Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №380/9729/26
Суддя: Мричко Наталія Іванівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/9729/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 оформлені листом №690/9971 від 25.03.2026, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000 000, 00 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року №153;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000, 00 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” від 11 лютого 2025 року №153.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у віці 19 років уклав Контракт з військовою частиною НОМЕР_4 , який набрав чинності 01.04.2019, про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського (старшинського) складу строком на 3 (три) роки. В подальшому, у віці 22 роки ОСОБА_1 01.04.2022 уклав Контракт з військовою частиною НОМЕР_1 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 1 (один) рік. В продовження зазначає, що позивач уклав Контракт з військовою частиною НОМЕР_1 , який набрав чинності 02.05.2025 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах сержантського (старшинського) складу строком на 5 (п`ять) років.
Зазначає, що згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19.04.2022 №476, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 06.03.2022 одержав Мінно-вибухову травму. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Багатоуламковий перелом нижньої щелепи по типу Ле-Фор без зміщення уламків, багатоуламковий передом лабіринту решітчастої кістки справа. Опіки обличчя І ст. Акубаротравма з перфорацієто обох барабанних перетинок, термічний опік полум`ям І-IІ ст. повік та парасобїтальної області. Контузія важкого ступеня лівого ока, контузія середнього ступеня правого ока.Травматична ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівої гомілки, травматична ампутація правої стопи. За обставин: При безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_3 , пересуваючись на БТР-80 в складі військової колони, близько 18:20 год внаслідок наїзду на протитанкову міну отримав травму.
Відтак, вважає, що набув право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень в порядку абз.4 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану», як у військовослужбовців, зазначених в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни. Однак, отримав відмову. Не погоджуючись із такою відмовою та вважаючи, що вона порушує його права на соціальний захист і отримання передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 одноразової грошової винагороди (або її частини), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач у віці 19 років уклав контракт з військовою частиною НОМЕР_4 , який набрав чинності 01.04.2019, про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського складу строком на три роки. Зазначає, що відповідно до витягу з послужного списку, ОСОБА_1 з 01.04.2019 по 22.07.2019 проходив службу курсантом НОМЕР_5 навчального центру Десантно штурмових військ Збройних Сил України військової частини НОМЕР_4 , з 23.07.2019 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 21.01.2020 по 21.01.2022 займав посаду навідника десантно-штурмового відділення, а з 21.01.2022 по 05.04.2022 посаду командира десантно-штурмового відділення десантно штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, вказує, що станом на 24.02.2022 дату введення воєнного стану в Україні позивач уже перебував у статусі військовослужбовця, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та обіймав відповідну військову посаду.
В продовження зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 запроваджено експериментальний проект щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України під час воєнного стану. Метою цього експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин і підрозділів шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Пункт 4 Постанови №153 передбачає виплату одноразової грошової винагороди особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних бойових дій.
Вважає, що для цілей застосування пункту 4 Постанови №153 визначальною є дата первинного прийняття позивача на військову службу 01.04.2019, а не дата укладення чергового контракту в межах уже існуючого проходження служби. На думку відповідача, контракти 2022 та 2025 років підтверджують продовження служби позивачем, однак не змінюють юридично значимої дати первинного прийняття на військову службу 01.04.2019.
Отже, Військова частина НОМЕР_1 при розгляді рапорту позивача діяла саме як суб`єкт владних повноважень, пов`язаний прямим змістом спеціального нормативного акта. Військова частина не має дискреції самостійно розширювати коло отримувачів виплати, підміняти поняття “прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану” поняттям “продовження служби” або створювати бюджетне зобов`язання за відсутності передбаченого нормативного юридичного складу.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому додатково зазначив, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. ОСОБА_1 до введення на території України воєнного стану проходив військову службу та в подальшому під час воєнного стану виявив бажання продовжувати військову службу, уклавши 01.04.2022 Контракт про проходження військової служби. Добровільне укладення Контракту 01.04.2022 є фактично укладанням контракту під час воєнного стану в розумінні Постанови № 153, що є результатом усвідомленої, мотивованої поведінки військовослужбовця з розумінням ризику, який він бере на себе.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 18.05.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 07.08.2026 суд витребував докази.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_6 .
01.04.2019 між Міністерством оборони України в особі ТВО Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на три роки.
01.04.2022 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на один рік.
01.04.2022 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на один рік.
02.05.2025 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського старшинського складу.
Згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19.04.2022 №476, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 06.03.2022 одержав Мінно-вибухову травму. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Багатоуламковий перелом нижньої щелепи по типу Ле-Фор без зміщення уламків, багатоуламковий передом лабіринту решітчастої кістки справа. Опіки обличчя І ст. Акубаротравма з перфорацієто обох барабанних перетинок, термічний опік полум`ям І-IІ ст. повік та парасобїтальної області. Контузія важкого ступеня лівого ока, контузія середнього ступеня правого ока. Травматична ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівої гомілки, травматична ампутація правої стопи. За обставин: При безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_3 , пересуваючись на БТР-80 в складі військової колони, близько 18:20 год внаслідок наїзду на протитанкову міну отримав травму.
16.02.2026 з метою реалізації права на одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо посилення соціального захисту військовослужбовців», позивач подав до командування військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив здійснити виплату у розмірі 1 млн. грн.
Листом від 26.03.2026 №690/9971 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, зокрема, що позивач прийнятий на військову службу до початку дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, правових підстав для застосування положень пункту 4 Постанови КМУ №153 не вбачається.
Позивач, вважаючи відмову відповідача щодо не призначення та не виплати йому одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153 від 11.02.2025, протиправною, звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на день розгляду позову в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі Закон 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов`язаним, резервіста та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі Постанова № 153) та затверджено “Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено:
що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Таким чином, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 є одночасна сукупність таких факторів як:
1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;
2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу за контрактом після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;
3) проходження служби на дату набрання чинності постановою КМУ від 11.02.2025 №153;
4) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;
5) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.
За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 публікована в газеті "Урядовий кур`єр" 13.02.2025. Отже Постанова № 153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр".
Суд встановив, що 01.04.2019 між Міністерством оборони України в особі ТВО Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на три роки.
01.04.2022 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на один рік.
01.04.2022 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на один рік.
02.05.2025 між Міністерством оборони України в особі Командира військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського старшинського складу.
Згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 19.04.2022 №476, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 06.03.2022 одержав Мінно-вибухову травму. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Багатоуламковий перелом нижньої щелепи по типу Ле-Фор без зміщення уламків, багатоуламковий передом лабіринту решітчастої кістки справа. Опіки обличчя І ст. Акубаротравма з перфорацієто обох барабанних перетинок, термічний опік полум`ям І-IІ ст. повік та парасобїтальної області. Контузія важкого ступеня лівого ока, контузія середнього ступеня правого ока. Травматична ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівої гомілки, травматична ампутація правої стопи. За обставин: При безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_3 , пересуваючись на БТР-80 в складі військової колони, близько 18:20 год внаслідок наїзду на протитанкову міну отримав травму.
16.02.2026 з метою реалізації права на одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо посилення соціального захисту військовослужбовців», позивач подав до командування військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив здійснити виплату у розмірі 1 млн. грн.
Однак, листом від 26.03.2026 №690/9971 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, зокрема, що позивач прийнятий на військову службу до початку дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, правових підстав для застосування положень пункту 4 Постанови КМУ №153 не вбачається.
Так, згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 в чинній редакції установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.,2.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Суд вказує, що експериментальний проект передбачає тимчасове, тобто обмежене у часі, запровадження особливого правового режиму для апробації окремих управлінських рішень. Аналіз результатів реалізації експериментального проекту уможливлює прийняття рішення про запровадження відповідного правового режиму на постійній основі та/або в інших масштабах, або про припинення його дії.
Одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах, яка передбачена в абзаці другому пункту 4 Постанови №153, спрямована на підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України сіб певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов військової служби під час воєнного стану та є складником експериментального проекту.
Суд зауважує, що грошова винагорода є заохочувальною виплатою особам певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов, та відповідають певним іншим умовам, а не соціальною гарантією встановленою усім військовослужбовцям на постійній основі.
За результатами аналізу пункту 4 Постанови №153 суд зазначає, що одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується громадянам України, за одночасного дотримання низки умов.
Так, під час реалізації експериментального проекту, який реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою №153, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується, зокрема, тим громадянам України, які:
(1) до набрання чинності Постановою у віці (2) до 25 років були (3) прийняті або призвані на військову службу (4) під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.,2.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. 2022 р. №2102-IX.
Під час реалізації експериментального проекту і відповідно до його умов іншим особам, які не відповідають бодай одній з визначених умов, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень не виплачується.
Суд вважає за необхідне наголосити, що наведена вище умова є первинною і незмінною умовою експериментального проекту з дня набрання чинності Постанови №153. Довільна, поза аналізом результатів експериментального проекту і безвідносно до них, зміна умов реалізації проекту шляхом їх розширювального тлумачення заперечує функціональну спрямованість і практичне значення експериментального проекту.
Як вже судом встановлено, 01.04.2019 між Міністерством оборони України в особі ТВО Командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на три роки.
Водночас, зважаючи на умови та тривалість експериментального проекту, суд вказує на відсутність обґрунтованих підстав прирівнювати автоматичне продовження контракту під час дії воєнного стану до первинного укладання контракту під час дії воєнного стану.
За таких обставин, позивач не відповідає умовам експериментального проекту, який реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою №153. Отже, відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової винагороди, яка спрямована на підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України осіб певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов військової служби під час воєнного стану.
Враховуючи вищенаведене суд стверджує, що Військовою частиною НОМЕР_1 при розгляді рапорта позивача дотримано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за № 153 та правомірно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови № 153.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
у позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua