Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №760/6662/20 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6662/20 2/760/231/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Козленко Г.О, за участю секретаря судового засідання Вчерашнюк А.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Середньої загальноосвітньої школи № 69, Солом`янської районної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва, Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Київська міська державна адміністрація, Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій,-

У С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у провадженні слідчого Солом`янського ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100090009046 від 08.08.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , що діє в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 .

04.04.2018 близько 09:00-09:30 год., ОСОБА_2 , яка знаходилась в школі стало погано, відбулася зупинка серця, за показами свідків події дитину ударило струмом.

20.01.2020 слідством був отриманий висновок експертизи, яким доведено факт, що ОСОБА_2 отримала електротравму у приміщені їдальні загальноосвітньої шкоди № 69 в м. Києві, що призвело до наслідків теперішнього стану дитини, а саме вегетативний стан.

Таким чином позивачка звертається до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 головуючим суддею у справі обрано суддю Кушнір С.І.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

28.06.2022 від Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що Департамент не є належним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем має бути Солом`янська районна у м. Києві державна адміністрація, а тому просили суд визнати Департамент неналежним відповідачем у справі та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.06.2022 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

19.07.2022 від представника Солом`янської РДА в м. Києві на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що позивачем недоведені позовні вимоги в частині їх пред`явлення до Солом`янської РДА в м. Києві, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог пред`явлених до Солом`янської РДА в м. Києві.

07.09.2022 від представника Середньої загальноосвітньої школи № 69 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір завданої майнової шкоди та не обґрунтовано розмір заявленої моральної шкоди, а тому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також до суду надійшла уточнена позовна заява від 10.10.2022.

13.10.2022 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Державної казначейської служби України, як головного розпорядника бюджетних коштів.

31.10.2022 від представника відповідача Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на адресу суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву.

02.12.2022 від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява.

19.01.2023 від представника третьої особи - Державної казначейської служби України на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі, зі змісту яких вбачається, що моральна та матеріальна шкода повинна бути відшкодована саме ЗОШ № 69, оскільки саме працівник цього освітнього закладу неналежним чином виконувала покладені на неї обов`язки.

26.01.2023 від представника відповідача ЗОШ № 69 на адресу суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву.

26.01.2023 від представника відповідача Управління освіти Солом`янської РДА в м. Києві на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. від 26.01.2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 головуючим суддею у справі обрано суддю Козленко Г.О.

09.01.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про зупинення провадження у справі.

Позивач та його представник підтримали позовну заяву, інші сторони, що зьявилися в судове засідання заперечували проти її задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що приблизно о 09:25 год. 04.04.2018, в приміщенні їдальні середньої загальноосвітньої школи № 69 міста Києва, що за адресою: м. Київ, вул. Донецька 25, під час відвідування вказаної їдальні учениця 1-го класу вищезазначеного навчального закладу малолітня ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , торкнувшись руками до металевої підставки столу роздачі, отримала ураження через неї електричним струмом, яке в подальшому стало причиною розвитку у неї небезпечного для життя стану - гострої серцевої недостатності із зупинкою серцевої діяльності «клінічна смерть», що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №031-166-2019 від 27.01.2020 року, зокрема, проведенням лікарями швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 реанімаційних заходів з приводу констатації у неї зупинки серцевої діяльності; констатація лікарем неврологом 04.04.2018 року о 14:30 год. наявності у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 анізокорії (різниці розмірів діаметру зіниць) з більш вузькою зіницею правого ока; констатація лікарями 04.04.2018 року наявності у шлунку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 «кров`янистого» вмісту; візуалізація на фотозображеннях правої кисті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (які було зроблені на 12-ту добу після події від 04.04.2018 року), обмежених крапкових ділянок коричневого кольору; наявність на пальцях правої кисті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на тілі незміненої шкіри крапково- смугастих ділянок більш темного кольору, які за своєю локалізацією повністю відповідають крапковим ділянкам коричневого кольору, що візуалізуються на вище згаданих фотозображеннях - рубці, як наслідок загоєння ділянок глибокого опіку «електроміток».

Все це дозволяє обґрунтовано стверджувати про те, що саме 04.04.2018 в приміщенні їдальні середньої загальноосвітньої школи №69 відбулося ураження електричним струмом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто малолітня потерпіла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала електротравму, яка і була причиною розвитку у неї небезпечного для життя стану - гострої серцевої недостатності із зупинкою серцевої діяльності «клінічна смерть».

Електротравма, яку отримала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя - у відповідності до п. 2.1.3.о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (які затверджені наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року та погоджені з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України та Службою безпеки України).

Досудовим розслідуванням, а потім і рішенням суду встановлено, що згідно наказу директора середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва Караваєва О.С. №91-К від 18.09.2015 року, ОСОБА_4 переведений з посади прибиральника службових приміщень на посаду заступника директора з адміністративно-господарчої частини (АГЧ) середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва, код ЄДРПОУ 22880119, юридична та фактична адреса: м. Київ, вул. Донецька 25.

Відповідно до наказу директора середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва Блажаєвої В.В. «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи» №159 від 06.09.2017, заступник директора з адміністративно-господарчої частини - ОСОБА_4 наділений наступними правами та обов`язками, а саме: матеріально-технічне забезпечення навчального процесу (освітлення, опалювання, водопостачання, наявність належного обладнання й устаткування);розподіл обов`язків між технічними працівниками школи; відповідальний за дотримання вимог щодо охорони праці під час експлуатації головної будівлі та інших приміщень НВК, технологічного, енергетичного обладнання; керування господарською діяльністю школи; організація постачання необхідних матеріалів для безперервної роботи усіх служб; проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок і рівня освітленості, радіації, шуму в приміщеннях школи (визначення його відповідності правилам і нормам безпеки життя); організація розробки інструкцій з охорони праці для тех. персоналу не рідше ніж 1 раз на 5 років; організація навчання та інструктаж на робочому місці (вступний і періодичний) технічного персоналу.

Тому, ОСОБА_4 , будучи заступником директора з адміністративно- господарчої частини (АГЧ) середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва, обіймав в установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що відповідно до примітки 1 статті 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до Наказу №149/1 «Про організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та призначення відповідальних у 2017- 2018 навчальному році» від 01.09.2017, який затверджений директором середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва Блажаєвою В.В. відповідальним за протипожежний стан школи, стан трубопроводів, безпечну експлуатацію будівель і споруд було призначено заступника директора з адміністративно-господарчої частини - ОСОБА_4 .

Окрім цього, відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене Наказом № 1669 від 26.12.2017 Міністерства освіти і науки України, заступник керівника з адміністративно-господарської роботи, завідувач господарства, начальник господарського відділу забезпечує дотримання вимог правил охорони праці під час експлуатації виробничого, енергетичного, вентиляційного обладнання, машин, механізмів, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском та інш.

Так, в серпні 2017 року, (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , у робочий час, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Донецька 25, будучи службовою особою середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва - заступником директора з адміністративно-господарчої частини, діючи від імені зазначеної установи, неналежно виконуючи свої службові обов`язки щодо охорони життя чи здоров`я неповнолітніх, через недбале ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявляючи службову недбалість на спричинення тяжких наслідків, в порушення «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 року №272, «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України №4 від 09.01.1998 та наказу середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи» №159 від 06.09.2017, норм та вимог «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №272 від 21.06.2001, та «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998 на об`єкти: приміщення середньої загальноосвітньої школи № 69 міста Києва, місце розташування: м. Київ, вул. Донецька 25, неналежно виконував свої обов`язки в частині нагляду за перевіркою ізоляції електроустановок, не переконавшись у їх справності допустив до роботи персонал установи, учнів та її відвідувачів.

Суддею Солом`янського районного суду 28 листопада 2024 року винесено ухвалу у справі №760/21450/20 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.137 ч. 2 КК України, якою звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.137 ч.2 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 137 ч.2 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12018100090009046 від 08.08.2018 - закрите.

Водночас суд звертає увагу на те, що не зважаючи на те, що кримінальне провадження закрите, згідно ст. 49 КК України, якою передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня про вчинення нею нетяжкого злочину пройшло 5 років, зазначена обставина не являється реабілітуючою.

Судом також встановлено, що ухвалою суду від 28 листопада 2024 року по справі № 760/21450/20 доведено вину ОСОБА_4 та вказано на обставини справи.

Таким чином, відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення суду, яким доведений факт, що ОСОБА_2 отримала електротравму у приміщенні їдальні школи, що призвело до наслідків теперішнього стану дитини (стан дитини описаний в даному позові та підтверджено численними медичними документами, судово-медичною експертизою, ухвалою суду), позивачка понесла матеріальні витрати, які підтверджуються численними чеками, що додані до позовної заяви та обчислюються в сумі 741 790 грн 74 коп.

Затрати позивачки спрямовані на лікування, реабілітацію, харчування, проживання в місцях проведення реабілітації.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 31.08.2001 №616, про кожний нещасний випадок, що трапився під час проведення навчальних занять (лекцiй, урокiв, практичних, лабораторних занять, iнших занять та в перервах мiж ними) вiдповiдно до навчальних, виробничих i наукових планів та розкладу занять, потерпілий або свідок нещасного випадку повинен повідомити безпосереднього керівника (учителя, вихователя, викладача, іншу особу, яка була присутня під час проведення заходів навчально-виховного процесу в навчальному закладі чи за його межами), який зобов`язаний: термiново органiзувати надання першої медичної допомоги потерпiлому, у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу; зберегти обстановку на мiсцi в тому станi, в якому вона була на момент подiї (якщо це не загрожує життю i здоров`ю тих, хто там перебуває, i не призведе до бiльш тяжких наслiдкiв); повідомити про те, що сталося, керівника навчального закладу та особу, на яку покладено відповідальність за охорону праці, безпеку життєдіяльності в навчальному закладі.

Керiвник навчального закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний негайно: ужити заходiв щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок; повiдомити батьків потерпiлого (особу, яка представляє його iнтереси); направити письмовий запит до лікувально-профілактичного закладу для отримання медичного висновку про характер i тяжкiсть ушкодження потерпілого; протягом доби утворити наказом комісію з розслiдування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування нещасного випадку.

Комiсiя з розслiдування нещасного випадку зобов`язана протягом трьох робочих днів з дати її утворення провести розслiдування нещасного випадку.

Під час проведення розслідування нещасного випадку комісія повинна: з`ясувати обставини i причини нещасного випадку; отримати пояснення у потерпiлого; виявити i опитати свiдкiв та осiб, якi допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності; розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити вiдповiдальних за це осiб; скласти акт про нещасний випадок за формою Н-Н.

Керiвник навчального закладу вiдповiдає за правильне i своєчасне розслiдування та облiк нещасних випадкiв, складання акта Н-Н, розроблення i виконання заходiв щодо усунення причин нещасного випадку.

У даному випадку був складено акт спеціального розслідування нещасного випадку лише 10.04.2018. Заснована комісія з розслідування нещасного випадку, що призначена наказом № 160 від 04.04.2018. Зазначена комісія прийшла висновку, що ОСОБА_5 (вчитель початкових класів) порушила п.п.6.1 розділу 4 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом освіти і науки України від 26.12.2017 року № 1669.

Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року №563, (чинним на час події) передбачено, що директор відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Згідно з п. 4.6 зазначеного Положення учитель, класовод, куратор групи, вихователь, класний керівник: несе відповідальність за збереження життя і здоров`я вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів під час навчально-виховного процесу; забезпечує проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці, безпеки життєдіяльності; організовує вивчення вихованцями, учнями, студентами правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності; проводить інструктажі з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів: вступний на початку навчального року - з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника, куратора групи, проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів під час навчально-виховного процесу; проводить профілактичну роботу серед вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об`єктах мережі торгівлі тощо); терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, викликає медпрацівника; бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

Виходячи з вищевикладеного, зрозуміло, що відповідальність за життя і здоров`я учнів під час їх перебування у стінах школи, незалежно від того, чи це урок чи перерва, несе освітня установа.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.2 указаної статті, вина особи, яка завдала шкоди, припускається. Обов`язок доведення відсутності вини покладається на того, хто завдав шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи без діяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 4 ч. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо)

У п.п.2, 4 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Роз`яснено, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, суд вважає доведеним факт понесення позивачем матеріальних витрат, завданих внаслідок кримінального правопорушення у загальному розмірі 741 790 грн 74 коп., а тому суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 15 000 000, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст.ст.1166, 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише з вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Положеннями статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов`язків.

За ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. (Пункт 4 частини другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV від 22.12.2005)

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 перенесла особисто багато нервових потрясінь, що призвели до стійкого та тривалого розладу її здоров`я, що проявляються такими симптомами: безсонням, нервозністю, головними болями, головокружінням, болями в серці, депресією, загальною слабкістю, підвищенням артеріального тиску і т.д..

Щодо стану дитини ОСОБА_2 :- стан дитини описаний у численній кількості медичних висновків, судово-медичній експертизі.

Згідно з медичними висновками ОСОБА_2 має наступні медичні показники: токсичне ураження головного мозку, дитячий церебральний параліч. Інфратенторіально значно збільшений центральний 4-й шлуночок, симетричні півкулі мозочка зі все більш глибокими тріщинами та розвиненими базальними цистернами. Ураження стовбура мозку не виявляються.

Супратенторіально шлуночкова система виглядає значно розширеною та розташованою в центрі. Кора головного мозку з усіх боків прилягає до зводу черепа і має поглиблений рельєф борозни. У ділянці кори головного мозку з обох боків від тім`яно-потиличної сторони прослідковується менша відмежована гіперінтенсивність на зваженні T2 без обмеження дифузії або артефактів чутливості. В іншому випадку меншу гіперінтенсивність можна побачити в мозковій речовині та базальних гангліях, особливо в перивентрикулярній зоні, на зважуванні Т2.

При артеріальній МР-ангіографії артерії, що живлять мозок, своєчасно контрастуються і мають гладкі краї.

Виражена підкіркова атрофія. Незначні лейкоенцефалопатичні зміни. Менші ділянки постішемічного дефекту з обох тім`яно-потиличних сторін.

Дитина знаходиться у вегетативному стані, дитина не відвідує школу, немає кола спілкування крім мами, сестри та лікарів, втратила можливість говорити, ходити, обслуговувати себе, дитина втратила своє дитинство та взагалі життя.

Крім того, у ОСОБА_1 є ще одна донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переживає ті ж самі відчуття що і її мати, так як втратила практично свою рідну сестру.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен враховувати ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, перенесених фізичних та психічних страждань, потреби реабілітації за індивідуальним планом.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків, ч.2 п.1 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частини 1, 2 ст.23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Частиною 3 вказаної статті передбачено відшкодування моральної шкоди грішми. Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 вказаної постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства ст. 14 ЦК України.

Суд повинен дослідити всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд повинен дійти висновку про необхідність у задоволенні позову.

Згідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року

№ 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди

- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з впливом на її здоров`я.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи тяжкість заподіяних позивачу тілесних ушкоджень, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач внаслідок вчинення злочину, тривалість лікування, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що слід стягнути на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 000 грн.

Щодо визначення кола відповідачів, з яких слід стягнути присудженні судом кошти, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно відповіді на запит адвоката Я.Г. Галкіної від 08.03.2024 № 108-2942, Солом`янська в місті Києві Державна адміністрація вказує що:

Обладнання їдальні Середньої загальноосвітньої школи № 69 встановлено у закладі з 2001 року, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів в бюджетних установах №№ 22, 24, 25 та 27.

На виконання запитаних адвокатом Я.Г. Галкіною документів були надані копії інвентарних карток з встановлення марміту перших страв МС7-3-1,2 та марміту універсального МС87-84.

Майно, що знаходиться у Середньої загальноосвітньої школи № 69, належить територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва». Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, включаючи майно Середньої загальноосвітньої школи № 69 згідно з додатком 9 до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 02 лютого 2011 № 41 «Про закріплення на праві оперативного управління майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» майно Середньої загальноосвітньої школи № 69 передано управлінню освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже обладнання, яке знаходиться у їдальні Середньої загальноосвітньої школи № 69, а саме: марміт перших страв МС7-3-1,2 та марміт універсальний МС87-84, належить Управлінню освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Також листом Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації вказано, що на виконання доручення голови Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації від 26.03.2024 № 108/5197 було адвоката Я.Г. Галкіну повідомлено щодо елементів лінії роздачі їжі, які знаходяться в їдальні закладу середньої освіти №69, а саме:

відповідно до Розпорядження № 1112, до сфери управління Солом`янської РДА передані будівля та майно, яке знаходилося у будівлі без поіменного переліку.

лінія роздачі їжі складається з елементів: касовий елемент К7-0,8, марміт перших страв МС7-3-1,2, помічник універсальний ПУ-0,6, прилавок охолоджувальний ПВХС-1,5, марміт універсальний МС87-84.

до електромережі можливе підключення: касовий елемент К7-0,8, марміт перших страв МС7-3-1,2, помічник універсальний ПУ-0,6, прилавок охолоджувальний ПВХС-1,5, марміт універсальний МС87-84.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації від 02.02.2011 року №41 «Про закріплення на праві оперативного управління майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації» майно Середньої загальноосвітньої школи № 69 передано управлінню освіти Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації.

Лінія роздачі їжі у Середній загальноосвітній школі № 69 встановлена з 2001 року.

Отже, обладнання, а саме: касовий елемент К7-0,8, марміт перших страв МС7-3-1,2, помічник універсальний ПУ-0,6, прилавок охолоджувальний ПВХС-1,5, марміт універсальний МС87-84 належить Управлінню освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та передано у користування Середньої загальноосвітньої школи № 69, що відповідно, уповноважені особи Середньої загальноосвітньої школи № 69 повинні обслуговувати зазначене обладнання та дотримуватися усіх норм при обслуговуванні та використанні обладнання, в даному випадку - марміту перших страв МС7-3-1,2 та марміту універсального МС87-84.

Щодо заявлених позовних вимог в частині пожиттєво утримувати малолітню ОСОБА_2 шляхом сплати 75 000 грн щомісяця, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано до суду належного обґрунтування заявлених позовних вимог в частині довічного утримання, матеріали уточненої позовної заяви взагалі не містять виклад обставин, які б дали можливість суду надати оцінку таким, та перевірити доводи сторони позивача в частині заявленої суми у розмірі 75 000 грн щомісяця.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів пожиттєво утримувати малолітню ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Середньої загальноосвітньої школи № 69, Солом`янської районної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки м. Києва, Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Київська міська державна адміністрація, Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Середньої загальноосвітньої школи № 69, Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 майнову шкоду заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 741 790 (сімсот сорок одна тисяча сімсот дев`яносто) грн 74 коп.

Стягнути солідарно з Середньої загальноосвітньої школи № 69, Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення моральну шкоду у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;

- відповідач - Середня загальноосвітня школа № 69, місцезнаходження: м. Київ, вул. Донецька, буд. 25, код ЄДРПОУ: 22880119;

- відповідач - Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, просп Повітряних Сил, буд. 41, код ЄДРПОУ: 37378937;

- відповідач - Департамент освіти і науки м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Т.Г. Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ: 02147629;

- відповідач - Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лондонська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 37485490;

- третя особа - Київська міська державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ: 00022527;

- третя особа - Державна Казначейська служба України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37567646.

Суддя Г.О. Козленко