Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №560/6337/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6337/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ІКВА-АГРО" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ІКВА-АГРО» (далі Позивач, ПП «ІКВА-АГРО») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі Відповідач, ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2025 №77264 про відповідність ПП «ІКВА-АГРО» критеріям ризиковості платника податку, зобов`язати виключити ПП «ІКВА-АГРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення податкового органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийняте з порушенням вимог податкового законодавства та Порядку №1165, без належного обґрунтування і доказового підтвердження наявності ризикових господарських операцій.

Вважаючи Рішення від 15.12.2025 №77264 протиправним, Позивач зазначає про те, що первинне рішення від 28.08.2021 № 912 було прийняте Відповідачем автономно, без прив`язки до зупинених в реєстрації податкових накладних, що суперечить Порядку №1165. Оскільки первинне рішення є незаконним, то всі похідні від нього дії податкового органу, включно з прийняттям оскаржуваного Рішення № 77264, також є протиправними. Позивач також вказує на очевидну логічну помилку в оскаржуваному Рішенні, адже контролюючий орган вписав у графу «ризикового контрагента» власний податковий номер Позивача. Тобто, згідно з текстом Рішення ПП «ІКВА-АГРО» визнано ризиковим через здійснення ризикових операцій із самим собою. Позивач стверджує, що застосовані Відповідачем коди 07 та 11 повністю спростовуються документами, що є у розпорядженні ДПС, та текстом самого протоколу засідання Комісії №178. Так, щодо коду 07 Позивач зазначає, що має працевлаштованого директора, з чиєї заробітної плати сплачуються податки (зокрема, 16,7 тис. грн. ЄСВ та 723,4 тис. грн. ПДФО у 2025). Щодо коду 11 Позивач зазначає, що зернові зберігаються на власних складах, про які ДПС була повідомлена формою 20-ОПП ще у березні 2021. Позивач вважає також, що аналізуючи статистичну звітність, залишки на бухгалтерських рахунках за 4 роки та вимагаючи товарно-транспортні накладні, Відповідач фактично проводить документальну перевірку підприємства, що виходить за межі процедури моніторингу податкових накладних, передбаченої Порядком №1165.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що Рішення від 28.08.2021 № 912 Позивачем у судовому порядку не оскаржувалось, є чинним, а отже, правомірно слугує підставою для перебування підприємства в переліку ризикових. Згідно з висновками Комісії (Протокол № 178) подані Позивачем у грудні 2025 документи не відображають у повному обсязі його фінансово-господарську діяльність. Зокрема, Позивачем не надано ТТН від низки постачальників, відсутні розрахункові документи та оборотно-сальдові відомості по рахунках 27, 361, 631. Відповідач також виявив низку розбіжностей, які вказують на ризиковість платника: за видатковою накладною від 26.02.2021 на адресу ТОВ «Суффле Агро Україна» поставлено 31,1 т та 44,68 т, проте в ЄРПН зареєстровано податкову накладну лише на 44,68 т. Водночас у звіті 21-заг реалізація склала лише 758 ц. За звітом 29-сг вироблено 4852 ц, проте у звіті 21-заг на кінець періоду значиться лише 590 ц. Реєстрація реалізації 4262 ц соняшнику в ЄРПН відсутня. Відповідач вказує на те, що протягом 2022-2025 Позивач не придбавав послуг зберігання врожаю, натомість у червні 2025 він придбав у ТОВ «ІЛАНА НВП» послуги з навантаження на автомобіль значних обсягів зерна (907,4 т кукурудзи та 448,23 т соняшнику), однак подальшої реалізації цього зерна за даними ЄРПН не прослідковується (що є підставою для застосування коду 11). Відповідач також вказує на відсутність інформації про напрямки використання придбаних у 2025 3464,5 кВт год електроенергії підприємством, яке не здійснює активної діяльності. Відповідач, відтак, приходить до висновку, що оскаржуване Рішення №77264 прийняте в межах повноважень, за встановленою формою та ґрунтується на об`єктивній податковій інформації, яка не була спростована Позивачем на етапі подання документів.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

З наявних у справі доказів вбачається, що ПП «ІКВА-АГРО» зареєстроване як юридична особа 26.09.2014, основним видом діяльності є вирощування зернових культур (КВЕД 01.11). Для здійснення господарської діяльності підприємство використовує власні основні засоби (с/г техніку, складські приміщення), про що контролюючий орган повідомлявся шляхом подання форми 20-ОПП. Протягом 2020-2021 позивач здійснював обробіток орендованих земельних ділянок, вирощував та реалізовував сільськогосподарську продукцію.

28.08.2021 Комісією ГУ ДПС у Хмельницькій області було прийняте Рішення №912 про відповідність ПП «ІКВА-АГРО» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Підставою слугувала податкова інформація щодо ймовірної ризиковості операцій з надання с/г послуг контрагенту ТОВ «ІЛАНА НВП». У період з 2022 по 2025 ПП «ІКВА-АГРО» активної господарської діяльності не здійснювало, а орендовані земельні ділянки були передані в суборенду ТОВ «ІЛАНА НВП».

Після зміни керівництва підприємства у 2025, з метою відновлення повноцінної господарської діяльності та виключення з переліку ризикових платників, Позивачем 04.12.2025 було направлено Відповідачу Повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості. До вказаного повідомлення Позивачем було долучено письмові пояснення та 67 додатків (копії первинних, бухгалтерських документів, статистичної звітності, договорів тощо).

За результатами розгляду поданого пакета документів 15.12.2025 Комісією ГУ ДПС у Хмельницькій області (протокол засідання №178) було прийняте оскаржуване Рішення №77264, яким ПП «ІКВА-АГРО» залишено в статусі такого, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Рішенні № 77264 як податкову інформацію, що стала підставою для його прийняття, вказано коди: 07 (недостатня кількість трудових ресурсів та/або відсутність відомостей щодо сплати ЄСВ); 11 (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності/недостатності місць для їх зберігання). Також у графі «Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» Відповідачем зазначено код 38595077 (що є власним кодом ЄДРПОУ Позивача), тип операції - постачання послуг за кодом 01.63 (післяурожайна діяльність), період здійснення - з 01.01.2025 по 15.12.2025.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також ПК України) передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Додатком 1 до вказаного Порядку визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв платник податку відповідає критеріям ризиковості у разі, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного Рішення від 15.12.2025 №77264 (яким відмовлено у виключенні ПП «ІКВА-АГРО» з переліку ризикових платників) став розгляд пакета документів, поданого Позивачем 04.12.2025.

Суд виходить з того, що первинне рішення від 28.08.2021 №912 не є предметом оскарження у даній справі, Позивач не звертався до суду з вимогою про його скасування у встановлені законом процесуальні строки.

Водночас, предметом судового розгляду є виключно Рішення від 15.12.2025 № 77264, яке є самостійним актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідками окремої процедури - розгляду поданих платником пояснень та документів для виключення його з переліку ризикових. Зважаючи на це, суд оцінює законність та обґрунтованість саме оскаржуваного Рішення № 77264, виходячи з його змісту та мотивів, покладених в його основу.

Згідно з вимогами Порядку №1165 у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості (згідно з п. 8 додатка 1) зазначається детальна інформація, за якою встановлено таку відповідність, тип операції, період її здійснення, код УКТЗЕД/ДКПП, а також податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Як вбачається з тексту оскаржуваного Рішення №77264, у графі «Податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» Відповідачем вписано код 38595077, що є кодом ЄДРПОУ самого Позивача ПП «ІКВА-АГРО», а період операції вказано «з 01.01.2025 по 15.12.2025».

Суд погоджується з доводами Позивача про те, що зазначення в офіційному рішенні суб`єкта владних повноважень інформації про те, що підприємство здійснювало ризикові операції із самим собою, є логічним та юридичним абсурдом. Такий дефект форми та змісту індивідуального акта свідчить про формальний та недбалий підхід контролюючого органу до складання документа, який безпосередньо впливає на майнові права та господарську діяльність платника податків. Це прямо порушує принцип юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

У спірному Рішенні Відповідач застосував код податкової інформації 07 (недостатня кількість трудових ресурсів та/або відсутність відомостей щодо сплати ЄСВ). Водночас, дослідивши Витяг з протоколу засідання Комісії від 15.12.2025 №178, на який безпосередньо посилається Відповідач як на доказ правомірності своїх дій, суд встановив наявність суперечностей між висновками Комісії та наявною у неї ж інформацією.

Так, на сторінці 3-4 Протоколу №178 Комісія констатує, що у ПП «ІКВА-АГРО» наявний 1 працівник (керівник), а підприємством за січень-грудень 2025 сплачено ЄСВ у сумі 16,7 тис. грн. та ПДФО у сумі 723,4 тис. грн. Враховуючи те, що підприємство у 2025 році не здійснювало активної виробничої діяльності (землі передані в суборенду), наявності одного працівника-директора цілком достатньо для підтримання життєдіяльності юридичної особи (здачі звітності, сплати податків). Відтак, твердження Відповідача про відсутність відомостей щодо сплати ЄСВ прямо спростовується власними висновками Відповідача.

Також Відповідач застосував код 11 (накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих) відповідно до поданої звітності).

Натомість, у тому ж Протоколі №178 Комісією встановлено, що ПП «ІКВА-АГРО» подало форму 20-ОПП на 135 об`єктів оподаткування, серед яких прямо зазначені склад та зерносушарка. Отже, Відповідач володів інформацією про наявність у Позивача власних місць для зберігання сільськогосподарської продукції, що робить безпідставним застосування коду 11 в частині «відсутності/недостатності місць для зберігання відповідно до звітності».

В якості мотивів для відмови у виключенні Позивача з переліку ризикових платників, Відповідач у відзиві та Протоколі №178 посилається на ненадання Позивачем ТТН на перевезення ТМЦ від низки постачальників (придбаних у 2020), ненадання оборотно-сальдових відомостей по рахунках 27, 361, 631, а також на виявлені розбіжності у статистичних звітах 21-заг та 29-сг за 2021 щодо обсягів кукурудзи та соняшнику, та на придбання послуг навантаження у червні 2025 без подальшої реалізації в ЄРПН.

Надаючи оцінку цим доводам Відповідача, суд враховує те, що інститут моніторингу податкових накладних та встановлення ризиковості платника є превентивним заходом контролю, спрямованим на виявлення очевидних ризиків при реєстрації ПН/РК. Процедура розгляду питання про відповідність платника критеріям ризиковості не може підміняти собою проведення повноцінної документальної податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої регламентовані ст. 77, 78 ПК України.

Здійснюючи аналіз розбіжностей у статистичних звітах (21-заг, 29-сг) за період чотирирічної давності (2021), вимагаючи надання оборотно-сальдових відомостей та аналізуючи залишки на бухгалтерських рахунках з метою з`ясування долі вирощеного врожаю, податковий орган фактично вдався до проведення документальної перевірки підприємства поза межами встановленої законом процедури.

Суд звертає увагу на те, що товарно-транспортна накладна є доказом факту перевезення вантажу, а не єдиним та безумовним доказом придбання товару. Ненадання ТТН на придбання запчастин та ЗЗР у 2020 не може слугувати законною підставою для залишення підприємства у переліку ризикових у грудні 2025.

Отже, якщо у контролюючого органу існують обґрунтовані сумніви щодо реальності господарських операцій, повноти декларування доходів (зокрема, щодо "зникнення" насіння соняшнику) або формування фіктивних залишків, він наділений відповідними повноваженнями на проведення документальних (планових чи позапланових) перевірок з відповідним донарахуванням грошових зобов`язань шляхом винесення податкових повідомлень-рішень. Використання ж механізму "ризиковості платника" (який повністю блокує господарську діяльність) як санкції за лише ймовірні порушення у веденні бухгалтерського або статистичного обліку минулих років, є непропорційним та виходить за межі мети Порядку № 1165.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема, «Рисовський проти України», «Беєлер проти Італії») неодноразово наголошував на важливості принципу «належного урядування», який вимагає, щоб державні органи діяли послідовно, прозоро та обґрунтовано, мінімізуючи ризики помилок, а в разі їх допущення - не перекладали тягар таких помилок на приватних осіб.

Прийняте Відповідачем Рішення №77264 від 15.12.2025 містить взаємовиключні твердження (щодо ЄСВ та складів, які спростовуються документами самого ж Відповідача), містить помилку у вигляді ідентифікації Позивача як власного «ризикового контрагента» та ґрунтується на висновках Комісії, зроблених за наслідками проведення детального моніторингу діяльності підприємства за 2021-2025 роки, який має очевидні ознаки податкової перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване Рішення від 15.12.2025 №77264 не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, непропорційно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Хмельницькій області виключити ПП «ІКВА-АГРО» з переліку ризикових платників податків, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, засіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що призводить до реального поновлення порушених прав.

Оскільки перебування підприємства у переліку ризикових платників має наслідком автоматичне зупинення реєстрації всіх поданих ним податкових накладних, що фактично паралізує господарську діяльність, скасування спірного рішення без зобов`язання Відповідача виключити Позивача з відповідного реєстру не забезпечить ефективного відновлення прав платника податків. Отже, ця похідна позовна вимога також підлягає задоволенню.

Відтак, оскільки відповідач не спростував доводи позивача належними доказами і не довів суду правомірність власних дій/рішення, позов підлягає задоволенню.

Що стосується судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин можуть бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Встановлено, що до позовної заяви доданий рахунок на оплату гонорару №АБ-07 від 05.03.2026 та платіжна інструкція №@2PL185360 від 17.03.2026 на суму 30000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їх дійсності та необхідності, критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також додатково із врахуванням рівня складності справи та виду провадження (спрощене письмове, без проведення судових засідань) суд приходить до висновку про можливість відшкодування вартості правничої допомоги, яка є пропорційною та необхідною, в сумі 6000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.12.2025 №77264 про відповідність Приватного підприємства "ІКВА-АГРО" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити Приватне підприємство "ІКВА-АГРО" (ЄДРПОУ 38595077) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ІКВА-АГРО" судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3328 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 вересня 2026 року

Позивач:Приватне підприємство "ІКВА-АГРО" (вул. Лівобережна, 68,с-ще Стара Синява,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31400 , код ЄДРПОУ - 38595077)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя І.С. Козачок