своєю економічною та юридичною суттю не може класифікуватися як «безоплатно отриманий». Припущення контролюючого органу про те, що товар з`явився у Позивача «в невизначений спосіб» попри наявність договору, ТТН та банківської транзакції оплати, є бездоказовим. Відповідно, збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості оплаченого палива є порушенням податкового законодавства з боку Відповідача.

Відповідач зазначає також про виявлені перевіркою невідповідності у транспортних документах, зокрема: місцем навантаження вказано с. Федюківка вул. Новака, 55-А, де, за даними реєстру, знаходяться корівники-бокси ПФ «Агробізнес-Центр», і договорів їх оренди з постачальниками не зареєстровано; причіп НОМЕР_1 відсутній у базах даних транспортних засобів; згідно з наданою до суду відповіддю ГСЦ МВС від 27.04.2026 автомобілі не отримували Свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів (СЖТ-КМ) у жовтні 2019. Надаючи правову оцінку цим доводам, суд виходить з такого.

По-перше, наявність за адресою навантаження нежитлових будівель (навіть зареєстрованих як корівники) без реєстрації договору оренди не є абсолютним і беззаперечним доказом фізичної неможливості завантаження автомобіля у цьому місці. Відсутність реєстрації речового права на оренду свідчить виключно про можливе порушення у сфері державної реєстрації речових прав, але не доводить безтоварності операції.

По-друге, товарно-транспортна накладна фіксує сам факт переміщення вантажу. Описка або неточність у зазначенні реєстраційного номеру транспортного засобу не скасовує факту прибуття вантажу на територію Позивача.

По-третє, суд критично оцінює надану Відповідачем відповідь ГСЦ МВС. Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Оскільки факт відсутності свідоцтв про перевезення небезпечних вантажів (ADR) не досліджувався під час перевірки і не зафіксований в Акті перевірки як підстава для прийняття ППР, суд не приймає ці докази як підставу для обґрунтування законності оскаржуваних рішень.

Крім того, у даних правовідносинах ДП «ГІПС ПЛЮС» виступало виключно у статусі вантажоодержувача. Згідно з ТТН замовником транспортних послуг було ПП «ЕКОТЕК-2», а виконавцем - автоперевізник ТОВ «Укрторг-Черкаси». Позивач не укладав договір на перевезення і не був зобов`язаний, а рівно й позбавлений реальної можливості перевіряти наявність у водіїв перевізника відповідних свідоцтв МВС чи правильність внесення номерних знаків до ТТН. Порушення автоперевізником правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС, є підставою для адміністративної відповідальності самого перевізника, але не може розглядатися як підстава для позбавлення вантажоодержувача (Позивача) права на податковий кредит щодо реально отриманого та оприбуткованого товару.

До того ж сама по собі наявність недоліків чи відсутність ТТН не є безумовним доказом безтоварності операції, якщо рух активів підтверджується сукупністю інших первинних документів.

Відповідач у Акті перевірки вказує на те, що Позивач не надав сертифікатів якості (відповідності) на поставлене паливо, що, на думку податкового органу, унеможливлює ідентифікацію активу.

Оцінюючи вказаний аргумент, суд вважає, що сертифікат якості (відповідності) за своєю правовою природою є документом, який підтверджує фізико-хімічні або експлуатаційні властивості товару згідно зі стандартами. Цей документ не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не фіксує зміст та обсяг самої господарської операції, не підтверджує передачу прав власності на товар чи рух грошових коштів. Невиконання постачальником обов`язку щодо передачі сертифікатів якості (навіть якщо це передбачено договором) може слугувати підставою для цивільно-правових претензій покупця до продавця, але жодним чином не свідчить про те, що господарська операція була фіктивною і не відбулася в дійсності.

Проаналізувавши всі доводи сторін та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Позивачем з наданням повного пакету первинної документації доведений факт реального здійснення господарських операцій із придбання палива рідкого синтетичного у ПП «ЕКОТЕК-2». Це паливо було оприбутковане, оплачене у повному обсязі та використане Позивачем у власній виробничій діяльності.

Натомість Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку доказування правомірності своїх рішень. Доводи Відповідача ґрунтуються на припущеннях, аналізі податкових баз даних щодо третіх осіб, екстраполяції порушень контрагентів на добросовісного Позивача та помилковому трактуванні економічної суті оплачених операцій як «безоплатно отриманих». За таких обставин формування Позивачем витрат (які вплинули на фінансовий результат та об`єкт оподаткування податком на прибуток) та податкового кредиту з ПДВ є правомірним.

Оскільки Відповідач не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вони підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 27 березня 2026 №7330/2201-0708, форми «Р» від 27 березня 2026 №7331/2201-0708.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства Кам`янець-Подільського акціонерного товариства «ГІПСОВИК» «ГІПС ПЛЮС» судові витрати на сплату судового збору в сумі 3328 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 вересня 2026 року

Позивач:Дочірнє підприємство Кам`янець-Подільського акціонерного товариства «ГІПСОВИК» «ГІПС ПЛЮС» (Польова, 1,с. Слобідка-Рихтівська,Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.,32360 , код ЄДРПОУ - 22778314)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя І.С. Козачок