Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №420/21852/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21852/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа – ДП “Національні інформаційні системи”, про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якій позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р. “Про результати проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Одеської області Шеремет Ірини Олександрівни”, виконання якого покладено на державне підприємство “Національні інформаційні системи”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що при здійсненні реєстраційних дій були допущені технічні помилки, які самостійно встановила та виправила до того як заявнику було видано документи за результатом розгляду заяв. А тому, камеральна перевірка проведена упереджено, без врахування пояснень державного реєстратора, без дослідження в повному обсязі всіх обставин та документів, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також надміру формальне, без врахування доцільності застосування такого виду санкції. Фактичні обставини даної справи в їх сукупності свідчать, що оскаржуваний наказ щодо тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно винесений за умов неповного встановлення обставин, без чіткого з`ясування наявності або відсутності документів, необхідних для відповідної реєстрації змін (технічної помилки), без наведення мотивів та обґрунтувань щодо прийняття такого рішення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Міністерство юстиції України, надало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали та зазначили, що позивачка фактично не спростовує вчинені нею порушення у сфері державної реєстрації прав, а лише навмисно тлумачить їх як «технічні помилки», що суперечить нормам чинного законодавства. За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав, Комісією були виявлені порушення у сфері державної реєстрації прав, про що складено акт від 24.03.2026 за № 1415/19.1.1/26. Державним реєстратором Шеремет І.О. порушено вимоги статей 3, 10, 12, 18, 22, 24, 26, 27 Закону, пункту 40 порядку № 1127, оскільки: проведено державну реєстрацію іншого речового права (права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; безпідставно видалено запис про інше речове право (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 62839099 як помилково зареєстрований; безпідставно та поза процедурою державної реєстрації прийнято рішення про залишення заяви без руху № 82568536 та про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82568551, щодо Заяви1 за результатом розгляду якої проведено реєстраційні дії.

Оскаржуваний Наказ № 763/5, яким Позивачці тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав на 14 (чотирнадцять) днів на момент звернення до суду (16.07.2026) вичерпав свою дію, адже строк блокування закінчився ще 08.04.2026, тобто, є реалізованим, не створює для Позивачки обов`язків чи правових наслідків, які підлягають судовому захисту та відновленню. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

До Міністерства юстиції України надійшла заява адвоката Нижника Гліба Ігоровича в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 24.01.2026 (вх. № СК-336-26 від 27.01.2026, № 18794-33-26 від 02.02.2026) щодо проведення перевірки реєстраційних дій державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Шеремет Ірини Олександрівни, вчинені за період з 17.12.2025 по 03.01.2026 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами № 5120281000:01:001:0578, № 5120281000:01:001:0579, № 5120281000:01:003:0921, № 5120281000:01:003:0922 та притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Мін`юстом прийнято рішення у формі наказу від 04.03.2026 № 452/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Одеської області Шеремет Ірини Олександрівни».

За результатами проведеної камеральної перевірки у Державному реєстрі прав, Комісією були виявлені порушення у сфері державної реєстрації прав, про що складено акт від 24.03.2026 за № 1415/19.1.1/26 (далі – Акт від 24.03.2026).

Відповідно до п. 1 вищезгаданого Акту, перевіркою встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 17.12.2025 № 70606632 (далі – Заява 1), поданої ОСОБА_4 , державним реєстратором Шеремет І.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2025 № 82491503, на підставі якого у розділ Державного реєстру прав № 1636708751202, відкритому на земельну ділянку з кадастровим номером 5120281000:01:001:0578 (далі – Земельна ділянка 1), внесено запис про інше речове право (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за Заявником (номер запису 62839099).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви 1 додано договір емфітевзису № 34 від 26.09.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (далі – Договір емфітевзису від 26.09.2018)

Державним реєстратором Шеремет І.О. отримані відомості з Державного земельного кадастру від 19.12.2025 № 100126092 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5120281000:01:001:0578.

23.12.2025 о 14:11:52 державним реєстратором Шеремет І.О. вищезазначений запис про інше речове право (62839099) видалено як помилково зареєстрований.

23.12.2025 о 14:12:21 державним реєстратором Шеремет І.О. прийнято рішення № 82568536 про залишення заяви без руху.

23.12.2025 о 14:12:36 державним реєстратором Шеремет І.О. прийнято рішення № 82568551 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

За висновками комісії, державним реєстратором Шеремет І.О. порушено вимоги статей 3, 10, 12, 18, 22, 24, 26, 27 Закону, пункту 40 порядку № 1127, оскільки:

проведено державну реєстрацію іншого речового права (права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

безпідставно видалено запис про інше речове право (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 62839099 як помилково зареєстрований;

безпідставно та поза процедурою державної реєстрації прийнято рішення про залишення заяви без руху № 82568536 та про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82568551, щодо Заяви1 за результатом розгляду якої проведено реєстраційні дії.

Пунктом 2 Акту зазначено, що за результатом розгляду заяви № 70606699 (далі – Заява 2) державним реєстратором Шеремет І.О. допущено аналогічні порушення статей 3, 10, 12, 18, 22, 24, 26, 27 Закону, пункту 40 порядку № 1127, як при розгляді Заяви 1.

Згідно пункту 3 Акту, державним реєстратором Шеремет І.О. за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 17.12.2025 № 70606765 (далі – Заява 3) повторно проведено державну реєстрацію іншого речового права (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Земельної ділянки 2 за Заявником на підставі Договору емфітевзису від 29.01.2019, який розірвано на підставі Угоди від 09.12.2025.

Таким чином, по всім трьом заявам про державну реєстрацію речових прав (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)), що подавались 17.12.2025 громадянином ОСОБА_4 , долучались лише відповідні договори емфітевзису, без жодних Угод про їх розірвання і по цим заявам та вчиненим реєстраційним діям, державним реєстратором Шеремет І.О. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 22, 24, 27 Закону, пункту 40 Порядку № 1127.

В ході перевірки, 13.03.2026 р. Позивачкою до Комісії з проведення камеральної перевірки надавались письмові поясненнями про те, що при розгляді заяв № 70606632 та № 70606699 нею було знайдено помилки (суперечності) до того як заявнику було видано документи за результатом розгляду заяв. Зазначила, що керуючись абз. 1 ч. 2 ст. 26 №1952-IV державним реєстратором було самостійно виправлено таку помилку, шляхом прийняття рішень про відмову в проведенні реєстраційних дій на заяви №№ 70606632, 70606699. Що ж до заяви № 70606765, то у своїх письмових поясненнях Позивачка вказує, що були проведені пошуки у відповідних реєстрах, при цьому жодних попередніх реєстрацій на той момент виявлено не було виявлено, а тому, відповідно до чинного законодавства, підстав для відмови теж не було.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

Частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Порядок здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами) (далі – Порядок № 990).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється, зокрема шляхом перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації.

Відповідно до п.9 Порядку №990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації, проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку №990).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV однією із засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до положень статті 12 Закону відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Частиною першою статті 22 Закону встановлено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 18 Закону №1952-IV внормований порядок державної реєстрації прав та послідовність дій реєстратора.

Частиною 2 ст.18 Закону №1952-IV передбачено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Суд зазначає, що сторони однаково викладають фактичні обставини справи та тлумачать застосування вищенаведених правових норм.

Позивачка не спростовує хронологію здійснених реєстраційних дій по вказаним заявам. Вважає, що зафіксовані в Акті від 24.03.2025 № 1415/19.1.1/26 порушення були технічними помилками у її робочому процесі, який був надміру перенасичений покладеними трудовими обов`язками та наявними завданнями. Що, однак, не завадило самостійно встановити згадані допущення та оперативно їх виправити, а тому спірний наказ Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачі вважають, що оскаржуваний наказ не створює для Позивачки обов`язків чи правових наслідків, які підлягають судовому захисту та відновленню. Не можна вважати «технічною помилкою» вчинення реєстраційної дії з порушенням вимог чинного законодавства та ототожнювати ці два поняття.

Дослідивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, оцінивши надані сторонами докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Суд зазначає, що розбіжності у позиціях сторін є в тому, що позивачка допущені під час вчинення реєстраційних дій порушення вважає технічною помилкою, яку самостійно встановила та виправила, а відповідачі вважають, що такі помилки не є технічними і незалежно від їх виправлення, реєстратор підлягає притягненню до відповідальності згідно ч.2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV.

При цьому, сторони посилаються на приписи ч.2 ст. 26 Закону №1952-IV відповідно до якої у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

Подібні положення наведені і в п.19 Порядку №990 де зазначено, що допущення державним реєстратором технічних помилок під час здійснення реєстраційних дій в реєстрах не є підставою для притягнення державного реєстратора до передбаченої законом відповідальності у разі, коли такі помилки можуть бути виправлені державним реєстратором самостійно або у порядку, передбаченому законом.

Не вдаючись до аналізу кожного порушення встановленого перевіркою, але даючи оцінку послідовності дій державного реєстратора по їх виправленню, строків їх виправлення, відсутності будь-яких негативних наслідків та подальшу відмову у вчиненні реєстраційних дій, суд вважає, що рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, як одне з найсуровіших санкцій за порушення вимог законодавства України в сфері державної реєстрації, не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки має прийматися з урахуванням принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проаналізувавши, Акт камеральної перевірки та оскаржуваний наказ, суд зазначає, що вони не є вмотивованими, як того вимагає ст. 37-1 Закону № 1952-IV, оскільки у них наявна лише констатація встановлених порушень без надання оцінки поясненням позивачки, без мотивування застосування санкцій та без врахування самостійного виправлення позивачкою допущених порушень.

У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд зазначав, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов`язав його мотивувати таке рішення.

Суд зазначає, що Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Поряд з цим, зміст оскаржуваного наказу та акт камеральної перевірки не свідчать про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку спірних дій державного реєстратора щодо самостійного та оперативного виправлення допущених технічних помилок, розглянув надані пояснення ОСОБА_1 від 13.03.2026 р. № 33. В оскаржуваному наказі Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р. наявне лише посилання на Порядок №990, Закон №1952 та на акт від 24.03.2025 № 1415/19.1.1/26 як підставу для застосування санкції.

Лише посилання у наказі на норми законодавства, без мотивування застосування санкцій, є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень таким, що не відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України.

Суд не погоджується з трактуванням відповідачами положень ст. 26 Закону №1952-IV щодо технічної помилки де вони зазначають, що із системного аналізу частини другої статті 26 Закону слідує, що технічна помилка – це граматична описка, друкарська, арифметична чи інша помилка, тобто, така, яка містить неюридичний характер.

Суд зазначає, що перелік технічних помилок наведений у ст. 26 Закону не є вичерпним і викладений наступним чином: «(граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки)». Ця норма не містить положень, що помилка містить неюридичний характер.

На думку суду, наявність лише технічної помилки не є підставою для притягнення реєстратора до відповідальності, оскільки безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту ст. 26 Закону №1952-IV, п.19 Порядку №990 дає підстави вважати, що самостійне виправлення помилок та не видання документів заявнику за результатом розгляду заяви, виключає притягнення державного реєстратора до передбаченої законом відповідальності навіть при наявності помилки.

У цій справі позивачкою доведено, що допущені помилки нею самостійно виявлені та у найкоротші строки усунені, заявнику повернуті документи.

Таким чином, Наказ Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р. «Про результати проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Одеської області Шеремет Ірини Олександрівни» не відповідає критеріям визначеним ч.2 ст.2 КАС України та приписам ст. 37-1 Закону № 1952-IV.

Визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає Наказ Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р. є необґрунтованим, протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Суд відхиляє посилання відповідачів, що оскаржуваний наказ не створює для Позивачки обов`язків чи правових наслідків, які підлягають судовому захисту та відновленню, оскільки незалежно від того, що термін дії застосованих санкцій вже скінчився, позивачка є особою до якої застосовані такі санкції, які впливали на її права та обмежували до ступ до вчинення реєстраційних дій у цей період. Після їх застосування, вона є особою, що вже притягалась до відповідальності, що підлягає врахуванню в разі застосування заходів впливу в майбутньому.

Позивачка має право на оскарженні вказаного наказу і вона скористалась цим правом в судовому порядку.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивачки.

Щодо витрат на правничу допомогу, позивачка зазначила, що докази їх понесення будуть надані суду після прийняття рішення.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 763/5 від 24.03.2026 р. «Про результати проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради Одеської області Шеремет Ірини Олександрівни».

Стягнути з Міністерства юстиції України, за рахунок бюджетних асигнувань ,на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 064, 96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.