Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №285/3514/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/3514/26 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.

Категорія 44 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Мазура Василя Васильовича,

на ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року, постановлену суддею Михайловською А. В. у м. Звягелі,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі вчиненням кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.08 червня 2026 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» звернулася до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 (далі також відповідач, ОСОБА_2 ) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі вчиненням кримінального правопорушення.

2.Позов мотивований посиланнями на те, що насильницька смерть батька спричинила ОСОБА_1 глибокі та тривалі душевні страждання, тому позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1 500 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 71 610 грн судових витрат, пов`язаних із розглядом кримінального провадження № 12024060530000378 від 09 квітня 2024 року у справі № 285/2820/24, 5 000 грн гонорару успіху за надання правничої допомоги у кримінальному провадженні, а також судові витрати, пов`язані з розглядом цього цивільного позову.

Рух справи в суді першої інстанції

3.Ухвалою від 10 червня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

4.Суд першої інстанції зазначив про необхідність подання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про відсутність такого рахунку, а також подання документа про сплату судового збору в розмірі 15 000 грн.

5.Ухвала суду від 10 червня 2026 року про залишення позовної заяви без руху доставлена до електронного кабінету представника позивачки 11 червня 2026 року о 08 год 19 хв.

6.На виконання вказаної ухвали представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію поштового відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

7.Ухвалою від 29 червня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у повному обсязі.

8.Суд першої інстанції виходив із того, що представник позивача надав докази направлення копії позовної заяви відповідачу, однак не усунув інших недоліків, а саме не зазначив реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність та не надав документ про сплату судового збору.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9.Позивач не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та 06 липня 2026 року через свого представника адвоката Мазура В. В. подала апеляційну скаргу.

10.В апеляційній скарзі просить задовольнити її у повному обсязі, скасувати ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

11.Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно поклав на позивача обов`язок сплатити судовий збір у розмірі 15 000 грн, оскільки позов пред`явлено про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю її батька внаслідок кримінального правопорушення, а тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.

12.1Представник позивача також вважає безпідставною вимогу суду щодо зазначення банківських реквізитів, посилаючись на те, що відсутність таких відомостей не може бути перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки у позовній заяві зазначені всі інші відомості, необхідні для ідентифікації позивача.

13.Крім того, представник позивача звертає увагу, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції помилково зазначив про «позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором», хоча предметом спору є відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи внаслідок кримінального правопорушення. На думку заявника, наведене свідчить про формальний підхід суду до вирішення питання про прийняття позову та призвело до порушення права позивача на доступ до суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

14.Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 на час розгляду апеляційної скарги не надійшов, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

15.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду для розгляду справи №285/3514/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицька Т. М..

16.Ухвалою від 14 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з неподанням доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншому учаснику справи.

17.17 липня 2026 року засобами поштового зв`язку адвокат Мазур В. В. подав до Житомирського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, яка надійшла до суду 24 липня 2026 року.

18.Ухвалою від 30 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі.

19.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення позовної заяви), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

21. Суд апеляційної інстанції, врахувавши предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

22.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

23.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

24.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ( частини 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України).

25.Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

26.Апеляційний суд уважає, що ухвалу суду першої інстанції потрібно скасувати, оскільки під час її постановлення суд допустив надмірний формалізм що суперечить завданням та основним засадам цивільного судочинства, визначених статтею 2 ЦПК України.

27.Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України, а документи, що додаються до позовної заяви, – статтею 177 ЦПК України.

28.Частиною сьомою статтю 175 ЦПК України доповнено Законом України від 07 квітня 2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження». Відповідні зміни до ЦПК України набрали чинності 24 квітня 2026 року, а тому діяли на час звернення ОСОБА_1 до суду.

29.Суд першої інстанції правильно встановив, що у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначила реквізитів рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність.

30.Водночас апеляційний суд уважає, що за обставин цієї справи саме по собі незазначення таких відомостей не могло бути достатньою підставою для повернення позовної заяви.

31.Позовна заява містила відомості, які давали можливість визначити сторін спору, його предмет і підстави, зміст заявлених вимог, ціну позову та обставини, якими позивач їх обґрунтовувала. Відсутність відомостей про банківський рахунок позивач не перешкоджала суду встановити характер спірних правовідносин, перевірити юрисдикцію і підсудність справи та вирішити питання про відкриття провадження.

32.Зміст Закону України № 4833-IX, яким запроваджено зазначену вимогу, свідчить, що відповідні законодавчі зміни спрямовані, зокрема, на удосконалення порядку виконання судових рішень та цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження.

33.Отже, відомості про рахунок позивача мають значення насамперед для забезпечення подальшого ефективного виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, тоді як їх незазначення у цій справі об`єктивно не перешкоджало здійсненню судом правосуддя та вирішенню питання про відкриття провадження.

34.При застосуванні положень статей 175, 177, 185 ЦПК України суд повинен враховувати завдання цивільного судочинства, визначене статтею 2 ЦПК України, та забезпечувати особі практичний і ефективний доступ до суду, уникаючи надмірного формалізму.

35.Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц зазначив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

36.Суд апеляційної інстанції враховує також, що позивач звернулася за судовим захистом у зв`язку зі смертю її батька внаслідок кримінального правопорушення, вчинення якого відповідачем встановлено обвинувальним вироком суду, та просила відшкодувати спричинену їй моральну шкоду.

37.За таких обставин повернення позовної заяви без вирішення спору лише з огляду на незазначення банківських реквізитів, які не перешкоджали вирішенню питання про відкриття провадження, не відповідає принципу пропорційності між установленими процесуальним законом вимогами та необхідністю забезпечення особі реального доступу до правосуддя.

38.Крім того, іншим недоліком позовної заяви суд першої інстанції визначив несплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 15 000 грн.

39.Такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

40.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

41.Предметом позову ОСОБА_1 є відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю її батька ОСОБА_3 внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , тому позивач належить до осіб, які відповідно до наведеної норми закону звільнені від сплати судового збору.

42.Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 308/5733/21, надаючи тлумачення пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», виходив із того, що передбачене цією нормою звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, застосовується не лише при пред`явленні позову до суду першої інстанції, а й на наступних стадіях цивільного процесу.

43.Отже, вимога суду першої інстанції про подання ОСОБА_1 документа про сплату судового збору в розмірі 15 000 грн не ґрунтувалася на законі.

44.Також у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив про повернення «позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором», хоча ОСОБА_1 звернулася з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька внаслідок кримінального правопорушення.

45.Така помилка сама по собі не є визначальною підставою для скасування судового рішення, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить, що питання про відповідність поданої позовної заяви вимогам процесуального закону було вирішено судом першої інстанції без належного врахування предмета та підстав заявленого позову.

46.За таких обставин колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви ОСОБА_1 у цій справі є надміру формальним застосуванням процесуальних норм, що призвело до необґрунтованого обмеження права позивача на доступ до суду.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

47.Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, однак вважає недоцільним надавати окрему оцінку кожному з них, оскільки вони охоплюються мотивами цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

48.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

49.Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

50.Оскільки суд першої інстанції безпідставно поклав на позивача обов`язок зі сплати судового збору, а повернення позовної заяви через незазначення відомостей про банківський рахунок за встановлених у цій справі обставин є проявом надмірного формалізму, оскаржену ухвалу потрібно скасувати, а справа – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51.За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не ухвалює рішення по суті заявлених позовних вимог, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, тому розподіл судових витрат на цій стадії не здійснюється.

52.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2.Ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року у справі № 285/3514/26 скасувати.

3.Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі вчиненням кримінального правопорушення направити до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені статтями 389–392 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

А. М. Шевчук

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2026 року.