Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №295/8510/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/8510/26 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 7 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 02 липня 2026 року, постановлену в складі судді Полонця С. М. у місті Житомирі,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна, про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином, визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав покупця за договором купівлі-продажу, визнання права власності на майно, стягнення моральної шкоди

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.19 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином, визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав покупця за договором купівлі-продажу, визнання права власності на майно та стягнення моральної шкоди.

2.Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан. Зазначав, що є пенсіонером, його дохід складається з пенсії, а загальна сума пенсійних виплат за 2025 рік становила 42 811,24 грн.

Рух справи в суді першої інстанції

3.Ухвалою від 26 травня 2026 року Богунський районний суду міста Житомира відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків

4.Суд першої інстанції виходив із того, що наданої позивачем довідки про розмір пенсійного доходу недостатньо для повного встановлення його майнового стану та вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

5.Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, зокрема надати документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або сплатити судовий збір.

6.Копія ухвали від 26 травня 2026 року доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІКС «Електронний суд» 09 червня 2026 року.

7.Станом на 02 липня 2026 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 не виконав.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

8.Ухвалою від 02 липня 2026 року Богунський районний суд міста Житомира позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув позивачу.

9.Ухвала мотивована тим, що позивач отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак у визначений судом строк недоліки позовної заяви не усунув, тому відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

10. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції та 17 липня 2026 року засобами поштового зв`язку направив до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу.

11.В апеляційній скарзі просить «скасувати ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 02 липня 2026 року та зобов`язати Богунський районний суд міста Житомира відкрити провадження за позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна, про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином, про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу і визнання права власності на майно, про стягнення моральної шкоди».

12.Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у звільненні від сплати судового збору та поклав на нього надмірний обов`язок щодо доказування свого майнового стану.

13.Позивач указує, що надав суду довідку про пенсійні доходи за весь попередній календарний рік, відповідно до якої його дохід за 2025 рік становив 42 811,24 грн, і зазначав, що пенсія є єдиним джерелом його доходу.

14.На думку позивача, законодавство не містить вичерпного переліку документів, які фізична особа зобов`язана надати для підтвердження скрутного майнового стану, а тому вимога суду надати додаткові відомості щодо наявності рухомого і нерухомого майна, транспортних засобів та інших джерел доходу є надмірною.

15.Посилається на те, що особа не може бути зобов`язана доводити негативний факт про відсутність у неї іншого майна.

16. ОСОБА_1 також зазначає, що розмір судового збору, визначений судом першої інстанції, перевищував 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік, що, на його думку, було достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

17.Вважає відмову у звільненні від сплати судового збору непропорційним обмеженням права на доступ до суду та посилається на практику Європейського суду з прав людини.

18.Окремо позивач посилається на неправильне визначення судом першої інстанції розміру судового збору. Вказує, що вимога про переведення прав та обов`язків покупця щодо 1/2 частки квартири є вимогою майнового характеру, а при визначенні судового збору мала враховуватися вартість відповідного нерухомого майна.

19.На думку ОСОБА_1 , зазначені порушення свідчать про надмірно формальний підхід суду першої інстанції, наслідком якого стало необґрунтоване повернення позовної заяви.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

20.Відзиви від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 ЦПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

21.Ухвалою від 24 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків.

22.Суд апеляційної інстанції встановив, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

23.28 липня 2026 року ОСОБА_1 подав до Житомирського апеляційного суду заяву про усунення недоліків та надав квитанцію про сплату судового збору.

24.Ухвалою від 31 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 02 липня 2026 року.

25.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення позовної заяви), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

27. Суд апеляційної інстанції, врахувавши предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

28.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

29.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

30.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 5 статті 263 ЦПК України).

31.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 260 ЦПК України в ухвалі, яка викладається окремим документом, в обов`язковому порядку мають бути вказані мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

32.Апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції від 02 липня 2026 року зазначеним вимогам відповідає.

33.Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати.

34.Спеціальним законом, який визначає підстави та порядок звільнення від сплати судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

35.Відповідно до статті 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити сторону від його сплати за наявності передбачених законом умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

36.Зі змісту наведених норм встановлено, що перевищення розміром судового збору 5 відсотків річного доходу фізичної особи є передбаченою законом умовою, за наявності якої суд може вирішувати питання про застосування відповідної пільги.

37.Водночас наявність зазначеної умови сама по собі не зумовлює безумовного звільнення особи від сплати судового збору, оскільки законом вирішення такого питання поставлено також у залежність від оцінки судом майнового стану сторони.

38.Особа, яка звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про неможливість його сплати, та надати докази, які дають можливість суду оцінити її майновий стан.

39.При цьому майновий стан особи не обмежується лише розміром одного виду її доходу, а оцінюється з урахуванням сукупності обставин, які характеризують реальну фінансову можливість особи сплатити судовий збір.

40.З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження клопотання про повне звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції відомості про розмір отриманої ним пенсії за 2025 рік.

41.Водночас інших відомостей, які б давали суду можливість у повному обсязі оцінити його майновий стан та перевірити доводи про неможливість сплати судового збору позивач до клопотання не додав.

42.За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що наданих ОСОБА_1 відомостей недостатньо для повного звільнення його від сплати судового збору, та запропонувати позивачу надати додаткові докази на підтвердження заявленого ним скрутного майнового стану.

43.Водночас суд першої інстанції не повернув позовну заяву одразу після відмови в задоволенні клопотання про звільнення від судового збору, а ухвалою від 26 травня 2026 року залишив її без руху та надав позивачу можливість усунути встановлені недоліки.

44.Копію цієї ухвали позивач отримав, однак вимог суду не виконав, документ про сплату судового збору не подав та додаткових доказів на підтвердження підстав для звільнення від його сплати суду першої інстанції не надав.

45.При цьому апеляційний суд враховує, що до суду апеляційної інстанції позивач надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2026 та довідку територіального сервісного центру №1841 від 09 червнч 2026 року, які в сукупності з довідкою про доходи підтверджують майновий стан сторони.

46.Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, така заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

47.Оскільки жодних дій для виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху позивач не вживав, станом на 02 липня 2026 року в суду першої інстанції існували передбачені процесуальним законом підстави для повернення позовної заяви.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

48.Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що надання довідки про пенсійний дохід за 2025 рік саме по собі зобов`язувало суд повністю звільнити його від сплати судового збору.

49.Факт того, що визначений судом збір перевищував 5 відсотків річного доходу позивача, надавав суду правові підстави вирішувати питання про можливість застосування передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» заходів, однак не позбавляв суд необхідності оцінити майновий стан позивача.

50.Аргументи апеляційної скарги про відсутність у законі вичерпного переліку документів, якими має підтверджуватися майновий стан особи, також не спростовують правильності висновку суду першої інстанції.

51.Відсутність такого вичерпного переліку не означає, що самого твердження позивача про відсутність інших доходів або майна достатньо для повного звільнення від сплати судового збору.

52.Навпаки, особа може підтверджувати свій майновий стан будь-якими належними доказами, які в сукупності дають суду можливість оцінити її реальну спроможність сплатити судовий збір.

53.Не заслуговують на увагу й посилання ОСОБА_1 на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц.

54.Наведений самим позивачем правовий підхід свідчить про необхідність оцінювання судом реального доходу особи, наявності в неї рухомого та нерухомого майна, а також можливості розпоряджатися відповідним майном без істотного погіршення її фінансового становища.

55.Отже, зазначена судова практика не підтверджує доводів позивача про те, що для звільнення від сплати судового збору достатньо лише довідки про розмір пенсії.

56.Доводи про покладення на позивача обов`язку довести «негативний факт» відсутності у нього майна апеляційний суд також відхиляє.

57.Суд першої інстанції не встановлював для позивача обов`язку подати конкретний, вичерпно визначений законом документ, а запропонував підтвердити належними доказами ті обставини щодо скрутного майнового стану, на які сам позивач посилався як на підставу для отримання пільги зі сплати судового збору.

58.При цьому з матеріалів апеляційного провадження встановлено, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 вже долучав додаткові відомості щодо свого майнового стану, у тому числі інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості сервісного центру МВС щодо зареєстрованих за ним транспортних засобів.

59.Однак такі документи суду першої інстанції до постановлення оскаржуваної ухвали надані не були.

60.Доказів того, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати відповідні документи до суду першої інстанції або повідомити суд про об`єктивні перешкоди для їх отримання, матеріали справи не містять.

61.Тому документи, які не перебували в розпорядженні суду першої інстанції при постановленні ухвали від 02 липня 2026 року, самі по собі не свідчать про незаконність висновків суду першої інстанції, оскільки суд оцінював та докази, які були подані на момент вирішення відповідного процесуального питання.

62.Доводи позивача щодо неправильного визначення судом першої інстанції розміру судового збору також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

63. ОСОБА_1 не стверджує, що за подання його позовної заяви судовий збір взагалі не підлягав сплаті. Навпаки, в апеляційній скарзі він зазначає, що окремі заявлені ним вимоги мають майновий характер і при визначенні належної суми судового збору повинна враховуватися вартість нерухомого майна.

64.Разом з тим у визначений судом строк позивач не сплатив судовий збір у будь-якому розмірі та не надав суду першої інстанції додаткових доказів на підтвердження підстав для повного звільнення від його сплати.

65.За таких обставин наведений довід не усуває факту невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та не спростовує наявності процесуальних підстав для її повернення.

66.Посилання позивача на надмірний формалізм та порушення права на доступ до суду апеляційний суд також відхиляє.

67.Залишення позовної заяви без руху є процесуальним механізмом, який спрямований не на обмеження права особи на судовий захист, а на надання їй можливості усунути недоліки заяви до вирішення питання про відкриття провадження. Позивачу така можливість була надана, однак він нею не скористався.

68.Крім того, відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК Україниповернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

69.Отже, оскаржена ухвала не позбавляє ОСОБА_1 права на судовий захист та можливості повторно пред`явити позов із дотриманням установлених процесуальним законом вимог.

70.Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача з результатом розгляду його клопотання про звільнення від сплати судового збору та не спростовують тієї визначальної обставини, що після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху її вимоги у встановлений строк ним виконані не були.

71.Тому висновок суду першої інстанції про визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу є правильним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

72.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

73.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

75.Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

76.Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

77.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

2. Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 02 липня 2026 року у справі № 295/8510/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2026 року.