Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №752/21496/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21496/26

Провадження № 2/752/14820/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Хоменко В.С.

при секретарі - Павлюх П.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 31.08.2013 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1671.

В обґрунтовання позовних вимог зазначає, що 31.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1671, між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу подружжя має спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилається на те, що із 2025 року сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведетьсч, проживають окремо, не мають спільного сімейного бюджету та не підтримують подружніх стосунків.

Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та є неможливим. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, у зв`язку з чим спір щодо припинення шлюбу між сторонами відсутній.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.08.2026 року по справі відкрито провадження із призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін на 11.09.2026 року (а.с. 18-19).

Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки подання відповідних заяв по суті.

03.09.2026 року від відповідача надійшов відзив відповідно до якого позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірванняшлюбу.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1671, між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Від шлюбу подружжя має спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 10)

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, згідно з квитанцією № 2744-9555-4254-1729 від 14.08.2026 року, що міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведені норми, а також те, що відповідач визнав позов у повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що становить 665,60 грн, а 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем, що становить 665,60 грн стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.1,24,36,54, 56, 110-114, СК України, ст.ст. 258,274ЦПК України, суд, -

ухвалив :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений 31.08.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за актовим записом № 1671- розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за подачу позову згідно з квитанцією № 2744-9555-4254-1729 від 14.08.2026 року в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко