Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №420/20395/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 12.09.2016 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року;

Зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 12.09.2016 із застосуванням базового місяця листопад 2015 року;

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 до 31.10.2017 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року;

Зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 до 31.10.2017 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що проходив службу в Національній поліції України. Позивачка зазначає, що вона проходила службу в органах Національної поліції України з 07.11.2015 до 28.02.2022. З листа Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 25.06.2026 №227659-2026 ОСОБА_1 стало відомо, що відповідачами у період з 07.11.2015 до 31.10.2017 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у порядку та спосіб, передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів, ОСОБА_1 звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 07.08.2026 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії в якості другого відповідача - Департамент захисту економіки Національної поліції України.

Відповідачем, ГУ НП в Одеській області надано відзив на позов, згідно з яким, щомісячний дохід позивача у спірний період, з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно щомісячно перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб. Головне управління Національної поліції в Одеській області при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України і законами України, а тому будь-які підстави для висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності відсутні.

Відповідачем, Департаментом захисту економіки Національної поліції України, надано відзив на позов, згідно з яким, Департамент звертає увагу, що з 07.11.2015 до 31.10.2017 року включно у поліцейських було відсутнє право на індексацію грошового забезпечення. Отже, Порядок № 1078 з 07.11.2015 до 31.10.2017 року не поширював свою дію на поліцейських. Тобто, законодавчими актами з часу утворення органу поліції у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, було визначено право в поліцейських на індексацію їх грошового забезпечення, однак до внесення відповідних змін до Порядку № 1078, був відсутній порядок (механізм) здійснення обрахування такої індексації саме для поліцейських, а органи поліції в силу вимог статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» діють виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України і встановлювати нові правові норми власними рішеннями (актами, наказами) не уповноважені.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходила службу в органах Національної поліції України з 07.11.2015 до 28.02.2022.

У період з 07.11.2015 року по 11.09.2016 року позивачка проходила службу в ГУ НП в Одеській області.

З 12.09.2016 ОСОБА_1 прийнята на службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України (наказ від 26.09.2016 № 228 о/с), та звільнена 01.12.2019 (наказ з від 28.11.2019 № 401 о/с).

Згідно з листом Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 25.06.2026 №227659-2026, ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 до 31.10.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у порядку та спосіб, передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідачів, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.3 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію”, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).

Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Приписами п. 2 Порядку № 1078 передбачено (зі змінами, внесеними постановою КМУ №782), що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 782 є необґрунтованими, оскільки здійснення індексації прямо передбачено Законом України “Про Національну поліцію” та Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.

В свою чергу, за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7%. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. В подальшому за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9%. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007 х 1,009 х 100) він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто, в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6% (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року - 101,0% (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5%, а тому, за грудень 2015 року - квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79% (105,79 - 100).

Отже, в квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року.

За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.

Стосовно обов`язку суду визначити у судовому рішення саме базовий місяць, суд зазначає наступне.

Дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Суд акцентує увагу на те, що незважаючи відсутність спору в частині визначення базового місяця індексації, відповідач після перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації не має альтернативної дії, окрім здійснення нарахування індексації грошового забезпечення.

Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20.

До того ж, суд зазначає, що дія це активна поведінка, під час якої приймаються певні рішення, вчиняються певні активні дії, які змінюють існуюче (статичне) положення, а бездіяльність це пасивна поведінка, тобто невиконання будь-яких активних дій в конкретних умовах.

Беручи до уваги, що позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення щодо відповідачів ГУ НП в Одеській області за період з 07.11.2015 до 12.09.2016 із застосуванням базового місяця листопад 2015 року та з щодо Департаменту захисту економіки Національної поліції України за період з 12.09.2016 до 31.10.2017 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 12.09.2016 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 12.09.2016 із застосуванням базового місяця листопад 2015 року.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2016 до 31.10.2017 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року;

Зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.09.2016 до 31.10.2017 із застосуванням базового місяця – листопад 2015 року.

В частині позовних вимог до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України – відмовити.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, Одеська обл., 65014 ЄДРПОУ 40108740).

Відповідач - Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601 ЄДРПОУ 43305056).

Відповідач – Департамент захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601 ЄДРПОУ 40111732)

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15.09.2026 року.

Суддя Н.В.Бжассо