Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №520/5102/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №520/5102/26

Суддя: Шевченко О.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. Справа № 520/5102/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головних управлінь Пенсійного фонду України в Харківській та Дніпропетровській областях щодо не врахування ОСОБА_1 пільгового стажу за період роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 роки;

- скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 204650009218 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 29.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області врахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 роки та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії № 204650009218 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 29.01.2026 року є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана до Електронних кабінетів відповідачів в системі "Електронний суд" та ними отримана, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що відповідно до частини 1, 2 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу»: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — 32 роки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

На час звернення за призначенням пенсії 22.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повних 60 років. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) страховий стаж роботи позивача складає 30 років 04 місяці 22 дні, пільговий стаж за Списком №2 складає 04 роки 06 днів, що унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058. На підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи .

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 відповідно до довідки № 2 від 27.02.2020, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку, а саме в довідці є посилання на статтю 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка з 01.01.2018 року не застосовується при призначенні пенсій на пільгових умовах.

Також, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Вищевказану заяву про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204650009218 від 29.01.2026 року "Про відмову в призначенні/перерахунку пенсії" позивачу відмолено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, визначеного законодавством (а.с. 33 - 34).

В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що страховий стаж заявника 30 років 04 місяці 22 дні, пільговий стаж за Списком №2 - 4 місяці 6 днів.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 відповідно до довідки № 2 від 27.02.2020, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку - в довідці є посилання на статтю 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка з 01.01.2018 року не застосовується при призначенні пенсій на пільгових умовах.

Не погоджуючись з таким рішенням та з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно ч.1 п.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Позивачу оформлено трудову книжку серії НОМЕР_1 від 04.10.1983, в якій зазначено, що з 04.08.1983 по 30.09.1983 позивач працював електрозварником ручного зварювання Запорізького монтажного управління "Теплоенергомонтаж", з 01.11.1983 по 07.08.1991 - електрозварником полуавтоматичних машин 3 розряду Харківського заводу ТПО ім. Леніна, з 26.08.1991 по 24.09.2001 - електрозварником Дорожньо - експлуатаційного підприємства №9 м. Харкова (з 22.02.1993 - державне комунальне підприємство шляхово - експлуатаційне підприємство №9 м. Харкова, з 22.05.2003 - державне комунальне дорожньо - експлуатаційне підприємство №9 м. Харкова) (а.с. 26 - 32).

В спірному рішенні пенсійним органом зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 відповідно до довідки № 2 від 27.02.2020, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Порядку - в довідці є посилання на статтю 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка з 01.01.2018 року не застосовується при призначенні пенсій на пільгових умовах.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Щодо неточностей та некоректної інформації в довідках, на які йде посилання в спірному рішенні, суд звертає увагу, що основним документом, що трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637).

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом (постанови від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17, від 18 травня 2021 року у справі №229/2330/17).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення відповідних довідок.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду, відповідач до суду не надав.

Отже, пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991.

Разом з тим, у спірний періоди роботи позивача були чинними: Список №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, який був чинним до 11.03.1994; Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, що діяв з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року.

Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, які включали посаду "Электросварщики".

Також, постановою КМУ від 11 березня 1994 р. №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В Списку №2 міститься посада 1010300а-19905 "Електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах", 1010300а-19906 "Електрозварювальники ручного зварювання; монтажники зв`язку - спайщики спеціалізованих монтажних організацій, зайняті на будівництві підземних споруд спеціального призначення".

Список №2 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, розділ ХХХІІІ “Загальні професії” (у всіх галузях господарства): електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, позиція 33; та Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, розділ ХХХІІІ “Загальні професії” (у всіх галузях господарства): електрогазозварники).

Зважаючи на те, що згідно записів трудової книжки, з 04.08.1983 по 30.09.1983 позивач працював електрозварником ручного зварювання Запорізького монтажного управління "Теплоенергомонтаж", з 01.11.1983 по 07.08.1991 - електрозварником полуавтоматичних машин 3 розряду Харківського заводу ТПО ім. Леніна, з 26.08.1991 по 24.09.2001 - електрозварником Дорожньо - експлуатаційного підприємства №9 м. Харкова (з 22.02.1993 - державне комунальне підприємство шляхово - експлуатаційне підприємство №9 м. Харкова, з 22.05.2003 - державне комунальне дорожньо - експлуатаційне підприємство №9 м. Харкова), тобто має спеціального стажу більше 15 років, отже позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За таких підстав, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204650009218 від 29.01.2026 року "Про відмову в призначенні/перерахунку пенсії" є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов`язок зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи та призначення пенсії, слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1”, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи, що заяву про призначення пенсії розглядало Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, пенсію позивачу не призначено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача, тобто, до Головного управління ПФУ в Харківській області, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи та призначити пенсію, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині, пред`явлені ГУ ПФУ в Харківській області, не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача на пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 на посаді електрозварника полуавтоматичних машин 3 розряду Харківського заводу ТПО ім. Леніна згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.10.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з 14.09.2025 року.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 204650009218 від 29.01.2026 року "Про відмову в призначенні/перерахунку пенсії".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.1983 по 07.08.1991 на посаді електрозварника полуавтоматичних машин 3 розряду Харківського заводу ТПО ім. Леніна згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.10.1983.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з 30.12.2025 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua