Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №757/32907/21-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32907/21-ц

пр. 2-1563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Соколова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Птащука Є. В.,

представника відповідача 2 - Захарчишиної В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) до ОСОБА_1 , Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить: визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та опублікувати в офіційному електронному бюлетні Національного органу інтелектуальної власності; стягнути судові витрати з ОСОБА_1 на користь CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) є юридичною особою, яка зареєстрована та діє за законодавством Швейцарії. Предметом діяльності Позивача, зокрема, є виробництво будівельних матеріалів, в тому числі продуктів з деревини.

Права інтелектуальної власності Позивача на торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_2», охороняються в Україні відповідно до: міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_4; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_5; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_6; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_1 ; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_7; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_8; міжнародної реєстрації знаку № НОМЕР_9.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 06.06.2018 подав заявку № m201813368 та 10.07.2020 отримав свідоцтво України № НОМЕР_2 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позивач стверджує, що відповідач 1, подавши заявку на торговельну марку, яка є схожою настільки, що її можна сплутати торговельною маркою Позивача, порушив його виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4, в тому числі забороняти іншим особам використовувати без його згоди позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.

Позивач вважає, що оспорювана торговельна марка не відповідає умовам надання правової охорони, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі відкрито провадження та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2022 року заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі задоволено частково, вирішено заборонити Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, відомості щодо будь-яких змін стосовно свідоцтва України № НОМЕР_2 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_3».

03 квітня 2025 року ухвалою суду призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності, виконання якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (бульвар Л. Українки, буд. 26, оф. 501, м. Київ, 01133).

На вирішення експерта суд поставив такі питання:

Чи є спорідненими товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 із товарами і послугами 19, 27 та 35 класів МКТП за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4?

Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4?

Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги станом на дату подання заявки 06.06.2018?

28.08.2025 року від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов висновок експерта за результатами проведення експертизи № 273/1/25 від 19.08.2025.

Ухвалою від 26 листопада 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні протии задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, підтримала позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

За змістом статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

У частині 3 статті 494 ЦК України вказано, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні регулює Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 № 3689-XII (далі - Закон № 3689).

Згідно зі статтею 1 Закону України № 3689 торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3689 не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Частиною 5 статті 16 Закону № 3689 визначено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Порядок визначення оманливості позначень, зареєстрованих в якості знаків для товарів і послуг до 18.09.2024 регулювався Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України №116 від 28.07.1995 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 (далі - Правила).

Правила №116 втратили чинність 18.09.2024 на підставі Наказу Міністерства економіки №19889 від 06.08.2024, а отже підлягають застосуванню у даному спорі, з огляду на те, що експертиза заявки №m201813368 за оскаржуваним свідоцтвом України № НОМЕР_2 проводилась до 18.09.2024.

Згідно з п. 4.3.1.9 Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов`язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Судом встановлено, що 15.03.2010 позивач CBICC KPOHO Teк АГ набув право інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» для товарів і послуг 19, 27, 35 класів МКТП за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4.

10.07.2020 відповідач 1 ОСОБА_1 отримав свідоцтво України № НОМЕР_2 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП.

Позивач заявляє про схожість позначень вказаних вище торговельних марок настільки, що їх можна сплутати, незважаючи на окрему різницю елементів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2018 відповідач 1 ОСОБА_1 подав заявку № m201813368 про реєстрацію торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» на товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП.

Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент) було уповноважено виконувати відповідно до наказу Мінекономіки № 730 від 18.05.2017 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності», зокрема: функції закладу експертизи, передбачені законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів» та правилами, встановленими на їх основі.

За заявкою № m201813368 відповідачем 2 (Укрпатент) були проведені формальна та кваліфікаційна експертизи відповідно до Закону № 3689I та встановлених на його основі Правил № 116, під час якої заявлене до реєстрації позначення перевірялось на відповідність умовам надання правової охорони, в тому числі: - абзацу 5 частини другої статті 6 Закону № 3689-XII: чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо послуги або особи, яка її надає, - абзацу 3 частини третьої статті 6 Закону № 3689 чи не є воно схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками інших осіб, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

За результатами кваліфікаційної експертизи заявки № m201813368 закладом експертизи винесено Висновок від 19.05.2020 про відповідність знаку умовам надання правової охорони відносно у сього переліку товарів і послуг.

Зазначений Висновок після його затвердження Мінекономіки набув статусу Рішення про державну реєстрацію торговельної марки (Вих. № 51497/3М/20).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що спірний знак для товарів і послуг за свідоцтвом України 10.07.2020 № НОМЕР_2 є схожим настільки, що його можна сплутати з торговельною маркою, право інтелектуальної власності на яку зареєстровано за позивачем.

На підтвердження їх подібності позивач надав до суду висновок експерта № 002-СІВ/21 у сфері інтелектуальної власності від 05.05.2021, складений на замовлення позивача, відповідно до якого:

1. Товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є спорідненими із товарами і послугами 19, 27 та 35 класів МКТП за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4.

2. Торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №НОМЕР_4.

3. Торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товари 19-го, 27-го та надає послуги 35-го класів МКТП станом на дату подання заявки 06.06.2018, а саме відносно власника торговельної марки за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4.

У статті 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України визначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідач 2 не погодився із вказаним вище висновком експерта № 002-СІВ/21 від 05.05.2021 та вважав, що зроблені висновки є такими, що викликають сумніви у їх правильності.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду даної справи ухвалою від 03 квітня 2025 року судом призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності, виконання якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (бульвар Л. Українки, буд. 26, оф. 501, м. Київ, 01133).

На вирішення експерта суд поставив такі питання:

Чи є спорідненими товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 із товарами і послугами 19, 27 та 35 класів МКТП за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4?

Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4?

Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги станом на дату подання заявки 06.06.2018?

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення експертизи № 273/1/25 від 19.08.2025, виконаної на замовлення суду, експертом надано такі висновки:

1. Товари 19 класу МКТП та послуги 35 класу МКТП, для яких зареєстровано торговельну марку за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є спорідненими із товарами і послугами 19, 27 та 35 класів МКТП за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4.

2. Торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією №НОМЕР_4.

3. Торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 є такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товари 19-го, 27-го та надає послуги 35-го класів МКТП станом на дату подання заявки 06.06.2018.

Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з вимогами до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про зобов`язання останнього внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та опублікувати в офіційному електронному бюлетні Національного органу інтелектуальної власності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Пунктом 2 статті 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить зокрема опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету міністрів України «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» від 28.10.2022 № 943-р визначено, що функції Національного органу інтелектуальної власності виконує державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Пунктом 3.2 статуту УКРНОІВІ у новій редакції, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 09.08.2023 № 10649 (далі - статут УКРНОІВІ) визначено, що предметом діяльності УКРНОІВІ є виконання делегованих владних повноважень: опублікування офіційних відомостей про об`єкти інтелектуальної власності та про подані заявки на торговельні марки (знаки для товарів і послуг); ведення державних реєстрів у сфері інтелектуальної власності та бази даних заявок на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), унесення до них відомостей; здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України із зазначених питань у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства; виконання інших функцій та повноважень у сфері інтелектуальної власності, зокрема, здійснення функцій "Національного відомства", передбачених Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.

Враховуючи наведене, вимога позивача про зобов`язання відповідача 1 (Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій») внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та опублікувати в офіційному електронному бюлетні Національного органу інтелектуальної власності, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) у повному обсязі.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Загальний розмір судових витрат позивача, які підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках, становить 170 080, 29 грн, що складається з наступних сум: судовий збір: 4 540,00 грн (2 270,00 грн + 2 270,00 грн); судовий збір за подання заяв про забезпечення позову: 6 280,00 грн, а саме: заява від 09.08.2021 - 2 270,00 грн (1 135,00 грн + 1 135,00 грн); заява від 23.12.2022 - 2 270,00 грн (1 135,00 грн + 1 135,00 грн); заява від 20.07.2023 - 1 342,00 грн; витрати на проведення експертиз: 161 658,29 грн, з яких: Досудова експертиза (вартість - 34 434,29 грн) сплата - 32434,29 грн; судова експертиза (Акт № 273/1/25 від 19.08.2025 у справі № 757/32907/21-ц) - 127 224,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 494, 495, 499 ЦК України, ст.ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", ст. 6 bis Паризької конвенції, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) до ОСОБА_1 , Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку - задовольнити.

Визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зобов`язати Державну організацію «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі, відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_2 від 10.07.2020 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та опублікувати в офіційному електронному бюлетні Національного органу інтелектуальної власності.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на користь CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG) судові витрати в сумі 170 080,29 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: CBICC KPOHO Teк АГ (SWSS KRONO Tec AG), Музеггштрассе 14, 6004 Люцерн, Швейцарія;

Відповідач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 2: Державна організація «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», ідентифікаційний код: 44673629, адреса реєстрації: вул. Годзенка Дмитра, буд. 1, м. Київ, 01601.

Повний текст судового рішення складено 09.07.2026 року.

Суддя: О.М. Соколов