Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/38846/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/38846/25

Киі?вськии? окружнии? адміністративнии? суд у складі головуючого судді Щавінський В.Р., розглянув у порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними діи?, зобов`язати вчинити діі?,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.07.2024 №930030881980 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.07.2024.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.07.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (надалі – Закон № 796-ХІІ), 18.07.2024 позивач звернувся (через портал електронних послуг) до відповідача із заявою про переведення з пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021,2022, 2023 роки. Разом з тим, відповідач 2 відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачі проти позову заперечували та пояснили, що переведення позивача з одного виду пенсії на інший неможливе, оскільки позивачу з урахуванням положень статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи уже призначена пенсія за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV. Відтак, оскільки позивачеві вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, то вона не може бути призначена повторно, в тому числі із застосуванням нового показника середньої зарплати, що передує року звернення із заявою про призначення пенсії за віком. Крім того, відповідач зазначив, що в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою №103, у зв`язку з чим підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (надалі – Закон № 796-ХІІ).

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (Категорія 2) підтвердженням даного факту є посвідчення серії НОМЕР_1 .

27.11.2012 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі №2о-417 про встановлення юридичного факту, а саме що позивач виконував трудові обов`язки в зоні відчуження м. Чорнобиль у період з 02.05.1986 по 05.05.1986.

Вказана обставина документально підтверджена наступними документами: витягом з протоколу № 162 засідання комісії від 30.08.2012, довідкою від 16.10.1992, яка підтверджує факт роботи позивача в населеному пункті Чорнобиль з 02.05.1986 по 05.05.1986 , список водіїв, які брали участь в евакуації населення Чорнобильського р-ну, довідкою від 12.12.1991, яка підтверджує роботу позивача на посаді водія, трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .

На основі вказаних документів Деснянським районним судом міста Києва було ухвалене рішення від 27.11.2012 у справі №2о-417, яким позовні вимоги позивача було задоволено частково та встановлено факт того, що ОСОБА_1 виконував трудові виконував трудові обов`язки в зоні відчуження м. Чорнобиль у період з 02.05.1986 по 05.05.1986 року.

Після набрання законної сили рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27.11.2012 у справі №2о-417 позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі Закону України №796-12 ст. 55 п. 1 (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1), про що свідчить протокол призначення пенсії від 28.02.2024.

18.07.2024 Позивач звернувся (через портал електронних послуг) до відповідача із заявою про переведення з пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021,2022, 2023 роки.

З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін?юсті 16.03.2021 № 339/35961.

Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 26.07.2024 №930030881980 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки Позивачу вже була призначена пенсія на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до приписів Закону № 796-ХІІ.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV. Вказана позиція наведена у постановах від 31.01.2019 у справі №639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а.

З огляду на те, що 18.07.2024 позивач вперше звернувся за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в цьому випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №184/886/17.

Суд зазначає, що рішення Відповідача 2 від 26.07.2024 №930030881980 незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

За таких обставин, з метою захисту порушеного права позивача суд визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.07.2024.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач звільняється від сплати судового збору та судовий збір не сплачував. Отже судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-78, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.07.2024 №930030881980 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.07.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 18.07.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.