Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/47984/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа № 320/47984/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві,Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення пені на суму 32350,63 грн.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18.12.2015 ТОВ «Аскоп-Україна» подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві в електронній формі Податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року (№9256387081 від 18.12.2015), в рядку 23.2. якої заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 400 000,00 грн.

Разом з податковою декларацією ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. п. 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України, подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач стверджує, що враховуючи, що граничний термін подання/отримання податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 року закінчувався 21.12.2015 (податкова декларація з ПДВ за листопад 2015 була подана позивачем до податкового органу та отримана останнім 18.12.2015), податковий орган повинен був відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України провести до 20.01.2016 камеральну перевірку заявлених у ній даних та до 27.01.2016 – подати до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми ПДВ в розмірі 400 000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган Державної казначейської служби України – перерахувати такі кошти ТОВ «Аскоп-Україна» до 03.02.2016. Однак, у вказаний строк сума ПДВ в розмірі 400 000,00 грн. не була відшкодована ТОВ «Аскоп-Україна» з бюджету, що призвело до порушення права товариства на її одержання та до виникнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

За тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №826/5990/16 бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 400 000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Аскоп-Україна» визнана протиправною. Зобов`язано ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати органу казначейства висновок про суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Аскоп- Україна» за листопад 2015.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 зазначена постанова Окружного адміністративного суду міста Києва в частині визнання протиправною бездіяльності податкового органу залишена без змін, а в частині зобов`язання податкового органу вчинити дії скасована з прийняттям нової постанови в цій частині про зобов`язання ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС України у м. Києві внести заяву ТОВ «Аскоп-Україна» про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 400 000,00 грн. відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 № 9256387081 від 18.12.2015 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

В зв`язку із невідшкодуванням товариству суми ПДВ з бюджету на виконання судового рішення у справі № 826/5990/16 ТОВ «Аскоп-Україна» в лютому 2021 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з бюджету заборгованості з відшкодування ПДВ в розмірі 400 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2021 було відкрито провадження у справі № 640/5295/21 за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до ГУ ДКСУ у м.Києві, ГУ ДПС у м. Києві про стягнення заборгованості.

Станом на сьогоднішній день спір у справі № 640/5295/21 не вирішений, заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ не погашена.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №826/17028/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019, стягнуто на користь ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України пеню в розмірі 200 179,76 грн., нараховану за період з 04.02.2016 по 18.10.2018.

В зв`язку з тривалим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 400 000,00 грн. ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України додатково нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню за період з 28.03.2024 по 27.09.2024 в розмірі 32 350,68 грн., що підлягає стягненню з бюджету на користь товариства.

Не погоджуючись із невиконанням відповідачами обов`язку зі своєчасного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та несплатою нарахованої на суму заборгованості пені, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає порядок та строки бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.10.2023 у справі № 821/1115/16, відповідно до якої Податковим кодексом України встановлено обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений у статті 200 цього Кодексу, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні.

У постанові від 09.07.2020 у справі № 810/2807/16 Верховний Суд зазначив, що наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена в строк, визначений у статті 200 Податкового кодексу України, а обов`язок нарахування пені лежить на органі, який здійснює функції держави у сфері оподаткування; непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 0740/951/18, фактичне непогашення заборгованості бюджету з повернення суми бюджетного відшкодування не перешкоджає нарахуванню та стягненню пені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зазначила, що з метою запровадження дієвого механізму контролю за повним та своєчасним виконанням державними органами комплексу дій, спрямованих на повернення платнику сум бюджетного відшкодування, законодавцем було закріплено на рівні закону (пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України) забезпечувальний засіб нарахування пені за кожен день прострочення зобов`язання протягом усього строку існування заборгованості бюджету. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що платник податку на додану вартість може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 та від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, визнала належним та ефективним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а також пені, нарахованої на таку заборгованість.

Судом встановлено, що правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 у розмірі 400 000,00 грн підтверджена постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі № 826/5990/16, які набрали законної сили (постанова суду першої інстанції - частково).

А відтак відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був не пізніше наступного робочого дня після отримання постанови апеляційного суду внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача. З урахуванням строків, установлених пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, узгоджена сума бюджетного відшкодування підлягала перерахуванню на рахунок позивача, проте у визначений строк відшкодована не була, внаслідок чого набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №826/17028/18, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019, стягнуто на користь ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України пеню в розмірі 200 179,76 грн., нараховану за період з 04.02.2016 по 18.10.2018 у зв`язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 400 000,00 грн. відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 ПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 у розмірі 400 000,00 грн, а також протиправність бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру відповідних даних встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи та не підлягають повторному доказуванню. У межах цієї справи позивач заявляє вимоги про стягнення пені, нарахованої на суму зазначеної заборгованості за наступний період з 28.03.2024 по 27.09.2024, який не охоплювався справою № 826/17028/18.

Таким чином, невідшкодована позивачу у встановлений строк сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 у розмірі 400 000,00 грн є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Право позивача на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, охоплюється поняттям «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 (заява №803/02) Європейський суд з прав людини вказав, що юридична особа платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватися на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та що постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні з відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, а також стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушують справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично правильним. Пеня нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 400 000,00 грн за період з 28.03. по 27.09.2024, а саме:

- за період з 28.03.2024 по 25.04.2024 (29 днів) із застосуванням облікової ставки Національного банку України 14,5 відсотка (розрахункова ставка 17,4 відсотка) у сумі 5 529,86 грн;

- за період з 26.04.2024 по 13.06.2024 (49 днів) із застосуванням облікової ставки Національного банку України 13,5 відсотка (розрахункова ставка 16,20 відсотка) у сумі 8699,18 грн;

- за період з 14.06.2024 по 27.09.2024 (106 днів) із застосуванням облікової ставки Національного банку України 13,00 відсотків (розрахункова ставка 15,60 відсотків) у сумі 18 121,64 грн; Всього 32 350,68 грн.

Відтак, застосовані у розрахунку розміри облікової ставки Національного банку України відповідають розмірам, чинним у відповідні періоди.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за №496/28626), відповідачами у таких справах є податковий або митний орган, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного податкового або митного органу.

Отже, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, яке є органом Казначейства за місцезнаходженням відповідача-1, є належним відповідачем у справі, а стягнення пені підлягає здійсненню з Державного бюджету України через зазначений орган Казначейства. Такий підхід узгоджується з наведеною практикою Верховного Суду щодо стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на таку заборгованість. З огляду на викладене доводи відповідачів підлягають відхиленню як необґрунтовані.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, позаяк саме ним порушено права позивача у межах даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, - задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А; код ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" (місцезнаходження: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поврех, літ. Б; код ЄДРПОУ 30579869) пеню у розмірі 32 350,63 грн. (тридцять дві тисячі триста п`ятдесят гривень, шістдесят три копійки), нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 в розмірі 400 000,00 грн. за період 28.03.2024 по 27.09.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" (місцезнаходження: 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, 1 поврех, літ. Б; код ЄДРПОУ 30579869) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.