Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №753/12104/25
Суддя: Трусова Т. О.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12104/25
провадження № 2/753/7216/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі також - ТОВ «Євро-Реконструкція», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідачі) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційної складової та трьох процентів річних в загальному розмірі 27 516,74 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку АДРЕСА_1 . У розташованій у цьому будинку квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі. З грудня 2023 р. відповідачі своєчасно не вносили плату за отримані послуги з постачання теплової енергії, з жовтня 2018 р. - за послуги з гарячого водопостачання, а з березня 2024 р. - за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на 31.03.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 26 463,33 грн. Відповідачі як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, відповідно до положень статті 625 ЦК України зобов`язані сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в розмірі 807,63 грн та трьох процентів річних в розмірі 245,78 грн.
Ухвалою суду від 19.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.06.2025 ОСОБА_5 який представляє інтереси ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення розгляду справи та отримав позовну заяву з додатками.
30.06.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти вимог позивача та просив у їх задоволенні частково відмовити.
На обґрунтування заперечень послався на те, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, розрахованими з грубим порушенням норм матеріального права та на підставі неналежних доказів. Вказав, що позивач помилково пред`явив позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так як вони тривалий час не проживають в квартирі, перебуваючи за кордоном, і, відповідно, не є споживачами послуг, а тому наявний факт подачі позову до неналежного складу відповідачів та неправомірність солідарного стягнення. Також наголосив на недоведеність факту та обсягу споживання послуг, враховуючи що обов`язок оплати виникає лише за фактично спожиті послуги, а доказів спожитої теплової енергії та гарячої води в матеріалах справи немає. І насамкінець послався на хибність та необґрунтованість розрахунку заборгованості.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлялись про розгляд справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових документів за зареєстрованою адресою місця їх проживання, проте поштові відправлення повернулись без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», правом на подання відзиву вони не скористалися.
08.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив. Заперечення проти аргументів відповідача мотивовані тим, що згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 (далі також - Закон № 2189-VIII) індивідуальним споживачем є фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна, та відповідно до частини третьої статті 9 цього ж Закону - дієздатні особи, які зареєстровані у житлі споживача несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житло-комунальних послуг. Також вказали що відповідачі щомісячно отримували рахунки на оплату наданих послуг та мали можливість надати достовірні відомості про кількість осіб, які мають зареєстроване місце проживання у квартирі або кількість фактично проживаючих осіб, однак ніхто не звертався до позивача з повідомленням про перерахунок вартості наданих послуг на підставі розподільчих (індивідуальних) показників засобів обліку, встановлених в квартирі. А проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати за отримані комунальні послуги, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у квартирі, що свідчить про те, що вони є користувачами наданих послуг. А тому поданий позивачем позов просять задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 01.07.2014 є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
ТОВ «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Відповідна інформація розміщена на веб-сторінці Київської міської державної адміністрації.
ТОВ «Євро-Реконструкція» має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постачання теплової енергії, і надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з нормами статей 319, 322 ЦК України власники зобов`язані утримувати майно, що їм належить.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна…стаття 360 ЦК України.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом № 2189-VIII, а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
З урахуванням норм пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII, індивідуальним споживачем є фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.
Законом № 2189-VIIIта Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Частинами першою та третьою статті 9 Закону № 2189-VIIIпередбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-VІ (діяв до 01.05.2019) договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання).
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
23.07.2014 у газеті Хрещатик (№103(4503)) позивачем розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проєкт договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№111(4511)).
Оскільки, згідно з частиною другою статті 641 ЦК України, реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях, то відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її приєднання (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Законом України № 2189-VІІІ від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги», правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та правилами надання послуг з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ) від 11.12.2019 №1182 визначено порядок укладання індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 та 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Частиною першою статті 12 Закону № 2189-VIIIпередбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладається як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (пункт 1 частини другої статті 7, пункт 2 частини другої статті 8 Закону № 2189-VIII).
Статтею 13 Закону № 2189-VIIIпередбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку. Частиною п`ятою статті 13 вище вказаного закону передбачено, що відмова від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладення договору з виконавцем не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали договір з виконавцем, то фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплати рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному сайті позивача 13.10.2021.
Пунктом 7 частини першої статті 8 Закону № 2189-VIIIпередбачено право виконавця комунальної послуги у разі укладання індивідуального договору про надання комунальної послуги - отримати інформація від споживача про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Проте, договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно правовими актами на момент виникнення заборгованості між сторонами не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів споживачами послуг до ТОВ «Євро-Реконструкція» не подавались.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, а також не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити отримані ним житлово-комунальні послуги.
Факт надання позивачем для будинку АДРЕСА_1 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання протягом спірного періоду не спростований відповідачами та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, а саме: ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постачання теплової енергії, а також документами, складеними на їх виконання.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що з грудня 2023 р. відповідачі не вносили плату за отримані послуги з постачання теплової енергії, з жовтня 2018 року за послуги з гарячого водопостачання, та з березня 2024 року за абонентське обслуговування.
На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок, відповідно до якого станом на 31.03.2025 за відповідачами рахується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та абонентської плати у розмірі 26 463,33 грн.
За приписом статті 625 ЦК України боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції станом на лютий 2022 року склали 807,63 грн, та три проценти річних складають 245,78 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві наголошував, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з березня 2022 року не проживають у квартирі, а тому не є споживачами послуг, які надає позивач.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не зверталися до позивача, із заявами щодо незгоди з приводу розміру нарахувань за надані житлово-комунальні послуги, а відповідно визнавали факт спожитих ними послуг з урахуванням зроблених позивачем нарахувань.
Отже, відповідачі, як споживачі житлово-комунальних послуг, мають інтерес надавати достовірні відомості про кількість осіб, які мають зареєстроване місце проживання у квартирі або кількість фактично проживаючих осіб, а також відомості про зміну кількості таких осіб. Обов`язку періодичної перевірки кількості осіб, які мають зареєстроване місце проживання у квартирі або кількість фактично проживаючих осіб у позивача (виконавця) немає.
Доказів того, що відповідачі, до моменту подання позовної заяви зверталися до позивача з повідомленням про зміну кількості зареєстрованих чи фактично проживаючих осіб у квартирі, відповідачами не надано.
Відповідно до вимог пункту 28 та підпункту 11 пункту 46 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1128 (зі змінами) споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Оскільки відповідачі як споживачі, не проінформували виконавця в місячний термін про зміну постійного місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому у позивача відсутні підстави для проведення перерахунку обсягів наданих послуг та розміру плати за надані послуги споживачу в попередніх періодах.
Плата за послуги з постачання теплової енергії залежить від опалювальної площі квартири і не залежить від кількості проживаючих в ній людей. Питання не проживання осіб за місцем реєстрації ніяк не впливає на нарахування за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, оскільки, згідно пункту 6 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII питання перерахунку за комунальні послуги за період відсутності осіб за місцем реєстрації не стосується послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (за наявності встановленого у квартирі індивідуального засобу обліку гарячого водопостачання).
Також відповідачами не було здійснено повірку лічильників з постачання гарячої води, а тому після закінчення терміну повірки нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснюється по нормі споживання відповідно до кількості зареєстрованих в квартирі чотирьох осіб.
Отже, споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг (крім послуги за постачання теплової енергії) лише у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально підтвердить свою відсутність в квартирі.
За положенням статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).
Визначаючи розмір заборгованості відповідачів за послуги з централізованого опалення, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих і сплачених відповідачами сум.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою і жодних доказів, які б його спростовували, відповідачами не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_3 і є споживачами житлово-комунальних послуг, які надає позивач. Відповідачем ОСОБА_1 до суду був поданий акт обстеження житлово-побутових умов від 20.06.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з березня 2022 року не проживають за вказаною адресою. Даний акт не може бути підставою для звільнення їх від оплати за житлово-комунальні послуги у спірний період, оскільки такий документ вони зобов`язані були надати до надавача послуг (позивача) у спірний період, але таких підтверджень суду не надано.
Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентської плати, трьох процентів річних та індексу інфляції в загальному розмірі 27 516,74 грн.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідачів в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, запослуги з постачаннягарячої води та за абонентське обслуговування в розмірі 26 463,33 грн,втрати від інфляції в розмірі 807,63 грн, суму трьох процентів річних в розмірі 245,78 грн та судовий збір в розмірі 3 028 грн, а усього 30 544,74 (тридцять тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 74 копійки.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», код юридичної особи: 37739041, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_1 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач 4: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua