Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №460/10592/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2026 року м. Рівне№460/10592/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про утримання надміру виплачених сум пенсії від 08.08.2025 №8/59341; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо утримання коштів з 01.10.2025 щомісячно у розмірі 20%; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області припинити утримання з пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити Позивачу незаконно утримані суми пенсії з 01.10.2025.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що з 04.07.2023 йому призначено пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання на підставі документів медико-соціальної експертної комісії. У подальшому, за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи сформовано рішення, яким за минулий період групу інвалідності змінено з ІІ на ІІІ. На підставі цього рішення Відповідач провів ретроспективний перерахунок пенсії, визначив переплату у сумі 143006,86 грн та прийняв рішення про її утримання. Позивач вважає, що будь-яких зловживань при призначенні та одержанні пенсії не вчиняв, недостовірних відомостей не подавав, а тому відсутні передбачені законом підстави для покладення на нього обов`язку повернути вже виплачені суми пенсії. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 04.07.2023 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання. Підставою для призначення пенсії були, зокрема, заява про призначення пенсії від 19.07.2023 та медичні документи МСЕК, у тому числі витяг з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №283251 від 04.07.2023.

За результатами чергового огляду Позивачу повторно встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджувалося медичними документами МСЕК, зокрема витягом №907046 від 15.07.2024.

У межах перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення МСЕК експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи 31.03.2025 сформовано нове рішення, відповідно до якого Позивачу визначено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання за період з 04.07.2023 до 01.08.2025.

З матеріалів медико-експертної перевірки вбачається, що команда надала іншу оцінку ступеню функціональних порушень за наявними медичними документами. При цьому матеріали перевірки не містять висновку про подання Позивачем підроблених чи завідомо недостовірних документів, повідомлення ним неправдивих відомостей або вчинення інших умисних дій з метою неправомірного одержання пенсії.

Вказане рішення експертної команди надійшло до системи органів Пенсійного фонду України, після чого Відповідач здійснив ретроспективну зміну даних пенсійної справи щодо групи інвалідності та перерахував розмір пенсії за минулий період.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про утримання надміру виплачених сум пенсії від 08.08.2025 №8/59341 визначено, що за період з 04.07.2023 по 31.07.2025 утворилася переплата пенсії у сумі 143006,86 грн. Цим же рішенням передбачено повернення вказаної суми Позивачем, а у разі її добровільного неповернення – проведення з 01.10.2025 щомісячних відрахувань з пенсії у розмірі 20% до повного погашення переплати.

Водночас за результатами очного оцінювання 21.07.2025 експертною командою Позивачу з 01.08.2025 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з наступним оцінюванням 01.08.2027.

З жовтня 2025 року Відповідач фактично розпочав утримання 20% із належної Позивачу пенсії.

У відповіді на адвокатський запит від 24.04.2026 Відповідач зазначив, що станом на дату надання відповіді залишок визначеної переплати становив 123569,11 грн.

Не погодившись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться у випадках і порядку, встановлених законом.

Механізм повернення сум пенсій, виплачених надміру, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695 (далі – Порядок №6-4).

Пунктом 2 Порядку №6-4 визначено, що переплата пенсії – це сума пенсії, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону №1058-IV.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що саме по собі встановлення факту виплати пенсії у розмірі, який після подальшої зміни вихідних даних визначений як завищений, не є достатньою правовою підставою для примусового повернення цих сум пенсіонером. Для покладення обов`язку повернути виплачені суми на пенсіонера необхідно встановити, що надмірна виплата стала наслідком зловживання саме з його боку. Інша самостійна підстава – подання страхувальником недостовірних даних – не ототожнюється із поведінкою пенсіонера і визначає іншого суб`єкта, з чиїми діями пов`язано виникнення переплати.

Зловживання з боку пенсіонера передбачає свідому недобросовісну поведінку, зокрема подання документів із завідомо неправильними відомостями, приховування обставин, про які особа зобов`язана була повідомити орган Пенсійного фонду України, або інші умисні дії, що перебувають у причинному зв`язку з надмірною виплатою пенсії.

Подібний підхід до застосування статті 50 Закону №1058-IV сформований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі №638/10460/17 та від 22.04.2021 у справі №688/742/17.

Верховний Суд виходить із того, що перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а орган Пенсійного фонду України повинен достеменно встановити не лише факт переплати, а й обставини, з якими закон пов`язує можливість її стягнення з конкретної особи.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню пенсії та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача. Правильність проведених розрахунків та добросовісність набувача презюмуються, а обов`язок доведення протилежного покладається на особу, яка вимагає повернення коштів.

У постанові від 21.10.2021 у справі №487/1362/17 Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, дійшов висновку про відсутність підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії за відсутності зловживань пенсіонера та залишив у силі спосіб захисту, який передбачав скасування рішення органу Пенсійного фонду України, припинення утримання 20 відсотків пенсії та повернення неправомірно утриманих коштів.

Судом встановлено, що пенсія по інвалідності ІІ групи була призначена Позивачу та виплачувалася на підставі чинних на той час офіційних документів компетентного органу медико-соціальної експертизи. Саме ці документи були використані органом Пенсійного фонду України при визначенні права Позивача на відповідний розмір пенсії.

У подальшому експертна команда за результатами перевірки надала іншу оцінку ступеню функціональних порушень та сформувала рішення про ІІІ групу інвалідності за минулий період.

Однак зміст такого рішення свідчить про переоцінку медико-експертних даних, а не про встановлення факту зловживання з боку Позивача при зверненні за пенсією чи її одержанні.

Посилання в матеріалах експертної перевірки на кримінальне провадження, у межах якого ініційовано перевірку рішень МСЕК, саме по собі не підтверджує вчинення Позивачем будь-якого правопорушення, не доводить подання ним завідомо неправдивих відомостей та не може підміняти доказування конкретної недобросовісної поведінки пенсіонера.

Так само неявка Позивача на окреме запрошення для додаткового медичного оцінювання під час перевірки не свідчить автоматично про зловживання при первісному призначенні пенсії. Для застосування статті 50 Закону №1058-IV необхідно встановити умисну поведінку пенсіонера, яка спричинила надмірну виплату, а не лише процесуальну поведінку особи під час подальшої перевірки медико-експертного рішення.

Оскаржуване рішення Відповідача від 08.08.2025 №8/59341 містить посилання на факт проведення перерахунку пенсії та визначення суми переплати 143006,86 грн, однак не містить встановлених обставин зловживання з боку ОСОБА_1 .

У рішенні не зазначено, які саме недостовірні документи чи відомості були подані Позивачем, які обставини він умисно приховав, у чому полягала його недобросовісність та яким чином така поведінка спричинила виплату пенсії у більшому розмірі.

Наявні у справі матеріали не містять доказів існування таких обставин. Отже, Відповідач визначив та облікував різницю між сумами пенсії, розрахованими для ІІ та ІІІ груп інвалідності за минулий період, однак матеріали справи не підтверджують юридичної передумови, необхідної для стягнення цієї різниці саме з Позивача.

Суд зауважує, що поняття «переплата пенсії» у значенні пункту 2 Порядку №6-4 та право територіального органу Пенсійного фонду України на її примусове утримання з конкретного пенсіонера не є тотожними. Навіть якщо після ретроспективної зміни даних пенсійної справи різниця між фактично виплаченим і перерахованим розміром пенсії обліковується як переплата, її стягнення з пенсіонера допускається лише за наявності умов, прямо передбачених статтею 50 Закону №1058-IV та пунктом 3 Порядку №6-4.

Тому чинність та неоскарження Позивачем рішення експертної команди про зміну групи інвалідності не усувають обов`язку Відповідача довести наявність передбачених законом підстав для стягнення переплати. У цій справі суд не переглядає медико-експертне рішення та не встановлює іншу групу інвалідності. Суд перевіряє виключно те, чи мав Відповідач законні підстави покласти на Позивача обов`язок повернути раніше виплачені пенсійні кошти та здійснювати їх примусове утримання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.08.2025 №8/59341 прийнято за відсутності встановленої законом підстави для стягнення надміру виплачених сум пенсії з Позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки з 01.10.2025 на виконання цього рішення Відповідач фактично утримує з пенсії Позивача 20% щомісячно, такі дії є похідними від протиправного рішення та також не мають належної правової підстави. Отже, вимога про визнання таких дій протиправними підлягає задоволенню.

Скасування рішення №8/59341 саме по собі усуває правову підставу для подальшого утримання, однак не відновлює право Позивача у частині сум пенсії, які вже були фактично відраховані. З огляду на завдання адміністративного судочинства та необхідність ефективного поновлення порушеного права, належним способом захисту є також зобов`язання Відповідача припинити подальше утримання та нарахувати і виплатити Позивачу суми пенсії, фактично утримані починаючи з 01.10.2025 на виконання протиправного рішення.

Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення, не втручається у дискреційні повноваження Відповідача та є виконуваним, оскільки відомості про фактичні щомісячні утримання містяться в пенсійній справі та обліку органу Пенсійного фонду України. Визначення судом фіксованої суми до повернення не є необхідним, оскільки утримання здійснювалося щомісячно і могло продовжуватися після дати наявної у матеріалах відповіді Відповідача.

При цьому суд враховує принцип належного урядування, на важливості якого неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Рисовський проти України». Ризик помилок чи зміни оцінки обставин, що перебувають у сфері діяльності державних органів, не може без достатньої законної підстави перекладатися на особу, яка діяла добросовісно та отримувала соціальну виплату на підставі офіційних документів.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій, в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 від 08.08.2025 №8/59341.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо утримання, починаючи з 01 жовтня 2025 року, з пенсії ОСОБА_1 20% щомісячно на виконання рішення від 08 серпня 2025 року №8/59341.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення від 08 серпня 2025 року №8/59341.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані починаючи з 01 жовтня 2025 року на виконання рішення від 08 серпня 2025 року №8/59341.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська