Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №520/30933/25
Суддя: Мельников Р.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
16 вересня 2026 року № 520/30933/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36014 ЄДРПОУ 00022591) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації, яка полягають у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 13.06.2025р. УМ-18944801, відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян» в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».
- зобов`язати Полтавську обласну військову адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025р. УМ-18944801, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 13.06.2025 подав до Полтавської обласної військової адміністрації скаргу № УМ-18944801 щодо вибіркового надання особам з інвалідністю внаслідок війни передбачених законом пільг на лікарські засоби та медичні вироби. Вважає, що його скарга не була належним чином розглянута першим керівником відповідача, як того вимагає ч. 2 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», а надана директором Департаменту охорони здоров`я відповідь не є належним розглядом скарги. У зв`язку з цим просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати його розглянути скаргу у встановленому законом порядку.
Ухвалою суду від 03.12.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки скарга позивача від 13.06.2025 № УМ-18944801 була розглянута по суті, за результатами чого 01.07.2025 надано відповідь № У01-23/1258/4142/24/1 за підписом директора Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА. У відповіді зазначено, що інформація щодо випадків вибіркового надання особам з інвалідністю внаслідок війни лікарських засобів та інших засобів реабілітації відсутня, при цьому позивач не навів конкретних обставин такого порушення та не надав доказів на їх підтвердження. Відповідач вважає, що вимога про особистий розгляд скарги керівником ОВА є проявом надмірного формалізму, оскільки надана відповідь повністю охоплює порушене позивачем питання, а її зміст не змінився б у разі підписання керівником особисто. Посилаючись на статті 16, 19 Закону України «Про звернення громадян» та практику ЄСПЛ, відповідач вважає свої дії законними, своєчасними й обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.
13.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Полтавської обласної військової адміністрації через урядовий портал із електронним зверненням (скаргою) № УМ-18944801 щодо, на його думку, вибіркового надання в Полтавській області особам з інвалідністю внаслідок війни пільг, передбачених пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо безоплатного отримання лікарських засобів, медичних виробів та інших відповідних засобів.
У зверненні позивач просив припинити вибіркове надання зазначених пільг та в межах компетенції усунути умови, що сприяють такій вибірковості. Позивач зазначає, що, незважаючи на адресування звернення Полтавській обласній військовій адміністрації та його статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, скарга не була розглянута першим керівником відповідача в порядку та строки, передбачені статтями 16, 20 Закону України «Про звернення громадян».
Водночас на адресу позивача була надана відповідь за підписом директора Департаменту охорони здоров`я, яку позивач не вважає належним розглядом його скарги відповідно до вимог законодавства.
У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації щодо нерозгляду скарги від 13.06.2025 № УМ-18944801 та зобов`язати відповідача розглянути зазначену скаргу відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про звернення громадян».
Відтак, суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Статтею 4 Закону № 393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача (скарга) № УМ-18944814 відповідало вимогам статті 5 Закону №393/96, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96).
Суд зазначає, що позивачем не оскаржується зміст наданої відповіді, разом з тим, позивач зазначає на порушенні відповідачем порядку розгляду скарги від 13.06.2025р. УМ-18944801.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 16 Закону № 393/96 передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Аналізуючи наведені норми Закону № 393/96 суд зазначає, що скарга осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону №393/96 повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана.
Як вказав Конституційний Суд України, з огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги (абзац десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другого сенату) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019). Одним із проявів такої поваги з боку держави до осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, є передбачена частиною другою статті 15 Закону № 393/96-ВР гарантія розгляду їхніх заяв (клопотань) особисто першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Оскільки позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, він має право на особистий розгляд його заяв скарг першими керівниками органів державної влади.
Як вбачається з матеріалів справи, подана позивачем 13.06.2025 скарга № УМ-18944801, яка відповідала вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян» підлягала обов`язковому розгляду у встановленому цим Законом порядку, з урахуванням статусу позивача – особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюється спеціальна гарантія, встановлена частиною другою статті 16 Закону № 393/96-ВР, відповідно до якої такі скарги розглядаються особисто першими керівниками відповідних державних органів.
Встановивши, що за результатами розгляду скарги позивачу була надана відповідь від 01.07.2025 № У01-23/1258/4142/24/1 за підписом директора Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації, суд доходить висновку, що зазначена відповідь не може вважатися належним виконанням обов`язку щодо особистого розгляду скарги першим керівником відповідача. Посилання відповідача на те, що така вимога є проявом надмірного формалізму, є безпідставними, оскільки законодавець прямо встановив особливий порядок розгляду скарг осіб з інвалідністю внаслідок війни, а тому орган державної влади не вправі довільно змінювати передбачений законом спосіб реалізації відповідної гарантії.
Отже, незалежно від того, чи містила надана позивачу відповідь оцінку порушеного ним питання по суті, її надання іншою посадовою особою не усуває встановленого законом обов`язку першого керівника особисто розглянути скаргу. Відтак невиконання Полтавською обласною військовою адміністрацією цього обов`язку свідчить про протиправність її бездіяльності, а належним способом захисту порушеного права позивача є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд скарги від 13.06.2025 № УМ-18944801 у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36014 ЄДРПОУ 00022591) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації, яка полягають у не розгляді зверненні (скарги) ОСОБА_1 від 13.06.2025р. УМ-18944801, відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про звернення громадян» в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».
Зобов`язати Полтавську обласну військову адміністрацію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.06.2025 № УМ-18944801 із дотриманням вимог частини другої статті 16 Закону України «Про звернення громадян» у визначений законом строк.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua