Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №280/5256/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2026 року (16:00)Справа № 280/5256/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до виплати пенсії позивача Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» №821 від 14 липня 2025 року;

зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у повному обсязі без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №280/7785/25, зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні. Зазначене рішення було виконано, пенсія призначена та виплачувалась. Однак, ГУ ПФУ в Запорізькій області припинено виплату пенсії позивачу з невідомих причин. З діями відповідача щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та як наслідок невиплата пенсії позивач не згоден у повному обсязі, вважає їх такими, що порушують його гарантоване Конституцією та Законами України право. Зазначає, що виключно Законом №1058-VI визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, про що зазначено в ч. 2 ст. 5 цього Закону. Законом №1058-VI не передбачено виплату перерахованої пенсії окремими частинами, зокрема за процедурою, наведеною в Порядку №821. Враховуючи вищенаведене, після перерахунку пенсії позивач має отримувати перераховану пенсію в повному розмірі у встановленому Законом №1058-VI порядку, не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 09.07.2026, у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, - відмовлено.

Ухвалою суду від 09.07.2026 судом витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області, для повного з`ясування фактичних обставин справи наступні докази: належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 на липень 2026 року; письмову інформацію, в якій зазначити, чи припинено виплату ОСОБА_1 пенсію за віком, якщо так, то з яких підстав та з якого часу; чи засовувались до виплати пенсії ОСОБА_1 приписи Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року, якщо так, то зазначити період такого застосування.

22.07.2026 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 51769), в яких зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі №280/7785/25 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Київській області від 18.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 №280/7785/25 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком № 2 з 10.03.2025, проведено частково виплату боргу, а саме: в травні 2026 року в сумі 9674,38 грн.; в червні 2026 року в сумі 7156,00 грн. В подальшому, новий розмір та виплата заборгованості буде здійснюватись відповідно до фінансування з Державного бюджету України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №280/7785/25, яке набрало законної сили 20.02.2026, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.03.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.

Рішенням №923270184932 позивачу призначено пенсію за віком з 10.03.2025 у розмірі 3323,00 грн (а.с.40).

Рішенням про перерахунок пенсії №923270184932 від 25.03.2026, розмір пенсії позивача з 01.03.2026 становить 5070,16 грн.

За твердженням позивача, ГУ ПФУ в Запорізькій області припинено виплату пенсії позивачу з невідомих причин.

Позивач, не погоджуючись з правомірність дій пенсійного органу щодо застосування положень Порядку №821 та, як наслідок невиплати пенсії, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Приписами статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі - Порядок №821).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №821, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку №821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Суд зазначає, що пенсійний орган виконав рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №280/7785/25, позивачу призначено пенсію за віком з 10.03.2025.

Як зазначено відповідачем, проведено частково виплату боргу, а саме: в травні 2026 року в сумі 9674,38 грн; в червні 2026 року в сумі 7156,00 грн. В подальшому, новий розмір та виплата заборгованості буде здійснюватись відповідно до фінансування з Державного бюджету України.

Причиною невиплати заборгованості з пенсії є відсутність бюджетних асигнувань у відповідача та встановлений постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Станом на дату проведення обчислення пенсії позивача постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 №821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, є обов`язковим у застосуванні пенсійними органами.

Одночасно у цьому контексті, суд вважає за доцільне зазначити, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/51895/25 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

На день прийняття цього рішення постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 втратила чинність, а саме у зв`язку з винесенням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі № 320/51895/25, якою залишено без змін і набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду.

Цим судовим рішенням визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Таким чином, з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України №821 втратила чинність та більше не може бути застосована, у тому числі, при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача в справі №№260/450/26.

До того ж, матеріали справи не містять доказів застосування відповідачем приписів Порядку №821 під час обчислення пенсії позивача з 08.06.2026, позивач таких доказів суду не надав.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо застосування до виплати позивача Порядку №821.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази припинення виплати пенсії позивачу, як зазначає позивач у позові.

Натомість, як вбачається з пенсійної справи позивача, пенсія позивачу з 01.03.2026 нараховується та виплачується у розмірі 5070,16 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не доведено обґрунтованість як своїх тверджень, так і заявлених вимог.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник