Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №260/6280/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/6280/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за даною позовною заявою. 2. Визнати протиправними та скасувати рішення від 18.06.2026 № 10165008797 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063). 3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати до загального страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 22.11.1993 року по 03.12.1997 року на копальні «Перемога» АК «ІНДІГІРЗОЛОТО», з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 11.03.2010 № 347. 4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати до загального страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 08.02.2010 року по 24.08.2012 року в ООО Артель старателів «Шахтер», з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 18.04.2014 № 48/1-40. 5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 15.06.1992 року по 22.12.1992 року на «Шахті «ОБ`ЄДНАНА» Торезького виробничого об`єднання по видобутку антрациту «ТОРЕЗАНТРАЦИТ». 6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.06.2026 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду. 7. Справу розглянути за моєї відсутності за наявними у справі матеріалами».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії за Списком № 1, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач зазначає, що до пільгового стажу його роботи не було зараховано окремі спірні періоди, оскільки російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Таку відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки вважає, що даний період підтверджується відповідними документами, які були надані відповідачам, в зв`язку з чим звернулася до суду із даним позовом.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, згідно з поданими документами, позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю у позивача пільгового стажу, оскільки Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян державу учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення і міжнародний договір припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

11 червня 2026 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

18 червня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 10165008797 (а.с.а.с. 37, 38).

Як вбачається із вказаного рішення, позивачу було не зараховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи в росії: з 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року та 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15 червня 1992 року та довідок: № 48/1-40 від 18 квітня 2014 року та № 43 від 28 березня 2013 року, оскільки 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, тому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РФ по 31 грудня 1991 року. Страховий стаж заявника – 29 років 02 місяці 10 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як передбачено статті 46 частиною 3 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон України № 1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 26 Закону України № 1058-ІV яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Статтею 24 Закону України № 1058-ІV визначено, що страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, обчислюється відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів (записів трудової книжки) та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України від 09 липня 2003 року України № 1058-ІV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України № 1788-ХІІ).

Відповідно до статті 56 частини 1 Закону України № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 1 Закону України №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 13 частини 1 пункту "а" Закону України № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право оформляти пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки-після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно з пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі по тексту – Порядок № 383), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, суд приходить до висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як передбачено статтею 62 Закону України Закон України № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту – Порядок № 637), також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи, однак в матеріалах справи відсутні такі відомості.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15 червня 1992 року, позивач, зокрема з 15 червня 1992 року по 22 грудня 1992 року працював прохідником з повним робочим днем під землею «Шахта «Об`єднана» Торезького виробничого об`єднання по видобутку антрациту «ТОРЕЗАНТРАЦИТ»; 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року працював прохідником на копальню «Перемога» з повним робочим днем під землею акціонерне товариство «Індігірзолото»; 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею в ООО Артель старателів «Шахтер» (а.с.а.с. 28-31).

Трудова книжка позивача містить усі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у оскаржені періоди. Тобто, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться всі відповідні записи про спірний період роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до довідки від 28 березня 2013 року № 43, уточнюючої особливий характер роботи чи умови праці, які зараховуються до стажу, який дає право на дострокове призначення пенсії, виданої позивачу, зазначено, що він дійсно працював на копальні «Перемога» ГОК «ІНДІГІРЗОЛОТО» (нині АК «ІНДІГІРЗОЛОТО») повний робочий день в режимі повного робочого тижня, основний вид діяльності підприємства: видобуток дорогоцінних металі з піску. Крім того, зазначено, що працював у виробництві гірничі роботи в якості прохідника з повним робочим днем під землею, що перебачено Списком №1, розділом І «Гірничі роботи» підрозділ 1010100А, затвердженим постановою кабінету міністрів срер №10 від 26 січня 1991 року (а.с. 36).

Архівною довідкою від 11 березня 2021 року № 347, встановлено, що в документах по особовому складу копальні «Перемога» АК «ІНДІГІРЗОЛОТО» в книзі наказів, особових рахунках по заробітній платі по роботі ОСОБА_1 , 09 лютого 1974 року народждження, наявні відомості про те, що він дійсно працював в артелі «Заря» копальні «Перемога» АК «ІНДІГІРЗОЛОТО» в якості прохідника з повним робочим днем під землею з 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року. Також зазначено розмір заробітку за 1993 - 1997 роки без врахування районного коефіцієнту та північних надбавок (а.с. 32).

Відповідно до довідки від 18 квітня 2014 року № 48/1-40, уточнюючої особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення дострокової трудової пенсії по старості, виданої на ім`я позивача, зазначено наступне: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював в ООО Артель старателів «Шахтер», район Крайньої Півночі, зайнятий повний робочий день ні підземних роботах при повному робочому тижні, по видобутку дорогоцінних металів (золото) з піску з 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року. Крім того, зазначено особливі умови праці: підземні роботи, роботи зі шкідливими умовами праці, в якості прохідника підземного, дана робота дає право на дострокову пенсію по старості по позиції 1010100а, розділ № 1 Список №1, затвердженого постановою кабінету міністрів ссср від 26 січня 1991 року № 10. Крім того, зазначено, що підставою видачі довідки є особова картка форми т-2 за 2010 - 2012 роки, особові рахунки за 2010 – 2012 роки, штатними розпис за 2010 – 2012 роки, табелі спуску за 2010 - 2012 роки, накази по кадрах за 2010 – 2012 роки, технологічний процес підйому. В примітці до вищевказаної довідки зазначено, що заробітна плата вказана без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки та вказані документи, на підставі яких була складена довідка (а.с. 35) .

Відповідно до листа від 14 липня 2021 року № 11-01/1715, виданої управлінням пенсійного фонду російської федерації чаунському районі чукотського автономного округу, зазначено, що АО Артель старателів «Шахтер» за період роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року, відрахування до пенсійного фонду здійснювалися у повному обсязі своєчасно (а.с. 34).

Як судом встановлено, що позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу періоди роботи в росії: з 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року та 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 15 червня 1992 року та довідок: № 48/1-40 від 18 квітня 2014 року та № 43 від 28 березня 2013 року, оскільки 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Відповідно до інформації з витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 21.06.2026 відповідачем не зараховано пільговий стаж позивача за період робот з 15 серпня 1992 року по 22 грудня 1992 року (а.с.а.с. 39-44).

Статтею 8 Закону України № 1058-IV встановлено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 10 частина1 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно із статтею 6 абзацами 2, 3 Угоди від 14.01.1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Зі змісту наведених положень Угоди від 14.01.1993 року вбачається, що її положення розповсюджуються також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних і з їх перерахунком. Наведене також підтверджує, що діюче в Україні пенсійне законодавство визначає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13 березня 1992 року, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески можуть сплачуватися в Російській Федерації. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

Статтею 4 частиною 2 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року №290/95-ВР, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Вказана вище правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №459/955/15-а, від 27.02.2018 у справі № 361/4899/17, від 12.06.2018 у справі №686/4998/15, а також в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-457а14.

А тому, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 14.11.2024 у справі № 580/3452/22 наголошував, що суб`єкт владних повноважень не може обмежитися формальним посиланням на норми закону та ігнорувати обов`язок подати всі наявні в нього документи, а також вчиняти дії для з`ясування всіх істотних обставин справи. Невиконання такого обов`язку не може створювати негативні наслідки для позивача.

Отже, у спірних правовідносинах саме на відповідача покладається обов`язок довести, що оспорюване рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача прийняте на підставі, у межах повноважень і в спосіб, визначені законом, і що ним вчинено всі необхідні дії для належної перевірки поданих документів та взаємодії з уповноваженими органами щодо отримання відсутніх документів.

При цьому суд наголошує, що записи спірного періоду роботи позивача оформлені у трудовій книжці серії відповідно до вимог чинного на момент внесення записів законодавства, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивача.

Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Відтак, беручи до уваги, що конституційне право особи на соціальний захист включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком є таким, що порушує її право на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, тому таке рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до статті 87 Закону України № 1788 ХІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 частини 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 18 червня 2026 року № 10165008797 відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 245 частини 4 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11 червня 2026 року та зарахувати до його загального страхового та пільгового стажу період роботи з 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 11 березня 2010 року № 347, з 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 18 квітня 2014 року № 48/1-40 та до пільгового стажу період роботи з 15 червня 1992 року по 22 грудня 1992 року.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18 червня 2026 року № 10165008797.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11 червня 2026 року та зарахувати до загального страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22 листопада 1993 року по 03 грудня 1997 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 11 березня 2010 року № 347, з 08 лютого 2010 року по 24 серпня 2012 року, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 18 квітня 2014 року № 48/1-40 та до пільгового стажу період роботи з 15 червня 1992 року по 22 грудня 1992 року, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко