Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №160/7829/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокуСправа №160/7829/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг», подана представником позивача – адвокатом Васильцовою Ольгою Миколаївною, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії адміністратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Петриківської селищної ради Литвиненко Т.І. щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання у житлі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Петриківську селищну раду здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у житлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.03.2026 позивач звернувся до Петриківської селищної ради через Центр надання адміністративних послуг (далі також ЦНАП) із заявою № 290 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). 04.03.2026 адміністратором ЦНАП було відмовлено у задоволенні заяви позивача з підстави ненадання необхідних документів або відомостей, відсутності документів, що підтверджують право власності позивача. ОСОБА_1 вважає оскаржувану відмову протиправною, оскільки 17.03.2010 виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області прийняв рішення № 82 про видачу ордерів на квартири, що придбані Державною іпотечною установою, за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з поіменним списком громадян, до якого було включено позивача. Вказаний ордер було втрачено позивачем та за його зверненням Петриківською селищною радою видано копію корінця ордеру № 77 від 30.04.2010 на жиле приміщення, яке складається з трьох кімнат у квартирі ізольованій за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є відповідальним квартиронаймачем цієї квартири на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № К/5-10-2 від 01.06.2013. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно титульним власником квартири є територіальна громада в особі Петриківської селищної ради. Адміністратор ЦНАП пояснила позивачу, строк дії ордеру № 77 від 30.04.2010 закінчився. Позивач зазначає, що ордер є підставою для вселення особи та вказаних в ордері членів сім`ї у житлове приміщення. Він своєчасно пред`явив ордер з метою вселення у квартиру та фактично проживає за вказаною адресою. Позивач користується квартирою на підставі ордера на жиле приміщення, тому відмова у реєстрації місця проживання з підстави відсутності документів, що підтверджують право власності позивача, є неправомірною.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.04.2026 надійшов відзив, у якому Петриківська селищна рада просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що квартира є власністю Петриківської селищної ради. Ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу, однак при наявності поважних причин пропуску 30-денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав. Відповідної заяви до Петриківської селищної ради не надходило та дію ордеру не було продовжено. У березні 2026 року на усне звернення позивача до відділу будівництва, благоустрою, житлово-комунального господарства та комунальної власності Петриківської селищної ради йому було видано завірену копію корінця ордера № 77 від 30.04.2010 на жиле приміщення, оригінал якого зберігається у Петриківської селищної ради, оскільки ордер видано виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради, правонаступником якого є Петриківська селищна рада. За результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2026 № 290 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), адміністратором прийнято рішення про відмову відповідно до п. 3 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № № 1871-IX, п.п. 3 п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) від 07.02.2022 № 265, оскільки документи або відомості подані не в повному обсязі, що не відповідає Закону та Постанові. Додані до позовної заяви довідки, видані ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Город на озере» від 18.08.2025 №№ 3/074, 6-066, не є документами, що підтверджують право на проживання (перебування) позивача в житлі згідно з підпунктом 5 пункту 35 Порядку. Переліком документів, які надаються до органу реєстрації, передбачено ордер на житлове приміщення.

11.08.2026 надійшло подане представником позивача клопотання про долучення доказів, до якого додано докази на підтвердження оплати за житлово-комунальні послуги за 2022-2023 рр. за адресою: вул. Котеджна (Котовського), 47-а, 5-10-2.

24.08.2026 до суду надійшли пояснення Петриківської селищної ради, у яких зазначено, що сам факт проживання особи у квартирі, користування нею, здійснення платежів за житлово-комунальні послуги або відсутність заборгованості за такі послуги не є тотожним документальному підтвердженню права особи на проживання у цьому житлі та не звільняє заявника від виконання встановлених законодавством вимог для проведення реєстраційної дії. Подальша поведінка позивача після прийняття оскаржуваного рішення, у тому числі здійснення оплати за житлово-комунальні послуги, не змінює фактичних обставин, які існували на момент звернення, та не усуває встановленої на той час відсутності належного документа, необхідного для проведення реєстраційної дії. Під час розгляду заяви позивача адміністратор був зобов`язаний перевірити наявність документів та відомостей, передбачених законодавством для проведення відповідної реєстраційної дії, а не самостійно встановлювати наявність у позивача права користування спірною квартирою.

Інші заяви по суті справи не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 04.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Петриківської селищної ради із заявою № 290 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), у якій просив зареєструвати його місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 .

У реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання відмовлено 04.03.2026 адміністратором ЦНАП ОСОБА_2 із зазначенням підстави: «Відповідно до постанови КМУ № 265 п. 87.3 – не надано необхідних документів або відомостей, відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на квартиру». Як документ, що підтверджує право на проживання у житлі, вказано документ про право власності – Витяг з ДРРП від 17.02.2026 № 464439666.

Як зазначено у відзиві, разом із заявою ОСОБА_1 від 04.03.2026 № 290 було подано такі документи: копію листа, виданого Дніпропетровською районною Державною адміністрацію Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року вих. № 732/04-24-25 з рішенням виконкому від 13 січня 2010 року № 52; копію листа, виданого Дніпропетровською районною Державною адміністрацію Дніпропетровської області від 20 жовтня 2025 року вих. № 740/04-24-25 з архівним витягом виконкому від 17 березня 2010 року № 823; витяг з Державного реєстру речових прав від 17.02.2026, індексний номер витягу 464439666, у якому зазначено, що власником квартири є Петриківська селищна рада; довідку, видану ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Город на озере» від 18.08.2025 вих. № 6-066.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 464439666 від 17.02.2026 власником квартири загальною площею 108,6 кв.м, житловою площею 71,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , є територіальна громада, орган місцевого самоврядування, Петриківська селищна рада, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 83327254 від 17.02.2026.

Рішенням виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області «Про включення до списку черги на отримання житла» № 52 від 13.01.2010 ОСОБА_1 було включено до позачергової черги громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень за № 9 з 13.01.2010, та внесено до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень за № 35.

Згідно з архівним витягом № Г-739/04-24-25 від 20.10.2025 з рішення виконавчого комітету Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області «Про видачу громадянам ордерів на квартири, придбані Державною іпотечною установою» № 82 від 17.03.2010 виконавчий комітет Єлизаветівської сільської ради вирішив видати ордери громадянам на квартири, придбані Державною іпотечною установою, за адресою: АДРЕСА_2 згідно з поіменним списком громадян, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 № 70-р «Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою у с. Єлизаветівка». У поіменному списку громадян за № 77 зазначено: « ОСОБА_1 – забезпечений жилою площею нижче за встановлений рівень, багатодітна сім`я, учасник бойових дій в Афганістані, вагонний завод, водій, 2 роки».

Відповідно до копії корінця ордера на жиле приміщення № 77, виданого 30.04.2010 виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради, вказаний ордер було видано ОСОБА_1 з сім`єю із семи осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 72,5 кв. м, яке складається з трьох кімнат у квартирі ізольованій за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава видачі ордера – рішення виконкому Єлизаветівської сільської ради № 82 від 17.03.2010.

У довідці ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Город на озере» від 18.08.2025 № 6-066 зазначено, що відповідальним квартиронаймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2013 № К/5-10-2 є ОСОБА_1 .

Також 18.08.2025 ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Город на озере» видано позивачу, як квартиронаймачу, довідку № 3/074 про те, що станом на 01.01.2022 відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги за водовідведення та енергопостачання, житлові та додаткові. Починаючи з 01.01.2022 оплати не здійснювалися.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі – Закон № 1382-IV) встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-IX (далі - Закон № 1871-IX) регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1871-IX порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Частиною шостою статті 5 Закону № 1871-IX передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Частиною першою статті 9 Закону № 1871-IX передбачено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 1871-IX до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 1871-IX під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 1871-IX забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 10 Закону № 1871-IX передбачено, що внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади здійснюється в день подання особою відповідних документів (у тому числі в електронній формі), а в разі подання документів через центр надання адміністративних послуг або отримання органом реєстрації інформації в електронній формі у неробочий час - наступного робочого дня.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону № 1871-IX особа, яка декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) у житлі, яке не є власністю (співвласністю) такої особи, та за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі, під час подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) або декларації про місце проживання надає згоду власника (співвласників) житла чи уповноваженої особи житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано / задекларовано в цьому житлі, не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування); 2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних; 3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився; 5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів; 6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку; 7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла; 8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини; 9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

Частиною першою статті 29 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування рішень органів реєстрації, зміну інформації в реєстрі територіальної громади можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи встановлено, що у реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено із зазначенням підставою відмови ненадання необхідних документів або відомостей, відсутність документів, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на квартиру, з посиланням на п. 87.3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Згідно з пунктом 27 Порядку реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності.

Пунктом 35 Порядку (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає: 1) заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8; 2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування); 3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 4) довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства); 5) документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них; право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах); 6) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування); 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до пунктів 40, 41 Порядку посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особи особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання (перебування), про що робиться відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації з метою перевірки належності особі, що подала заяву для реєстрації місця проживання (перебування), відповідного житла на праві власності чи належності власнику (співвласникам), що надали згоду особі для реєстрації місця проживання (перебування), відповідного житла на праві власності, а також з метою перевірки перебування такого житла в іпотеці або довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом пункту 46 Порядку посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення, зокрема, приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.

Відповідно до пункту 87 Порядку орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;

3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною.

За змістом ч. 1 ст. 58 Житлового кодексу України у редакції, яка була чинною станом на дату видачі виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради позивачу ордера на жиле приміщення № 77 від 30.04.2010, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які були затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470, регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 69 Правил передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток № 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Згідно з пунктом 70 Правил ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

Відповідно до пункту 72 Правил при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Пунктом 73 Правил передбачено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2024 у справі № 462/7300/20 зазначив, що ордер на вселення у жиле (зокрема й службове) приміщення не є правовстановлюючим документом на надане для вселення житло; лише отримання особою такого документа не призводить до виникнення у неї права на користування тим приміщенням, що у ньому зазначено. Права щодо квартири виникають у особи в силу фактичного вселення її у певне приміщення, здійсненого на підставі чинного ордера та наступного укладення договору найму жилого приміщення щодо такого житла.

Підставою для відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за його заявою від 04.03.2026 зазначено п. 87.3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад». Однак вказана постанова містить п`ять пунктів, у тому числі пункт 1, яким затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Адміністратор ЦНАП Литвиненко Т.І. вказала, що не було надано необхідних документів або відомостей, відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на квартиру.

Підпунктом 3 пункту 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) передбачено, що орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

У рішенні орану реєстрації не конкретизовано, які саме необхідні документи або відомості не подав ОСОБА_1 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить територіальній громаді (орган місцевого самоврядування - Петриківська селищна рада). Отже, позивач не міг надати документи, що підтверджують його право власності на квартиру.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Петриківської селищної ради не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки в ньому не зазначено положення відповідного нормативно-правового акта, яке стало підставою для відмови у реєстрації місця проживання позивача, не вказано, які саме документи або відомості не надано, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі.

У разі відсутності документів, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла, що передбачено пунктом 35 Порядку.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності рішення від 04.03.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) позивача з одночасним зняттям із задекларованого (зареєстрованого) місця проживання.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених у справі обставин, наведених норм законодавства та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з виходом за межі позовних вимог у частині обрання способу захисту порушеного права позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Петриківської селищної ради від 04.03.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) позивача з одночасним зняттям із задекларованого (зареєстрованого) місця проживання, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.03.2026 № 290 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позивач за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.592343347.1 від 27.03.2026.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління «Центр надання адміністративних послуг» Петриківської селищної ради від 04.03.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_1 з одночасним зняттям із задекларованого (зареєстрованого) місця проживання.

Зобов`язати Петриківську селищну раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2026 № 290 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), та вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Петриківської селищної ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Петриківська селищна рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг», місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська область, с-ще Петриківка, проспект Петра Калнишевського, буд. 71, код ЄДРПОУ 04339698.

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Суддя В.В. Рянська