Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №182/7869/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9273/26 Справа № 182/7869/25 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька - Шаховал І.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року про зупинення провадження у справі, у складі судді Кобеляцької-Шаховал І.О. по справі № 182/7869/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” про усунення перешкод власнику у праві користування та розпорядження нерухомим майном, що були здійснені відповідачем без відповідної правової підстави, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 подав через суд позов, пред`явлений до АТ КБ “Приватбанк”, про усунення перешкод власнику у праві користування та розпорядження нерухомим майном, що були здійснені відповідачем без відповідної правової підстави.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року клопотання АТ КБ «Приватбанк» про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод власнику у праві користування та розпорядження нерухомим майном, що були здійснені відповідачем без правової підстави, - задоволено.

Зупинено провадження по цивільній справі № 182/7869/25 (провадження 2/0182/5415/2026) за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод власнику у праві користування та розпорядження нерухомим майном, що були здійснені відповідачем без правової підстави, до розгляду та набуття чинності рішення по цивільній справі № 182/647/26 за позовною заявою Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа АТ "ПриватБанк", про припинення права власності у зв`язку зі знищенням майна.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що від встановлених обставин під час розгляду цивільної справи №182/647/26 залежить розгляд цивільної справи №182/7869/25, що є підставою для застосування п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 у липні 2026 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зупинення провадження у справі, передбачене п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України є для суду обов`язковим тоді, коли суд встановить неможливість розгляду справи без зібрання певних доказів та фактичних обставин, що є предметом іншого судового розгляду. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не обґрунтовано саме пов`язаність зазначених справ та не визначено, які саме факти будуть встановлені у справі №182/47/26 та яке будуть мати значення, без чого не можливо розглянути дану справу. Ці справи, на думку скаржника, не пов`язані ані сторонами, ані предметом, ані підставами. Скаржник наголошує, що даний позов пред`явлений ним як належним власником майна щодо якого виник спір.

Відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, у серпні 2026 року подав відзив на апеляційну скаргу, де просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін у зв`язку із її обґрунтованістю, вмотивованістю та законністю. Разом з цим наголосив, що об`єктивна взаємопов`язаність та преюдиційність зазначених справ обумовлена тим, що для вирішення позову ОСОБА_1 у справі №182/7869/25 ключовим юридичним фактором є наявність у нього чинного суб`єктивного права власності на майно. На думку відповідача, якщо у справі №182/647/26 суд дійде висновку про задоволення позову Нікопольської міської ради та припинить право власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості, то позивач втратить підставу для пред`явлення вимог, які зазначені в цьому позові. Такі обставини безпосередньо впливають на наявність чи відсутність у позивача матеріально-правового права на позов. Також відповідач наголосив, що розгляд даної справи до вирішення справи №182/647/26 створює ризик ухвалення суперечливих судових рішень щодо одного й того ж об`єкта та його правового режиму. Відповідач вважає, що доводи скаржника про те, що справи не є пов`язаними ані сторонами, ані предметом, ані підставами є помилковими та базуються на викривленому тлумаченні норм процесуального права.

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справі для розгляду іншому суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі, оскільки в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 182/647/26 за позовом Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа АТ "ПриватБанк", про припинення права власності у зв`язку зі знищенням майна. Позов мотивований тим, що, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відображено відомості про зареєстроване 06 квітня 2006 року право приватної власності відносно об`єкта: будівля легкоатлетичного манежу (реєстраційний номер майна: 13856852), адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 (підстава: договір купівлі-продажу, ВСР № 819735, рн. 294, 29.03.2006). Речові права (власності/ користування) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (або будь-якою іншою особою) не оформлені, то відповідна земельна ділянка є власністю територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради. При цьому, представник відповідача вказує, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 відсутні об`єкти нерухомості, тобто, вони знищені та зруйновані. Сама земельна ділянка має захаращений, непридатний для використання стан. Вона ніяким чином і тривалий час не використовується ні формальним власником нерухомості ОСОБА_1 , ні власником землі Нікопольською міською радою. Тобто, наявні перешкоди у вільному розпорядженні вільної від забудов земельною ділянкою.

Представник відповідача наголошує, що відповідно до ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У своєму позові Нікопольська міська рада просить припинити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: будівля легкоатлетичного манежу, реєстраційний номер майна: 13856852, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з його знищенням та стягнути судові витрати у вигляді судового збору 2 662,40 грн.

13 лютого 2026 року по справі № 182/647/26 відкрито провадження та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Однак, представник відповідача зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. З огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає, що в даній справі слід зупиненні провадження, оскільки пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в одній справі встановлює факти, які мають значення для правової оцінки відносин сторін в іншій справі.

Ухвалюючи про зупинення провадження у даній справі на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції зазначив, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про усунення перешкод власнику у праві користування та розпорядження нерухомим майном, що були здійснені відповідачем без правової підстави, можливо буде розглянути тільки після розгляду цивільної справи № 182/647/26 за позовною заявою Нікопольської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа АТ "ПриватБанк", про припинення права власності у зв`язку зі знищенням майна.

Суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.251 ЦПК України, вважав за необхідне клопотання відповідача задовольнити та зупинити провадження у даній справі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та повністю приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

У відповідності п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі не повинне призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року зроблено висновок, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З`ясовуючи обставини, що можуть викликати зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції не врахував, що позивачем поданий позов у грудні 2025 року, та ухвалою суду від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Натомість, як встановлено колегією суддів з відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі №182/647/26, до розгляду якої просить зупинити дане провадження відповідач, відкриття судового провадження за позовом Нікопольської міської ради відбулось 13 лютого 2026 року, тобто, позов у справі №182/647/26 поданий значно пізніше, ніж позов ОСОБА_1 у цій справі, що переглядається.

При вирішенні питання відкриття провадження у даній справі судом першої інстанції було розглянуто декілька клопотань відповідача щодо непідвідомчості та непідсудності даної справи саме Нікопольському міськрайонному суду, з приводу чого постановами Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року скасована ухвала суду першої інстанції від 12 грудня 2025 року, та від 19 травня 2026 року скасована ухвала суду першої інстанції від 30 березня 2026 року.

Разом з цим, з відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень колегією суддів встановлено, що у справі №182/647/26 ухвалою суду від 25 березня 2026 року було відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до спільного розгляду його зустрічного позову на предмет зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" відновити знищену будівлю легкоатлетичного манежу за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі розробленої позивачем проектно-кошторисної документації; стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 вартість проведеної будівельно-технічної експертизи проекту будівлі легкоатлетичного манежу, що складає 83 000 грн; визнання за ОСОБА_1 право на користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 1211600000:03:035:0028, в обсязі, що охоплює площу фундаменту будівлі легкоатлетичного манежу та частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі.

Судом зазначено, що обидва позови не взаємопов`язані, не стосуються одних і тих же вимог.

Колегія суддів, враховуючи наведені вище обставини, зауважує, що позов, заявлений Нікопольською міської радою до ОСОБА_1 , стосується правовідносин між сторонами з приводу користування земельною ділянкою, а позов ОСОБА_1 безпосередньо стосується правовідносин з АТ КБ “Приватбанк”, які виходять з договірних відносин, зокрема, з договору іпотеки та іпотечного майна, а тому ані предметом позову, ані підставами та способом доказування зазначені у клопотанні відповідача справи не перетинаються, можуть бути розглянуті окремо з достатньою доказовою базою та не створюють преюдиції одна для одної, чого судом першої інстанції не було взято до уваги.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про зупинення, не повно з`ясувавши предмет цього позову, обставини справи з наданими письмовими доказами та не дослідив у повній мірі наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи без встановлених в іншій цивільній справі обставин.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції повністю.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у даній справі, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений «16» вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров