Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №278/813/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/813/25 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Номер провадження №33/4805/430/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Сачка Андрія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 16.02.2025 о 08 год 15 хв на 10 км автодороги «Житомир-Сквира», Житомирського району, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 а) ПДР та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначає, що Правил дорожнього руху не порушувала, а правомірність зупинки її транспортного засобу працівниками поліції належними та допустимими доказами не підтверджена. Також стверджує, що ознаки алкогольного сп`яніння у неї були відсутні, а огляд на стан алкогольного сп`яніння вона пройшла під тиском працівників поліції. У зв`язку з цим вважає, що огляд проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а його результати є недійсними. Крім того, звертає увагу, що відеозапис не є безперервним, оскільки містить розрив тривалістю 8 хвилин. Зазначає, що діяла у стані крайньої необхідності, оскільки вранці 16.02.2025 їй зателефонувала мати - ОСОБА_2 , яка повідомила про погане самопочуття та труднощі з пересуванням. У зв`язку з цим вона негайно виїхала до с. Новоівницьке з метою доставлення матері до лікарні, що, на її думку, підтверджується наявними у справі медичними документами. Просить врахувати, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. Вважає, що складний післяопераційний стан її матері свідчив про наявність реальної загрози життю та здоров`ю останньої, яка за конкретних обставин не могла бути усунута іншим способом.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав поштою лише 08.11.2025, про що свідчать долучені до апеляційної скарги відомості про відстеження поштового відправлення згідно трекінгу RO67032015791.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні положення містяться у п.п.6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №761438 від 16.02.2025, зі змісту якого вбачається, що 16.02.2025 о 08 год 15 хв на 10 км автодороги «Житомир-Сквира», Житомирського району, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився за згодою водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810» (а.с.1); роздруківкою результату тестування №509 від 16.02.2025 на стан сп`яніння, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат тесту становить 0,48 проміле (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ЖОНЦ від 16.02.2025 (а.с.4); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4083946 від 16.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення нею ПДР за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.8); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5823, яке чинне до 22.10.2025 (а.с.9); відеозаписом події (а.с.10).

Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників поліції об`єктивно зафіксовано обставини події, які є достатніми для вирішення питання про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 . Зазначений доказ відображає істотні обставини події та у сукупності з іншими доказами дає можливість встановити фактичні обставини справи. Таким чином доводи апеляційної скарги щодо недопустимості відеозапису є безпідставними.

З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального засобу Alkotest Drager 6810, який показав позитивну пробу 0,48 проміле, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція). З отриманим результатом погодилась (0:05:30). Чек за результатами тестування спеціальним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписала без будь-яких зауважень.

Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак сп`яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду є необґрунтованими. З відеозапису вбачається, що у працівника поліції були об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, які відображені у акті огляду на стан сп`яніння. Подальший позитивний результат огляду на стан сп`яніння підтвердив обґрунтованість таких підозр. Отже, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною.

Під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно неї адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.

Зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була зумовлена виявленим працівниками поліції порушенням Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим відносно неї винесено постанову серії ЕНА №4083946 від 16.02.2025. Посилання ОСОБА_1 на подальше скасування цієї постанови не спростовує висновків суду про наявність її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. В даному випадку дії ОСОБА_1 регламентувалися нормами п.2.5 ПДР щодо обов`язку водія пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння та не знаходяться у причинному зв`язку з незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.

Доводи щодо неправомірних дій працівників поліції, зокрема чинення психологічного тиску на ОСОБА_1 з метою спонукання до проходження огляду на стан сп`яніння, не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються відеозаписом події, з якого вбачається, що відповідний огляд вона пройшла добровільно.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона діяла в стані крайньої необхідності у зв`язку з поганим самопочуттям матері, є безпідставними. Надані апелянтом медичні документи підтверджують наявність у матері ОСОБА_1 певних проблем зі здоров`ям та проходження нею лікування, однак не свідчать про існування на момент події безпосередньої та невідворотної небезпеки її життю чи здоров`ю. Матеріали справи не містять доказів того, що існувала необхідність невідкладного керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 або що надання необхідної допомоги не могло бути забезпечене іншим способом, зокрема шляхом виклику бригади екстреної медичної допомоги чи залучення інших осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич