Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №640/19370/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Київ справа №640/19370/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства

юстиції України;

2) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі — Департамент, відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі — ГУ ПФУ, відповідач-2).

Позивач просить зобов`язати Департамент скласти та направити до ГУ ПФУ довідку про розмір його грошового забезпечення за посадою Голови Державної пенітенціарної служби України для перерахунку пенсії з 01.04.2018, зазначивши, зокрема, оклад за спеціальним званням «підполковник внутрішньої служби» із тарифним коефіцієнтом 0,8 та надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків.

Також позивач просить визнати незаконною відмову ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2018 у зв`язку зі зміною зазначених складових грошового забезпечення.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що пенсію за вислугу років йому призначено з 23.05.2017 із грошового забезпечення за посадою Голови Державної пенітенціарної служби України. До розрахунку включено посадовий оклад 12 061,00 грн, оклад за спеціальним званням 130,00 грн та надбавку за вислугу років 35 відсотків — 4 266,85 грн; загальна сума грошового забезпечення становила 16 457,85 грн.

Позивач вважає, що після набрання чинності постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 28.02.2018 № 121 його грошове забезпечення мало бути визначене з урахуванням нових розмірів окладу за спеціальним званням і надбавки за вислугу років, а посадовий оклад — за правилами спеціальної постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 у редакції постанови № 121. Відсутність посади у чинному штатному розписі, на його думку, не усуває обов`язку визначити відповідну (прирівняну) посаду.

Позивач також посилається на те, що листом ГУ ПФУ від 25.07.2022 підтверджено його включення за порядковим номером 16 до додаткового списку пенсіонерів Державної кримінально-виконавчої служби України, які до звільнення перебували на керівних посадах та щодо яких мали бути підготовлені довідки про грошове забезпечення станом на 01.03.2018. Тому первинна відмова Департаменту з мотиву відсутності позивача у списках, за твердженням позивача, не відповідає фактичним обставинам.

У відзиві Департамент заперечив проти позову. Відповідач-1 вказав, що посадовий оклад позивача визначено за постановою № 718, а постанова № 704 безпосередньо не встановлює грошове забезпечення Голови Державної пенітенціарної служби України. Відповідної посади у штатах органів, на які поширюється постанова № 704, немає, а застосування тарифного розряду начальника Департаменту призвело б до меншого посадового окладу, ніж 12 061,00 грн.

Крім того, Департамент зазначив, що після постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Уряд не приймав нового рішення про перерахунок цієї пенсії; список 2019 року адресувався ліквідаційній комісії Державної пенітенціарної служби України, а Департамент не є правонаступником цієї служби. Відповідач-1 також заявив про пропуск шестимісячного строку звернення до суду.

У запереченнях на відповідь позивача на відзив Департамент наголосив, що довідка про розмір грошового забезпечення є цілісним документом і не може складатися лише щодо окремих її складових. Водночас відповідач-1 не змінив позиції про відсутність у нього правових підстав та повноважень для видачі спірної довідки.

ГУ ПФУ окремого відзиву на позов до суду не подало. Зі змісту його листів до позивача вбачається, що пенсійний орган вважав чинний розмір пенсії обчисленим правильно та пов`язував можливість нового перерахунку з надходженням належної довідки від уповноваженого органу. Одночасно ГУ ПФУ посилалося на судові рішення, якими надалі були скасовані окремі положення постанови № 103 та внесені нею зміни до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 відкрито провадження у справі № 640/19370/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи передано до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 справу прийнято до провадження та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо немає клопотання будь-якої зі сторін про інше. Підстав для переходу до розгляду справи в судовому засіданні суд не встановив.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З витягу з наказу Державної пенітенціарної служби України від 22.05.2017 № 49/ОС-17 вбачається, що позивача, який мав спеціальне звання підполковника внутрішньої служби та обіймав посаду Голови Державної пенітенціарної служби України, звільнено зі служби у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

На день звільнення вислуга позивача у календарному обчисленні становила 23 роки 10 місяців 6 днів, у пільговому обчисленні — 31 рік 8 місяців 10 днів. Пенсію за вислугу років йому призначено з 23.05.2017 у розмірі 70 відсотків відповідного грошового забезпечення.

25.05.2022 позивач звернувся до Департаменту із заявою про підготовку та направлення до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2018.

Листом від 17.06.2022 № 9/1-1576-22/С-1317ВС Департамент відмовив у підготовці довідки, пославшись на відсутність позивача у списках пенсіонерів, які були надані органами Пенсійного фонду України станом на 01.03.2018.

Після цього позивач 26.06.2022 звернувся до ГУ ПФУ. Листом від 04.07.2022 № 13879-12800/С-02/8-2600/22 пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для перерахунку. У листі наведено чинний розрахунок пенсії із посадового окладу 12 061,00 грн, окладу за званням 130,00 грн та надбавки за вислугу років 35 відсотків — 4 266,85 грн.

Листом від 25.07.2022 № 15492-13090/С-02/8-2600/22 ГУ ПФУ додатково підтвердило, що за дорученням Пенсійного фонду України листом від 09.10.2019 № 284931/03 було направлено список пенсіонерів Державної кримінально-виконавчої служби України, які до звільнення перебували на керівних посадах, для підготовки довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018. Позивача включено до цього списку за порядковим номером 16.

За результатами повторних звернень позивача від 02.08.2022 та 01.09.2022 Департамент листом від 29.09.2022 № 9/1-3063-22/С-2414ВС знову відмовив у підготовці довідки. Цього разу відповідач-1 послався, зокрема, на регулювання посадового окладу постановою № 718, відсутність відповідної посади у схемах тарифних розрядів за постановою № 704 та відсутність повноважень визначати прирівняну посаду.

Не погодившись із такими відповідями, позивач 07.11.2022 звернувся до суду. Отже, спір стосується наявності у Департаменту обов`язку оформити довідку із належними складовими грошового забезпечення та наявності у ГУ ПФУ обов`язку здійснити перерахунок до одержання такої довідки.

V. Оцінка суду.

Вирішуючи спір, суд виходить із приписів частини другої статті 19 Конституції України, за якими органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи вчинені вони, зокрема, на підставі та у межах повноважень, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо і пропорційно.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених зі служби, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII).

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII передбачає обчислення пенсій із розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення такого перерахунку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі — Порядок № 45). За пунктами 1– 3 цього Порядку перерахунок проводиться у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення на підставі списків, які органи Пенсійного фонду України передають уповноваженим органам для підготовки довідок. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не визначено розподілом повноважень.

Пункт 5 Порядку № 45 визначає складові грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку, а пункт 6 передбачає визначення відповідної посади, з якої особу було звільнено, у тому самому державному органі або його правонаступнику. Отже, ліквідація чи перейменування посади не може сама по собі позбавити пенсіонера права на перерахунок; у такому разі належить встановити прирівняну посаду за характером та рівнем повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням визначених нею складових грошового забезпечення. Те, що окремі положення постанови № 103 та внесені нею зміни до Порядку № 45 надалі втратили чинність за судовими рішеннями у справах № 826/3858/18, № 826/12704/18 і № 826/6453/18, не спростовує права, яке виникло раніше внаслідок зміни грошового забезпечення. Подальше скасування нормативного положення не може бути самостійною підставою для відмови у реалізації вже набутого права за період його чинності.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» набрала чинності 01.03.2018. Додатком 14 до неї для спеціального звання «підполковник внутрішньої служби» установлено тарифний коефіцієнт 0,8. Додаток 16 визначає розмір надбавки за вислугу років: за вислугу від 20 до 25 років — 45 відсотків, за вислугу 25 і більше років — 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Водночас грошове забезпечення керівників окремих центральних органів виконавчої влади, у тому числі Голови Державної пенітенціарної служби України, регулювала спеціальна постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 718 «Питання грошового забезпечення окремих категорій посадових осіб та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 121, яка набрала чинності 07.03.2018, змінено механізм визначення посадових окладів за постановою № 718 та пов`язано його з групами оплати праці на державній службі.

Таким чином, для спірної посади постанова № 718 у редакції постанови № 121 є спеціальним актом у частині посадового окладу, а постанова № 704 підлягає застосуванню у частині окладу за спеціальним званням і надбавки за вислугу років. Ці акти регулюють різні складові одного грошового забезпечення та не виключають застосування один одного.

Верховний Суд у постанові від 17.03.2023 у справі № 640/29214/20, розглядаючи аналогічні правовідносини щодо довідки за посадою Голови Державної пенітенціарної служби України, дійшов висновку, що після змін, унесених постановою № 121, така посада за рівнем повноважень відповідає групі 1 оплати праці на посадах державної служби у державних органах.

Верховний Суд також зазначив, що Постанова № 718 не визначає розмірів окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років. Таким «законодавством» є Постанова КМ України № 704, яка передбачає, зокрема, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин. Обставин, які б зумовлювали відступ від наведеного висновку у цій справі, суд не встановив.

Посилання позивача на судові рішення у справі № 640/10983/19 суд також враховує як приклад подібної правозастосовної практики. Водночас ухвала Верховного Суду від 29.07.2021 у тій справі стосувалася відмови у відкритті касаційного провадження у справі незначної складності та не містила самостійного висновку щодо суті спору. Тому визначальним для цієї справи є висновок, сформульований Верховним Судом за результатом касаційного перегляду у справі № 640/29214/20.

Довід Департаменту про відсутність повноважень суд відхиляє. Положенням про Департамент з питань виконання кримінальних покарань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2022 № 1418/5, до його завдань віднесено підготовку та подання матеріалів для призначення (перерахунку) пенсій колишнім особам рядового і начальницького складу апарату Державної пенітенціарної служби України. Отже, компетенція відповідача-1 випливає не лише з організаційного правонаступництва, а насамперед із чинного функціонального розподілу повноважень. Заперечення щодо правонаступництва не усуває прямо делегованої компетенції.

Обставина направлення списку у 2019 році ліквідаційній комісії Державної пенітенціарної служби України також не звільняє чинний уповноважений орган від розгляду питання після отримання індивідуальної заяви пенсіонера і підтвердження пенсійним органом його включення до списку. Лист ГУ ПФУ від 25.07.2022 прямо підтверджує включення позивача до списку за номером 16, тому фактична підстава первинної відмови Департаменту від 17.06.2022 відпала.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами, а застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорі про її видачу не повинно призводити до неможливості реалізувати право на перерахунок пенсії, яке не обмежене строком з вини державних органів.

Незалежно від цього, у цій справі останню відмову Департамент надав 29.09.2022, а позов подано 07.11.2022, тобто у межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України. Тому заява про пропуск строку є безпідставною і з огляду на фактичну хронологію спору.

Право позивача на визначення змінених складових грошового забезпечення виникло 07.03.2018, коли одночасно діяли постанова № 704 та постанова № 718 у редакції постанови № 121. За частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Тому належною датою перерахунку є 01.04.2018.

Щодо заявленого позивачем розміру надбавки за вислугу років суд зазначає наступне.

Вказаний розмір надбавки позивач обґрунтовує зазначеною у матеріалах пенсійної справи вислугою 31 рік 8 місяців 10 днів у пільговому обчисленні. Водночас конкретний розмір надбавки за вислугу років відповідно до додатка 16 до постанови № 704 залежить від стажу служби, обчисленого саме для виплати цієї надбавки в установленому законодавством порядку. Зазначення пільгової вислуги для пенсійного забезпечення саме по собі не визначає розміру надбавки у складі грошового забезпечення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зазначивши у пунктах 79– 81 постанови від 17.03.2023 у справі № 640/29214/20, що постанова № 718 не визначає розміру надбавки за вислугу років, а тому в цій частині підлягає субсидіарному застосуванню постанова № 704, додатком 16 до якої встановлено розміри надбавки залежно від вислуги років.

Оскільки Департамент відмовив у складанні довідки загалом і не здійснив належного визначення стажу позивача для виплати надбавки, суд не вбачає підстав наперед установлювати її конкретний відсоток замість уповноваженого органу.

З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту, у даному випадку, є зобов`язання Департаменту зазначити у довідці надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному відповідно до додатка 16 до постанови № 704 з урахуванням стажу служби позивача, обчисленого в установленому законодавством порядку.

Аргумент Департаменту про те, що застосування тарифного розряду начальника Департаменту за постановою № 704 дало б менший посадовий оклад, не стосується належного способу розрахунку. Позивач був звільнений з іншої за правовим статусом посади — Голови центрального органу виконавчої влади. Її посадовий оклад слід визначити за спеціальною постановою № 718 у редакції постанови № 121 та з урахуванням прирівняння до групи 1 оплати праці, а не шляхом механічної заміни на посаду начальника Департаменту.

Отже, відмова Департаменту підготувати довідку ґрунтується на неправильному тлумаченні співвідношення постанов № 718 і № 704, не враховує підтвердження позивача у списку пенсіонерів та чинний розподіл повноважень. Відповідач-1 не довів правомірності своєї відмови, як того вимагає частина друга статті 77 КАС України.

Суд вважає, що ефективним способом захисту відповідно до статті 245 КАС України є зобов`язання Департаменту скласти і направити до ГУ ПФУ належно оформлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 07.03.2018 за посадою Голови Державної пенітенціарної служби України: з посадовим окладом, визначеним за постановою № 718 у редакції постанови № 121 шляхом прирівняння до групи 1 оплати праці, окладом за спеціальним званням «підполковник внутрішньої служби» із тарифним коефіцієнтом 0,8 та надбавкою за вислугу років у розмірі, визначеному відповідно до додатка 16 до постанови № 704 з урахуванням стажу служби позивача, обчисленого в установленому законодавством порядку. Така довідка підлягає використанню для перерахунку пенсії з 01.04.2018.

Щодо вимоги до ГУ ПФУ суд виходить із послідовності дій, передбаченої Законом № 2262-XII та Порядком № 45. Пенсійний орган здійснює обчислення на підставі довідки уповноваженого органу; самостійно визначати посадовий оклад, оклад за спеціальним званням і надбавку за вислугу років замість цього органу він не наділений повноваженнями.

На час звернень позивача і розгляду справи спірна довідка до ГУ ПФУ не надходила. Отже, передбачена законом передумова для перерахунку пенсії була відсутня. Наведені ГУ ПФУ у листах міркування щодо застосування постанов № 704 і № 103 не змінюють того, що без належної довідки у пенсійного органу ще не виник обов`язок здійснити конкретний перерахунок.

Тому вимога про визнання незаконною відмови ГУ ПФУ у перерахунку пенсії є передчасною і задоволенню не підлягає. Після отримання довідки, складеної на виконання цього рішення, ГУ ПФУ зобов`язане розглянути питання про перерахунок у встановленому порядку. Це рішення не позбавляє позивача права оскаржити майбутнє рішення, дію чи бездіяльність пенсійного органу, якщо вони порушуватимуть його права.

За сукупністю наведеного позов належить задовольнити частково: задовольнити вимогу до Департаменту про складання та направлення належно оформленої довідки про розмір грошового забезпечення, а у задоволенні вимоги до ГУ ПФУ — відмовити.

VІ. Судові витрати.

Позивач сплатив судовий збір за дві позовні вимоги двома платежами по 992,40 грн. Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимога до Департаменту в основній частині задоволена, а у вимозі до ГУ ПФУ відмовлено, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту на користь позивача підлягає стягненню 992,40 грн судового збору. Орієнтовно зазначені у позові 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу не підтверджені договором, актами чи платіжними документами, тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 77, 90, 122, 139, 241– 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, —

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином оформлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 07 березня 2018 року за посадою Голови Державної пенітенціарної служби України для перерахунку пенсії з 01 квітня 2018 року, зазначивши у ній: посадовий оклад, визначений за постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 121 шляхом прирівняння посади до групи 1 оплати праці на державній службі; оклад за спеціальним званням «підполковник внутрішньої служби» із тарифним коефіцієнтом 0,8; надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному відповідно до додатка 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 з урахуванням стажу служби позивача, обчисленого в установленому законодавством порядку.

У задоволенні позовної вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконною відмови здійснити перерахунок пенсії — відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242; 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.