Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №380/8875/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 рокусправа № 380/8875/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправним рішення командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт та звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 . До моменту його мобілізації він здійснював одноособово догляд за своєю матір`ю похилого віку, яка постійно потребувала сторонньої допомоги. Станом на момент його мобілізації він не оформив належним чином відстрочку, хоча мав право на таку згідно з ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , його матір`ю є ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 є особою з інвалідністю 2 групи, потребує постійного догляду та допомоги при самообслуговуванні. Згідно з актом №128 обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання особи від 10.03.2026. ОСОБА_2 інвалід 2 групи проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з сином ОСОБА_1 (до лютого 2026 року) який здійснював за нею постійний догляд. Інші зареєстровані особи фактично за даною адресою не проживають. Також було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з актом обстеження встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід другої групи, потребує стороннього догляду. Осіб які фактично можуть здійснювати такий сторонній догляд по місцю її проживання не виявлено.

Зазначає, що позивач був особою яка надавала утримання своїй матері та здійснювала за нею постійний догляд. У зв`язку з цим, позивач подав рапорт командиру частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби. У відповідь на цей рапорт було надано лист, яким відмовлено в задоволенні такого прохання. Позивач наголошує, що саме позивач виявив бажання здійснювати постійний догляд за матір`ю та здійснював його, жоден з інших її родичів, які не є членами її сім`ї, такого бажання не виявили і відповідно не будучи членами сім`ї та не перебуваючи за однією адресою не можуть такий постійний догляд надавати. Позивач вважає отриману відмову щодо звільнення його з військової служби протиправною. З цих підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заявлені позовні вимоги відповідач не визнає в повному обсязі з огляду на їх безпідставність, перекручування позивачем обставин справи та введенням суду в оману щодо дійсних обставин спору. Відповідач у відзиві зазначає, що солдат ОСОБА_1 , який призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2026 №57 з 25 лютого 2026 року зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначений на посаду курсанта. Військовослужбовець може бути звільнений з військової служби тільки на підставах, передбачених законодавством. Підстави звільнення військовослужбовців визначено статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Солдатом ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Даний рапорт зареєстровані у військовій частині НОМЕР_1 (вх. № 6630 від 23.04.2026) та розглянутий у встановленому порядку.

За результатами розгляду рапорту встановлено відсутність правових підстав для звільнення позивача з військової служби. Зокрема, за результатами аналізу доданих до рапорту документів встановлено, що відповідно до Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 18.04.2026, затвердженого ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ході перевірки виявлено наявність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Однак, документів про те, що зазначені особи самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи до рапорту не додано. Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 10.04.2026 №46 вона проживає за кордоном, а тому не може надавати догляд своїй матері, яка є інвалідом ІІ групи і потребує постійного догляду. Відповідно до заяви ОСОБА_10 від 17.04.2026 вона проживає за кордоном і не може доглядати за своєю бабусею. Однак відповідач зазначає, що така підстава як проживання за кордоном не передбачена ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170.

Таким чином, за результатами розгляду рапорту та доданих до нього документів військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Про прийняте рішення позивача повідомлено письмово листом від 23.04.2026 №7773. Зважаючи на вищенаведене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства України, а отже не підлягають задоволенню.

Представник позивача 13.06.2026 подав до суду відповідь на відзив, де на спростування доводів відповідача зазначив, що ОСОБА_11 вдруге одружилась з громадянином Республіки Польща та з 2017 року постійно проживає і працює закордоном. ОСОБА_12 також проживає в Польщі та виховує малолітню дитину 2025 року народження. ОСОБА_13 проходить військову службу в Збройних Силах України. ОСОБА_14 доглядає за малолітньою дитиною, яка потребує постійного догляду. ОСОБА_15 (син позивача від першого шлюбу) з 2006 року зі своїм батьком та бабусею відносин не підтримує. З цих підстав представник позивача вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач подав рапорт від 23.04.2026 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи.

До рапорту на звільнення позивачем додано наступні документи:

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/26/4353/В від 06.04.2026;

- копія паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ;

- копія Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 18.04.2026;

- копія Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства №128 від 10.03.2026;

- копія витягу з реєстру територіальної громади від 10.03.2026;

- копія закордонного документу (без перекладу);

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ;

- копія заяви ОСОБА_16 від 10.04.2026 №46;

- копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_17 ;

- копія заяви ОСОБА_17 від 17.04.2026;

- копія закордонного документу (без перекладу);

- копія військового квитка ОСОБА_1 .

За результатами розгляду рапорту відповідач листом від 23.04.2026 №7773/1 повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення його з військової служби за сімейними обставинами.

Зокрема зазначив, що за результатами аналізу доданих до рапорту документів встановлено наявність в ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; онука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Однак, документів про те, що зазначені особи самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи до рапорту не додано. Така підстава як проживання за кордоном не передбачена ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170.

Позивач, вважаючи відмову відповідача щодо звільнення його з військової служби відповідно до абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» протиправною, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону №2232-XII).

Пунктом 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачені такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024, що набув чинності 18.05.2024, статтю 26 Закону №2232-XII викладено в редакції, за якою підпункт г) пункту 2 частини четвертої цієї статті передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу, пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, на таких підставах:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;

- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

На відміну від попередньої редакції, яка підставою для звільнення визначала саму лише наявність батьків із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, нова редакція статті 26 Закону №2232-XII в цьому контексті дозволяє звільнення з військової служби лише при необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 № 1361/42706 внесено зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII), яким визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років), документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, що підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами) , зокрема, один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Зі змісту норми п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232 висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Отже, «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24 та від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24

Поряд з цим, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені. Згідно з статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, зокрема Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, членами сім`ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.

Як встановлено судом, позивач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2026 по теперішній час.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_1 його матір`ю є ОСОБА_2 .

Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 є особою з інвалідністю 2 групи, потребує постійного догляду та допомоги при самообслуговуванні.

Згідно з актом №128 обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання особи від 10.03.2026 ОСОБА_2 інвалід 2 групи проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з ОСОБА_2 за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 .

Зі слів заявниці – ОСОБА_2 , до лютого 2026 року фактично проживав з нею за вказаною адресою та здійснював догляд її син – ОСОБА_1 . Інші зареєстровані особи фактично за даною адресою не проживають.

Суд встановив, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 проведено перевірку сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 18.04.2026 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд (утримання) за ОСОБА_2 .

Згідно з вказаним актом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю другої групи та потребує стороннього догляду, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №184/26/4353В від 06.04.2026. До органів соціального захисту населення за отриманням соціальної послуги з догляду вдома ОСОБА_2 не зверталась.

В акті також зазначено, що членом сім`ї ОСОБА_2 першого ступеня споріднення є її донька - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає в Республіці Польща. Згідно з її заявою повертатись в Україну не планує, здійснювати догляд за своєю мамою не має можливості. Зі слів заявниці участі у догляді за нею та її утриманні не здійснює.

Членами сім`ї ОСОБА_2 другого ступеня споріднення є:

онук – ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зі слів заявниці проживає окремо, участі у догляді за нею та її утриманні не здійснює. Контактів з бабусею не підтримує;

онука – ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає окремо. Зі слів заявниці участі у догляді за нею та її утриманні не здійснює. Контактів з бабусею не підтримує;

онука – ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає окремо в Польщі. Зі слів заявниці здійснює догляд за маленькою дитиною. Повертатись в Україну та доглядати бабусю не планує. Участі у догляді за нею та її утриманні не здійснює;

онук – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зі слів заявниці проходить дійсну військову службу в ЗСУ, в зв`язку з чим участі у догляді за нею здійснювати не може.

Таким чином суд встановив, що в ОСОБА_2 окрім позивача є інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення. Зокрема: дочка ОСОБА_11 , онуки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , а також онучки ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .

На підтвердження неможливості здійснення догляду за ОСОБА_2 її донькою ОСОБА_11 та онукою ОСОБА_12 позивач долучив до рапорту докази того, що вказані особи постійно проживають за кордоном та об`єктивно не мають можливості здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю та бабусею, яка є особою з інвалідністю другої групи.

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Отже, як вказав Верховний Суд, у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи суди мають перевірити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин справи та інших об`єктивних факторів.

Досліджуючи питання наявності у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 реальної можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача суд зазначає, що такі з огляду на постійне проживання за межами України, позбавлені об`єктивної можливості забезпечити безперервний та постійний догляд за особою, яка його потребує, а саме за ОСОБА_2 .

Водночас суд звертає увагу, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, необхідним є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

В контексті спірних правовідносин у даній справі суд зазначає, що для підтвердження тієї обставини, що інші члени сім`ї першого чи другого ступенів споріднення реально не мають можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача з об`єктивних причин, позивачу необхідно було долучити до рапорту відповідні докази.

Водночас, на підтвердження цих обставин позивач до рапорту про звільнення з військової служби долучив лише копії польського паспорта та заяви ОСОБА_11 та копії закордонного паспорта та заяви ОСОБА_12 .

Жодних документів, які б доводили неможливість здійснювати догляд за своєю бабусею онуками ОСОБА_2 – ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 позивач до рапорту не долучив, відтак не довів наявності підстав для звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд зазначає, що сам по собі факт проживання вказаних осіб окремо від ОСОБА_2 не є об`єктивною причиною, яка свідчить про неможливість здійснювати за нею догляд. При цьому суд враховує, що висновок щодо нездійснення ними догляду за ОСОБА_2 та їх проживання окремо від заявниці, зроблений комісією ІНФОРМАЦІЯ_11 в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 18.04.2026 лише зі слів ОСОБА_2 .

Суд не бере до уваги доводи представника позивача та долучені ним письмові докази, зазначені у відповіді на відзив, оскільки такі документи та обставини не досліджувались відповідачем при розгляді рапорту позивача від 23.04.2026, а тому їх оцінка судом виходить за межі предмету доказування у цій справі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені у цій справі позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України понесенні позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан