Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №520/9529/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2026 року № 520/9529/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 до 70 % та обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019 з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” від 03.01.2025 № 1, з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” від 03.01.2025 № 1, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” від 30.12,2025 №1778, з 01.03.2026 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” від 30.12.2025 №1778 та проводити виплату пенсії без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2262-ХІІ) з 01.01.2021 у розмірі 90% від грошового забезпечення.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у адміністративній справі № 520/9478/25, яким, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.01.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача. Після перерахунку підсумок пенсії позивача встановлено у межах максимального розміру.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у адміністративній справі № 520/11079/25, яким, зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2021 № ФХ 126081, відповідачем, з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивача. Після перерахунку підсумок пенсії позивача встановлено у межах максимального розміру та зменшено її основний розмір до 70 %.

Крім того, після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у адміністративній справі № 520/22637/25, яким, зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023, згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.07.2025 № ФХ-126081/9839/С, відповідачем, з 01.02.2023 здійснено перерахунок пенсії позивача. Після перерахунку пенсія позивача обмежена максимальним розміром та зменшено її основний розмір до 70 %.

Під час подальших перерахунків пенсії позивача, відповідачем також, обмежено пенсію позивача максимальним розміром.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено пенсію до 70 % та обмежено максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 з 01.03.2025, з 01.03.2025 та 01.03.2026, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-УІ, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-УІ.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-УІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12,2016 N° 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-УІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону N° 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом N° 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N° 7-рп/2016 та Законом N° 3668-УІ - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону N° 3668-УІ.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду в постанові від 16.12,2021 року по справі №400/2085/19 доходить висновку, що вони суперечать одна одній.

Також, Конституційним Судом України розглянуто питання конституційності статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ ( Закон № 3668).

Вказана стаття закріплює норму про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працезда тність.

Суд дійшов висновку, що таке обмеження порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. КСУ наголошує, що "установлений частиною п`ятою статті 17 Конституції України обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї".

У зв`язку з цим Суд визнав неконституційними приписи статті 2 Закону У? 3668 щодо обмеження максимального розміру пенсії, зазначивши про втрату ними чинності через шість місяців.

Таким чином, приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року У 3668-УІ зі змінами, визнані неконституційними та втратили чинність 12.04.2023 року.

Матеріалами справи підтверджено, що основний розмір пенсії позивача обмежується максимальним розміром.

Такі дії відповідача порушують право на пенсійне забезпечення, яке встановлене Законом № 2262-ХІІ та є протиправними.

Щодо зменшення розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення.

Матеріали справи підтверджено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 органом пенсійного фонду здійснено перерахунки призначеної пенсії позивача, у зв`язку з чим її основний розмір склав 70 % грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 у адміністративній справі № 520/94 78/25, яким, зобов 'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за вислугу років, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з 01.01.2018.

Верховний Суд 04.02.2019 розглянув зразкову справу № 240/5401/18 щодо зменшення відсоткового розміру пенсії особи, звільненої з військової служби, при здійсненні перерахунку пенсії. Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Враховуючи наведене у відповідача не має підстав зменшувати розмір пенсії позивачу до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, в зв`язку з чим такі дії є незаконними.

Щодо права позивача на отримання пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2026 та з 01.01.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 №1778, суд вказу наступне.

У постанові від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25, Верховний Суд зазначив, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, приписів ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України н2025 рік» і Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України.

Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду № 320/5641/25 від 09.09.2025 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року, відносно встановлення та застосування понижуючого коефіцієнта для пенсій інвалідів війни.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду № 320/2229/25 від 15.09.2025 визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року N° 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею ЗО Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ (далі Закон № 4695-ІХ) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України [...] , «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», [...] (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від ЗО грудня 2025 року № 1778 (далі постанова № 1778), яка набрала чинності з 01 січня 2026 року.

Пунктом 1 постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України [...] , «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», [...] (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Пунктом 3 постанови Кабміну України від 25 лютого 2026 р. N° 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» встановлено, що пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті ЗО Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану"

Таким чином, положеннями статті ЗО Закону № 4695-ІХ та постанови № 1778 фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 2262-ХІІ, що, у свою чергу, суперечить приписам статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.

Щодо права позивача на перерахунок та виплату йому пенсії без застосування постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821 (далі по тексту - Порядок № 821.

Приписами пункту 2 Порядку № 821 регламентовано, що перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Згідно з пунктами 5 - 8 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Системний аналіз наведеного дає підстави вважати, що Порядком № 821 врегульовано механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що після набрання рішенням законної сили право особи на перераховану пенсію вже не є просто елементом загальної соціальної політики держави, оскільки воно трансформується у конкретизоване, індивідуалізоване і підтверджене судом суб`єктивне право вимоги до держави.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду,- узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас за результатами аналізу положень Порядку № 821, суд приходить до висновку, що зазначеними положеннями змінюється сама природа судового захисту, оскільки надає категорії «перераховані пенсії за рішенням суду» не суто обліково- інформаційного значення, а наділяє її практичним та функціональним навантаженням, так як вона використовується не для обліку вже належних до виплати сум, а для відокремлення їх від звичайної пенсійної виплати і підпорядкування спеціальному режиму часткової, відстроченої та асигнувально залежної виплати.

Тобто, задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати особі належних сум пенсійних виплат з урахуванням вимог Порядку № 821, не забезпечить захист порушеного права позивача, оскільки у такому випадку позивач набуває статус одержувача виплати, що здійснюється пропорційно бюджетному ресурсу.

Відтак судове рішення перестає бути ефективним способом поновлення порушеного права і спір фактично не вирішується остаточно, оскільки позивач навіть довівши в судовому порядку порушення пенсійним органом свого права на отримання пенсії у належному, законодавчо визначеному розмірі, надалі невизначений час очікує, коли держава визнає фінансову можливість це право реалізувати.

Такий підхід прямо суперечить позиції Конституційного Суду України стосовно того, що виконання судового рішення не може бути ілюзорним або надмірно відкладеним.

Суд наголошує, що Кабінетом Міністрів України раніше вже приймався схожий порядок, а саме постанова Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 № 649, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який, як в ньому зазначено, визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі по тексту - Порядок № 649).

Проаналізувавши зміст Порядку № 649 та Порядку № 821, суд вказує, що мета окреслених нормативно-правових актів є аналогічною.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 649.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції:

«Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України №649.

Згадане рішення переглянуто судом касаційної інстанції та постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 залишено без змін.

Суд у межах цієї справи констатував, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений, як вже зазначалось судом Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Також судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 320/51895/25 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинними пункти 1, 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 821.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду вії 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України N° 821.

Відтак, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати йому пенсії без урахування Порядку № 821, підлягають задоволенню, адже у такий спосіб забезпечується повний та ефективний захист порушених прав позивача.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) і "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню..

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 до 70 % та обмеженні пенсії максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019 з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” від 03.01.2025 № 1, з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” від 03.01.2025 № 1, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” від 30.12,2025 №1778, з 01.03.2026 без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” від 30.12.2025 №1778 та проводити виплату пенсії без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.