Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №460/16635/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2026 року м. Рівне№460/16635/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області до Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 81658319 постанову заступника начальника відділу Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мельник Тетяни Віталіївни від 24.08.2026 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 460/3537/21 Немовицьку сільську раду зобов`язано вжити заходів, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди - земляної греблі та водоскидної споруди, розміщеної на водному об`єкті - ставку Стояла водотоку річки Случ у межах Немовицької територіальної громади на земельній ділянці з кадастровим номером 5625485400:05:003:0242, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного. На виконання виконавчого листа, виданого судом 01.07.2026, державним виконавцем 05.08.2026 відкрито виконавче провадження № 81658319 та зазначено про необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів. Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 11.08.2026. Позивач стверджує, що від виконання судового рішення не ухилявся, а після відкриття виконавчого провадження вчиняв дії, спрямовані на його виконання. Зокрема, 12.08.2026 відбулося засідання постійної комісії з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та відумерлої спадщини, якою вирішено провести обстеження спірних гідротехнічних споруд; цього ж дня направлено відповідне звернення орендарю земельної ділянки. 14.08.2026 відповідача повідомлено про розпочаті заходи з виконання судового рішення. У зв`язку з відсутністю у штаті сільської ради державного реєстратора, 19.08.2026 позивач звернувся до Сарненського міського голови щодо здійснення реєстраційних дій. 21.08.2026 комісією складено акт № 17 обстеження нерухомого майна, відповідно до якого встановлено фактичний стан земляної греблі та водоскидної споруди та виявлено розбіжності між фактичним станом останньої і відомостями технічного паспорта 2009 року, у зв`язку з чим комісія дійшла висновку про необхідність залучення профільних фахівців та проведення додаткового комплексно-технічного вивчення споруд. Позивач вважає, що виконання судового рішення потребувало здійснення послідовних організаційних та реєстраційних дій, які об`єктивно не могли бути завершені у визначений державним виконавцем строк. Також посилається на відсутність у штаті власного державного реєстратора, недотримання, на його думку, порядку складання акта державного виконавця від 24.08.2026, зокрема щодо участі понятих, відсутність умисного ухилення від виконання рішення та негативні наслідки сплати штрафу для місцевого бюджету. За наведеного вважає, що правових підстав для накладення штрафу не було. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов в якому проти його задоволення заперечує. У відзиві зазначає, що резолютивною частиною судового рішення прямо визначено спосіб його виконання - звернення із заявою про взяття спірного нерухомого майна на облік як безхазяйного. Станом на 24.08.2026 доказів подання такої заяви державному виконавцю надано не було, а проведення внутрішніх засідань комісій, обстежень та листування з іншими суб`єктами не є виконанням судового рішення. Відповідач також заперечує наявність поважних причин невиконання рішення, вказує, що відсутність власного реєстратора не перешкоджала зверненню до іншого суб`єкта державної реєстрації, а залучення понятих для складання акта про невиконання рішення немайнового характеру законом не передбачено. Розмір штрафу 5100,00 грн відповідач вважає таким, що визначений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 02.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 16.09.2026 об 09:00.

Учасники справи в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведену норму права, суд здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.

Розглянувши заяви по суті, встановивши всі обставини справи, які мають вирішальне значення для вирішення даного спору, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 460/3537/21, яке набрало законної сили, зобов`язано Немовицьку сільську раду Сарненського району Рівненської області вжити заходи, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: земляної греблі та водоскидної споруди, яка розміщена на водному об`єкті - ставок «Стояла» водотоку річки Случ в межах Немовицької територіальної громади на земельній ділянці з кадастровим номером 5625485400:05:003:0242, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.

Позивачу 01.07.2026 судом видано виконавчий лист.

04.08.2026 виконавчий документ надійшов до органу державної виконавчої служби, а 05.08.2026 заступником начальника відділу відкрито виконавче провадження № 81658319. У постанові зазначено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Позивач отримав постанову 11.08.2026.

24.08.2026 державним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, що рішення суду не виконано, а документів, які підтверджували б звернення боржника до органу державної реєстрації прав із заявою про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного, не надано.

Того ж дня винесено оскаржувану постанову про накладення на Немовицьку сільську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи наведену постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Виконавче провадження відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII є завершальною стадією судового провадження.

Частиною першою статті 18 цього Закону передбачено обов`язок виконавця вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас повноваження виконавця щодо застосування до боржника заходів відповідальності можуть реалізовуватися виключно з дотриманням передбачених законом умов і процедури.

За змістом частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки встановлюються законом, а якщо вони законом не визначені - виконавцем.

Частина третя цієї статті передбачає, що строки, встановлені Законом № 1404-VIII, обчислюються, зокрема, у робочих днях.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною першою статті 63 цього Закону визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

За частиною другою цієї ж статті, лише у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення штрафу.

Отже законодавець пов`язує можливість застосування такого заходу відповідальності не лише з фактом невиконання рішення, а й із настанням визначеного законом моменту перевірки його виконання.

Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин підпунктом 4 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII було прямо передбачено, що на період дії воєнного стану визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Вказане положення залишалося чинним і в редакції Закону № 1404-VIII від 23.05.2026.

Станом на 24.08.2026 воєнний стан в Україні тривав. Зокрема, його строк було продовжено з 05 години 30 хвилин 02.08.2026 строком на 90 діб.

Системне тлумачення наведених положень Закону № 1404-VIII свідчить, що десятиденний строк, передбачений частиною шостою статті 26 цього Закону, є саме строком, визначеним Законом № 1404-VIII, а тому на нього поширюється спеціальне правило підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII цього Закону.

Наведена норма не містить винятку щодо строку, передбаченого частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, а державний виконавець не наділений повноваженнями своєю постановою змінювати встановлений законом порядок перебігу такого строку.

Тому саме по собі зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2026 про необхідність виконати рішення протягом 10 робочих днів не усувало дії підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII Закону № 1404-VIII.

За таких обставин, станом на 24.08.2026 передбачений частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII строк не закінчився, а відтак не настав і визначений частиною першою статті 63 цього Закону момент, з якого виконавець повноважний перевіряти виконання рішення саме з метою вирішення питання про застосування наслідків, передбачених частиною другою цієї статті.

З огляду на викладене суд вважає, що складення 24.08.2026 акта про невиконання рішення з подальшим накладенням цього ж дня штрафу за невиконання рішення у встановлений строк було передчасним.

При цьому суд погоджується з відповідачем у тому, що станом на 24.08.2026 судове рішення в спосіб, визначений його резолютивною частиною, фактично виконане не було.

З матеріалів справи не вбачається, що до цієї дати Немовицька сільська рада подала у встановленому порядку органу, уповноваженому на державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про взяття спірної гідротехнічної споруди на облік як безхазяйного нерухомого майна.

Проведення засідань комісії, обстеження майна, листування з орендарем, звернення до інших органів та підготовка документів свідчать про вчинення позивачем певних дій, спрямованих на виконання рішення, однак самі по собі не є виконанням тієї дії, яка прямо визначена рішенням суду.

Так само лист позивача від 19.08.2026 до Сарненського міського голови з проханням здійснити відповідні реєстраційні дії або надати інформацію щодо необхідних документів за своїм змістом не може бути прирівняний до подання передбаченої судовим рішенням заяви про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного.

Проте, встановлений факт невиконання рішення станом на 24.08.2026 сам по собі не є достатньою правовою підставою для накладення штрафу, оскільки відповідальність за статтями 63, 75 Закону №1404-VIII може наставати лише за умови дотримання визначеної законом послідовності дій виконавця та після настання передбачених законом юридичних передумов.

З цих же підстав суд не приймає як самостійну підставу для задоволення позову доводи позивача щодо складності та тривалості процедури оформлення безхазяйного майна, необхідності залучення фахівців та відсутності у штаті сільської ради державного реєстратора. Самі по собі зазначені обставини не свідчать про виконання судового рішення та не доводять об`єктивної неможливості звернення до належного суб`єкта державної реєстрації.

Суд також відхиляє твердження позивача про необхідність встановлення державним виконавцем умислу боржника на невиконання судового рішення. Положення частини другої статті 63 та статті 75 Закону №1404-VIII пов`язують накладення штрафу з невиконанням рішення без поважних причин, а не з обов`язковим встановленням суб`єктивного умислу боржника як окремого елемента правопорушення.

Не є обґрунтованими і доводи щодо порушення порядку складання акта від 24.08.2026 через відсутність понятих, позаяк Закон № 1404-VIII не встановлює обов`язкової участі понятих при перевірці виконання рішення немайнового характеру та складанні відповідного акта. Тому наведені позивачем зауваження до присутності чи ідентифікації осіб, зазначених в акті як поняті, самі по собі не зумовлюють протиправності оскаржуваної постанови.

Посилання позивача на можливі негативні наслідки сплати штрафу для місцевого бюджету також не впливає на оцінку законності постанови державного виконавця, оскільки предметом судового контролю у цій справі є наявність передбачених законом підстав та дотримання процедури накладення штрафу.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі № 460/3537/21, якою відмовлено у відстроченні виконання, встановленні способу і порядку виконання судового рішення та зупиненні виконавчих дій, суд зазначає, що ця ухвала постановлена після прийняття оскаржуваної постанови від 24.08.2026 та вирішувала інше процесуальне питання. У ній суд дійсно зазначив, що подані сільською радою докази підтверджують вчинення окремих заходів на виконання рішення, однак не підтверджують існування об`єктивних перешкод для його виконання.

Разом з тим така подальша судова оцінка не може усунути порушення порядку накладення штрафу, яке існувало на момент прийняття оскаржуваної постанови, та не змінює змісту підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII Закону № 1404-VIII.

Таким чином, вирішальним для цього спору є не питання про те, чи було рішення суду фактично виконане до 24.08.2026, оскільки його невиконання підтверджене матеріалами справи, а питання про наявність на цю дату передбачених Законом № 1404-VIII юридичних передумов для застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу.

Суд дійшов висновку, що таких передумов на момент винесення постанови від 24.08.2026 не було, оскільки встановлений частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII строк у силу підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII цього Закону не закінчився, а тому постанова про накладення штрафу прийнята передчасно та не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

За приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідачем правомірності оскаржуваної постанови з огляду на наведене правове регулювання не доведено.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 24.08.2026 ВП № 81658319 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач є органом місцевого самоврядування та суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору розподілу між сторонами не підлягають.

Доказів понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз, матеріали справи не містять, а тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовна заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області від 24 серпня 2026 року, винесену у виконавчому провадженні № 81658319, про накладення на Немовицьку сільську раду Сарненського району Рівненської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області (вул. Центральна, 4, с. Немовичі, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34540, ЄДРПОУ/РНОКПП 04387786)

Відповідач - Сарненський відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Європейська, 31, м. Сарни, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34500, ЄДРПОУ/РНОКПП 34784699)

Суддя Т.О. Комшелюк