Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №520/22934/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року № 520/22934/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

29.07.2026 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2026 року про відмову їй у переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за результатом розгляду заяви від 12.12.2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2026 року у справі № 520/1314/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести її з пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позов обґрунтовувала тим, що оскарженим рішенням їй протиправно відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника – її чоловіка, який був звільнений у відставку, перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України як військовий пенсіонер та помер.

Вважаючи свої права порушеними звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач (через свого представника) подав відзив на позовну заяву, в якому виклав законодавство, що регулює спірні правовідносини, та зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідає вимогам законодавства. Також зазначав, що пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_2 не призначалася.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.01.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за віком.

12.12.2024 року подала заяву про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника – її чоловіка ОСОБА_2 , якого було звільнено зі служби у відставку з 16.11.1999 року (підтверджується витягом з наказу Управління внутрішніх справ УМВС України в Харківській області від 16.11.1999 року №201 о/c) та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2024 року № 204450007134 в задоволенні заяви відмовлено.

Рішення мотивовано неподанням заявником всіх документів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року у справі № 520/1314/25, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2026 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2024 року № 204450007134 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 12.12.2024 року № 1874; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2024 року про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, з урахуванням висновків суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено повідомлення заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії стосовно наведених періодів, що становить істотний недолік оскаржуваного рішення та є порушенням вимог «пункту 4.2 Порядку 22-1»; відповідач відмовив позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника без дослідження наявності інших документів, обмежившись формальним переліченням наданих документів; відповідачем не надано до суду доказів вчинення ними дій щодо перевірки наявності інших документів для визначення права позивача на перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 12.12.2024 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2026 року за результатом повторного розгляду заяви в переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оскільки пенсійна справа ОСОБА_2 станом на 15.06.2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходила, а також враховуючи те, що позивач для призначення їй пенсії в разі втрати годувальника згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, не звернулася із заявою до уповноваженого органу (Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях), призначити їй пенсію в разі втрати годувальника немає законних підстав.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2026 року № 2000-0307-8/121323.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені такі види пенсії за цим Законом: пенсія за вислугу років; пенсія по інвалідності; пенсія в разі втрати годувальника.

Згідно з ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 цього Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Частиною 1 ст. 31 цього ж Закону визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Позивач є непрацездатною особою - досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і одержує пенсію.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії призначаються членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402) заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.

Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.

Згідно з п. 3 розд. І зазначеного Порядку заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Згідно з п. 4 розд. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402) заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених у додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади.

Отже, спосіб подання заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника або заяви про переведення на такий вид пенсії (через уповноважений орган або до органу Пенсійного фонду України, що призначає пенсію) залежить від того чи отримував до смерті годувальник пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чи така пенсія годувальнику не призначалася.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17 аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Оскарженим рішенням органу Пенсійного фонду України позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що: 1) пенсійна справа ОСОБА_2 (годувальника, що помер) станом на 15.06.2026 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходила; 2) позивач для призначення їй пенсії в разі втрати годувальника не звернулася із заявою до уповноваженого органу (Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях).

При цьому суб`єктом владних повноважень в оскарженому рішенні не встановлено, чи отримував до смерті годувальник пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чи така пенсія годувальнику не призначалася; якими доказами це підтверджується. Саме це мало значення для правильного висновку про те, чи дотримано заявником спосіб подання заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника або заяви про переведення на такий вид пенсії (через уповноважений орган або до органу Пенсійного фонду України, що призначає пенсію).

Отже рішення в цій частині прийнято без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.

Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.

Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу (переведення на інший вид пенсії), і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої нею заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.

Посилання відповідача в оскарженому рішенні на те, що пенсійна справа ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходила, - є неприйнятними, оскільки законодавство не ставить в залежність від зазначених обставин виникнення у особи права на отримання пенсії в разі втрати втраті годувальника за померлого годувальника.

Враховуючи наведене оскаржене рішення підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання представника відповідача у відзиві на інші обставини є неприйнятними, оскільки такі обставини не відображені в оскарженому рішенні, відповідно, не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Щодо похідних позовних вимог зобов`язального характеру

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

Суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення (на які судом звернута увага).

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржене рішення, повторно вирішити питання, щодо якого звернулася позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача, за результатом розгляду якої прийнято оскаржене рішення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

При новому розгляді заяви позивача про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити питання чи отримував до смерті годувальник пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чи така пенсія годувальнику не призначалася; якими доказами це підтверджується; врахувати наведені судом положення законодавства щодо способу подання заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника за цим Законом або заяви про переведення на такий вид пенсії.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 1064 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 п-д, 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2026 року, прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2024 року про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 п-д, 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1064 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 16 вересня 2026 року.

Рішення ухвалено з урахуванням часу перебування судді у відпустці.

Суддя Логойда Т.В.