Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №725/3667/18 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Чернівці

Справа № 725/3667/18

провадження № 822/1625/26-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Височанської Н.К ., Лисака І.Н.,

за участю секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

учасники справи:

заявник ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

заінтересована особа ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу Чернівецького районного суду м.Чернівці від 03 липня 2026 року,

головуючий у суді першої інстанції суддя Галичанський О.І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Посилався на те, що 14 травня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80954581 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 05 травня 2026 Чернівецьким районним судом міста Чернівців у справі 725/3667/18.

Постанова винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богданом Мицькою.

Зазначає , що ОСОБА_1 до житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 після заміни боржника із заявою про взяття на квартирний облік не звертався, а тому звернення до державної виконавчої служби, відкриття виконавчого провадження є передчасним.

Відповідачем у цивільній справі 725/3667/18 є житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 . Виконавчий лист пред?явлений до житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що відбулась заміна боржника без відома ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі вищевикладеного, просить визнати виконавчий лист у справі 725/3667/18 таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівці від 03 липня 2026 року з задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів щодо наявності підстав, із якими закон пов`язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити його заяву.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про неможливість його примусового виконання та припинення відповідного обов`язку боржника, що є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 грудня

2018 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16 квітня 2018 року про зняття з квартирного обліку при житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 з членами його сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Поновлено перебування ОСОБА_1 з членами його сім`ї на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а, отже, принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі №2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, належним чином не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі №2-4671/11, та помилково виходив лише з того, що рішення суду залишається чинним і невиконаним.

Разом з тим, судове рішення може бути примусово виконане лише у межах строків, визначених законом.

Колегія суддів звертає увагу, що пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлені законом для забезпечення правової визначеності. Боржник не може необмежений час перебувати у стані невизначеності щодо можливості примусового виконання судового рішення. Тому примусове виконання рішення суду можливе лише у межах строків, визначених законом.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач лише у травні 2026 року, фактично після спливу шести років, звернувся до суду із заявою видачу виконавчого листа у справі № 725/3667/18.

Відтак, виконавчий документ не може бути виконаний у примусовому порядку, а обставини справи свідчать про наявність, передбачених ст.432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що заява є обґрунтованою та безпідставно було відхилена судом першої інстанції.

Вказане свідчить, також, і про обґрунтованість апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За приписами ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин, ухвала Чернівецького районного суду м.Чернівці від 03 липня 2026 року підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Ухвалу Чернівецького районного суду м.Чернівці від 03 липня 2026 року скасувати.

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Виконавчий лист №725/3667/18, виданий Чернівецьким районним судом м.Чернівці 05 травня 2026 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 10 вересня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.Н. Лисак

Н.К. Височанська