Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/48989/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа № 320/48989/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПГРУПП" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

в с т а н о в и в:

Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернувся до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПГРУПП», в якому просив:

- зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПГРУПП» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 1 763 340,33 грн, що знаходяться в АБ «Південний» на рахунках: НОМЕР_1 – валюта: 980 – українська гривня; НОМЕР_2 – валюта: 980 – українська гривня;

- скерувати рішення до негайного виконання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 (суддя Горобцова Я.В.) заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках, накладення арешту на кошти повернуто заявникові.

Не погодившись з ухвалою суду, представник Головного управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Постановою Шостого ААС від 31.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено, ухвалу суду від 01.10.2025 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського ОАС Павлом Рогівцем від 13.09.2026 №320-р/ка проведено повторний автоматизований розподіл справи через перебування судді Горобцової Я.І. у щорічній відпустці та скороченим строком розгляду справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 320/48989/25 розподілена судді Маричу Є.В. 14.09.2026 о 14 год. 48 хв.

Фактично справу передано помічнику головуючого судді по справі 15.09.2025 о 10:20 год.

Ухвалою суду від 15.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.09.2026 о 13:00 год.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

До суду з`явився представник позивача.

Позивач не забезпечив явки свого представника до суду, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак суд, за згодою сторін, вирішив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОПГРУПП» (код ЄДРПОУ 43300491) зареєстровано в органах державної реєстрації як суб`єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві (Правобережна ДПІ).

Станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 763 340,33 грн., за платежами: адміністративні штрафи та інші санкції, на суму – 1 541 270,57 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, на суму – 222 069,76 грн.

Зазначений вище податковий борг підтверджується Інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі станом на 30.09.2025, та інтегрованою карткою платника податків.

19.01.2022 податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» за №0002009-1303-2654.

19.01.2021 уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України, прийнято рішення № 0002009-1303-2654 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПГРУПП» (направлено засобами поштового зв`язку на адресу: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду (наразі просп. В. Івасюка), 14-Г).

20.01.2022 року уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві складено листа № 4216/6/26-15-13-03-12, в якому запропоновано ТОВ «ТОПГРУПП» протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою наступні документи, а саме: баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.

Податкова вимога форми «Ю» від 19.01.2022 за № 0002009-1303-2654, рішення про опис майна у податкову заставу від 19.01.2022 за № 0002009-1303-2654 та лист-повідомлення від 20.01.2022 за № 4216/6/26-15-13-03-12, були направлені до відповідача за податковою адресою та повернуті до податкового органу з відміткою поштової служби: «за закінченням терміну зберігання».

25.09.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві складено лист за № 86572/6/26-15-13-03-12, в якому повідомлено про проведення податковим керуючим виїзду за податковою адресою ТОВ «ТОПГРУПП», яке відбудеться 30.09.2025 о 10:30 год., про необхідність ТОВ «ТОПГРУПП» забезпечити податковому керуючому доступ до майна та надання документів бухгалтерського та податкового обліку. Також, у листі повідомлено про відповідальність у разі перешкоджання діяльності податкового керуючого.

Вказаний лист було направлено на податкову адресу ТОВ «ТОПГРУПП» в електронний кабінет та доставлено 26.09.2025 о 09:37 год.

30.09.2025 о 10:30 год. податковим керуючим здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «ТОПГРУПП» (м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд.14-Г) та встановлено, що за юридичною адресою підприємства, його посадові особи та засновники не знаходяться, місцезнаходження їх не відомо, про що складено 30.09.2025 об 11:25 год. Акт обстеження місцезнаходження.

Податковим керуючим 30.09.2025 об 11:30 год. складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 34/26-15-13-03-18.

При цьому, згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, у ТОВ «ТОПГРУПП» відсутні відомості про майно.

З огляду на викладене Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, що знаходяться в банківських установах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

В силу пп. 89.1.1- 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України закріплено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

У відповідності до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення 19.01.2022 № 0002009-1303-2654 про опис майна підприємства у податкову заставу.

Згідно п. 91.3 ст. 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 169.1.9 пункту 169.1 статті 169 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;

Матеріали справи свідчать, що 30.09.2025 року податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «ТОПГРУПП» з метою здійснення опису майна у податкову заставу.

Відповідно до Акту обстеження місцезнаходженням від 30.09.2025 б/н, головним державним інспектором відділу організації стягнення новоствореного боргу ГУ ДПС у м. Києві Маєвською О.П. Головного управління ДПС у м. Києві об 11:25 год. здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «ТОПГРУПП» м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 14Г, та встановлено, що за даною адресою підприємство - ТОВ «ТОПГРУПП» (код ЄДРПОУ 43300491), його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місце знаходження їх невідомо.

Вказані обставини були розцінені податковим керуючим Маєвською О.П., як перешкоджання ТОВ «ТОПГРУПП» виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим, податковим керуючим 30.09.2025 об 11:30 год. складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 34/26-15-13-03-18.

Суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Із приписів п. 91.4 ст. 91 ПК України вбачається, що контролюючий орган має право звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого лише у випадку, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, про що податковим керуючим складено акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Разом з тим, слід зазначити, що Актом обстеження місцезнаходженням від 30.09.2025 року б/н підтверджується виключно факт відсутності відповідача та його посадових осіб за адресою.

При цьому, ані в Акті про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, ані в заяві про зупинення видаткових операцій, податковим органом не зазначено, в чому саме виявились дії відповідача по перешкоджанню податковому керуючому у виконанні ним своїх повноважень, хто саме вчиняв такі дії, коли і за яких обставин.

Водночас, як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 січня 2019 року у справі №810/2414/16, визначення словосполучень «недопуск до перевірки» і «відсутність за місцезнаходженням» не є тотожними за своїм значенням, у тому числі і за наслідками, які наступають у разі настання таких обставин у розумінні вимог податкового законодавства України.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд вважає, що наявні в матеріалах справи акти не свідчать про недопуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна Товариства у податкову заставу, не подання документів, необхідних для такого опису, або перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України, що виключає наявність підстав у податкового органу для звернення до суду із даною заявою.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у вищевказаній постанові від 24.01.2019 у справі №810/2414/16, а також позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 06.05.2025 у справі № 320/12081/25.

Також, суд зазначає, що відповідно до наданого ГУ ДПС у м. Києві витягу з державних реєстрів, у ТОВ «ТОПГРУПП» відсутнє нерухоме майно, проте, позивачем не перевірено наявність у відповідача іншого майна.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

Таким чином, керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПГРУПП" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.