Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №344/1725/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/1725/26

Провадження № 22-ц/4808/1550/26

Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Луганської В.М., Пнівчук О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2026 року під головуванням судді Кіндратишин Л.Р. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

В січні 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 03.12.2024 року між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1479-1693 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 11 400 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період* – 21 день; - комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна процентна ставка - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. - 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше), знижена ставка 0,70 % в день.

Додатковою угодою №1 від 07.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1479-1693 від 03.12.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання позивача, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 21 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами договору.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Станом на 29.12.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить: 60 396 грн, з яких:

прострочена заборгованість – 12 600 грн,

прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 39 606 грн,

заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 6 300 грн,

заборгованість по комісії – 1 890 грн.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 60 396 грн, з яких:

- заборгованість за кредитом - 12 600 грн;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 39 606 грн;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 6 300 грн;

- заборгованість по комісії – 1 890 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1479-1693 в розмірі 54 096 грн, з яких:

12 600 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

39 606 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами,

1 890 грн - заборгованість по комісії.

2 384,68 грн - судового збору.

У іншій частині позовних вимог (щодо стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 6 300 грн) відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного та взаємовиключного висновку про те, що кредитний договір № 1479-1693 від 03.12.2024 року був укладений саме з відповідачем ОСОБА_1 . Звертає увагу, що на сторінці 1 оскаржуваного рішення суд чітко встановив і зафіксував: « ОСОБА_2 було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1479-1693 від 03.12.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів».

Зазначає, що оскільки суд самостійно встановив, що секретний одноразовий ідентифікатор надавався та використовувався іншою сторонньою особою, це означає, що апелянт ( ОСОБА_1 ) зазначений договір не підписував, своєї волі на укладення правочину не виявляв, а письмова форма угоди між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 не була дотримана. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК).

Апелянт додає, що згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», сукупна сума неустойки, процентів та інших платежів за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати у сукупності 50 відсотків загального розміру виданого споживачу кредиту, оскільки загальний розмір кредиту склав 12 600 грн, то максимальний граничний розмір усіх нарахувань (відсотків та комісій разом) імперативно обмежений законом і не може сукупно перевищувати 6 300 грн (50% від 12 600 грн). Тому стягнення суми 39 606 грн процентів є грубим порушенням матеріального права.

Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу («маска картки») саме ОСОБА_1 , і що суд першої інстанції позбавив себе можливості ідентифікувати належність картки відповідачу, оскільки повної інформації матеріали справи не містять.

Просить рішення суду скасувати.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розрахунок заборгованості відповідає вимогам Закону є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору і з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, одноразова комісія, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Позичальник з метою укладення договору, самостійно формує відповідну заявку на сайті позивача, а також самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит.

Звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеною у договорі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1479-1693 від 03.12.2024 року відповідно до розділу 13 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9027, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Отже, кредитний договір 1479-1693 від 03.12.2024 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказує, що у порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача (створення за допомогою веб-сайту заявки) укладення договору було б неможливе і кредитні кошти не були би перераховані відповідачу, оскільки клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит.

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.

За змістом ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

Встановлено, що 03.12.2024 між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1479-1693 за допомогою веб-сайту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9027.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 2.3. договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом останнього дня першого базового періоду строку кредитування, гідно рекомендованого графіку оплат.

Пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що для його укладення позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. При поданні інформації відповідно до п.3.3 договору позичальником вперше відбувається реєстрація позичальника на веб-сайті кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ (особистий кабінет), доступ до якого здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.1, 4.2. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту – 11 400 грн; дата надання/видачі кредиту 03.12.2024. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Згідно з п. 4.7. вказаного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту; тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Відповідно до п. 4.8. договору базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Згідно з п. 4.10. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. - 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п. 4.16. денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0,914%.

Згідно з п. 10.1. промо-ставка становить 0,70% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору; знижена процентна ставка - 1,00% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 4.11. комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0%, вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою).

Відповідно до п. 4.14. реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 369,70%.

Згідно з п. 4.15. вказано, що орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 49 447,50 грн.

Відповідно до п. 12.1. кредитного договору, цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №2556345610 від 03.12.2024, сума операції 11 400 грн, дата операції 03.12.2024, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1479-1693, платник: УКР КРЕДИТ ФІНАНС, отримувач: номер платіжного інструменту 545708*38 ( а.с. 47).

Між позивачем та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця 07.12.2024 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1479-1693, згідно з якою кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 200 грн (п. 2.1.), яка підписана позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А1768 ( а.с. 49 зворот-51).

Відповідно до п. 2.4. позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти та несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у договорі.

Згідно з п. 2.6. комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15,00 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до додаткової угоди у кредит (якщо в цьому пункті додаткової угоди зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0%, вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі цієї додаткової угоди є відсутньою). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит нараховується кредитодавцем у день видачі додаткових грошових коштів у кредит. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит не пізніше дати закінчення поточного базового періоду, в якому нарахована комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит, у складі обов`язкового платежу за такий базовий період.

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №2558534069 від 07.12.2024, сума операції 1 200 грн, дата операції 07.12.2024, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1479-1693, платник: УКР КРЕДИТ ФІНАНС, отримувач: номер платіжного інструменту 545708*38.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1479-1693 від 03.12.2024, ОСОБА_1 , 03.12.2024 за допомогою системи EasyPay на карту № НОМЕР_1 , сума платежу: 11 400 грн; 07.12.2024 за допомогою системи EasyPay на карту № НОМЕР_1 , сума платежу: 1 200 грн ( а.с. 53).

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №1479- 1693 від 03.12.2024, станом на 29.12.2025, загальна заборгованість 60 396 грн, з яких : 12 600 грн - основний борг; 39 606 грн - залишок відсотків; 6 300 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 1 890 грн - залишок по комісії. З 03.12.2024 по 23.12.2024 відсотки нараховані за процентною ставкою 0,70%, з 24.12.2024 по 04.06.2025 - 1,00%, з 05.06.2025 по 06.12.2025 - 0,74% ( а.с. 32-35).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного Кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, укладення Кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Задовольнивши частково позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», суд першої інстанції вказав, що відповідач, уклавши з позивачем електронний договір, згідно якого ним отримано послуги з надання коштів у кредит та взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12 600 грн підлягають задоволенню.

Суд вказав, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання кредитного договору між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . При цьому ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту. Відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено. Зазначене підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення заборгованість за річними процентами на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 6 300 грн, суд зазначив, що відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 6 300 грн слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №1479-1693 від 03.12.2024 в розмірі 54 096 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 12 600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 39 606 грн, заборгованість по комісії 1 890 грн (за надання кредиту).

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами про укладення між позивачем та ОСОБА_1 кредитного договору.

Вказує на те, що в рішенні суду першої інстанції вказано сторонню особу, зокрема, ОСОБА_2 , якому було надано секретний одноразовий ідентифікатор для підписання договору.

Апелянт вважає, що зазначений договір не підписував, своєї волі на укладення правочину не виявляв, а письмова форма угоди між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 не була дотримана. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК).

Такі доводи апелянта щодо зазначення в описовій частині рішення імені сторонньої особи, а саме « ОСОБА_2 », апеляційний суд вважає опискою.

Судом встановлено, що між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1479-1693 за допомогою веб-сайту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9027.

Необґрунтованими також є доводи апелянта, що розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочення є несправедливими.

Умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою. Відповідач взяв на себе зобов`язання, однак не виконав їх належним чином. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними. Таким чином, враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування, відповідач погодився з такими умовами, шляхом його підписання.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсотки за користування кредитними коштами за вказаним договором повинні розраховуватися з урахуванням законодавчих змін, тому перерахував їх, привівши у відповідність до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року та інших нормативно-правових актів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Апеляційний суд зазначає, що умови договору відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України. Положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані щодо розміру процентів за користування кредитом.

У цій справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору, не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником, а тому правильно і обґрунтовано стягнуті з відповідача у визначеному судом розмірі.

Отже такі доводи, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надано належних документів, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме ОСОБА_1 є недоведеними.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 14 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.М. Луганська О.В. Пнівчук