Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №760/4947/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4947/26

2/760/13099/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Букіної О.М.

при секретарі - Пилипенко Д.М.,

за участі представника позивача - Сердюк О.І.,

відповідача 1 - ОСОБА_1 ,

відповідача 2 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду з даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 72 097,20 грн, 3% річних у розмірі 7 055,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 652,68 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Як вказано у позові, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

При цьому 05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал, в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал» - позивача, як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) (далі - повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) (далі - Договір).

Як вказує позивач, повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору-1, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору-1 від відповідачів не надходило.

31.05.2021 року на офіційному веб-сайті опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладання публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) (далі Договір -2), у зв`язку з чим, з 01.07.2021 року вказаний договір вважається укладеним.

Відповідно до п. 1 Договору-2 ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачам відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідачі зобов`язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором.

Однак, відповідачі в порушення умов Договорів зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати спожитих в період з 01.01.2017 по 31.10.2025 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 69 935,70 грн, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути 83,65 грн заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку та 2 077,85 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.

Також, позивач посилається на те, що у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, боржники зобов`язані сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 7 055,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 652,68 грн.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов.

24.02.2026 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачу було направлено копію ухвали від 23.03.2026, також відповідачам було направлено копію позовної заяви із додатками.

28.05.2026 від відповідачів до суду надійшла заява про застосування до заявлених позовних вимог строку позовної давності, а також просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

21.08.2026 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідачів про застосування строку позовної давності, в яких останній зазначив, що позовна заява подана у межах строку позовної давності, адже строки позовної давності переривались у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), який діяв з 02.04.2020 по 30.06.2023, а також введенням на території України воєнного стану, який діє з 24.02.2022 і по теперішній час.

Таким чином, позивач, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

З 04.09.2025 Законом України від 14.05.2025 № 4434-ІХ було відновлено обчислення строків позовної давності. А отже, подані 27.01.2026 позовні вимоги подані в межах встановленого строку позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, відмовивши відповідачам у застосуванні до позовних вимог строків позовної давності.

Відповідачі у судовому засіданні заперечували проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні, застосувавши до позовних вимог строків позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014 року, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Як вказано у позові, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

При цьому 05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал, в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал» - позивача, як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) (далі - повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) (далі - Договір).

Як вказує позивач, повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідно до інформації з про задеклароване/зареєстроване місце проживання оосби № 146800453 від 05.03.2026 та № 146800406 від 05.03.2026 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору-1, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору-1 від відповідачів не надходило.

31.05.2021 року на офіційному веб-сайті опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладання публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) (далі Договір -2), у зв`язку з чим, з 01.07.2021 року вказаний договір вважається укладеним.

Відповідно до п. 1 Договору-2 ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачці відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідачка зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Отже, суд дійшов висновку, що з 05.08.2014 року між ПрАТ «АК «Київводоканал» та відповідачами укладений договір про надання послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, у даному випадку відповідачі, які є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, про що суд зазначив вище, зобов`язані здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 633, чинної з 30.08.2017).

Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19).

Отже обов`язок відповідачів оплатити спожиті послуги, що були надані позивачем, виникав щомісячно за кожен попередній місяць, а саме, оплата послуг мала відбуватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачі в порушення умов Договору зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати спожитих в період з 01.01.2017 по 31.10.2025 послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 72 097,20 грн, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Крім того, виникла заборгованість 83,65 грн зі сплати внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку та 2 077,85 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі належним чином не здійснювали оплату за спожиті послуги, в результаті чого утворилася заборгованість у вищезгаданому розмірі, що тягне за собою право позивача на стягнення цих коштів в судовому порядку.

Факт не здійснення оплати за спожиті послуги відповідачі не заперечують, не спростовують також і розрахунок заборгованості позивача та не заявлено з цього приводу будь-яких клопотань, заперечень, окрім пропуску строку позовної давності.

Тому, зважаючи, що відповідачі є споживачами послуг та повинні були здійснювати оплату таких послуг на рахунок позивача, однак платежі на оплату послуг не вносили, що призвело до утворення заборгованості, тож вимоги про її стягнення є обґрунтованими.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цій частині, то надалі необхідно перевірити заяву відповідачів щодо спливу строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини 1, 2 ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15).

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Як було зазначено судом вище, обов`язок відповідачів оплатити спожиті послуги, що були надані позивачем, виникав щомісячно за кожен попередній місяць, а сааме, оплата послуг мала відбуватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Тобто, у цьому випадку, з 21 числа кожного місяця починався період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого водопостачанна та централізованого водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу, що узгоджується зі змістом указаної постанови Великої Палати Верховного Суду.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу (постанова Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-154цс15).

Отже, оскільки у цьому випадку щомісяця після отримання послуг у відповідачів виникав обов`язок їх оплатити до 20 числа наступного місяця, а з 21 числа кожного місяця починався період прострочення цих зобов`язань, то у цьому випадку строк позовної давності підлягає застосуванню не загально до усієї суми заборгованості, а його необхідно відраховувати для кожного щомісячного платежу окремо.

Як уже було зазначено вище, позивач просив суд стягнути заборгованість починаючи з 01.01.2017, а до суду із позовною заявою він звернувся 27.01.2026.

Водночас 30.03.2020 був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020.

Законом № 2120-IX від 15.03.2022 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025. Цей закон набрав чинності 04.09.2025.

Отже, у період з 02.04.2020 по 04.09.2025 строк позовної давності був зупинений та не відраховувався.

Тому позивач в межах строку позовної давності має право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вимогами, які виникли починаючи з 02.04.2017, тобто за три роки від дати, коли строк позовної давності був зупинений (02.04.2020).

Суд звертає увагу, що у цьому випадку строк позовної давності підлягає застосуванню не до заборгованості, яка нарахована до 02.04.2017, а до вимог позивача, котрі виникли до 02.04.2017.

Тож враховуючи той факт, що обов`язок оплати наданих послуг у відповідачів існував до 20 числа кожного місяця, а 21 числа уже відбувалося прострочення та, як наслідок, у позивача виникало право на стягнення заборгованості у примусовому порядку, тому станом на 02.04.2017 у позивача уже існувало право примусового стягнення заборгованості за лютий 2017 року (виникло 21.03.2017) і раніше нарахованої заборгованості.

Проте, оскільки порушення відповідачами зобов`язання щодо оплати послуг за березень 2017 року відбулося лише 21.04.2017, тому до цього та наступних платежів строк позовної давності не застосовується, оскільки він не пропущений.

З огляду на викладене вище, до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 до 28.02.2017 підлягає застосуванню строк позовної давності.

Згідно із розрахунком позивача за період з 01.01.2017 до 28.02.2017 нарахована заборгованість: за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 762,98 грн (410,54 грн + 352,44 грн), заборгованість за внески за обслуговування вузлів комерційного обліку та/або заборгованість за плату за абонентське обслуговування - 0,00 грн.

Тому вимоги позивача про стягнення цієї заборгованості задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, здійснено такі нарахування інфляційних втрат та 3% річних: 3% річних у розмірі 7 055,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 34 652,68 грн, який відповідачами не спростований.

Тому, зважаючи на факт прострочення відповідачами своїх зобов`язань, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка виникла у періоди з 02.04.2017 по 31.10.2025.

Водночас, оскільки суд дійшов висновку про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 28.02.2017, тому не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у заявленому позивачем розмірі.

Судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних, інфляційних втрат на суму заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів за період з 01.03.2017 до 31.10.2025, за допомогою системи «Liga 360» за такими параметрами: період розрахунку: 01.03.2017 по 31.10.2025, розмір заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 71 334,22 грн (за виключенням сум, до яких застосовано позовну давність).

Тож на заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період 01.03.2017 по 31.10.2025 нараховано: 3 % річних - 6 857,55 грн, інфляційних втрат - 33 595,42 грн, які підлягають стягненню із відповідачів на користь позивача.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачами відзиву щодо заявлених позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень щодо розрахунку заборгованості та в спростування зазначеного позивачем, суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що з відповідачів підлягає стягненню заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 71 334,22 грн, 3 % річних у розмірі 6 857,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 33 595,42 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 2 974,40 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позов ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 71 334,22 грн, 3 % річних у розмірі 6 857,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 33 595,42 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 974,40 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Букіна О.М.