Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №911/1228/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №911/1228/25

Суддя: Ткаченко Б.О.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Справа№ 911/1228/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.09.2026:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026

у справі №911/1228/25 (суддя - Третьякова О.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Котеджне містечко Сонячна Долина"

про визнання незаконними та недійсними рішень членів загальних зборів та правління обслуговуючого кооперативу

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2025 ОСОБА_1 (надалі також - позивач ОСОБА_1 , скаржник) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Котеджне містечко Сонячна Долина" (надалі також - відповідач, Кооператив) про визнання незаконними та скасування рішень Кооперативу, а саме рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 27.05.2022, та рішення правління Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 23.05.2022, у частині прийняття позивачки до членів вказаного Кооперативу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка в березні 2022 виїхала за межі України, заяву від 14.04.2022 про вступ до Кооперативу не підписувала та до Кооперативу не вступала, участі в загальних зборах Кооперативу не приймала, натомість в лютому 2025 з мобільного застосунку "ДІЯ" їй стало відомо про винесене Господарським судом Київської області судове рішення від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 про стягнення з позивачки на користь Кооперативу 73 262,29 грн заборгованості по сплаті щомісячних членських внесків за період з лютого по вересень 2024. Так як позивачка не була повідомлена про наявність позову про стягнення з неї членських внесків у справі №911/3091/24, в якому вона є відповідачкою, вона була позбавлена можливості подати зустрічний позов до Кооперативу про визнання незаконними рішень Кооперативу про прийняття позивачки до членів Кооперативу.

З наведених підстав позивачкою у цій справі №911/1228/25 заявлені до відповідача-Кооперативу вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Кооперативу, оформлених Протоколом №5 від 27.05.2022 та Протоколом №5 від 23.05.2022, в частині прийняття позивачки до членів Кооперативу. Також позивачкою у межах справи №911/1228/25 подано клопотання про витребування у Кооперативу оригіналу заяви від 14.04.2022 про вступ позивачки до кооперативу та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підпису на вказаній заяві.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №927/1228/25 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та недійсними:

- рішення правління Обслуговуючого кооперативу "Котеджне містечко Сонячна Долина" (08170, Київська обл., Обухівський р-н, с. Романків, вул. Лісова, буд. 674, код ЄДРПОУ 44419353), яке оформлене протоколом №5 від 23.05.2022, в частині прийняття до членів вказаного обслуговуючого кооперативу ОСОБА_1 , та

- рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Котеджне містечко Сонячна Долина" (08170, Київська обл., Обухівський р-н, с. Романків, вул. Лісова, буд. 674, код ЄДРПОУ 44419353), яке оформлене протоколом №5 від 27.05.2022, в частині прийняття до членів вказаного обслуговуючого кооперативу ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивачки про відсутність її волевиявлення на вступ в Кооператив та про відмову в задоволенні позовних вимог у цій справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області по справі №911/1228/25 від 11.03.2026 повністю. Ухвалити нове рішення по справі №911/1228/25 яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що станом на день прийняття рішень про прийняття позивачки до членів кооперативу не існувало ані передбаченої ст. 11 Закону України «Про кооперацію» заяви про вступ до кооперативу, ані сплати вступного внеску, а також будь-яких інших дій, які могли б свідчити про волевиявлення позивачки на набуття членства у кооперативі.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

17.07.2026 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який не було прийнято судом у порядку ст 263 ГПК України, у звязку із пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду апеляціної інстанції від 25.05.2026.

Надаючи правову оцінку клопотанню про поновлення процесуального строку для надання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що посилання представника відповідача на те, що повідомлення не надійшло саме до його електронного кабінету, не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку. Процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку з моментом отримання або обізнаності учасника справи, а не його окремого представника.

23.07.2026 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, які залишені колегією суддів без розгляду, з вищевикладених підстав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №927/1228/25 зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №927/1228/25. Зупинено дію Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №927/1228/25. Розгляд апеляційної скарги Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №927/1228/25 призначено на 23.07.2026.

У зв`язку з перебуванням бокового судді Суліма В.В., у відпустці, судове засідання, призначене на 23.07.2026, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 розгляд справи №927/1228/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 призначено на 03.09.2026.

Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання

Представники учасників апеляційного провадження з`явилися у судове засідання 03.09.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 1.1. ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,1208 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0123, разом з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними у справі копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2012 та державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.08.2009 серії ЯЖ № 677232.

Сторони спору не заперечують, що зазначене належне позивачці нерухоме майно розташоване в Котеджному містечку "Сонячна Долина" в с.Романків Обухівського р-ну.

У листопаді 2024 Кооператив звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 88590,62 грн, з яких: 73262,29 грн заборгованість по сплаті щомісячних членських внесків за період з лютого по вересень 2024 року, 11952,77 грн пені, 2393,13 грн інфляційних втрат та 982,43 грн 3% річних (справа №911/3091/24). Вимоги Кооперативу як позивача у справі №911/3091/24 були обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (яка у справі №911/3091/24 є відповідачкою) на підставі протоколу правління №5 від 23.05.2022 набула статусу члена кооперативу, однак всупереч п. 6.10 статуту не здійснювала сплату щомісячних членських внесків у період з лютого по вересень 2024 року, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 позов Кооперативу до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу 73262,29 грн основного боргу, 11916,45 грн пені, 963,05 грн 3% річних, 2393,13 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 мотивовано тим, що 14.04.2022 ОСОБА_1 шляхом подання заяви про вступ в члени кооперативу виявила бажання добровільно вступити в Кооператив, у зв`язку з чим суд у справі №911/3091/24 дійшов висновку про те, що у ОСОБА_1 виникли зобов`язання по сплаті щомісячних членських внесків відповідно до статуту Кооперативу та прийнятих загальними зборами членів Кооперативу рішень про встановлення розміру цих внесків.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 у справі №911/3091/24, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга була мотивована тим, що справу було розглянуто судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 як сторони та вона не була належним чином повідомлена про засідання суду. Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказувала, що вона не підписувала заяву про вступ в кооператив та не виявляла бажання вступу в члени цього Кооперативу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі №911/3091/24, апеляційний господарський суд в своїй постанові від 08.04.2025 щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, зокрема, наступне:

1) щодо доводів ОСОБА_1 у справі №911/3091/24 про те, що вона не підписувала заяву про вступ у Кооператив колегія суддів апеляційного господарського суду зауважила, що перебування ОСОБА_1 за кордоном не позбавляло останню можливості направити Кооперативу зазначену заяву поштою. До того ж до заяви про вступ в кооператив було додано копію паспорту ОСОБА_1 , копію свідоцтва від 26.07.2012 про право власності на нерухоме майно - житловий будинок та копію державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0123 площею 0,1208 га, які (копії документів) відсутні у вільному доступі, тому, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, Кооператив не міг їх отримати окрім як безпосередньо від ОСОБА_1 . Крім цього, своїми конклюдентними діями ОСОБА_1 підтвердила свій намір бути членом Кооперативу, здійснивши оплату вступного членського внеску 07.11.2022 у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL130886;

2) стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що вона не була належним чином повідомлена місцевим судом про засідання суду, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що ухвала Господарського суду Київської області від 29.11.2024 у справі №911/3091/24 направлялася за адресою реєстрації ОСОБА_1 та повернулася до суду першої інстанції з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа стороні. Неотримання ОСОБА_1 ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі є наслідком поведінки самої сторони або ж спричинено будь-яким іншим стороннім чинником і у жодному випадку не залежало від дій чи бездіяльності суду першої інстанції;

3) стосовно клопотання ОСОБА_1 про витребування у Кооперативу оригіналу заяви ОСОБА_1 про вступ в кооператив, а також про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підпису, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що разом з позовною заявою у справі №911/3091/24 Кооператив подав в електронній формі заяву ОСОБА_1 про вступ в кооператив від 14.04.2022. Вказана заява від 14.04.2022 відповідає вимогам, встановленим до оригіналу електронного документа частиною 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відтак, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, відсутня необхідність у справі №911/3091/24 витребовувати паперовий примірник оригіналу вказаного документу, оскільки, як зазначила колегія суддів, у матеріалах справи міститься оригінал електронного документа, та недоцільно призначати судову почеркознавчу експертизу в апеляційній інстанції у зв`язку тим, що в матеріалах справи наявні інші докази на підтвердження позовних вимог.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24, ОСОБА_1 в травні 2025 (після подання позову у цій справі №911/1228/25) подала касаційну скаргу на вказані судові рішення у справі №911/3091/24, у якій просила скасувати вказані судові рішення та направити справу №911/3091/24 на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 у справі №911/3091/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24.

Як випливає із вказаної ухвали Верховного Суду від 29.05.2025 у справі №911/3091/24 у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 (Скаржниця) посилалась, зокрема, на те, що:

- справа №911/3091/24 стосується не тільки стягнення суми, а насамперед встановлення факту наявності корпоративних відносин, у які, за твердженням Скаржниці, вона з Кооперативом не вступала. Стягненням у справі №911/3091/24 суми фактично підтверджено наявність корпоративних відносин між сторонами, але Скаржниця стверджує і надавала пояснення в суді апеляційної інстанції, що вона не мала ані намірів бути членом кооперативу, ані підписувала заяви про вступ у члени кооперативу, не подавала заяви, отже не є членом кооперативу, тоді як стягнення членських внесків можливе лише з членів кооперативу;

- у Господарському суді Київської області розглядається справа №911/1228/25 за позовом Скаржниці до Кооперативу (позивача у справі №911/3091/24) про визнання незаконними та скасування рішень членів загальних зборів та правління Кооперативу, якими прийнято Скаржницю в члени кооперативу. Оскільки рішеннями судів у справі №911/3091/24, які набрали законної сили, встановлені обставини наявності корпоративних відносин, враховуючи предмет спору в справі №911/1228/25, Скаржниця позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді справи №911/1228/25;

- справа має виняткове значення для Скаржниці, оскільки вона не мала наміру вступати в члени кооперативу, і її прийняли без її відома, бажання та заяви.

Судові рішення у справі №911/3091/24 оприлюднені в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Cудами при розгляді справи №911/3091/24 між тими ж самими сторонами, що у цій справі №911/1228/25, а саме рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24 встановлено, що:

- 24.12.2021 була проведена державна реєстрація юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу "Котеджне містечко Сонячна Долина" (тут і далі - Кооператив, відповідач у цій справі №911/1228/25), що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- 14.04.2022 ОСОБА_1 шляхом подання заяви про вступ в члени кооперативу виявила бажання добровільно вступити в Кооператив;

- разом із вказаною заявою ОСОБА_1 подала копію свідоцтва від 26.07.2012 про право власності на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та державний акт серії ЯЖ № 677232 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0123;

- 07.11.2022 ОСОБА_1 сплатила вступний членський внесок у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL130886;

- протоколом Правління Кооперативу №5 від 23.05.2022 ОСОБА_1 було прийнято у члени Кооперативу;

- протоколом загальних зборів членів Кооперативу №5 від 27.05.2022 затверджено рішення правління Кооперативу, прийнято до Кооперативу нових членів на підставі поданих ними заяв та правовстановлюючих документів, зокрема і ОСОБА_1 ;

- рішенням загальних зборів членів Кооперативу, оформленим протоколом №8 від 30.03.2023, прийнято статут Кооперативу в новій редакції (далі - статут);

- відповідно до пункту 1.1 статуту Кооператив має статус окремої юридичної особи, створений шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб, які є власниками земельних ділянок, які добровільно об`єдналися на основі членства для надання послуг членам кооперативу та іншим особам з метою провадження діяльності кооперативу, відповідно до Закону України "Про кооперацію" та інших нормативно-правових актів, що діють на території України;

- згідно з пунктом 5.1.9 статуту кооператив має право встановлювати розміри вступних, членських та цільових внесків та відрахувань до фондів кооперативу;

- за п. 6.10 статуту членські внески сплачуються членами кооперативу щомісяця протягом всього періоду діяльності кооперативу та використовуються для його поточної діяльності. Порядок внесення членських внесків та інші зобов`язання з оплати членських внесків приймається загальними зборами членів кооперативу та є обов`язковим для виконання всіма членами. При порушенні встановлених строків сплати членських внесків члени кооперативу сплачують кооперативу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки;

- пунктом 7.1 статуту передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, віком не молодші 16-ти років, а також юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та володіють розташованою на території кооперативу земельною ділянкою або іншим нерухомим майном та виявили бажання прийняти участь в досягненні мети кооперативу, дотримуються вимог статуту кооперативу і користуються правом ухвального голосу;

- протоколом загальних зборів членів Кооперативу №10 від 10.02.2024 вирішено затвердити фінансовий план (бюджет) кооперативу на 2024 рік на загальну суму 15796890,89 грн із розміром щомісячного членського внеску 751,64 грн за одну сотку земельної ділянки члена кооперативу. Розмір щомісячних членських внесків встановлюється від загальної площі земельної ділянки члена кооперативу. Затверджено порядок сплати щомісячних внесків до кооперативу. Членські внески нараховуються за поточний місяць та сплачуються членами кооперативу щомісяця протягом всього періоду діяльності кооперативу не пізніше 20 числа поточного місяця. Вирішено застосувати прийнятий членами кооперативу розмір щомісячного членського внеску з 01.01.2024 та здійснити у лютому 2024 року перерахунок щомісячних членських внесків за січень 2024 року для всіх членів кооперативу у розмірі 751,64 грн за одну сотку земельної ділянки члена кооперативу;

- розмір земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , становить 0,1208 га, тому починаючи з 01.01.2024 членський внесок з врахуванням розміру земельної ділянки становив 9079,81 грн. (751,64 грн *12,08 соток).

Перед зверненням у травні 2025 із касаційною скаргою у справі №911/3091/24 до Верховного Суду, ОСОБА_1 у квітні 2025 звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Кооперативу про визнання незаконними рішень Кооперативу, а саме рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 27.05.2022, та рішення правління Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 23.05.2022, в частині прийняття позивачки до членів вказаного Кооперативу (ця справа №911/1228/25).

Позовні вимоги у цій справі №911/1228/25 мотивовані тим, що ОСОБА_1 в березні 2022 виїхала за межі України, заяву від 14.04.2022 про вступ до кооперативу не підписувала та до Кооперативу не вступала, натомість в лютому 2025 з мобільного застосунку "ДІЯ" їй стало відомо про винесене Господарським судом Київської області судове рішення від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кооперативу 73262,29 грн заборгованості по сплаті щомісячних членських внесків за період з лютого по вересень 2024. Так як ОСОБА_1 не була повідомлена про наявність позову про стягнення з неї членських внесків у справі №911/3091/24, в якому вона є відповідачкою, вона була позбавлена можливості подати зустрічний позов до Кооперативу про визнання незаконними рішень Кооперативу про прийняття ОСОБА_1 до членів Кооперативу.

У вересні 2025 ОСОБА_1 уточнила (змінила) предмет позову у цій справі №911/1228/25, а саме замість вимог про визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 27.05.2022, та рішення правління Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 23.05.2022, в частині прийняття позивачки до членів вказаного Кооперативу, позивачка у цій справі №911/1228/25 заявила вимоги про визнання вказаних рішень Кооперативу у відповідній частині незаконними та недійсними з дати прийняття вказаних рішень Кооперативу.

Відповідач у цій справі №911/1228/25 заявив про неможливість надання ним витребуваного судом за клопотанням позивачки оригіналу заяви від 14.04.2022 про вступ ОСОБА_1 до Кооперативу з причини, як послався відповідач, неможливості віднайти оригінал цієї заяви від 14.04.2022. Водночас відповідач проти позовних вимог у цій справі заперечив, пославшись на те, що: 1) позивачка 14.04.2022 надала заяву про вступ до Кооперативу, до якої були додані копії правовстановлюючих документів на належне позивачці нерухоме майно, копії паспорту та ідентифікаційного коду позивачки; 2) позивачка 07.11.2022 сплатила Кооперативу вступний членський внесок; 3) питання членства позивачки в Кооперативі вже було предметом судового розгляду у справі №911/3091/24 між тими ж сторонами, що у цій справі №911/1228/25; 4) позивачка сплачувала Кооперативу членські внески протягом всього 2023 року та за 1 місяць 2024 року, поведінка позивачки є суперечливою поведінкою.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Суд зазначає, що правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, в тому числі порядок вступу нових членів до кооперативу, визначає Закон України "Про кооперацію" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), надалі - Закон.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.

Відповідно до ст.10 вказаного Закону членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статтею 11 вказаного Закону визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Частинами 1, 2 та 4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із наведених норм законодавства випливає, що вступ в кооператив та набуття членства в кооперативі за своєю правовою природою є двостороннім правочином, який має вчинятись сторонами (особою, яка має намір набути членство в кооперативі, з однієї сторони, та кооперативом, з другою сторони) в письмовій формі, а саме: особа, яка має намір вступити до кооперативу, подає відповідну письмову заяву про вступ до кооперативу, а кооператив в особі його органів управління розглядає цю заяву та приймає рішення про прийняття або відмову в прийнятті особи до складу членів кооперативу.

При цьому на момент розгляду судом цієї справи №911/1228/25 вже набуло законної сили судове рішення у справи №911/3091/24 між тими ж самими сторонами, що у цій справі №911/1228/25.

Так, судами при розгляді справи №911/3091/24 між тими ж самими сторонами, що у цій справі №911/1228/25 (рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24), були встановлені обставини, які є преюдиційними для цієї справи №911/1228/25 відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а саме. Судами при розгляді справи №911/3091/24 встановлено, що 14.04.2022 ОСОБА_1 шляхом подання заяви про вступ в члени кооперативу виявила бажання добровільно вступити в Кооператив та в травні 2022 рішенням органів управління Кооперативу ОСОБА_1 була прийнята в члени Кооперативу.

Відтак, не дивлячись на те, що предметом оскарження позивачки у цій справі №911/1228/25 формально є рішення Кооперативу про прийняття позивачки до Кооперативу (а саме рішення правління, яке оформлене протоколом №5 від 23.05.2022, та рішення загальних зборів членів Кооперативу, яке оформлене протоколом №5 від 27.05.2022, в частині прийняття позивачки до членів вказаного Кооперативу), тим не менш колегія суддів звертає увагу, що поданий позов у цій справі №911/1228/25, фактично, спрямований на визнання відсутнім (неукладеним) правочину набуття позивачкою членства в Кооперативі з тих підстав, що, як посилається позивачка, заяву про вступ до Кооперативу вона не підписувала та її волевиявлення на набуття членства в цьому Кооперативі не було.

Тобто, поданий у цій справі №911/1228/25 позов про визнання незаконними та недійсними рішень Кооперативу про прийняття позивачки до членів цього Кооперативу (предмет позову) фактично спрямований на ліквідацію (нівелювання) правових наслідків набуття позивачкою членства в Кооперативі та на відновлення становища, що існувало до вчинення такого правочину (до набуття позивачкою членства в Кооперативі, яке, в свою чергу, призвело до виникнення у позивачки зобов`язання зі сплати членських внесків).

Суд також зазначає, що відповідно до статей 13 та 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.

Передбачені статтями 13 та 14 Господарського процесуального кодексу України принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства надають сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Ці принципи передбачають активну роль заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції. Як вказувала при цьому Велика Палата Верховного Суду (постанова від 21.06.2023 у справі №916/3027/21), покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, передбачений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи ключові доводи сторін спору щодо відсутності (як стверджувала позивачка) або наявності (як стверджував відповідач у спорі) волевиявлення позивачки на вступ до Кооперативу, колегія суддів відмічає, що наявними у справі доказами з більшою вірогідністю, підтверджується обставина того, що позивачка виявила бажання добровільно вступити в Кооператив, враховуючи наступне.

Щодо доводів скаржника про те, що вона не була повідомлена про наявність позову про стягнення з неї членських внесків у справі №911/3091/24 та, тим самим, була позбавлена можливості у межах справи №911/3091/24 подати зустрічний позов до Кооперативу про визнання незаконними рішень Кооперативу про прийняття до членів Кооперативу та обґрунтувати цей зустрічний позов тим, що, як стверджує позивачка, вона не підписувала заяву від 14.04.2022 про вступ до кооперативу, суд у справі №911/1228/25 зауважує, що перегляд судових рішень у справі №911/3091/24 не є компетенцією суду у цій справі №911/1228/25.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що вказані доводи ОСОБА_1 про те, що вона не підписувала заяву від 14.04.2022 про вступ до Кооперативу та не була повідомлена про розгляд місцевим судом справи №911/3091/24 про стягнення з неї членських внесків, вже були предметом судового розгляду під час апеляційного перегляду рішення місцевого суду від 11.02.2025 у справі №911/3091/24 за апеляційною скаргою самої ОСОБА_1 .

Тобто, не дивлячись на те, що позивачка не подавала зустрічний позов у справі №911/3091/24, тим не менш доводи про те, що вона не підписувала заяву від 14.04.2022 про вступ до кооперативу та не набула членства в Кооперативі, позивачка раніше вже заявляла у межах справи №911/3091/24 з метою захисту від пред`явлених позовних вимог у справі №911/3091/24 про стягнення з неї заборгованості за членськими внесками та цим доводам вже була дана правова оцінка в постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги та доводи представника скаржника, колегія суддів констатує, що судами при розгляді справи №911/3091/24 було встановлено, що 14.04.2022 ОСОБА_1 шляхом подання заяви про вступ в члени кооперативу виявила бажання добровільно вступити в Кооператив та в травні 2022 рішеннями органів управління Кооперативу ОСОБА_1 була прийнята в члени Кооперативу. Також судами при розгляді справи №911/3091/24 було встановлено, що своїми конклюдентними діями ОСОБА_1 підтвердила свій намір бути членом Кооперативу, здійснивши оплату вступного членського внеску 07.11.2022 у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL130886.

Відповідно до частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України верховенство права є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності. Як вказував Верховний Суд, складовою юридичної визначеності є принцип res judicata. Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано (п.8.15 постанови Верховного Суду у справі №910/16505/19 від 11.09.2020).

Відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, доводи позивачки про те, що вона не змогла подати зустрічний позов до Кооперативу про визнання незаконними рішень Кооперативу про прийняття позивачки до членів Кооперативу, за висновками колегії суддів є неспроможними, враховуючи, що позивачка в межах захисту від пред`явленого до неї у справі №911/3091/24 позову вже посилалась на непідписання нею заяви від 14.04.2022 про вступ до кооперативу і цим доводам вже була дана оцінка під час розгляду судами справи №911/3091/24.

У свою чергу, це вказує на те, що позов ОСОБА_1 у цій справі №911/1228/25, який ґрунтується на тих же підставах, що і заперечення ОСОБА_1 проти позовних вимог у справі №911/3091/24, має ознаки позову, що фактично спрямований на перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду у справі №911/3091/24, яким вже було вирішено спір про набуття ОСОБА_1 членства в Кооперативі та виникнення у неї у зв`язку з цим зобов`язання зі сплати членських внесків.

Аналізуючи доводи скаржника стосовно того, що вона не підписувала заяву від 14.04.2022 про вступ до кооперативу, та доводи відповідача-Кооперативу, який з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24 стверджував, що Кооператив подав суду у справі №911/3091/24 в електронній формі заяву про вступ ОСОБА_1 в кооператив від 14.04.2022, яка відповідає вимогам, встановленим до оригіналу електронного документа, і тому, на переконання відповідача, відсутня необхідність у призначенні почеркознавчої експертизи підпису, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1-6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

- письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;

- письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього;

- учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом;

- копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством;

- учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

- якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Складена від імені ОСОБА_1 письмова заява від 14.04.2022 про вступ до кооперативу, на яку посилаються сторони у цій справі №911/1228/25, є письмовим документом, який відповідно до частини 1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України є письмовим доказом.

Той факт, що Кооператив копію вказаної письмової заяви від 14.04.2022 засвідчив своїм електронним цифровим підписом та подавав суду у справі №911/3091/24 електронну копію цієї письмової заяви від 14.04.2022, не перетворює вказану письмову заява від 14.04.2022 із письмового доказу в електронний доказ. Як зазначено з цього приводу у частині 3 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Посилання позивача/скаржника на надання в постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №911/3091/24 правової оцінки вказаної електронної копії заяви про вступ в кооператив від 14.04.2022 як електронного документа судом першої інстанції у справі №911/1228/25 вірно відхилено, оскільки правова оцінка, надана судом певному факту чи доказу при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

При цьому, хоча судами при розгляді справи №911/3091/24 було встановлено, що 14.04.2022 ОСОБА_1 шляхом подання заяви про вступ в члени кооперативу виявила бажання добровільно вступити в Кооператив, тим не менш суд у цій справі №911/1228/25 погоджується з позивачкою в тому, що обставина підписання або не підписання самою позивачкою заяви від 14.04.2022 безпосередньо не була предметом дослідження судами у справі №911/3091/24, зокрема апеляційний господарський суд при розгляді справи №911/3091/24 дійшов висновку про недоцільність призначення у справі №911/3091/24 почеркознавчої експертизи складеної від імені ОСОБА_1 заяви від 14.04.2022 про вступ до кооперативу.

Отже, обставина підписання ОСОБА_1 заяви від 14.04.2022 про вступ до кооперативу судами при розгляді справи №911/3091/24 не встановлювалась, суди у справі №911/3091/24 лише встановили, що така заява від 14.04.2022 про вступ до кооперативу була подана самою ОСОБА_1

Під час розгляду цієї справи №911/1228/25 суд першої інстанції за клопотанням позивача витребував у відповідача оригінал заяви від 14.04.2022 про вступ ОСОБА_1 до кооперативу з метою вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи у цій справі, однак відповідач витребуваний судом першої інстанції оригінал заяви від 14.04.2022 не надав, пославшись на неможливість віднайти оригінал цієї заяви від 14.04.2022.

Проте, оскільки оригінал вказаного письмового доказу до матеріалів справи не долучено, а скаржник ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що суд у цій справі №911/1228/25 при вирішенні спору не може брати до уваги наявну у справі копію заяви від 14.04.2022 про вступ ОСОБА_1 до кооперативу за відсутності подання відповідачем її оригіналу.

У свою чергу, колегія суддів зауважує, що відсутність у справі підписаного самою ОСОБА_1 оригіналу від заяви від 14.04.2022 про вступ до Кооперативу, само по собі не свідчить про відсутність волевиявлення позивачки на вступ до Кооперативу, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За змістом частин 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини 1 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Суд при цьому зазначає, що не дивлячись на те, що ст.11 Закону "Про кооперацію" вимагає, щоб заява про вступ в кооператив була подана саме в письмові формі, тим не менш із вказаної статті 11 Закону "Про кооперацію" не випливає, що наслідком недотримання вказаної вимоги про письмову форму заяви про вступ в кооператив є недійсність набуття членства в кооперативі особою, яка добровільно виразила волевиявлення стати членом кооперативу і яку органами кооперативу прийнято до членів кооперативу.

Так, правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину встановлені в статті 218 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Судами при розгляді справи №911/3091/24 встановлено, що своїми конклюдентними діями ОСОБА_1 підтвердила свій намір бути членом Кооперативу, здійснивши оплату вступного членського внеску 07.11.2022 у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL130886.

Копія платіжного інструкції від 07.11.2022 №@2PL130886 про сплату вступного членського внеску у розмірі 1000,00 грн з банківського рахунку ОСОБА_1 на банківський рахунок Кооперативу міститься також в матеріалах цієї справи №911/1228/25.

Заперечуючи вчинення вищевказаних конклюдентних дій, скаржник з посиланням на заяву свідка ОСОБА_2 від 16.07.2025, стверджує, що вона сама цей платіж не сплачувала, а цей платіж був здійснений її матір`ю - ОСОБА_2 , яку ввели в оману, і сплата вступного членського внеску була здійснена помилково.

Колегія суддів, відхиляючи дані доводи апеляційної скарги, зауважує, що відповідно до обставин справи сплата вступного членського внеску була здійснена саме з банківського рахунку скаржника, а не з рахунку ОСОБА_2., а доводи скаржника у цій справі фактично спрямовані на встановлення факту ненабуття позивачкою членства в Кооперативі за обставин, коли в іншій судовій справі №911/3091/24 між цими ж сторонами вже була встановлена обставина членства позивачки в Кооперативі.

Згідно з пунктом 21 частини 1 ст.1 Закону України "Про платіжні системи" ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач.

Тобто платником вступного членського внеску в даному випадку в будь-якому разі вважається саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 . Якщо в силу певних, особливих відносин, які склались між ними, сама ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 як довіреній особі доступ до свого банківського рахунку, то вчинення ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 операцій по сплаті вступного членського внеску з використанням банківського рахунку ОСОБА_1 не свідчить про те, що ця операція є такою, що була здійснена без згоди ОСОБА_1 , адже остання як власниця банківського рахунку несе повну відповідальність за збереження своїх персональних ключів, PIN-кодів, паролів та за використання власного банківського рахунку.

Тому доводи скаржника з посиланням на заяву свідка ОСОБА_2 від 16.07.2025 про те, що цей платіж сплачувала не позивачка, а її матір, яку ввели в оману, і що сплата вступного членського внеску була здійснена помилково, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Суд з цього приводу також зауважує, що якщо, як стверджує позивачка, її довірена особа - ОСОБА_2 була введена в оману та сплата вступного членського внеску була здійснена помилково, то в такому випадку це не свідчить про відсутність волевиявлення на сплату вступного членського внеску.

Так, правові наслідки вчинення правочину під впливом помилки чи обману, визначені в статтях 229 та 230 Цивільного кодексу України, у вигляді визнання правочину судом недійсним.

Відсутність волевиявлення сторони на вчинення правочину означає, що правочин є неукладеним, а не просто нікчемним чи оспорюваним. Це ключова правова позиція, що базується на тому, що правочин - це вольова дія, поєднання внутрішньої волі та зовнішнього її вираження. В той час як укладення правочину під впливом помилки чи обману означає, що волевиявлення сторони на вчинення правочину було, однак воно не відповідало її справжній внутрішній волі через неправильне сприйняття обставин (помилка) або умисні дії контрагента (обман), тобто згода базувалася на викривленому уявленні про предмет, характер або умови правочину.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позов у цій справі позивачка ґрунтує саме на відсутності її волевиявлення на вступ до кооперативу, а не на тому, що таке волевиявлення було вчинено під впливом помилки або обману.

Таким чином, суд погоджується з правовою оцінкою, яка вже була надана судами при розгляді справи №911/3091/24 стосовно того, що своїми конклюдентними діями ОСОБА_1 підтвердила свій намір бути членом Кооперативу, здійснивши оплату вступного членського внеску 07.11.2022 у розмірі 1000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL130886.

Крім того, наявними у справі №911/1228/25 доказами підтверджується, що позивачка сплатила не лише вступний членський внесок у розмірі 1000,00 грн, але й також за позивачку були сплачені членські внески третіми особами протягом 2023-2024 років, зокрема ОСОБА_3 , яка з дозволу позивачки проживала в будинку позивачки.

Доводи скаржника про те, що вона сама ці оплати не здійснювала і нікого, в т.ч. ОСОБА_3 не уповноважувала на здійснення цих оплат та не знала про ці оплати, суд оцінює критично та відхиляє.

Суд з цього приводу зазначає, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, так і тлумачення приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (див: постанови Верховного Суду від 16.06.2021 в справі №554/4741/19, від 18.04.2022 в справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 в справі №209/3085/20).

Відповідно до ст.13 Конституції України власність зобов`язує. Отже, закон покладає на власника обов`язок дбати про своє майно та відстежувати його юридичний і фізичний стан.

Можливість і обов`язок особи знати про стан своїх майнових прав презюмується, а тому позивачка знала або повинна була знати про те, що треті особи, які з дозволу позивачки проживали в її будинку, тривалий час сплачували за позивачку та в її інтересах членські внески до Кооперативу.

Свідчення свідка ОСОБА_3 про те, що вона не розуміла природу платежів на користь Кооперативу, не спростовує факт сплати таких платежів Кооперативу за позивачку.

Таким чином, суд зазначає, що безвідносно до того, чи підписувала позивачка безпосередньо заяву від 14.04.2022 про вступ до кооперативу чи не підписувала, наявні у справі №911/1228/25 докази та обставини, встановлені судами при розгляді справи №911/3091/24, які є преюдиційними для цієї справи №911/1228/25, вказують на те, що позивачка, будучи власницею нерухомого майна в Котеджному містечку "Сонячна Долина", в 2022 році виявила бажання добровільно вступити в Кооператив, була прийнята в Кооператив на підставі рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 27.05.2022, та рішення правління Кооперативу, оформленого Протоколом №5 від 23.05.2022, та своїми конклюдентними діями підтвердила своє волевиявлення бути членом Кооперативу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що право позивачки на добровільний вступ до Кооперативу Кооператив не порушив, а якщо позивачка більше не бажає бути членом Кооперативу вона не позбавлена права на безперешкодний вихід із Кооперативу.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача/скаржника про відсутність її волевиявлення на вступ в Кооператив, та про відмову в задоволенні позовних вимог у цій справі.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №911/1228/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №911/1228/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2026 у справі №911/1228/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №911/1228/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 16.09.2026.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua