Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №320/25106/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Київ справа №320/25106/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості), зобов`язавши Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що саме на відповідача, як на постійного лісокористувача у зазначених правовідносинах, покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело» та закріпленні його меж в натурі (на місцевості). Однак, зазначені обов`язки відповідачем не виконуються, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело» не розроблено, її межі та охоронні зони не визначені та не закріплені в натурі (на місцевості), не встановлено і обмежень у використанні земельної ділянки лісового фонду, в межах якої знаходиться вказаний об`єкт. При цьому, вказано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зважаючи на те, що питання належного функціонування об`єктів природно-заповідного фонду відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення природоохоронного законодавства, то позивач вважає, що наявні підстави для його звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак подав клопотання про закриття провадження у справі мотивоване тим, що з метою виконання забезпечення режиму, охорони та збереження території гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення під охорону пам`ятка природи «Джерело», площею 0,02 га, відповідно до охоронного зобов`язання від 14.02.2020 № 140, для збереження та використання гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело» підприємством зареєстровано право постійного користування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 7123789000:02:002:0827. Вказав, що на виконання своїх зобов`язань уклав договір з ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо організації та встановлення меж території гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення під охорону пам`ятка природи «Джерело», площею 0,02 га, розпочато розробку проекту землеустрою. У подальшому надіслали відповідний проект землеустрою.

Керівник Смілянської окружної прокуратури направив заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Вказали, що на ДП «Ліси України», як на землевласника, покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж вказаної пам`ятки природи місцевого значення, а саме - формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, тобто здійснення землеустрою цієї земельної ділянки; координація здійснення такого землеустрою та контроль за використанням і охороною земель комунальної власності. Повідомляли, що на сьогоднішній день межі гідрологічної пам`ятки природи «Джерело» не визначені, на місцевості не встановлені, проектна документація із землеустрою не затверджена. Наголосили, що наведені у позовній заяві і запереченні обставини та додані до позову документи підтверджують наявну протиправну бездіяльність ДП «Ліси України» в частині незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам`ятки природи, координації та організації здійснення землеустрою земельної ділянки, на якій вона розташована та контролю за використанням і охороною земель державної власності. Просили повністю задовольнити позов.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10.11.2006 «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» затверджено мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення згідно діючої класифікації.

Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації з метою забезпечення режиму, охорони та збереження території гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення передано ДП «Смілянське лісове господарство» під охорону гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення «Джерело», площею 0,02 га, про що складено охоронне зобов`язання від 14.02.2020 № 140.

Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання ДП «Смілянське лісове господарство» зобов`язується забезпечити режим охорони та збереження зазначеної пам`ятки природи.

Згідно із Положенням про гідрологічну пам`ятку місцевого значення «Джерело», затвердженим наказом Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації від 14.02.2020 № 4, гідрологічну пам`ятку природи «Джерело» створено з метою охорони та збереження підземного джерела поблизу скіфських поховань, яке має цілющі властивості.

Основними завданнями пам`ятки природи є: збереження підземного джерела; підтримання загального екологічного балансу у регіоні; поширення екологічних знань; тощо.

Вказана пам`ятка природи охороняється землекористувачем і утримується на його кошти.

Забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах пам`ятки природи здійснюється землекористувачем.

Тобто, власники або користувачі земельних ділянок, оголошених пам`яткою природи, беруть на себе зобов`язання щодо збереження режиму їх охорони та збереження.

У той же час, згідно із інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.08.2023 № 10-23-0.2-4438/2-23, у місцевому та регіональному фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутня документація із землеустрою на об`єкт природно заповідного фонду гідрологічної пам`ятки природи «Джерело» в адміністративних межах Ротмістрівської ОТГ, орієнтовною площею 0,0200 га.

За інформацією Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, органами місцевого самоврядування не виготовлялася землевпорядна документація на цей об`єкт, межі в натурі на місцевості не встановлювалися, державний акт на право постійного користування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт природно заповідного фонду гідрологічна пам`ятка природи «Джерело», не видавався.

Землевпорядна документація із землеустрою на вказаний об`єкт природно-заповідного фонду та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу № 4 відсутні.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 932 прийнято рішення про припинення державного підприємства «Смілянське лісове господарство» шляхом реорганізації - приєднання до Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України».

Отже, всі права ДП «Смілянське лісове господарство» перейшли до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Однак встановлено, що протягом тривалого часу землекористувачем не вживаються заходи щодо визначення меж об`єкта природно заповідного фонду та встановлення їх в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт природно-заповідного фонду, не внесено до Державного земельного кадастру, що створює загрозу цілісності пам`ятки природи та може призвести до пошкодження, знищення, порушення порядку його відновлення.

Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА листами від 13.08.2021 та від 11.10.2019 надано пропозиції Державній екологічній інспекції Центрального округу щодо включення до плану перевірок на 2020-2022 роки органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, на які покладено зобов`язання із забезпечення дотримання режиму охорони та збереження об`єктів природно-заповідного фонду з відповідним переліком.

Проте, заходів спрямованих на захист інтересів держави, в тому числі, в судовому порядку, Державною екологічною інспекцією Центрального округу не вжито.

Також, Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА направлені листи від 22.09.2022 та від 29.11.2022 до районних військових адміністрацій, територіальних громад, підприємств, установ, організацій, у віданні яких перебувають заповідні об`єкти, щодо необхідності активізації робіт по винесенню меж в натуру (на місцевості) територій та об`єктів природно заповідного фонду, в тому числі реєстрації обмежень та встановлення межових охоронних, інформаційних знаків та дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і використання заповідних об`єктів.

З метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на адресу Черкаської обласної державної адміністрації прокуратурою направлено лист від 23.08.2022 № 52-5544 вих23.

Листом від 01.09.2023 Черкаською обласною військовою адміністрацією повідомлено, що вирішення цього питання належить до компетенції Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Зважаючи на необхідність реагування на виявлені порушення вимог законодавства, Смілянська окружна прокуратура листом від 07.08.2023 № 52-5135 вих. 23 повідомила Державну екологічну інспекцію Центрального округу про порушення вимог природоохоронного законодавства в частині не встановлення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело» в натурі (на місцевості) та з метою встановлення підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру витребовувалась інформація про вжиті інспекцією заходи, в тому числі в судовому порядку, щодо усунення виявленого порушення та про причини їх не вжиття.

Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Центрального округу від 09.08.2023 № 03.5-11/3461 заходи державного нагляду (контролю) відносно вказаного об`єкта природно заповідного фонду не здійснювалися.

Наведене слугувало підставою для звернення позивачем до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За змістом пункту 2 частини першої статті 2 Закону України №1697-VII «Про прокуратуру» (Закон №1697-VII) на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Керівник окружної прокуратури, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №1697-VII, представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване статтею 13 зазначеного Закону.

Зокрема, воно полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

За положеннями частини першої статті 24 Закону №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оскільки питання належного функціонування об`єктів природно-заповідного фонду відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення природоохоронного законодавства, наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена.

У статті 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

У статті 19 Земельного кодексу України закріплено, що землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

За приписами статей 43, 44 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (Закон № 2456-XII) до природно-заповідного фонду України, зокрема, належать заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, мікологічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Відповідно до частини першої статті 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Положеннями статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Частиною четвертою статті 7 Закону № 2456-XII визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 39 Закону № 2456-XII врегульовано, що для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

У статті 26 Закону № 2456-XII вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Частиною шостою статті 53 вказаного Закону визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону № 2456-XII унормовано, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

За визначеннями у статтях 1, 2 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (Закон № 858-IV): проект землеустрою - це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення. Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 21 Закону № 858-IV організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судові рішення.

За правилами статті 5 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

У відповідності до статті 26 Закону № 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

За змістом статті 47 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

З огляду на вказане, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за законом заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.11.2024 у справі №260/1681/23 та від 28.08.2025 у справі №600/3379/23-а.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 10.11.2006 «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» затверджено мережу територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення згідно діючої класифікації.

Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації з метою забезпечення режиму, охорони та збереження території гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення передано ДП «Смілянське лісове господарство» під охорону гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення «Джерело», площею 0,02 га, про що складено охоронне зобов`язання від 14.02.2020 № 140.

Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання, ДП «Смілянське лісове господарство» зобов`язується забезпечити режим охорони та збереження зазначеної пам`ятки природи.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 932 прийнято рішення про припинення ДП «Смілянське лісове господарство» шляхом реорганізації приєднання до Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України».

З огляду на встановлені судом обставини, саме на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме - гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело».

У той же час, згідно із листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.08.2023 № 10-23-0.2-4438/2-23 у відділі не обліковується документація із землеустрою щодо об`єктів природно-заповідного фонду м гідрологічної пам`ятки природи «Джерело» адміністративних межах Ротмістрівської ОТГ.

За положеннями статті 30 Закону № 858-IV та пункту 3 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Втім, визначення меж охоронної зони може проводитися лише на підставі проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, погодженого з Департаментом, чого в даному випадку не було, а відомості про встановлені межі мають бути внесені до Державного земельного кадастру.

Оскільки межі відповідної території природно-заповідного фонду та охоронні зони не визначені і не закріплені в натурі (на місцевості), це свідчить про невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо належного забезпечення режиму охорони пам`ятки природи.

Відсутність відповідної землевпорядної документації унеможливлює встановлення правового режиму охорони об`єкта, що, в свою чергу, створює ризики порушення вимог природоохоронного законодавства та знижує рівень правового захисту об`єкта як складової частини природно-заповідного фонду України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості), зобов`язавши Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).

При цьому, є передчасною заява відповідача про закриття провадження у справі, оскільки реєстрація відповідачем права постійного користування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 7123789000:02:002:0827, укладення з проектною організацією договору на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж території гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення під охорону пам`ятка природи «Джерело», розробка проекту, ще не є виконанням в повному обсязі робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело» та закріплення їх в натурі (на місцевості). Тим більш, зважаючи на тривалість у часі бездіяльності і факт направлення позову у січні 2024 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами статті 139 частини другої Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Центрального округу - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж гідрологічної пам`ятки природи місцевого значення «Джерело», яке знаходиться в адміністративних межах Ротмістрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,02 га, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.