Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №557/924/26 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №557/924/26

Суддя: Шимків С. С.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Голодняка Миколи Володимировича на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого комерційним директором ТзОВ «Де-трейд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн..

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Голодняк М.В. оскаржив її в апеляційному порядку.

Вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки ДТП сталася не внаслідок порушення ним правил дорожнього руху, а через перебування на проїзній частині стороннього предмета – каністри, яка створювала перешкоду для руху керованого ним автомобіля.

При цьому, ОСОБА_1 рухався з дозволеною швидкістю руху, однак не мав об`єктивних та безпечних можливостей уникнути наїзду на каністру, без створення загрози іншим учасникам дорожнього руху, у зв`язку з чим, вважає, що його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 557/924/26 Суддя в суді І інстанції – Оленич Ю.В.

Провадження № 33/4815/932/26 Суддя в апеляційній інстанції – Шимків С.С.

адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Судом встановлено, що 16 червня 2026 року о 07 годині 24 хвилин, на 289 км а/д М-06 «Київ-Чоп», поблизу с. Синів, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду (каністру), що призвело до пошкодження транспортного засобу із завданням матеріальних збитків.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення та характеру пошкодження транспортного засобу і механіки його виникнення, письмових пояснень ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що його дії, які виражені у порушенні ним п.п. 2.3 б, 12.1 ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням ДТП.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 б Правил дорожнього руху).

Відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Так, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, яка являє собою сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан). Крім того, дорожні умови - це сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.

ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, незалежно від дозволеної правилами дорожнього руху швидкості на ділянці дороги, де сталася ДТП, повинен був вибрати таку швидкість руху транспортного засобу, яка б дозволила постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також при виникненні перешкоди для руху негайно вжити заходів аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

ОСОБА_1 не обрав безпечну швидкість руху, яка б дозволила йому зупинити автомобіль або безпечно об`їхати перешкоду на дорозі, у зв`язку з чим допустив зіткнення з нею.

При цьому, відомості схеми ДТП, яка підписана ОСОБА_1 без зауважень, свідчать про можливість об`їзду наявної на дорозі перешкоди, оскільки відстань від неї до відбійника складає 2.9 метри, що є достатнім для безпечного руху керованого ним автомобіля.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. 124, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Голодняка Миколи Володимировича залишити без задоволення, а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua