Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №753/1099/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1099/26

провадження № 1-кп/753/1329/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026100020000037 від 06.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, українки, з середньою освітою, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

представник потерпілої ОСОБА_6 ,

потерпіла ОСОБА_7 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

встановив:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

ОСОБА_3 , в період часу з 18 год. 00 хв. до 23 год. 30 хв. 06.12.2026, перебуваючи в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вона була в якості гостя у ОСОБА_7 , яка запросила її з нагоди святкування дня Святого Миколая, побачила золоті сережки, які знаходились в комоді у коридорі даної квартири, після чого у неї виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, шляхом вільного доступу, перебуваючи в житловій кімнаті, із комоду, таємно викрала золоті прикраси, які належать ОСОБА_7 , а саме: золоті сережки, вагою 2,31 г, вартістю 8089 грн. 76 коп.

В подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, завдавши матеріального збитку ОСОБА_7 на загальну суму 8089 грн. 76 коп. (без ПДВ).

Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винуватою повністю у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаялась та суду показала, що з ОСОБА_7 товаришували, ходили в гості одне до одного, їхні діти товаришують, ходять в одну школу. Коли святкували день Святого Миколая у ОСОБА_7 вдома, у ОСОБА_3 вже було скрутне матеріальне становище. Вона знала де у ОСОБА_7 зберігала сережки, і взяла їх собі. Через пару днів ОСОБА_7 написала в групу в Вайбері з приводу зникнення сережок. Всі відповіли, що не мають її сережок. ОСОБА_3 віддала сережки коли до неї приїхали слідчі. Про вчинене дуже жалкує, їй соромно. Вона хотіла врегулювати це питання з потерпілою, відшкодувати шкоду.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що в день Святого Миколая 06.12.2025 вона з чоловіком, друзі та ОСОБА_3 відпочили у неї вдома. Діти грались в одній кімнаті, а дорослі сиділи в іншій. ОСОБА_3 часто виходила з кімнати. В годин десять вечора ОСОБА_3 встала і сказала, що йде додому. Кум ОСОБА_7 пішов палити і сказав, що ОСОБА_3 стоїть біля шкатулки з прикрасами, сказала, що шукає резинку. Через декілька днів ОСОБА_7 хотіла вдягти прикраси, відкрила шкатулку і прикрас немає. Потерпіла викликала поліцію, при яких вона подзвонила ОСОБА_3 та сказала, що підозрюють її, що її бачили. Через деякий час ОСОБА_3 говорить, що це її син ОСОБА_8 взяв прикраси і продав комусь, те що не продав викинув. Коли слідчі поїхали до неї додому, то забрали сережки. Вирішити це питання ОСОБА_3 ніяк не намагалась. Ці прикраси, пам`ять від бабусі і матері, які померли. Після викрадення прикрас у неї почалась себорея, від якої вона лікувалась. Цивільний позов підтримала, просила його задовольнити. З приводу призначення покарання ОСОБА_3 вказала, що не наполягає на позбавленні її волі.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_7 відповідають фактичним обставинам справи, ними не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції не має, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченої, обставину, яка пом`якшує покарання.

Так, ОСОБА_3 раніше не судима, хоча притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення, не перебуває на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра. Відповідно до відомостей досудової доповіді Дарницького районного відділу з питань пробації відносно ОСОБА_3 рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначено середній. Рівень небезпеки для суспільства середній. Органи пробації вважають, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе.

З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченої та законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, суд призначає ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з цим, відсутність претензій у потерпілої щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, наявність пом`якшуючих обставин, критична оцінка обвинуваченою своєї протиправної поведінки, наявність постійного місця проживання в м. Києві, зайнятості, позитивної характеристики ФОП ОСОБА_9 та неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2., на утриманні, дають підстави суду для висновку, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, є нижчою від типової, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, однак з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи саме таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Так, потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 в рахунок моральної шкоди 300000 гривень, яка полягає в душевних стражданнях через позбавлення її особистого майна, яке було дісталось їй від близьких людей. Окрім того, унаслідок крадіжки, вчиненої ОСОБА_10 , вона перестала довіряти людям, розчарувалась в них, оскільки вони товаришували. Емоційний стан потерпілої погіршився, що вплинуло на її звичний спосіб життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлюючи доведеність позовних вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди на заявлену суму 300 000 грн, враховуючи значення викраденої речі для потерпілої, а також часткове визнання ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення цивільного позову в розмірі 120 000 грн 00 коп, яка підлягає стягненню з обвинуваченої на користь потерпілої.

Таким чином, позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 120 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, потерпілій, захиснику та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_1