Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №752/25390/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №752/25390/25

Суддя: Токман Ю. Ф.

Справа № 752/25390/25

Провадження №: 3-зв/752/6/26

ПОСТАНОВА

14 вересня 2026 року м.Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Первушиної О.С. від участі у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва з 16 жовтня 2025 року перебуває вищевказана справа про адміністративне правопорушення.

08 вересня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О. С. заявила самовідвід від участі у справі, мотивуючи тим, що разом із захисником Мельником А.В. тривалий час працювала в Печерському районному суді міста Києва.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Мельник А. В. вважав, що заява судді про самовідвід підлягає задоволенню.

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені у заяві про самовідвід обставини, вважаю що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами КУпАП не унормовано порядок вирішення питань відводу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи зазначене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, суд вважає, що розгляд заяви про відвід в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом, не дивлячись на прогалину в КУпАП.

У даному випадку питання про самовідвід судді може бути вирішене в порядку аналогії з КПК України.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо, зокрема, наявні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo, «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд, оцінюючи підставу відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність причин стверджувати, що суддя Первушина О. С. виявляє особисту упередженість. Доводів протилежного суддею у заяві не зазначено.

Щодо об`єктивного критерію, то сам по собі факт роботи судді із захисником в одній установі близько 20 років тому є підставою для об`єктивно обґрунтованих побоювань у небезсторонності судді.

Крім того, справа надійшла до суду 16 жовтня 2025 року, захисник Мельник А. В. бере участь у справі з 23 жовтня 2025 року, при цьому із заявою про самовідвід суддя звернулася лише 08 вересня 2026 року.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.

Керуючись ст. 221, 245 КУпАП, 75-80 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви судді Первушиної Олени Сергіївни про самовідвід від участі у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Ф. Токман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua