Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №160/18882/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокуСправа №160/18882/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 та його представника про внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 02.02.2016 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку з 02.02.2016 року згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 .

В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

02.02.2016 року рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

01.06.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку з 02.02.2016 року згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 .

Листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЩТ/2940 від 10.06.2026 року представнику позивача повідомлено, що у зв`язку з відсутністю інформації про виключення з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з метою повного охоплення військовим обліком громадян України в рамках реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року №932, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом автоматичної верифікації було автоматично зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому документація за результатами проходження останнім військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_2 не передавалась, у теперішній час підстави для внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Реєстру у посадових ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

Для внесення даних про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляю, що ОСОБА_1 необхідно з оригіналом військово-облікового документа, паспорта, медичних документів звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку та щодо невнесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 02.02.2016 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/18882/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.07.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

09.07.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

24.07.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата уточнення даних 17.10.2024 року.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 №1238-7000427472, отриманій в УСЗН Дніпровської РДА, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

У ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , автоматично, рішенням вищого штабу взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (ч. 9 ст. 1 Закону №2232- XII).

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 надавалася копія військового квитка НОМЕР_1 виданого 16.11.1988 р. Лисичанським МВК Луганської області, в якому міститься запис про те, що 02.02.2016 року лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 : «визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 13 «а», Наказу МО України № 402, 2008 року».

Приміщення ІНФОРМАЦІЯ_10 було захоплено російськими військами під час повномасштабного вторгнення наприкінці червня 2022 року.

Документація військово-лікарської комісії (Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії, довідки ВЛК), яка діяла до 24.02.2022 при ІНФОРМАЦІЯ_10 (МВК) Луганської області, а також облікова картка/ особова справа ОСОБА_1 на зберіганні у ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутні у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області, таким чином підтвердити висновок ВЛК, яка діяла при ІНФОРМАЦІЯ_9 , щодо непридатності до військової служби за станом здоров`я позивача об`єктивно неможливо.

Необхідно зазначити, що наданої позивачем копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого 16.11.1988 р., з відміткою про «зняття з військового обліку», датованою 02.02.2016 р., недостатньо для внесення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей про виключення з військового обліку позивача, тобто на підставі тільки запису у військовому квитку за відсутності висновку військово-лікарської комісії.

Частиною 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що однією з підстав виключення громадян з військового обліку є визнання непридатними до військової служби.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з абзацем 2 пункту 7 Порядку №1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно алгоритму Генерального штабу Збройних Сил України, РТЦК та СП та їхні відділи, евакуйовані з тимчасово окупованих територій, уточнення даних громадян не здійснюють.

У разі звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або їхніх відділів громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, територіях, де тривають бойові дії, або постійно проживають за кордоном, окрім осіб, яким надано статус внутрішньо переміщеної особи, ІНФОРМАЦІЯ_2 або їхні відділи зобов`язані взяти їх на військовий облік за письмовою заявою, занести необхідні відомості до Реєстру та провести уточнення даних.

У разі, якщо такі особи нададуть військово-обліковий документ з відміткою про виключення з військового обліку за станом здоров`я, але такі відомості відсутні у Реєстрі, такі громадяни беруться на військовий облік та направляються для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, за результатами якого приймається відповідне рішення про придатність до військової служби.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання), вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 на території обслуговування якого він зареєстрований/проживає, для взяття на військовий облік, уточнення облікових даних, проходження медичного огляду військово-лікарською комісією та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У теперішній час відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів місцем перебування позивача є: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з вищевикладеним, у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

24.07.2026 року на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

02.02.2016 року рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата уточнення даних 17.10.2024 року.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 №1238-7000427472, отриманій в УСЗН Дніпровської РДА, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

У ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року №932 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , автоматично, рішенням вищого штабу взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

01.06.2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом, в якому просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку з 02.02.2016 року згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 .

Листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЩТ/2940 від 10.06.2026 року представнику позивача повідомлено, що у зв`язку з відсутністю інформації про виключення з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з метою повного охоплення військовим обліком громадян України в рамках реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року №932, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом автоматичної верифікації був автоматично зарахований на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому документація за результатами проходження останнім військово-лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_2 не передавалась, у теперішній час підстави для внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Реєстру у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

Для внесення даних про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляю, що ОСОБА_1 необхідно з оригіналом військово-облікового документа, паспорта, медичних документів звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку та щодо невнесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 02.02.2016 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 106 Конституції України, Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.

За змістом частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 2 та 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Щодо взяття на облік позивача, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата уточнення даних 17.10.2024 року.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 №1238-7000427472, отриманій в УСЗН Дніпровської РДА, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

У ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року №932, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , автоматично, рішенням вищого штабу взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

У пункті 19 Порядку №1487 вказано, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

У пункті 23 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

З аналізу положень законодавства вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_12 є уповноваженим органом з ведення та наповнення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема щодо внесення до нього службових відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку та виконанням особою військового обов`язку.

У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей, пов`язаних із веденням військового обліку позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних Реєстру належать, зокрема, відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, які вносяться на підставі відповідних процесуальних документів (протоколу та/або постанови).

Водночас статтею 8 Закону № 1951-VIII визначено окрему категорію службових даних, до яких належать, зокрема, відомості про виконання особою військового обов`язку.

Частиною 3 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” встановлено, що військовий обов`язок включає, серед іншого, дотримання правил військового обліку.

Отже, законодавець чітко розмежовує персональні дані про притягнення до адміністративної відповідальності та службові відомості щодо виконання військового обов`язку, які використовуються для ведення військового обліку та наповнення Реєстру.

При цьому внесення до Реєстру службових відомостей щодо стану виконання військовозобов`язаним обов`язків військового обліку саме по собі не є тотожним притягненню особи до адміністративної відповідальності та не свідчить про встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487:

призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 3 статті 33 та частин 3, 4 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до витягу з мобільного застосунку "Резерв+", сформованого 07.01.2026 року, судом вбачається наступне:

" ОСОБА_1 - 29.06.1969.

На обліку.

Категорія обліку - військовозобов`язаний.

Потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Солдат резерву.

Постанова ВЛК -.

Дата ВЛК -.

Дата уточнення даних – 20.05.2024.

Відстрочка - ;

Тип відстрочки - ;

Група інвалідності - ;

Підстава зняття/виключення - ”.

Відтак суд, дослідивши витяг з мобільного застосунку "Резерв+", вбачає, що в період з 24.02.2022 року по 02.07.2026 року (дати звернення до суду) ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби, не отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується вищевказаними розділами "Резерв+".

Разом з заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 надавалася копія військового квитка НОМЕР_1 виданого 16.11.1988 р. Лисичанським МВК Луганської області, в якому міститься запис про те, що 02.02.2016 року лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 : «визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 13 «а», Наказу МО України № 402, 2008 року».

Приміщення ІНФОРМАЦІЯ_10 було захоплено російськими військами під час повномасштабного вторгнення наприкінці червня 2022 року.

Документація військово-лікарської комісії (Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії, довідки ВЛК), яка діяла до 24.02.2022 при ІНФОРМАЦІЯ_10 (МВК) Луганської області, а також облікова картка/ особова справа ОСОБА_1 на зберіганні у ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутні у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області, таким чином підтвердити висновок ВЛК, яка діяла при ІНФОРМАЦІЯ_9 , щодо непридатності до військової служби за станом здоров`я позивача об`єктивно неможливо.

Суд вважає, що наданої позивачем копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого 16.11.1988 р., з відміткою про «зняття з військового обліку», датованою 02.02.2016 р., недостатньо для внесення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостей про виключення з військового обліку позивача, тобто на підставі тільки запису у військовому квитку за відсутності нового висновку військово-лікарської комісії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_5 правомірно відмовлено у внесені даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 02.07.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник