Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №640/19353/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року № 640/19353/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо невиконання пункту 6 та 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 № 728;

- зобов`язати Службу безпеки України, в особі житлово-побутової комісії Департаменту господарського забезпечення СБ України, прийняти рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення у розмірі, визначеному Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 728.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив службу в органах Служби безпеки України та 2021 року був звільнений зі служби у зв`язку зі скорочення штатів або проведенням організаційних заходів. З 2017 року позивач був зарахований на першочерговий облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та за час проходження служби в СБ України будь-якого житла не отримував. Позивач неодноразово звертався до Служби безпеки України в особі житлово-побутової комісії Департаменту господарського забезпечення СБ України із заявами про розрахунок та виплату належної йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, у зв`язку зі звільненням з військової служби та за результатом розгляду його звернення Житлово-побутовою комісією Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України 16.09.2022 прийнято рішення повернутися до розгляду зазначеного питання у разі надходження черги на одержання жилого приміщення ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому згідно з Постановою, та за умови виділення відповідних асигнувань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 прийнято справу до свого провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 для подальшого розгляду справи було визначено суддю Діску А. Б.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 10.10.2024 прийнято справу до свого провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що тільки виключно в порядку передбаченому чинним законодавством України, а саме у порядку черговості, тобто після отримання житла або грошової компенсації (при її надходженні) особами, які знаходяться у черзі перед позивачем, позивач має право на отримання житла або грошової компенсації.

Також відповідач вказує, що доводи позивача про те, що протоколом Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ йому було відмовлено виплатити грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення через відсутність видатків на виплату є безпідставними, оскільки таким протоколом було вирішено, що позивач буде забезпечений грошовою компенсацією (при її надходженні) у порядку черговості квартирного обліку, а також додатково зазначено в порядку наявності асигнувань. Отже, на думку відповідача, позивачу не відмовлено у виплаті компенсації, а повідомлено, що при надходженні коштів у порядку черговості він буде забезпечений грошовою компенсацією за житло.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

ОСОБА_1 , проходив військову службу СБУ з 12.07.2003 по 15.11.2021.

Відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_1 , позивач є учасником бойових дій.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом Голови СБУ від 12.11.2021 №1493-ОС/дск ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі пп «а» пункту 61 та підпунктом «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Слуби безпеки України.

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту господарського забезпечення СБУ щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.

Листом №19/10-Д-5/7-539 від 03.02.2022 Департамент господарського забезпечення СБУ повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Центральному управлінні СБУ з 16.11.2017 у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як учасник бойових дій, де станом на 01.01.2022 значиться за номером 813. Також, повідомлено, що грошова компенсація за належне для отримання приміщення буде здійснюватися у встановленому порядку.

В липні ОСОБА_1 повторно звернувся до Департаменту господарського забезпечення СБУ щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення та повідомлення номеру у черзі її виплати.

На вказане звернення позивача проінформовано, що перебуває на квартирному обліку в Центральному управлінні СБУ з 16.11.2017 у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як учасник бойових дій, де станом на 01.01.2022 значиться за номером 814. Крім того, порушене питання буде винесено на розгляд Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ.

На засіданні Житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України 16.09.2022 вирішено повернутись до питання щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення ОСОБА_1 в порядку Постанови №728, у разі надходження черги та за наявності відповідних асигнувань, про що свідчить витяг з протоколу № 14 засідання вказаної комісії.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не надання позивачу компенсації за належне позивачу жиле приміщення, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ, забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла. (абзац перший пункту 9 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1510-VI від 11.06.2009; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021).

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 та Верховний Суд у постановах від 07 квітня 2021 року у справі №810/3772/17, від 20 вересня 2022 року у справі № 380/18848/21, від 01 лютого 2024 року у справі №240/35627/21, від 17 липня 2024 року у справі № 480/2287/23 та від 11 березня 2025 року у справі №320/10272/23.

Суд зазначає, що в цій справі відповідачем не заперечується право на отримання жилого приміщення для постійного проживання або грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення. Відповідач, згідно витягу з протоколу № 14 засідання Житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України розглянувши звернення позивача, прийняв рішення повернутися до розгляду питання позивача у разі надходження черги на одержання жилого приміщення ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому згідно з Постановою, та за умови виділення відповідних асигнувань.

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статей 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із статями 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03 серпня 2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

За змістом пунктів 22, 25 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п`яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі.

У відповідності до пункту 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналогічні за змістом положення містяться у Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Служби безпеки України від 06 листопада 2007 року № 792 (далі - Інструкція № 792), яка визначає порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського (у тому числі тим, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у СБУ після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей.

Згідно пунктів 3.13, 3.15 розділу ІІІ Інструкції №792 співробітники, які перебувають на обліку, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі залишаються на обліку до одержання житла з державного житлового фонду та користуються правом позачергового одержання житла.

Співробітники та члени їх сімей знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, унаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту;

засудження до позбавлення волі за вироком суду, що набрав законної сили, крім випадків звільнення від покарання чи відбування;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктами 4.1-4.3 розділу IV Інструкції № 792 визначено, що житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством.

Житловими приміщеннями забезпечуються тільки співробітники та члени їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, як випливає з пункту 9 статті 12 Закону України № 2011-ХІІ, пункту 29 Порядку № 1081 та пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 792, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також члени їх сімей, користуються правом на отримання житлового приміщення або, за їх бажанням, грошової компенсації за належне їм для отримання житло - у тому числі після звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за умови неможливості подальшого проходження служби.

Отже, законодавством України визначено не лише право військовослужбовців на забезпечення житлом, але й альтернативну можливість - отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення. Така компенсація виступає однією з форм реалізації їхнього права на соціальний захист, що закріплене в Конституції України, та є невід`ємною складовою системи державних гарантій, наданих військовослужбовцям, у сфері житлового забезпечення.

У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 48-1 ЖК України).

Так, механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлює Порядок № 728.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 728 дія його поширюється на:

військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей;

осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей;

сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;

сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Приписами пункту 3 Порядку №728 визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 5 Порядку №728).

Згідно з пунктом 6 Порядку №728 підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є:

зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно з приписами пункту 9 Порядку № 728, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв`язку щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Житлові комісії військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (пункт 10 Порядку).

Відповідно до пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби, та члени сім`ї військово-службовця) за місцем перебування його на квартирному обліку подає житловій комісії відповідної військової частини, військового комісаріату чи квартирно-експлуатаційній установі (організації) документи, визначені пунктом 11 Порядку № 728.

Житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, після чого в порядку, визначеному Службою безпеки України списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно керівнику Служби безпеки України.

Таким чином, суд зазначає, що військовослужбовці та особи, на яких розповсюджується дія Закону № 2011-XII, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання або грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень. При цьому передумовою для виникнення обов`язку щодо реалізації права військовослужбовців та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі за місцем проходження служби та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла.

Вищезазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.07.2024 у справі № 480/2287/23, згідно якої виключно в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а саме у порядку черговості, тобто після отримання житла або грошової компенсації (при її надходженні) особами, які знаходяться у черзі перед позивачем, позивач має право на отримання житла або грошової компенсації.

Зазначений підхід також сформульовано Верховним Судом у постанові від 04.09.2023 у справі № 826/7798/18.

У постанові від 28 березня 2025 року по справі № 420/4712/24, Верховний Суд також зазначив, що військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія Закону № 2011-XII, мають право на забезпечення житлом для постійного проживання або на отримання грошової компенсації за нього. Це право реалізується відповідно до черги, що формується залежно від дати взяття на квартирний облік або включення до списків осіб, які мають переважне чи позачергове право на забезпечення житлом.

Водночас обов`язок щодо надання житлового приміщення або компенсації за нього виникає в уповноваженого органу (житлової комісії) лише за умови наявності вільного житла та наближення черги відповідної особи до отримання такого житла.

З огляду на це, особа, яка виявила бажання отримати грошову компенсацію за належне йому житло, може реалізувати це право лише після того, як житло або компенсацію отримають особи, що перебувають у черзі перед нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи матеріали справи та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач діяв виключно в межах наділених повноважень, у спосіб та на підставі чинного законодавства України, оскільки правомірно повідомив позивача про те, що право на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення виникне у нього виключно з настанням відповідної черговості.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.01.2022 позивач перебуває у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом як учасники бойових дій, за номером 814, що не заперечується самим позивачем.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до принципу черговості та положень чинного законодавства України, зокрема, Порядку № 728, розподіл коштів та виплата компенсації здійснюються в суворій послідовності відповідно до дати взяття на облік та номера у квартирній черзі. Задоволення вимог позивача поза межами встановленої черговості (перед номером 814) призвело б до порушення прав інших громадян/військовослужбовців, які перебувають на аналогічному обліку попередньо та мають вищий пріоритет (номери від 1 до 813).

Таким чином, надана відповідачем відповідь, оформлена витягом з протоколу № 14 засідання Житлово-побутової комісії Центрального управління СБ України з мотивів того, що позивач буде забезпечений компенсацією після настання його черги, є законною, обґрунтованою та такою, що повністю відповідає принципу рівності та правової визначеності. Будь-які протиправні дії чи бездіяльність з боку відповідача у даному випадку відсутні.

Отже, зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.