Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №460/13914/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2026 року м. Рівне№460/13914/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відомості до реєстру «Оберіг».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач надав відповідачу у належній формі та у встановленому законом порядку усі необхідні докази, що підтверджують факт існування обставин, що дають право на відстрочку. Вказує, що рідний брат позивача загинув у березні 2022 року під час бойових зіткнень у м. Васильків Київської області у складі добровольчого формування, захищаючи Україну. На думку позивача, він має безумовне право на відстрочку від мобілізації згідно з п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як рідний брат особи, яка загинула під час здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки й оборони під час дії воєнного стану. Позивач наголошує, що діяльність добровольчого формування провадилася під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ (відповідно до Постанови КМУ № 1449), а отже, загиблий виконував завдання із захисту Батьківщини у взаємодії з військовими формуваннями. Позивач, вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки, звернувся з даним позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відмова Комісії ТЦК у наданні позивачу відстрочки від призову за п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (втрата близького родича за особливих обставин під час бойових дій) є правомірною, оскільки до заяви не додано документів, прямо передбачених Додатком 5 Постанови КМУ №560, а саме документів, що підтверджують саме факт загибелі/смерті родича під час здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони (сповіщення, акт службового розслідування або витяг з наказу про виключення зі списків особового складу). Подані позивачем документи недостатні, позивач надав низку документів (свідоцтва про народження, зміну імені, смерть, поховання, лікарське свідоцтво про смерть, довідки, свідчення свідків тощо), але серед них немає саме офіційного підтвердження обставин загибелі, пов`язаних з участю в бойових діях/обороні. Комісія розглянула заяву у встановленому порядку (протокол №1545 від 26.05.2026), рішення про відмову оформлено і надіслано позивачу письмово за формою Додатку 7 до Порядку №560 у визначений строк (26.05.2026, вих. №1/5773), із зазначенням причин відмови та роз`ясненням права на оскарження. Оскільки відмову надано у передбачений законом спосіб з обґрунтуванням причин, бездіяльність з боку ТЦК відсутня, тому вимоги позивача про визнання рішення протиправним є безпідставними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 (попереднє прізвище – ОСОБА_3 ), що підтверджується свідоцтвами про народження, свідоцтвом про зміну імені (а.с.7, 8, 11). А відтак, позивач належить до кола осіб, визначених у п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (рідні брати загиблих).

Документами, що містяться в матеріалах справи, підтверджена загибель ОСОБА_2 у ніч ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Васильків Київської області внаслідок бойових дій, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.9), лікарським свідоцтвом про смерть №138 від 03.03.2022 (причина смерті – вогнепальне поранення голови та тулуба, НОМЕР_1 , а.с.20-21), свідчення ОСОБА_4 (а.с.25), пояснення ОСОБА_5 (а.с.26), заява ОСОБА_6 (а.с.27).

Відповідно до довідки Васильківської міської ради Київської області від 09.09.2022 № П-151/09.02.05 (а.с.22), ОСОБА_2 в ніч з 01.03.2022 на 02.03.2022 перебував на території міста Василькова Обухівського району Київської області у складі добровольчого формування та загинув під час бойових зіткнень у вказаний час.

Довідкою Міністерства у справах ветеранів України від 18.07.2024 №5/ІІІ/16/1 підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка видана на підставі протоколу Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.07.2024 №5, при Міністерстві у справах ветеранів України (а.с.23).

Матері позивача та ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - видано посвідчення члена сім`ї загиблого захисника чи захисниці України (а.с.24). Надання матері посвідчення/статусу члена сім`ї загиблого підтверджує факт того, що держава визнала ОСОБА_2 загиблим Захисником України.

Позивач неодноразово звертався з заявами про надання відстрочки на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (заяви від 10.06.2026, 03.07.2026), на які отримував відмови (в матеріалах справи наявні повідомлення про відмову, датовані 26.05.2026, 02.07.2026, 15.07.2026).

Так, в матеріалах справи міститься повідомлення від 26.05.2026 №1/5773, яким відповідач повідомив позивачу, що протоколом від 26.05.2026 №1515 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою для відмови стало те, що не подано документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).

03.07.2026 ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої додав: свідоцтво про народження; Копія паспорта громадянина України; Копія РНОКПП; Витяг із мобільного застосунку «Резерв+»; Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ; Свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_3 ; Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ; Свідоцтво про поховання серії НОМЕР_5 ; Лікарське свідоцтво про смерть № 138; Довідка від 09.09.2022 № П-151/09.02.05; Довідка від 18.07.2024 № 5/III/16/1; Посвідчення серії НОМЕР_6 ; Свідчення ОСОБА_4 від 21.08.2023; Пояснення ОСОБА_5 від 31.07.2023; Заява ОСОБА_6 від 05.09.2023 (а.с.17-18).

За результатами розгляду вказаних документів отримав повідомлення 20260703-901125, яким повідомлено що ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовив в наданні відстрочки, вказавши, що особою вчергове не надано документів, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.

Позивач з відмовами у наданні відстрочки не погодився, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений і триває на даний час.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 4 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Частини 8 та 9 ст.23 Закону №3543-XII передбачено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким, зокрема, визначено процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання/переоформлення адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пункт 60 Порядку 560 визначає, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

Абзац 6 п. 60 Порядку № 560 передбачає, що у разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

Абзаци 7 та 8 п. 60 Порядку № 560 визначають, що у разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Додаток 5 до Порядку № 560 містить Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, для підтвердження права на відстрочку за п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов`язаний, відповідно до вказаного Переліку, має подати такі документи: документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем до заяви про відстрочку надано наступні підтвердні документи: свідоцтво про народження; копія паспорта громадянина України; копія РНОКПП; витяг із мобільного застосунку «Резерв+»; свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про поховання серії НОМЕР_5 ; лікарське свідоцтво про смерть № 138; довідка від 09.09.2022 № П-151/09.02.05; довідка від 18.07.2024 № 5/III/16/1; посвідчення серії НОМЕР_6 ; свідчення ОСОБА_4 від 21.08.2023; пояснення ОСОБА_5 від 31.07.2023; заява ОСОБА_6 від 05.09.2023.

З відзиву на позовну заяву та усіх наявних у справі повідомлень про відмову у наданні відстрочки видно, що підставою для відмови стало те, що в переліку доданих до заяви на відстрочку документах відсутні документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).

Факт того, що позивач є рідним братом ОСОБА_2 відповідач не заперечує.

Надаючи оцінку наведеним відповідачем підставам для відмови у наданні відстрочки, суд зазначає таке.

Матеріали справи містять докази (які також надавалися позивачем і до заяв про надання відстрочки), які у сукупності повністю розкривають обставини загибелі ОСОБА_2 :

- свідоцтво про смерть і лікарське свідоцтво про смерть, в якому вказана причина смерті - вогнепальне поранення голови та тулуба, код Y36.4, що саме по собі вказує на насильницьку/бойову смерть. Так, відповідно до Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я НК 025:2021, код Y36 - Ушкодження внаслідок військових дій, код Y36.4 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені вогнепальною та іншими видами звичайної зброї.

- довідка Васильківської міської ради, яка прямо вказує, що загиблий перебував у складі добровольчого формування та загинув під час бойових зіткнень у ніч на 02.03.2022 (це початок повномасштабного вторгнення, бої за Васильків/Київську область);

- показання свідків і пояснення очевидців;

- довідка Міністерства у справах ветеранів №5/ІІІ/16/1, яка видана на підставі протоколу Міжвідомчої комісії, спеціально уповноваженої встановлювати факт безпосередньої участі особи в заходах оборони України у зв`язку з агресією РФ. Це офіційне державне визнання саме тих обставин, які вимагає норма про надання відстрочки;

- посвідчення матері як члена сім`ї загиблого Захисника України, яке видається виключно після того, як відповідний державний орган вже встановив статус особи як загиблого Захисника. Це підсумковий акт визнання державою факту загибелі саме в контексті оборони.

Відмова у наданні відстрочки ґрунтується на відсутності "сповіщення", "акта службового розслідування" або "витягу з наказу про виключення зі списків особового складу".

Однак, формулювання Додатку 5 містить фразу "у тому числі", що означає, що перелік не є вичерпним, це приклади документів, а не закритий список. Мета норми саме підтвердити факт загибелі за визначених обставин, а не отримати документи конкретної форми.

Перераховані Комісією документи (наказ про виключення зі списків, акт службового розслідування) - це документи, властиві особовій справі військовослужбовця з формальним кадровим обліком.

ОСОБА_2 загинув у складі добровольчого формування в перші дні вторгнення (02.03.2022), коли такі формування ще не завжди мали формалізований військовий облік, а тому вимагати від заявника документ, який об`єктивно міг не існувати чи не оформлюватися, на переконання суду, є надмірним формалізмом.

Варто також зауважити, що порядок утворення та діяльності добровольчих формувань територіальних громад (далі - добровольчі формування), набуття та припинення членства в добровольчих формуваннях визначено Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1449 (далі – Положення № 1449, наводиться в редакції на дату загибелі ОСОБА_2 ).

Положення прямо визначає добровольчі формування територіальних громад як структуру, що діє на підставі Закону «Про основи національного спротиву» (відповідно до абзацу третього частини другої статті 8 Закону України “Про основи національного спротиву”) та затверджена постановою КМУ ще у грудні 2021 року (до повномасштабного вторгнення). Це спростовує будь-які сумніви щодо "неофіційності" чи "нелегітимності" формування, у складі якого загинув ОСОБА_2 , - це не самоорганізоване чи невизнане державою об`єднання, а частина законодавчо врегульованої системи територіальної оборони. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву», добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Діяльність формування прямо відповідає диспозиції п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, підпункт 1 пункту 2 Положення №1449 визначає завдання добровольчих формувань як: своєчасно реагувати та вживати необхідних заходів для оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об`єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України.

Це формулювання практично дослівно кореспондує з нормою п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - «заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії». Тобто, участь ОСОБА_2 у бойових зіткненнях у Василькові в ніч на 02.03.2022 у складі добровольчого формування - це виконання прямо передбаченого законом завдання територіальної оборони.

Пункт 3 Положення № 1449 встановлює, що діяльність добровольчого формування провадиться під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил за територіальним принципом. Це означає, що дії членів формування є не приватною ініціативою, а діяльністю, інтегрованою в структуру командування Збройних Сил, тобто функціонально прирівняною до виконання завдань оборони державними військовими структурами.

Крім того, пункт 6 Положення №1449 прямо встановлює: Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Це підтверджує принципову відмінність правового статусу члена добровольчого формування від статусу мобілізованого військовослужбовця: член добровольчого формування не входить до особового складу військової частини у розумінні кадрового військового обліку, він залишається цивільною особою, яка уклала контракт добровольця (п. 21 Положення №1449) і перебуває на окремому обліку ТЦК саме як доброволець (п. 22 Положення № 1449), а не як військовослужбовець. Відповідно, документ "наказ про виключення із списків особового складу", - це документ, що видається щодо військовослужбовців, зарахованих до штату військової частини. Він об`єктивно не міг існувати стосовно ОСОБА_2 , який загинув як член добровольчого формування, а не як зарахований до особового складу військовослужбовець.

А відтак, вимога відповідача надати документ, застосовний виключно до іншої категорії осіб (кадрових військовослужбовців), є безпідставною, і суперечить самій правовій природі добровольчого формування, яку встановлює це ж Положення № 1449.

Крім того, пункт 4 Положення №1449 прямо передбачає можливість застосування членами формувань зброї під час виконання завдань територіальної оборони. Це узгоджується з довідкою Васильківської міської ради про загибель "під час бойових зіткнень" та причиною смерті за лікарським свідоцтвом (вогнепальне поранення, код Y36.4).

Поряд з обумовленим суд зазначає, що довідка Міноборони у справах ветеранів (а.с.23) функціонально замінює й перевищує доказову силу службового розслідування, вона видана саме на підставі спеціальної процедури встановлення факту участі в обороні, тобто відповідний факт вже офіційно встановлено державним органом за визначеною законом процедурою.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач же, відмовляючи позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, обмежився формальною констатацією відсутності одного виду документа з невичерпного переліку, не оцінивши сукупність інших наданих доказів, які по суті підтверджують саме той факт, якого вимагає норма. Вказане свідчить про порушення принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та є підставою для визнання відмови протиправною.

Щодо другої позовної вимоги про зобов`язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та внести відомості до відповідного реєстру, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод та інтересів особи здійснюється у спосіб, який є ефективним, тобто такий, що реально захищає, відновлює порушене право, а не є формальним.

В ході розгляду справи родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (рідні брати) доведений. Факт загибелі за обставин, які підпадають під диспозицію п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доведений сукупністю поданих документів (включно з офіційною довідкою Міністерства у справах ветеранів, яка вже є результатом окремої державної процедури встановлення такого факту). Відсутність сповіщення, копії акта службового розслідування, витягу з наказу про виключення зі списків особового складу - є об`єктивно зумовленою статусом добровольчого формування, а не прогалиною в доказах.

Оскільки судом встановлено, що позивач довів усі юридично значущі обставини, необхідні для застосування п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідач, попри подання вичерпного пакету документів, неодноразово відмовляв з тотожних формальних підстав, дискреційні повноваження Комісії за встановлених обставин є вичерпаними, а тому належним та ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За наведеного, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1331,20 грн., які слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )

Суддя С.М. Дуляницька