Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №120/16452/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 вересня 2026 р. Справа № 120/16452/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визннаня дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про визннаня дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.11.2025 у мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив інформацію про початок його розшуку з 10.09.2025 із зазначенням причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а також відомості про порушення ним правил військового обліку.

Позивач зазначив, що жодних повісток про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував, за викликом до відповідача не викликався, а його облікові дані були уточнені належним чином. Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вказав позивач у позовній заяві, вказану адресу фактичного проживання було повідомлено під час уточнення військово-облікових даних, що відображено у військово-обліковому документі, сформованому в мобільному застосунку «Резерв+» 02.11.2025.

На переконання позивача, за відсутності належного повідомлення про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні правові підстави вважати його таким, що не прибув за повісткою, а відтак і для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та направлення звернення до органів Національної поліції щодо його розшуку, адміністративного затримання і доставлення до відповідача.

Ухвалою від 01.12.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №3428 від 01.09.2025 позивач викликався 10.09.2025 о 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане розпорядження було отримано Стрижавською територіальною громадою, де позивач перебуває на військовому обліку.

На думку відповідача, позивач не прибув у визначені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повідомив про причини неприбуття.

Відповідач також зазначив, що в АІТС «Оберіг» відсутні відомості про проходження позивачем медичного огляду та результати визначення його придатності до військової служби.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що позивач порушив правила військового обліку, а внесення 10.09.2025 до АІТС «Оберіг» запису про порушення правил військового обліку відповідає вимогам законодавства.

Відповідач також зазначив, що оператор ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймає рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а лише вносить до Реєстру відповідні відомості, у зв`язку з чим відсутність постанови про накладення адміністративного стягнення, на думку відповідача, не перешкоджає внесенню до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку.

Крім того, відповідач вказав, що АІТС «Оберіг» було автоматично сформовано звернення до органів Національної поліції про доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

26.02.2026 представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких звернуто увагу, зокрема, на пропуск відповідачем строку для подання відзиву.

Представник позивача зазначив, що ухвала про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету відповідача 01.12.2025, а тому встановлений судом строк для подання відзиву закінчився 16.12.2025. Водночас відзив подано лише 19.12.2025, тобто після закінчення встановленого судом строку, без заяви про його поновлення.

Також представник позивача наголосив, що до позовної заяви долучено військово-обліковий документ «Резерв+», у якому зазначено адресу проживання позивача: АДРЕСА_2 , а також контактні дані.

На переконання представника позивача, відповідач не довів, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП, оскільки не надав доказів вручення йому повістки, її направлення за повідомленою позивачем адресою чи здійснення інших передбачених законом заходів оповіщення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом з військово - облікового документу із застосунку "Резерв +".

Станом на 02.11.2025 у відповідному військового - обліковому документі міститься відмітка, що останнім порушено правила військового обліку.

Розпорядженням №3428 від 02.09.2025 зобов`язано Виконавчий комітет Стрижавської територіальної громади виклик військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.09.2025 на 10:00 год.

17.12.2025 представниками виконавчого комітету Стрижавської територіальної громади було складено Акт щодо підтвердження/встановлення місця знаходження особи на території Стрижавської територіальної громади про те, що ОСОБА_1 в даний час за даною адресою зареєстрований, проте не проживає з 2000 року по даний час.

Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовозобов`язаних – осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань – на організацію і штати воєнного часу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною третьою статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені в ній місце та строк.

Таким чином, обов`язок військовозобов`язаного прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає, зокрема, у зв`язку з належним здійсненням його виклику та доведенням до нього відповідної повістки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560).

Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно з пунктом 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного може бути надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання.

При цьому у разі, коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення встановленого законодавством строку для їх уточнення, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену ним під час уточнення облікових даних.

Пунктом 41 Порядку №560 визначено належне підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Так, у разі вручення повістки таким підтвердженням є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, а також у визначених законом випадках відеозапис відмови від отримання повістки.

У разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є відповідна інформація та/або документи поштового оператора про отримання поштового відправлення, відмову від його отримання або відсутність особи за відповідною адресою у випадках, визначених Порядком №560.

Отже, саме по собі оформлення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки розпорядження про проведення заходів оповіщення не свідчить про те, що конкретна особа була належним чином повідомлена про необхідність прибуття до ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставляють до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад розпорядження про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов`язаних разом із повістками про їх виклик до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас пунктом 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487), передбачено, що у разі отримання відповідного розпорядження виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення визначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання, роботи, навчання шляхом вручення повісток або під їх особистий підпис у відповідних документах та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Таким чином, законодавство розмежовує дві обставини: отримання відповідним органом розпорядження про проведення заходів оповіщення та безпосереднє оповіщення конкретного військовозобов`язаного.

Для виникнення у військовозобов`язаного обов`язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 у конкретні дату та час необхідним є належне доведення до нього відповідного виклику.

Судом встановлено, що відповідач посилається на розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №3428 від 01.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 мав прибути 10.09.2025 о 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що зазначене розпорядження разом із повісткою було особисто вручено позивачу.

Також відповідачем не надано доказів направлення позивачу повістки поштовим відправленням із відповідними документами поштового оператора про її вручення, відмову від отримання або відсутність позивача за адресою.

Відповідачем не надано також доказів особистого підпису позивача про отримання повістки, відеозапису її вручення чи ознайомлення з її змістом або інших передбачених пунктом 41 Порядку №560 доказів належного оповіщення позивача.

Посилання відповідача на те, що розпорядження №3428 було отримано Стрижавською територіальною громадою, не є достатнім доказом належного оповіщення позивача.

Сам факт отримання органом місцевого самоврядування розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки не підтверджує, що повістка була вручена конкретному військовозобов`язаному або належним чином надіслана йому засобами поштового зв`язку.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що під час уточнення військово-облікових даних позивач повідомив адресу фактичного проживання: АДРЕСА_2 , що відображено у сформованому 02.11.2025 військово-обліковому документі «Резерв+».

Отже, відповідач мав можливість встановити зазначену інформацію з відомостей Реєстру.

За таких обставин суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивач був належним чином викликаний до ТЦК та СП лише з тієї підстави, що відповідне розпорядження було направлено до Стрижавської територіальної громади.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач повинен довести факт належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП.

Однак таких доказів відповідачем суду не надано.

За наведеного суд доходить висновку, що відповідач не довів належного виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.09.2025 о 10:00 год.

Відтак, відсутність позивача у зазначений час у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 сама по собі не може бути кваліфікована як невиконання ним обов`язку з`явитися за повісткою, оскільки факт належного вручення або надсилання такої повістки позивачу не підтверджений.

Суд також відхиляє посилання відповідача на відсутність у Реєстрі відомостей про результати проходження позивачем медичного огляду як на самостійну підставу для спірного запису.

Дійсно, відповідно до пункту 69 Порядку №560 особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення про придатність до військової служби, у передбачених законодавством випадках направляються на військово-лікарську комісію.

Водночас наявність у Реєстрі інформації про відсутність відповідних відомостей щодо медичного огляду не звільняє відповідача від обов`язку довести належне оповіщення особи про конкретний виклик до ТЦК та СП.

Іншими словами, обставина необхідності проходження медичного огляду та обставина належного повідомлення конкретної особи про дату, час і місце явки є різними за своїм змістом юридичними фактами.

У цій справі відповідач обґрунтовує внесення спірного запису саме тим, що позивач «не прибув за повісткою до ТЦК та СП».

Тому для оцінки правомірності такого запису визначальним є встановлення факту належного оповіщення позивача про відповідний виклик.

Оскільки такого факту судом не встановлено, відсутні достатні правові підстави для висновку про порушення позивачем правил військового обліку саме у формі неприбуття за повісткою 10.09.2025.

Щодо доводів позивача про відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, із зазначенням відповідних відомостей про протокол та/або постанову.

Разом з тим предметом цього спору є не притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а правомірність внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та пов`язаного з цим звернення до органів Національної поліції.

Тому сама по собі відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є єдиною та самостійною підставою для задоволення позову.

Водночас у цій справі відповідач не довів первинної обставини, на яку посилається як на підставу внесення спірного запису, – факту належного повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП.

Таким чином, незалежно від питання про наявність чи відсутність постанови про адміністративне стягнення, внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям за повісткою 10.09.2025 не має належної фактичної підстави.

Щодо доводів відповідача про звернення до органів Національної поліції суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином відповідних обов`язків та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідні положення кореспондуються з пунктом 56 Порядку №1487, відповідно до якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснює адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Отже, звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи не може бути відірваним від встановлення передбачених законом підстав для такого звернення.

Як встановлено судом, належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.09.2025 відповідачем не доведено.

Відтак, не доведено і факт невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за належним викликом.

За таких обставин звернення відповідача до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 також не має належної правової підстави.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення його адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 є протиправними.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити з Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 34 Закону №2232-XII визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні, міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, саме відповідач як орган ведення Реєстру має повноваження щодо актуалізації відповідних відомостей.

Оскільки судом встановлено протиправність внесення щодо позивача відомостей про порушення правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям за повісткою 10.09.2025, належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення та забезпечує фактичне відновлення становища позивача, яке існувало до вчинення відповідачем протиправних дій.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача суд зазначає таке.

Як встановлено судом, підставою для звернення до органів Національної поліції стало внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та неприбуття його за повісткою.

Оскільки зазначені відомості внесені без належного підтвердження факту оповіщення позивача, а звернення до поліції є похідним від відповідного запису та встановленого відповідачем факту порушення, подальше збереження такого звернення не відповідає встановленим у цій справі обставинам.

Тому з метою повного та ефективного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за зверненням, направленим у зв`язку з неприбуттям за повісткою 10.09.2025.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Таким чином, здійснюючи перевірку правомірності спірних дій відповідача, суд виходить із того, що суб`єкт владних повноважень повинен не лише мати відповідні повноваження, але й реалізовувати їх у встановлений законом спосіб та за наявності передбачених законом фактичних підстав.

У цій справі відповідач не довів належними та допустимими доказами факту оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10.09.2025 о 10:00 год.

Саме лише отримання Стрижавською територіальною громадою розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №3428 від 01.09.2025 не свідчить про вручення або належне направлення повістки позивачу.

За відсутності належного повідомлення позивача про виклик відсутні достатні правові підстави вважати доведеним факт його неприбуття за повісткою.

Відповідно, відсутні підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку саме з підстави «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», а також для направлення звернення до органів Національної поліції щодо його адміністративного затримання та доставлення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 10.09.2025.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, внесені у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 10.09.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за зверненням, направленим у зв`язку з неприбуттям за повісткою 10.09.2025.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна