Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №520/16174/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №520/16174/26

Суддя: Кухар М.Д.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2026 року № 520/16174/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загіну спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Ньютона, буд. 132А,м. Харків,61096, код ЄДРПОУ37876792) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 37876792 (61096, м. Харків, вул. Ньютона, 132-А) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 (п.і. АДРЕСА_2 ) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 серпня 2019 року по 19 січня 2023 року, у сумі 296382 (двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп.;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 37876792 (61096, м. Харків, вул. Ньютона, 132-А) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 (п.і. АДРЕСА_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 08 серпня 2019 року по 19 січня 2023 року, у сумі 296382 (двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі через його необґрунтованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Відповідності до наказу Головного управління ДСНС України в Харківській області від 08.08.2019 року №323 о/с по особовому складу позивача звільнено зі служби та згідно з наказом Головного управління ДСНС України у Харківській області від 08.08.2019 року №323 о/с (по особовому складу) позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.08.2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року по справі №520/18129/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період із 15 квітня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік. Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 15 квітня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови в нарахуванні та виплаті в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 08.08.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4019,90 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її щомісячного розміру 4019,90 грн. за період із 01.03.2018 по 08.08.2019 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив нарахування належних позивачу сум, які виплатив 21.05.2026 р.

Тобто позивачу була виплачена частину недоотриманого грошового забезпечення лише 21.05.2026 р.

Проте відповідач не нарахував та не виплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з військової служби з 08.08.2019 року (дата виключення з кадрів ДСНС України) по 21.05.2026 р. (по час повного розрахунку).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати грошового забезпечення у належному розмірі, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Для захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця можливо застосувати відповідальність. Однак, вказаною нормою, починаючи з 19.07.2022 року (дата набрання чинності Закону № 2352-IX) передбачено обмеження, згідно з яким максимальний період за який можлива виплата середнього заробітку складає 6 місяців.

Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює відповідальність роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення, однак не більше ніж за 6 місяців такого прострочення.

Отже, період затримки розрахунку у цій справі охоплюється періодом з 08.08.2019 року (дата виключення з кадрів ДСНС України) по 21.05.2026 р. (по час повного розрахунку).

Так, відповідно до наказу Головного управління ДСНС України в Харківській області від 08.08.2019 року №323 о/с по особовому складу позивача звільнено зі служби та згідно з наказом Головного управління ДСНС України у Харківській області від 08.08.2019 року №323 о/с (по особовому складу) позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.08.2019 року, тобто вказана дата є останнім днем служби.

Разом з тим, остаточний розрахунок відповідач провів з позивачем лише 21.05.2026 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме копією платіжної інструкції, яка додана до позову.

Розраховуючи відповідну суму середнього заробітку суд зазначає таке.

Оскільки відповідачем не проведено з позивачем в день його звільнення остаточного розрахунку, зокрема, не здійснено нарахування та виплату позивачу належних коштів, зокрема індексації грошового забезпечення, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100), відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 зазначеного Порядку).

Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року по справі №520/18129/25, позивачу були фактично виплачені суми грошового забезпечення у розмірі 111463,40 грн. лише 21.05.2026 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 116 КЗпП України, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 117 КЗпП, оскільки на момент звільнення позивачу не було виплачені всі належні йому суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 року ухваленої у справі №489/6074/23 (провадження №14-85цс5) сформувала правовий висновок, щодо порядку визначення розміру відповідальності роботодавця за затримку розрахунку, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обрахування (визначення) розміру компенсаційної виплати здійснюється виходячи з розміру заборгованості, що існувала на момент виникнення спору, суми загального розміру належних працівникові при звільненні з урахуванням заборгованості, а також суми обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні. Виходячи з вказаних вихідних даних та принципу співмірності слід вирахувати частку заборгованості у сумі загального розміру належних працівникові при звільненні.

Зазначена частка від обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні є розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що визначена виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

При цьому зазначена сума не може перевищувати розмір середнього заробітку, обрахованого у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, за шість місяців.

Ураховуючи вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду для обрахування обґрунтованої компенсації за затримку розрахунку при звільненні слід за основу прийняти строк з 08.08.2019 по 18.07.2022 року (1075 днів), а також з 19.07.2022 по 19.01.2023 року (184 дні), а всього 1259 днів, тобто строк до та після змін запроваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX.

Судом встановлено, що днем виключення його з кадрів ДСНС України є 08.08.2019 року, а відповідно двома попередніми місяцями перед звільненням є червень - липень 2019 року.

Згідно з архівною відомістю №121 від 27.06.2025 року, що міститься в матеріалах справи, грошове забезпечення позивача за червень 2019 року становить 12376,60 грн. та за липень 2019 року – 12376,60 грн.

Судом досліджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року по справі №520/18129/25 грошове забезпечення позивача було донараховано та збільшено на 4019,90 грн. за кожен зазначений місяць.

Тобто грошове забезпечення за червень 2019 року становить 16396,50 грн. та за липень 2019 року – 16396,50 грн., а відповідно середньомісячна заробітна плата позивача складає 16396,50 грн. (16396,50 грн. + 16396,50 грн.)/2)

Так, у червні і липні 2019 року було всього 61 день, отже середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) позивача за два повних місяці служби склала 537,59 грн. (32793,00 грн./61).

За таких обставин обґрунтована компенсація за затримку розрахунку при звільненні складає за період з 08.08.2019 року по 19.01.2023 року складає 676825,81 (1259 днів Х 537,59 грн.)

Виходячи з інформації, що міститься в архівній відомості №121 від 27.06.2025 року, позивачу при звільненні було нараховано і виплачено грошове забезпечення у загальній сумі у загальній сумі 143075,37 грн. (446,14 грн. + 142629,23 грн).

Поряд з цим на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року по справі №520/18129/25 позивачу здійснено нарахування тат виплату заборгованості з грошового забезпечення у сумі 111463,40 грн.

Ураховуючи наведене сума загального розміру належного при звільненні позивачу грошового забезпечення складає 254538,77 грн. (143075,37 + 111463,40).

Частка заборгованості у сумі загального розміру належного при звільненні грошового забезпечення складає 43,79% (111463,40/254538,77 Х 100).

Отже, суми середнього заробітку, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, що підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільнені, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду складає 296382,02 грн. (676825,81 Х 43,79%).

Так, з метою належного та ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 296382,02 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Ньютона, буд. 132-А, м. Харків, 61096, код ЄДРПОУ 37876792) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 08.08.2019 року по 19.01.2023 року, у сумі 296382 (двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 37876792) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 08.08.2019 року по 19.01.2023 року, у сумі 296382 (двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 02 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua