Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №288/847/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/847/26 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Номер провадження №33/4805/1329/26

Категорія ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Проценка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4, статтею 124, частиною 4 статті 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення:

- за статтею 124 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок;

- за статтею 122-4 КУпАП - - у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень 00 копійок

- за частиною 4 статті 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі статті 36 КУпАП, визначено остаточне стягнення - у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN GETTA д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_2 , який знаходився на проїзній частині дороги, та залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив вимоги пунктів 10.1, 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність статтями 122-4,124 КУпАП.

Крім того, того ж дня ОСОБА_1 вжив спиртні напої після ДТП, яка відбулася 16 травня о 19 годині 00 хвилин в селі Білки по вулиці Курган, 37, що підтверджується тестом номер 1165 від 16 травня 2026 року, результат огляду становить 0,21 % проміле, чим порушив вимоги пункту 2.10 ПДР – вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, за що передбачена відповідальність частиною 4 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Апеляційну скаргу мотивував тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, як і з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи.

Зазначав, що 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган він не здійснював наїзду на ОСОБА_2 , що підтвердила в суді першої інстанції і свідок ОСОБА_3 .

Пояснив, що у вказаний час та місці він дійсно керував вказаним автомобілем та побачив ОСОБА_2 , який щось махав йому руками, тому він зупинився та пропустив його на іншу сторону дороги. Однак, ОСОБА_2 , перейшовши через дорогу, підійшов до його автомобіля, виражаючись нецензурними словами, почав йому хамити, стукати по дверках. Останній ледь стояв на ногах, та щоб утриматись вхопився за автомобільну антену, яку пошкодив. Щоб уникнути конфлікту, коли ОСОБА_2 відійшов від автомобіля, він продовжив рух. Від`їхавши декілька метрів, побачив, як ОСОБА_2 не втримався на ногах та впав.

Вважав, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124,130 КУпАП.

Зазначав, що не погоджується із змістом протоколів і подіями, які відбулись, протоколи не підписував. Також, не був ознайомлений зі схемою ДТП до протоколу та її не підписував. Схема та протокол також не були підписані потерпілим.

Вважав сумнівними пояснення свідка події (дружини потерпілого) ОСОБА_4 , яка мала можливість спостерігати про подію з правої сторони по відношенню до автомобіля і не могла бачити, що відбувається з іншої сторони дороги.

Звертав увагу, що матеріали справи містять лише сумнівні пояснення свідка ОСОБА_4 , при тому, що потерпілий жодних пояснень не надав, в поліцію не звертався, як і не з`явився до суду.

Також зазначав, що проведеним оглядом на стан сп`яніння з допомогою приладу Drager Alcotest 6810 у нього було виявлено алкоголь на рівні технічної похибки, яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу, тому встановлений у нього результат 0.21 проміле перебуває в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положення частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з`ясував фактичні обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною 4 статті 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи №288/847/26, як і фактичних її обставинах.

Так, відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з вимогами пункту 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В свою чергу, з матеріалів справи видно, що уповноваженим органом поліції до суду першої інстанції був скерований протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667806 від 16 травня 2026 року, з якого слідує, що, 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN GETTA д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_2 , який знаходився на проїзній частині дороги, чим порушив пункт 10.1. ПДР (а.с.3).

При цьому, суд в межах цього протоколу мав би встановити, чи допустив ОСОБА_1 порушення вимог пункту 10.1 ПДР.

Свої висновки стосовно наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції обґрунтував такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667806 від 16 травня 2026 року; схемою місця ДТП від 16 травня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 16 травня 2026 року; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського (а.с.3, 10-12, 18).

Разом з цим, апеляційною перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував фактичні обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Так, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав свої пояснення, надані в суді першої інстанції, та свої письмові пояснення від 16 травня 2026 року, зазначивши, що 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган, він керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN GETTA, д.н.з. НОМЕР_1 , ніякого наїзду на ОСОБА_2 не вчиняв. Того дня він повільно рухався автомобілем по вулиці Курган, ще за метрів сто побачив ОСОБА_2 , який був дуже п`яний, сидів з дружиною на лавці. Побачивши машину, підійшов до його автомобіля та почав бити кулаком по машині, пошкодив антену. З машини він не виходив. Переживаючи за свою машину, яку ОСОБА_5 міг пошкодити, та своє здоров`я після перенесеного інсульту, він поїхав. Бачив, що ОСОБА_5 впав сам і до нього вибігла жінка. Під час подій в машині була ще ОСОБА_3 , яку він підвозив з електрички. Приїхавши додому, сів повечеряти, випив горілки та ліг спати.

Свідок ОСОБА_3 , будучи допитаною в суді першої інстанції, зазначила, що 16 травня 2026 року вона разом з ОСОБА_1 їхала зі станції. ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 сиділи на лавці. Побачивши машину, ОСОБА_2 підійшов, почав штовхати машину кулаком, розтягувати антену та ображав ОСОБА_1 нецензурною лайкою. При цьому останній не пояснив, чому зупинив їх автомобіль, він ледве стояв на ногах, так як перебував у стані алкогольного сп`яніння. Запах алкоголю від водія ОСОБА_1 вона не чула, він був тверезий.

Як видно із наявного у матеріалах справи відеозапису з боді-камери поліцейського (а.с.18), ОСОБА_1 під час відеофіксації фактично підтвердив свою версію подій та зазначив, зокрема те, що 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган, керуючи своїм автомобілем наїзду на ОСОБА_2 не вчиняв, той був п`яний, вів себе неадекватно, бив його машину кулаком, потім останній схопився за антену його автомобіля, та розтягнув її. Під час цих подій з машини він не виходив. Поїхав з місця подія, оскільки боявся за своє здоров`я після перенесеного інсульту, та свою машину. Рухаючись, спостерігав як ОСОБА_5 впав сам і до нього вибігла жінка. Приїхавши додому, сів повечеряти, випив горілки та ліг спати.

При цьому, апеляційний суд враховує, що вказаний відеозапис з боді-камери узгоджується з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , його поясненнями в судах першої та апеляційної інстанції, поясненнями свідка ОСОБА_3 , не має суттєвих розбіжностей, відтворює обставини, що відбулися 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган.

Письмові ж пояснення дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки такі не підтверджуються жодними іншими доказами. Крім того, як слушно зазначив апелянт, остання мала можливість спостерігати про подію з правої сторони по відношенню до автомобіля і не могла бачити, що відбувається з іншої сторони дороги.

Сам же ОСОБА_2 жодних пояснень не надавав, до суду не з`являвся.

Схема місця ДТП від 16 травня 2026 року (а. с. 10) не є належним доказом у справі, оскільки складена без участі учасників та не містить їх підписів.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги та проаналізувавши наявні у справі докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи і дійшов помилкового висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР України, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667806 від 16 травня 2026 року, та відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

При цьому, матеріали справи не місять жодної інформації щодо механічних пошкоджень транспортному засобу VOLKSWAGEN GETTA д.н.з. НОМЕР_1 , чи наявності легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 за результатами подій 16 травня 2026 року о 19:00 годині в селі Білки по вулиці Курган.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності об`єктивно не є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.

В свою чергу, відповідальність за статтею 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто, склад зазначеного адміністративного правопорушення має місце виключно за наявності факту дорожньо – транспортної пригоди. Разом з цим, оскільки апеляційним судом встановлена відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є відсутнім в діях останнього і склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.

Крім того, диспозиція частини 4 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Тобто, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Інші ознаки є похідними. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності будь-яких з перелічених вище, в тому числі, перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключає відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею частини 4 статті 130 КУпАП, також має місце виключно за наявності факту дорожньо – транспортної пригоди. Однак, оскільки апеляційним судом встановлена відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є відсутнім в діях останнього і склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею КУпАП.

Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4, частиною 4 статті 130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

В свою чергу, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, наявні у справі докази у справі не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4, частиною 4 статті 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124, 122-4, частиною 4 статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень.

Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, частиною 4 статті 130 КУпАП, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтями 122-4, 124, частиною 4 статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя