Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №140/5297/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5297/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2), Військової частини НОМЕР_1 (далі – В/ч НОМЕР_1 , відповідач-3) та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 від 23.03.2026 про призов та направлення його для проходження військової служби під час проведення мобілізації, на особливий період до складу військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 № 84 від 25.03.2026 в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення;

- зобов`язати начальника військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби;

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленою довідкою від 24.03.2026 № 2026-0324-1924-1276-0;

- зобов`язати ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 переглянути оскаржувану постанову ВЛК оформленою довідкою від 24.03.2026 № 2026-0324 1924-1276-0 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.

Позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та до 16.07.2024 оновив свої військово-облікові дані, що, за його твердженням, підтверджується відомостями застосунку «Резерв+».

23.03.2026 працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль, яким він керував, після чого його примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Того ж дня він пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якого визнаний придатним до військової служби. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 від 26.03.2026 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 84 від 25.03.2026 його зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Позивач не погоджується із зазначеними діями та рішеннями, вважаючи незаконними його примусове доставлення до ТЦК, проходження ВЛК, призов на військову службу та подальше зарахування до списків військової частини.

Щодо дій ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач зазначає, що законодавством ТЦК та СП надано повноваження щодо ведення військового обліку, оповіщення військовозобов`язаних, організації їх прибуття до ТЦК, проведення медичного огляду та призову на військову службу. Водночас, на його думку, працівники ТЦК не мають повноважень самостійно затримувати громадян та примусово доставляти їх до ТЦК, оскільки такі дії можуть здійснюватися працівниками поліції у встановленому порядку.

Позивач посилається на обставини його доставлення 23.03.2026 та зазначає, що після зупинки автомобіля працівниками патрульної поліції, його саме працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 у примусовому порядку доставили до ТЦК. При цьому, як зазначає позивач, адміністративного протоколу про затримання не складалося, а працівники патрульної поліції безпосередньої участі у доставленні не брали.

Зазначає, що після його доставлення адвокат звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із запитом щодо правових підстав таких дій та наявності порушення ним правил військового обліку. У відповіді від 06.04.2026 № 3491 ТЦК повідомив, що відповідно до відомостей Реєстру «Оберіг» позивач порушив правила військового обліку, оскільки не пройшов або відмовився від проходження ВЛК, у зв`язку з чим був переданий до органів поліції в розшук. Водночас, як стверджує позивач, документів, які підтверджували б зазначене порушення або перебування його в розшуку, ТЦК не надав.

Позивач також посилається на відповіді органів поліції. Зокрема, УПП у Волинській області підтвердило факт зупинки автомобіля 23.03.2026, однак зазначило, що доставлення позивача до ТЦК здійснювали працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівники патрульної поліції безпосередньої участі у цьому не брали, а протокол про адміністративне затримання не складався. Крім того, УПП повідомило про відсутність у нього інформації щодо перебування позивача в розшуку у зв`язку з порушенням правил військового обліку.

На цій підставі позивач стверджує, що ним правил військового обліку не порушувалося, у розшуку він не перебував, повісток чи інших викликів від ТЦК не отримував, до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не притягувався. Також посилається на відомості «Резерв+» та відеозапис із нагрудних камер поліцейських, у якому, за його твердженням, відсутні відомості про його перебування в розшуку чи порушення правил військового обліку.

Окремо позивач вказує, що його доставлення до ТЦК відбулося без вручення повістки. У зв`язку з цим вважає, що були відсутні належні правові підстави для його примусового доставлення до ТЦК, перебування на мобілізаційному пункті та подальшого проходження ВЛК.

Щодо проходження ВЛК позивач зазначає, що 23.03.2026 його було оглянуто ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка за результатами огляду визнала його придатним до військової служби, що оформлено довідкою від 24.03.2026 № 2026-0324-1924-1276-0. На думку позивача, медичний огляд проведено з порушенням встановленої процедури, оскільки частина передбачених досліджень не проводилася, а медичні документи та скарги на стан здоров`я належним чином не враховані.

Зокрема, позивач зазначає, що під час огляду офтальмологу повідомив про наявні захворювання очей та надав виписку з амбулаторної картки № 75373 від 19.09.2025, у якій зазначено низку офтальмологічних діагнозів. За його твердженням, ці документи та діагнози ВЛК не врахувала, оскільки у довідці ВЛК у відповідному рядку зазначено «здоровий». Позивач вважає, що наявні у нього захворювання могли впливати на визначення ступеня придатності до військової служби.

Крім того, позивач зазначає, що під час проходження ВЛК скаржився на задишку, головний біль та наявність захворювань серцево-судинної, сечовидільної та травної систем, однак ці скарги, на його думку, також не були належним чином досліджені та враховані.

Позивач також вказує, що після проходження медичного огляду його не було ознайомлено з результатами ВЛК та не вручено копію довідки про придатність. Копію відповідного документа він отримав лише на адвокатський запит. Крім того, за його твердженням, на адвокатський запит від 02.04.2026 щодо надання картки обстеження та медичного огляду відповідні документи ТЦК не надав.

У зв`язку з цим позивач вважає, що ВЛК неповно з`ясувала стан його здоров`я, не врахувала надані медичні документи та скарги, а довідка ВЛК № 2026-0324-1924-1276-0 від 24.03.2026 про придатність до військової служби прийнята без належного та повного медичного обстеження, у зв`язку з чим просить визнати її протиправною та скасувати.

Позивач вважає, що рішення ВЛК безпосередньо вплинуло на його правовий статус та стало підставою для подальшого призову на військову службу. Саме тому відповідачем у цій частині визначено ІНФОРМАЦІЯ_8 , при якому функціонує відповідна ВЛК.

Щодо наказів про призов та зарахування до військової частини позивач зазначає, що вони є наслідком оскаржуваних дій ТЦК та ВЛК, а тому також підлягають скасуванню. Просить скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 у частині його призову на військову службу та направлення до військової частини НОМЕР_1 , а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 84 у частині його зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача-3 заперечує проти позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 № 84, яким позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, а також щодо зобов`язання військової частини виключити його зі списків особового складу та звільнити з військової служби. Відповідач вважає ці вимоги безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Військова частина зазначає, що 25.03.2026 ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 у супроводі військової (зведеної військової) команди. Його прибуття було оформлено ІНФОРМАЦІЯ_3 поіменним списком від 25.03.2026 № 3011, який зареєстрований у військовій частині за вх. № 3188. На підставі цього списку та відповідних документів позивача наказом командира військової частини від 25.03.2026 № 84 його зараховано до списків особового складу на посаду водія відділення матеріально-технічного забезпечення 1 інженерно-технічної роти 3 інженерно-технічного батальйону, ВОС – 790037А.

Відповідач також зазначає, що після зарахування позивач отримав повний комплект речового майна відповідно до встановлених норм забезпечення, зокрема польовий одяг, білизну, зимовий одяг, взуття, головні убори, засоби захисту та інше спорядження.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного наказу, військова частина посилається на те, що зарахування військовослужбовців до списків особового складу здійснюється у день їх прибуття до військової частини. Підставою для такого зарахування є, зокрема, іменні списки команд, приписи та документи, що посвідчують особу військовослужбовця. При цьому зарахування та виключення особового складу здійснюються на підставі відповідних наказів по стройовій частині.

Щодо військовослужбовців, призваних під час мобілізації, відповідач зазначає, що вони зараховуються до списків особового складу у день прибуття до військової частини. Первинне призначення таких військовослужбовців на посади здійснюється наказом командира військової частини по стройовій частині. Тому, на думку відповідача, видання наказу № 84 від 25.03.2026 відповідало встановленому порядку.

Військова частина наголошує, що не здійснює перевірку законності мобілізації громадян територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Тому після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_5 належно оформлених документів, у тому числі поіменного списку військової команди, у військової частини не було підстав сумніватися у законності проведення мобілізації позивача або відмовляти йому у зарахуванні до особового складу.

Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 був направлений до військової частини саме у складі військової (зведеної військової) команди та з оформленим ТЦК поіменним списком. Такий список формується ТЦК засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підписується керівником ТЦК та надсилається до відповідної військової частини. Разом із ним військовій команді передаються необхідні військово-облікові документи, особові справи та документи щодо придатності особи до військової служби.

Таким чином, відповідач вважає, що військова частина діяла виключно на підставі документів, отриманих від ІНФОРМАЦІЯ_5 , і в межах своїх повноважень. У зв`язку з цим твердження позивача про протиправність наказу № 84 від 25.03.2026, на думку військової частини, є необґрунтованими, оскільки доказів незаконності самого наказу позивач не надав.

Щодо вимоги про виключення позивача зі списків особового складу відповідач зазначає, що після зарахування до військової частини позивач набув статусу військовослужбовця. Відповідно, його виключення зі списків можливе лише у випадках та порядку, передбачених законодавством про проходження військової служби.

Військова частина посилається на те, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період. Серед таких підстав відповідач зазначає досягнення граничного віку, непридатність або тимчасову непридатність за станом здоров`я, наявність інвалідності за відповідних умов, обвинувальний вирок, визначені сімейні обставини та інші прямо передбачені законом випадки.

При цьому відповідач зазначає, що позивачем не наведено та не підтверджено наявності передбаченої законом підстави для його звільнення з військової служби. У зв`язку з цим військова частина вважає, що не має правових підстав для його виключення зі списків особового складу та звільнення з військової служби лише на підставі заявлених у цій справі вимог.

У відзиві відповідач-1 заперечує проти позову та зазначає, що станом на 26.03.2026 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_7 , при цьому правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не користувався та її не оформляв.

У зв`язку з цим 26.03.2026 позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої його визнано придатним до військової служби.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 від 26.03.2026 ОСОБА_1 було призвано на військову службу по мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач вважає, що проходження позивачем військово-лікарської комісії та його призов на військову службу під час мобілізації здійснювалися в межах та з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у повному обсязі.

Копія ухвали про відкриття провадження від 04.05.2026 була направлена відповідачу2 – ІНФОРМАЦІЯ_9 в зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» кабінет та отримана 05.05.2026, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відомостями мобільного застосунку «Резерв+».

26.03.2026 ОСОБА_1 був направлений на проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 . За результатами проходження ВЛК позивача визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК № 2026-0324-1924-1276-0 від 24.03.2026.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 від 26.03.2026 ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації та для проходження подальшої військової служби направлено в розпорядження В/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира В/ч НОМЕР_1 № 84 від 25.03.2026 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Позивач вважає дії відповідачі протиправними та такими, що порушують його права, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із статтею першою Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Загальна мобілізація згідно частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Таким чином, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Під час мобілізації на військову службу призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ. Призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Військова служба за призовом під час мобілізації є видом військової служби, початком проходження якої вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконання завдання з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації, на особливий період здійснюють призову громадян на військову службу незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною десятою статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 420 / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно із пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпунктом 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Згідно з підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються: контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Відповідно до пункту 2.4.5 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, у тому числі: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Пунктом 2.4.6 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пункт 2.4.10. глави 2 розділу І Положення № 402).

Згідно пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Пунктом 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Стосовно посилань, що під час проведення медичного огляду 23.03.2026, зокрема перебуваючи на огляді в лікаря офтальмолога, зазначив, що має захворювання очей, проходив лікування в Центрі хірургії ока, на підтвердження чого надав виписку з амбулаторної картки № 75373 від 19.09.2025, однак, такий діагноз та зазначені медичні документи не були враховані членом ВЛК, про що свідчить оскаржувана довідка, де в рядку опис діагнозу вказано здоровий, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 3.2. глави 3 розділу II Положення № 402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів».

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Згідно із пунктом 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту В (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту С (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Таким чином у лікарів, які включені до складу ВЛК наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов`язаного, а необхідність надання військовозобов`язаним додаткових документів про стан його здоров`я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.

Згідно абзаців 1-2 п.3.3. розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Як вбачається із пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10, 3.3 розділу І Положення № 402 постанови ВЛК регіонів, обласних ТЦК та СП, та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач про перегляд постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 до ЦВЛК не звертався.

Суд не надає оцінки доводам позивача щодо його примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 , застосування до нього фізичного впливу, обмеження чи позбавлення волі, а також інших неправомірних, на думку позивача, дій працівників ТЦК та інших осіб, оскільки наведені обставини стосуються можливого вчинення кримінальних правопорушень, встановлення яких не належить до предмета розгляду цієї адміністративної справи та має здійснюватися уповноваженими органами в порядку кримінального судочинства.

Водночас у межах цієї справи суд надає оцінку виключно правомірності оскаржуваних рішень та дій відповідача, зокрема щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, направлення його для проходження військової служби та пов`язаних із цим правовідносин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач є громадянином України, чоловічої статі у віці 58 років, який станом на 23.04.2026 перебував на військовому обліку, як військовозобов`язаний, визнаний військово-лікарською комісією придатним до військової служби, не мав відстрочки від призову за мобілізацію, а також не був заброньований.

Враховуючи викладене, у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 не було жодних перешкод для видання наказу про мобілізацію позивача.

Щодо мотивації позивача в частині неналежного, поверхневого його медичного огляду, то суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Зазначена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення цього спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 дійшов правового висновку про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Щодо позовної вимог визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1064 від 26.03.2026 в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період до В/ч НОМЕР_1 , визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 84 від 25.03.2026 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Приписами пунктів 4-7 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008) передбачено, що громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Частина третьою статті 24 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення № 1153/2008.

Згідно з абзацом другим пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу та наказу щодо проходження військової служби.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, відповідно до якої, такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 9901/96/21, від 27.10.2022 у справі № П/9901/97/21).

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, тобто актами одноразового застосування, станом на час вирішення справи такі вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та зарахування його та направлення його для проходження військової служби до військової частини.

Після видання спірних наказів виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008. Даними нормативними актами не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов та про зарахування до військової частини. Ці накази вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби відповідно до Закону № 2232-XII не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

Таким чином, вказані акти втратили своє юридичне значення, оскільки позивач мобілізований та продовжує перебувати на військовій службі та їх скасування не матиме наслідком звільнення позивача з військової служби.

Щодо вимог позивача зобов`язати командира В/ч НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини В/ч НОМЕР_2 , суд зазначає, що частиною четвертою статті 26 Закону № 2232-XII, визначено вичерпний перелік підстав, коли військовослужбовці, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану звільняються з військової служби. Підстави, які б надавали позивачу можливість звільнення з військової служби в зазначеному переліку наразі відсутні.

Процедура проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентована Положенням № 1153/2008; Інструкцією про організацію виконання Положення № 1153/2008, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція № 170); Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра Оборони України від 26.05.2014 № 333 (далі Інструкція № 333)

Такий вид військової адміністративної процедури як «виключення зі списків особового складу військової частини» можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (пункт 10 Положення № 1153/2008, абзац 8 підпункту 1 пункту 1.5 розділу І Інструкції № 170, абзац 2 пункту 2.9. розділу 2 Інструкції № 333); звільнення з військової служби (пункти 34-37 Положення № 1153/2008, пункт 14.10 Інструкції № 170, абзац 2 пункту 2.9 Інструкції № 333); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (пункт 77 Положення № 1153/2008, абзац 2 пункту 3.22 Інструкції № 170, абзаци 7, 8 пункту 2.9 Інструкції № 333); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абзац 6 пункту 144 Положення № 1153/2008, абзац 9 пункту 4.8 Інструкції № 170, абзац 5 пункту 2.9 Інструкції № 333); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (пункт 230, 247 Положення № 1153, абзаци 10, 11 пункту 2.9 Інструкції № 333).

Зазначені вище випадки застосування процедури «виключення зі списків особового складу» вказують на те, що виключити військовослужбовця зі списків військової частини можливо здійснити на підставі рішення суду лише: 1) про визнання безвісти відсутнім та 2) визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення та засудження до позбавлення / обмеження волі та/або позбавлення військового звання. Інших підстав, де б рішення суду було підставою для виключення зі списків військової частини законодавство у сфері регулювання правовідносин проходження військової служби не містить.

Враховуючи викладене, підстави для виключення позивача із списків особового складу в/ч відсутні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Відповідач-3: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя А.Я. Ксензюк