Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №214/4271/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1790/26 Справа № 214/4271/26 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Кривий Ріг

07.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В., за участю судового розпорядника Рудя С.П. апеляційну скаргу захисника Бражника Д.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника Бражника Д.С.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Бражником Д.С., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду на стан наркотичного сп`яніння, під час зупинки транспортного засобу перебувала у стані сильного стресу через нічну зупинку та її звинувачення перебування у стані сп`яніння, стресовість ситуації була також викликана нічною тривогою через обстріл;

- зазначає, що ОСОБА_1 викликала на місце події швидку медичну допомогу через необізнаність процедури огляду на стан сп`яніння, та вона не мала наміру умисно ухилитися від такого огляду;

- вважає, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечності у своєму викладі, а саме зазначено що ОСОБА_1 ухилилася від огляду на стан сп`яніння, та також зазначено, що вона відмовилася від огляду на стан сп`яніння, що робить обвинувачення неконкретним;

- вказує, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду на стан сп`яніння, після консультації, тобто дотримання права на захист, на вимогу працівника поліції вийшла з автомобіля, зачинила двері та хотіла прямувати до закладу охорони здоров`я, проте працівники поліції повідомили, що вже складається відповідний протокол;

- вказує, що саме оператори ліній «102» та «103» чітко роз`яснили такі наслідки та весь необхідний алгоритм і вже після цього ОСОБА_1 змогла прийняти чітке та неоднозначне рішення про поїздку до лікарні;

- вказує, що вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 не забороняють доставляти водія на огляд до закладу охорони здоров`я після початку складання протоколу про адміністративне правопорушення;

- вважає, що ознаки наркотичного сп`яніння були формальними, та висловлена вимога про огляд на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про упереджене ставлення працівників поліції;

- вказує, що о 01:37год. ОСОБА_1 погоджується на огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці із викликом швидкої медичної допомоги, та о 01:39 викликала через лінію «102» ще одну патрульну поліцію з метою фіксації незаконних дій працівників поліції;

- вказує,що ОСОБА_1 самостійно протягом двох годин пройшла огляд на стан сп`яніння та ознак сп`яніння не виявлено;

- прохає оскаржувану постанову скасувати провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, які підтримали подану апеляційну скаргу та прохали її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 11.04.2026 року о 01:29 год. в м. Кривий Ріг, вул. Віктора Оцерклевича, 39, в порушення п. 2.5 ПДР, керувала транспортним засобом Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність, поведінка, що не відповідає обстановці). Ухилилася від проходження медичного огляду, а саме відмовилася від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КП КБЛПД «ДОР».

Суд першої інстанції в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поклав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 637555 від 11.04.2026р., яким зафіксовано правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.04.2026р.; роз`яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом від 11.04.2026р.; фактичні дані, зафіксовані на відеозапису, які містяться на DVD-R з бодікамер поліцейських, на яких зафіксована подія, яка відбувалася 11.04.2026 року за участю водія ОСОБА_1 (а.с.9).

Суд першої інстанції під час розгляду справи по суті дослідив заперечення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду на стан наркотичного сп`яніння, та прохала пройти такий огляд на місці за допомогою виклику швидкої медичної допомоги, та що наявними відеоматеріалами не доведено, що водійка ОСОБА_1 мала ознаки наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці ока – водій просто відстоювала свої законні права), а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було, та відкинув вказані доводи, як неспроможні та такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали відеозапису, встановив, що ОСОБА_1 було зупинено у комендантську годину під час дії воєнного стану. Працівник поліції представився та пояснив причину зупинки, роз`яснив наявні ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, в той час як ОСОБА_1 фактично відмовилася від проходження огляду в медичному закладі та погодилась пройти огляд на місці, для чого їй необхідно було викликати швидку допомогу, а також не погоджуючись з діями працівників поліції та вважаючи їх неправомірними, зателефонувала на лінію 102. Працівник поліції роз`яснив права, роз`яснив, що у разі відмови від проходження на стан сп`яніння буде складено протокол. Навіть у разі незгоди водія із законністю зупинки транспортного засобу водій в силу п. 2.5 ПДР повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд першої інстанції досліджуючи матеріали справи, не встановив порушення прав ОСОБА_1 , не встановив підстав для застосування «доктрини плодів отруйного дерева», яка застосовується у кримінальному процесі, при цьому наголосив, що порушення п. 2.5 ПДР є формальним та самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.04.2026 про те, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, як такий, що отриманий всупереч вимогам ст. 266 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Допитаний судом апеляційної інстанції працівник поліції ОСОБА_2 фактичні обставини справи зафіксовані на відеозапису підтвердив та показав, що під час дії комендантської години було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні у неї було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим висловлено вимогу огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 не надавала згоди проїхати до закладу охорони здоров`я у супроводі працівників поліції, прохала оглянути її на місці зупинки транспортного засобу лікарями швидкої медичної допомоги. ОСОБА_1 неодноразово наголошувалося про порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте вона не виконувала законну вимогу огляду саме у закладі охорони здоров`я, в наслідок чого щодо неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила її відмова від огляду на стан наркотичного сп`яніння на законну вимогу працівника поліції у закладі охорони здоров`я, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву у своєї достовірності.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду на стан наркотичного сп`яніння, під час зупинки транспортного засобу перебувала у стані сильного стресу через нічну зупинку та звинувачення перебування у стані сп`яніння, стресовість ситуації була також викликана нічною тривогою через обстріл, суд апеляційної інстанції вважає неслушними, оскільки спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 перебувало у межах їх компетенції. Законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 під час комендантської години відповідала вимогам ЗУ «Про національну поліцію» щодо превентивної діяльності поліції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали відеозапису не встановив в поведінці ОСОБА_1 ознак стресу, оскільки вона спокійно спілкувалася із працівниками поліції, неодноразово з`ясовувала причину її зупинки, висловлювала сумніви щодо повноважень працівників поліції, прохала надати службові посвідчення для ознайомлення, за допомогою мобільного телефон перевіряла підстави зупинки, які були наголошені працівниками поліції відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію», викликала оперативно слідчу групу для фіксації дій працівників патрульної поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 викликала на місце події швидку медичну допомогу через необізнаність процедури огляду на стан сп`яніння, та що вона не мала наміру умисно ухилитися від такого огляду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки під час висловлення вимоги огляду на стан наркотичного сп`яніння працівники поліції належним чином роз`яснили ОСОБА_1 процедуру такого огляду, що підтверджується відеозаписом.

Крім того, ОСОБА_1 , як особа, яка в установленому законом порядку отримала посвідчення водія, тобто пройшла відповідне навчання та склала відповідні іспити, а також має тривалий досвід керування транспортним засобом, беззаперечно обізнана у вимогах ПДР та необхідності виконання законної вимоги працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечності у своєму викладі, а саме зазначено що ОСОБА_1 ухилилася від огляду на стан сп`яніння, та також зазначено, що вона відмовилася від огляду на стан сп`яніння, що робить обвинувачення неконкретним, є також неслушними, оскільки відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 висловлювала свої особисті вимоги щодо проходження нею огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проте виконання законної вимоги працівника поліції щодо огляду на стан сп`яніння є безумовним, порядок огляду передбачено вимогами ст. 266 КУпАП, та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., про що належним чином було наголошено працівниками поліції.

Тривалий час, який ОСОБА_1 не виконувала законну вимогу працівників поліції свідчать про її ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є формою відмови від такого огляду. Висловлення ОСОБА_1 згоди на проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння та її подальша пасивна поведінка та не вжиття заходів для проходження медичного огляду не можна вважати належною поведінкою особи виконати законну вимогу працівника поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду на стан сп`яніння, після консультації, тобто дотримання права на захист, на вимогу працівника поліції вийшла з автомобіля, зачинила двері та хотіла прямувати до закладу охорони здоров`я, проте працівники поліції повідомили, що вже складається відповідний протокол, є також неспроможними, оскільки такі дії ОСОБА_1 мали місце після тривалих пропозицій працівників поліції виконати висловлену ними законну вимогу огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладу охорони здоров`я. Відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 постійно повторювала, що не відмовляється від огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте порядок огляду на стан сп`яніння прохала провести так, як бажала вона особисто, а саме на місці зупинки із залученням лікарів швидкої медичної допомоги, що не передбачено діючим законодавством.

Доводи апеляційної скарги захисника, що саме оператори ліній «102» та «103» чітко роз`яснили ОСОБА_1 такі наслідки та весь необхідний алгоритм і вже після цього ОСОБА_1 змогла прийняти чітке та неоднозначне рішення про поїздку до лікарні, є безпідставними з урахуванням викладеного вище.

Доводи апеляційної скарги захисника, що вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 не забороняють доставляти водія на огляд до закладу охорони здоров`я після початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, є також неслушними, оскільки процедура огляду на стан наркотичного сп`яніння не повинна перетворюватись на процедуру вмовляння, є безумовною для виконання, чітко та зрозуміло була повідомлена ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника, що ознаки наркотичного сп`яніння були формальними, висловлена вимога про огляд на стан наркотичного сп`яніння, свідчать про упереджене ставлення працівників поліції, є також неспроможними, оскільки працівником поліції проведено первинний огляд ОСОБА_1 та наголошені ознаки наркотичного сп`яніння, після чого висловлено вимогу проходження відповідного огляду.

Доводи апеляційної скарги захисника, що о 01:37год. ОСОБА_1 погоджується на огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці із викликом швидкої медичної допомоги, та о 01:39 викликала через лінію «102» ще одну патрульну поліцію з метою фіксації незаконних дій працівників поліції, є також необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 фактично не виконала вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 самостійно, протягом двох годин пройшла огляд на стан сп`яніння та ознак сп`яніння не виявлено є необґрунтованими, оскільки такий огляд не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, про що наголошено судом першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та н підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Бражника Дениса Сергійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя