Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №243/2230/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1551/26 Справа № 243/2230/26 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Кривий Ріг

07.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції при секретарі судового засідання Шевченко В.В., судового розпорядника Рудя С.П. апеляційну скаргу захисника Александрова Д.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Александровим Д.О., який в апеляційній скарзі:

- вважає, що суд першої інстанції не довів, що стан алкогольного сп`яніння був встановлений у ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку, а висновок № 331 і лабораторний результат є належними та допустимими доказами;

- вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд першої інстанції помилково визнав протокол про адміністративне правопорушення належним доказом;

- вказує, що висновок закладу охорони здоров`я про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння було складено 08.10.2026р. та отримано працівником поліції 15.10.2026р., проте протокол про адміністративне правопорушення складено 26.09.2026р., тобто із явними суперечностями у датах відповідних документів, та суд не встановив порушень порядку оформлення цього висновку;

- вказує, що посилання суду першої інстанції на відеозапис, як на належний доказ, є помилковими, оскільки відеозапис не підтверджує лабораторного дослідження біоматеріалу на стан алкогольного сп`яніння, на відеозапису не зафіксовано метод лабораторного дослідження, не встановлено, що саме сеча ОСОБА_1 була досліджена із застосуваннях спеціальних приладів, та що саме ці прилади були використані;

- вважає, що висновок суду першої інстанції про недоцільність відбору крові для аналізу є помилковими та не відповідає вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735;

- вказує, що суд першої інстанції не забезпечив повну перевірку лабораторного дослідження через недопит лаборанта ОСОБА_3 , оскільки саме вказана особа могла повідомити про метод лабораторного дослідження, чим порушив повноту судового розгляду та вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25.09.2025р. о 22 год. 32 хв. керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 5 по вул. Університетська у м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465181 від 26.09.2025, з якого вбачається, що 25 вересня 2025 року о 22 год. 32 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 5 по вул. Університетська у м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області у стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор Alcotest 6820 відмовився, після чого такий огляд проводився у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком № 331 від 25.09.2025;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 331, складеному 25.09.2025р., згідно якого за наслідками проведеного о 23 год. 00 хв. 25.09.2025р. огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, було виявлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведений лікарем-наркологом ОСОБА_4 у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ»;

- відеозапис, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465181 від 26.09.2025р., на якому зафіксовано, як працівники поліції в нічний час доби переслідують та зупиняють транспортний засіб «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм, працівник поліції повідомив про причину зупинки, а також повідомив про виявлення у нього конкретних ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та запропонував пройти огляд на виявлення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився, повідомив, що вживав алкогольні напої, випив літр пива, проте має недовіру до проходження огляду на місці зупинки. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 погодився, після чого був доставлений до медичного закладу працівниками поліції. Також на відеозапису зафіксовано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, зокрема проведення огляду ОСОБА_1 лікарем-наркологом за допомогою газоаналізатора «Драгер», а також відібрання у нього біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження, за результатами огляду було встановлено стан алкогольного сп`яніння про що ОСОБА_1 було повідомлено. Після проведення огляду працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено суть адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши наведені докази в їх сукупності та кожний доказ окремо, вважав їх належними, допустимими та достатніми, послідовними та узгоджуються між собою, та дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, та відкинув як неспроможні, та такі, що не спростовують винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 ПДР та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд першої інстанції встановив, що процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності Краматорська» в повному обсязі була зафіксована на відеозапису.

Також судом першої інстанції досліджено сукупність наданих захисником листів та інших документів витребуваних з КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ», зокрема лист № 366 від 24.03.2026, копію акта медичного огляду ОСОБА_1 № 331 від 25.09.2025, копію висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 № 331 від 25.09.2025 (заповнений 08.10.2025), копію журналу реєстрації медичних оглядів, копію результатів аналізу № 227/2 на вміст алкоголю в сечі та тесту – роздруківки «Alcotest Drager 6820», копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6820» зі строком чинності до 09.01.2026, копію сертифіката лікаря-нарколога ОСОБА_5 щодо проходження навчання на проведення огляду, копію сертифіката про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів на засіб вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6820», копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки хроматографа газового Кристал Люкс 4000 М № 1016 зі строком чинності до 31.12.2025, лист № 392 від 30.03.2026.

Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши вказані письмові докази встановив, що огляд ОСОБА_1 у КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» відбувся о 23 год. 00 хв. 25.09.2025. В ході огляду було проведено дослідження сечі ОСОБА_1 на наявність етанолу методом газової хроматографії на газовому хроматографі КристалЛюкс 4000М (лабораторне дослідження біоматеріалу проводилось методом газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у сечі), а також проведено дослідження видихуваного повітря ОСОБА_1 на наявність етанолу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820». Кров для дослідження ОСОБА_1 не відбиралася через недоцільність, оскільки факт вживання алкоголю встановлено шляхом тестування видихуваного повітря на наявність етанолу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» та лабораторного дослідження сечі ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворив факт керування ним транспортним засобом у стани алкогольного сп`яніння, який встановлено шляхом огляду у закладі охорони здоров`я, що є порушенням вимог п. 2.9 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 беззаперечно підтверджений сукупністю доказів, які містять матеріали справи, та не викликає сумніву у суду апеляційної інстанції, та як встановлено відповідним медичним оглядом, за наслідками огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Драгер» 1,92 ‰, тестування через 20 хвилин – 1,81 ‰, дослідження сечі на вміст алкоголю – 2,8031 ‰.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не довів, що стан алкогольного сп`яніння був встановлений у ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку, та висновок № 331 і лабораторний результат є належними та допустимими доказами, є необґрунтованими, оскільки проведений огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та вимогам інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015р.

Доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд першої інстанції помилково визнав протокол про адміністративне правопорушення належним доказом, є також безпідставними, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним з джерелом доказів у справі. Обов`язок зі збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, та такий висновок узгоджується із висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.01.2025р. у справі № 335/6977/22, провадження № 14-87цс24.

Доводи апеляційної скарги захисника, що висновок закладу охорони здоров`я № 331 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння було складено 08.10.2026р. та отримано працівником поліції 15.10.2026р., проте протокол про адміністративне правопорушення складено 26.09.2026р., тобто із явними суперечностями у датах відповідних документів, та суд не встановив порядку оформлення цього висновку, не приймаються до уваги, оскільки не є істотними порушеннями, які б вплинули на правильність висновків суду першої інстанції щодо встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника, що посилання суду першої інстанції на відео запис, як на належний доказ, є помилковими, оскільки відеозапис не підтверджує лабораторного дослідження біоматеріалу ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, на відеозапису не зафіксовано метод лабораторного дослідження, не встановлено, що саме сеча ОСОБА_1 була досліджена із застосуваннях спеціальних приладів, та що саме ці прилади були використані, є також безпідставними, оскільки вимоги КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 не передбачають застосування відеозапису при проведенні лабораторного дослідження біологічного матеріалу особи на вміст алкоголю.

Доводи апеляційної скарги захисника, що висновки суду першої інстанції про недоцільність відбору крові для аналізу є помилковими та не відповідають вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735, є також неспроможними, оскільки відповідно до п. 11 розділу ІІІ вказаної Інструкції предметом дослідження біологічного середовища особи можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, тобто будь яке біологічне середовище, а не обов`язковий їх перелік.

Доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не забезпечив повну перевірку лабораторного дослідження через недопит лаборанта ОСОБА_3 , оскільки саме вказана особа могла повідомити про метод лабораторного дослідження, чим порушив повноту судового розгляду та вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП також є надуманими, оскільки відповідно до відповіді КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» лаборант ОСОБА_3 у вказаному закладі не працює.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік – залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя