Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №160/16807/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуСправа №160/16807/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що викладена у Рішенні про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046550005089 від 12.06.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 16 грудня 2025 року зарахування ОСОБА_1 у пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1 рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи з 20.12.1982 до 31.10.1988, як трудовий стаж, вироблений в районі Крайньої Півночі та здійснити з 16 грудня 2025 року перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 20.12.1982 по 31.12.1988 працювала в районі Крайньої Півночі, що підтверджується трудовою книжкою та архівною довідкою. Водночас відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду до страхового стажу в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, посилаючись на припинення Російською Федерацією участі в Угоді від 13.03.1992. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки спірний період роботи мав місце до 01.01.1991, а тому підлягає обчисленню відповідно до законодавства, чинного на час виконання роботи. У зв`язку із цим позивач просить зарахувати спірний період до страхового стажу із застосуванням коефіцієнта 1,5 та здійснити перерахунок і виплату пенсії.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також зазначеною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідачем 07.07.2026 року подано до суду відзив на позову ну заяву. Відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що після виходу України та Російської Федерації з міжнародних угод документи, видані компетентними органами РФ, приймаються в Україні за умови їх належної легалізації. Надана позивачем архівна довідка від 13.08.2021 №А-23/1239 не містить апостиля, а відомості про роботу за період із січня 1984 року по грудень 1988 року не підтверджені первинними документами та потребують перевірки обґрунтованості її видачі. За таких обставин відповідач вважає рішення від 12.06.2026 №046550005089 правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Третій особі було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 22.06.2025; правом на подання пояснень на позов третя особа не скористався. До матеріалів справи 29.06.2026 долучено копію пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з архівною довідкою від 13.08.2021 №А-23/1239 ОСОБА_1 працювала: з 16.09.1982 у Ягоднинській торговельній конторі УРСа, їдальня №15 — кухарем; відомості про дату звільнення відсутні; з 20.12.1982 по 31.12.1988 у лікарні селища Верхній Ат-Урях, де обіймала такі посади:

з 20.12.1982 — завідувач ФАП селища Одинокий, тимчасово, із суміщенням 0,5 ставки санітарки;

з 01.07.1983 — тимчасово на посаді медичного реєстратора;

з 12.07.1983 — фельдшер ФАП селища Хатиннах із суміщенням 0,5 ставки санітарки здравпункту;

з 12.09.1983 — тимчасово виконувала обов`язки медичного реєстратора;

з 20.09.1983 — санітарка поліклініки;

з 10.10.1983 — тимчасово переведена на 0,5 ставки дільничної медичної сестри та 0,5 ставки медичної сестри;

з 14.11.1983 — виконувала обов`язки за 0,5 ставки фельдшера здравпункту копальні;

з 22.12.1983 — санітарка молочної кухні;

з 10.02.1984 — завідувач ФАП селища Туманний;

з 12.02.1984 — медична сестра;

з 12.06.1984 — тимчасово, на один місяць, дільнична медична сестра педіатричного кабінету;

з 28.08.1984 — медична сестра;

з 01.09.1986 — завідувач ФАП селища Восток із суміщенням 0,5 ставки санітарки;

з 01.06.1987 — завідувач ФАП селища Туманний строком на один місяць.

Відомості, зазначені в архівній довідці від 13.08.2021 №А-23/1239 підтверджуються також відповідними записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.04.1980 року.

ОСОБА_1 звернулась 05.06.2026 з заявою до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії “Допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами”.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 12.06.2026 №046550005089 відмовлено у перерахунку пенсії оскільки, за результатом розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та доданих до заяви документів встановлено, що надана заявницею довідка про заробітну плату за період роботи за період роботи з січня 1984 року по грудень 1988 року не підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці законності її видачі. Після проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки та підтвердження достовірності зазначених сум заробітної плати первинним документом, питання щодо врахування наданої довідки буде розглянуте згідно з чинним законодавством. Крім того, згідно наданої довідки від 13.08.2021 № А- 23/1239 не можливо зарахувати стаж в пільговому обчисленні, оскільки російська федерація припинила свою участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом д пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі і від26 вересня 1967 року Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 396/153/17(2-а/396/13/17).

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тому, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 31 липня 2019 року у справі №287/15/17-а, від 21 серпня 2019 року у справі №750/1717/16-а, від 22 лютого 2021 року у справі №266/258/16-а.

Факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі в періоди з 20.12.1982 по 31.12.1988 підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 а також архівною довідкою від 13.08.2021 №А-23/1239.

Крім того, в архівній довідці від 13.08.2021 №А-23/1239 прямо зазначено, що Магаданська область належить до районів Крайньої Півночі, а позивач у спірний період користувалася пільгами, передбаченими для осіб, які працювали в таких районах. Також у довідці зазначено, що стаж роботи після 01.03.1960 підлягав обчисленню в півторакратному розмірі. Отже, архівна довідка підтверджує не лише період і місце роботи позивача, а й поширення на неї відповідних пільг.

При цьому, суд критично ставиться до посилань відповідача щодо необхідності проставлення апостилю на довідці, оскільки така вимога пенсійного органу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Так, з 13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюються згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи, адже такий стаж набутий до ухвалення відповідних рішень.

Тому, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, який зараховується до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

До того ж, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав" від 04.02.2023 №107, якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, під час дії воєнного стану, виготовлені на території російської федерації, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги, що довідка, видана на території російської федерації до 24.02.2022 приймалася без апостиля, суд вважає безпідставним висновок відповідача про необхідність засвідчення апостилем довідки від 13.08.2021 №А-23/1239.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 16.12.2025, суд зазначає, що в силу вимог ч. 4 ст. 45 Закону перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про такий перерахунок із наданням необхідних документів.

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою 05.06.2026, відтак, відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з дня її призначення.

Таким чином, у сукупності наведених вище обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із урахуванням спірного стажу з 01.06.2026.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 16.06.2026 року № 7241-9087-1037-8616.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м.Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що викладена у Рішенні про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046550005089 від 12.06.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 20.12.1982 по 31.10.1988 у районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців. та здійснити з 01.06.2026 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням зазначеного пільгового стажу та раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд.3, м.Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков