Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №520/22937/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року № 520/22937/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

29.07.2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 15.01.2021 року по дату здійснення виплати (29.04.2026 року);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати належного грошового забезпечення за період з 15.01.2021 року по дату здійснення виплати (29.04.2026 року).

Позов обґрунтовував тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 520/34536/24 захищені його порушені права на відповідне грошове забезпечення.

29.04.2026 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив йому грошове забезпечення, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Проте, компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідач йому не нарахував та не виплатив.

Вважаючи свої права на компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків їх виплати порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відзив на позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 04.11.2022 року виключений із списків особового складу частини, що підтверджується витягом з наказу командира зазначеної військової частини (по стройовій частині) від 04.11.2022 року № 312.

Права позивача на належне грошове забезпечення порушувалися відповідачем, і були захищені та відновлені в судовому порядку.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 520/34536/24 (з урахуванням ухвали цього суду від 20.03.2025 року про виправлення описки в ньому), яке набрало законної сили 01.04.2025 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 15.01.2021 року до 18.07.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021-2022 роки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про Державний бюджет» на 2021, 2022 роки;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 15.01.2021 року до 18.07.2022 року включно, грошову допомогу для оздоровлення за 2021-2022 роки, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року та 01.01.2022 року відповідно, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням раніше виплачених сум.

29.04.2026 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив позивачу відповідне грошове забезпечення в сумі 73 401,59 грн, що підтверджується скріншотом з мобільного додатку банківської установи.

Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.

Звернення до відповідача із зазначеного питання (заява від 10.05.2026 року) не призвело до бажаного результату.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до ст. ст. 1 й 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Детально це питання врегульовано Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 15 серпня 2018 року в справі № 653/3356/17, від 18 квітня 2019 року в справі №161/4656/17, від 16 грудня 2020 року в справі №521/21718/16-а, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20 зазначав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону, окремих положень наведеного Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Питання обчислення суми такої компенсації врегульовано ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та п.п. 4 та 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Відповідно ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, вирішальними складовими для застосування формули обчислення суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати є:

1) суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць;

2) період невиплати доходу (за виключенням місяця його виплати);

3) індекс інфляції в період невиплати доходу.

Такі висновки суду відповідають положенням вказаних нормативно-правових актів, в тому числі додатку до зазначеного Порядку, в якому наведені приклади обчислення суми такої компенсації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та визнається сторонами, після набрання судовим рішенням, про яке йдеться в даній справі, законної сили позивачу за відповідний минулий період дохід у вигляді відповідних сум грошового забезпечення був нарахований та виплачений як заборгованість.

Проте у місяці, в якому здійснено виплату такої заборгованості, та станом на час розгляду даної справи компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 09.04.2026 року у справі №120/15898/23 (які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин), про те, що у спорах цієї категорії справ (про невиплату військовослужбовцю компенсації втрати частини доходів - грошового забезпечення - у зв`язку з порушенням строків їх виплати) суди повинні застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_3 компенсації втрати частини доходів – відповідного грошового забезпечення, що виплачено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 520/34536/24, – у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів – відповідного грошового забезпечення, що виплачено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі № 520/34536/24, – у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 16 вересня 2026 року.

Суддя Логойда Т.В.