Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №725/5837/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/5837/26

Номер провадження 2/725/1517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

при секретарі – Танасійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (с. Нижні Станівці, Кіцманський р-н.), від імені якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), треті особи: ТОВ «Єврокомунбуд» (м. Чернівці, вул. Шевченка, 22) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з відповідача завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення 1-1-1-8 за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1 237 254 (один мільйон двісті тридцять сім двісті п`ятдесят чотири) грн.; завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення 1-1-1-8 за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та понесені судові витрати: судовий збір у сумі 13 872 грн. 54 коп., та витрати на правничу допомогу за підготовку та подання позовної заяви до суду у розмірі 50 000 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що позивачці на праві приватної власності належить нежитлові приміщення 1-1-1-8 за адресою: АДРЕСА_2 ,

загальною площею 82,9 кв.м.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище над приміщенням позивача, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

31.01.2026 виявлено, що у належному позивачу нежитловому приміщенні сталось залиття: уся підлога була залита водою, яка скапувала із стелі. За наслідками звернення до КП «Чернівціводоканал», що підтверджується довідкою № 01/1/572 від 02.03.2026 року.

Також, комісією у складі головного інженера ОСОБА_4 та техніка ОСОБА_5 ТОВ «Єврокомунбуд» проведено обстеження вищевказаного приміщення за результатами якого складено акт про залиття від 22.05.2026 року.

Згідно із зазначеним актом, на момент обстеження у приміщенні 1-2 площею 13,1 кв. м виявлено сліди залиття стелі по всій площі та відшарування штукатурки зі стелі. Стіна зі сторони будинку АДРЕСА_4 оздоблена гіпсовими декоративними плитами, які відпали на 2/3 площі стіни. На стіні зі сторони кухні виявлено сліди залиття, а зі сторони проходу до приміщення 1-1 виявлено осипання штукатурки внаслідок залиття. У проході, де стіни облаштовані декоративними візерунками, спостерігається утворення плісняви.

У приміщенні кухні залито стелю по всій площі та частково стіни, на яких виявлено сліди залиття. У коридорі 1-5 також виявлено сліди залиття. У приміщенні коридору 1-7 виявлено сліди залиття стелі та стіни, що межує з кухнею. На момент обстеження приміщення не використовується за призначенням.

У всіх приміщеннях залито електропроводку. Залиття нежитлового приміщення виникло з квартири АДРЕСА_5 , яка розташована над зазначеним приміщенням.

Також, відповідно до висновку з технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж щодо можливості подальшої експлуатації нежитлових приміщень кафе-бару № 1-1-1-8 по АДРЕСА_2 від 12.03.2026 року, за результатами класифікації технічного стану будівельних конструкцій загальний технічний стан об`єкта оцінено як категорія 3 — непридатний до нормальної експлуатації.

Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва з урахуванням поточних цін на матеріальні ресурси, прийнятих станом на 14.04.2026 року, зведений кошторисний розрахунок в сумі 1 237 254 грн.

Вважаю, що відповідач внаслідок своєї бездіяльності, яка полягала у несвоєчасному проведенні поточних ремонтних робіт у підсобному приміщенні кухні, розташованої у кв. АДРЕСА_5 , допустив виникнення аварійної ситуації та не вжив достатніх і своєчасних заходів щодо усунення пошкодження (протікання труби водопостачання) та недопущення залиття нижче розташованого нежитлового приміщення, що належить позивачу, у зв`язку з чим завдав майнової шкоди у розмірі 1 237 254 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо моральної шкоди зазначила, що позивач у зв`язку із залиттям нежитлового приміщення № 1-1-1-8 зазнала значної моральної шкоди, яка виразилась у емоційних переживаннях, душевних стражданнях та хвилюваннях. Істотне пошкодження зазначеного приміщення, в якому протягом тривалого часу проводився якісний ремонт із використанням дорогих будівельних та оздоблювальних матеріалів, призвело до неможливості його подальшого використання за призначенням. Наразі приміщення втратило свій естетичний вигляд та функціональну придатність, а позивач не має достатніх коштів для його відновлення, що додатково посилює її моральні страждання.

Відтак, протиправні дії та бездіяльність відповідача щодо належного утримання квартири АДРЕСА_5 призвели до порушення звичного та усталеного ритму життя позивача.

Позивачка була змушена витрачати значний час на звернення до оцінювача, фахівців з ремонту для отримання консультацій, а також на пошук додаткових коштів для проведення відновлювального ремонту. Зазначені обставини є для позивача новими та незвичними, оскільки цей час вона могла б використати на сімейні справи та відпочинок.

З огляду на викладене вище, а також тривалість часу, який минув з дня залиття, та відмову відповідачів у добровільному відшкодуванні завданих збитків, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, становить 100 000 (сто тисяч) грн. Зазначений розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, характеру й глибині моральних страждань позивача, а також є співмірним із розміром завданих матеріальних збитків.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача слід стягнути на користь позивача завдану внаслідок залиття нерухомого майна матеріальну шкоду у розмірі 1 237 254 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та судові витрати.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій той позовні вимоги підтримав та проти заочного вирішення справи та прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася в порядку, передбаченому процесуальним законом. Будь-яких заяв, клопотань, пояснень від неї до суду не надійшло, про причини своєї неявки суд не повідомлила.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Таким чином, відповідач, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається такою, що повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідача належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді.

Жодних заяв, клопотань, чи пояснень з приводу позовних вимог, або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідачів на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило. У зв`язку з викладеним, суд позбавлений можливості встановити позицію співвідповідачів щодо предмету спору.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 цієї статті у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення за наявними у справі доказами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 31.01.2026 року виявлено, що у належному позивачу нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , сталось залиття, внаслідок витоку води водопровідних мереж в квартирі поверхом вище, про що складено довідку від 02.03.2026 року №01/1/572 в. о. генерального директора КП «Чернівціводоканал» Сайковським А. (а.с.9).

Право власності позивача підтверджується наданою позивачці на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (а.с.19 зв.).

Згідно із актом, складеним комісією у складі головного інженера Стасюк Т.Т. та техніка

ОСОБА_5 ТОВ «Єврокомунбуд» за результатами проведеного обстеження вищевказаного приміщення, встановлено, що на момент обстеження у приміщенні 1-2 площею 13,1 кв. м виявлено сліди залиття стелі по всій площі та відшарування штукатурки зі стелі. Стіна зі сторони будинку № 21 оздоблена гіпсовими декоративними плитами, які відпали на 2/3 площі стіни. На стіні зі сторони кухні виявлено сліди залиття, а зі сторони проходу до приміщення 1-1 виявлено осипання штукатурки внаслідок залиття. У проході, де стіни облаштовані декоративними візерунками, спостерігається утворення плісняви. У приміщенні кухні залито стелю по всій площі та частково стіни, на яких виявлено сліди залиття. У коридорі 1-5 також виявлено сліди залиття. У приміщенні коридору 1-7 виявлено сліди залиття стелі та стіни, що межує з кухнею. На момент обстеження приміщення не використовується за призначенням. У всіх приміщеннях залито електропроводку. Залиття нежитлового приміщення виникло з квартири АДРЕСА_5 , яка розташована над зазначеним приміщенням (а.с.9 зв.).

Винною у залитті нежитлового приміщення позивача є власниця квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище над приміщенням позивача, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.39 зв. ).

Відповідно висновку з технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж щодо можливості подальшої експлуатації нежитлових приміщень кафе-бару № 1-1-1-8 по АДРЕСА_2 від 12.03.2026 року, за результатами класифікації технічного стану будівельних конструкцій загальний технічний стан об`єкта оцінено як категорія 3 — непридатний до нормальної експлуатації.(а.с.10-23).

Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва з урахуванням поточних цін на матеріальні ресурси, прийнятих станом на 14.04.2026 року, зведений кошторисний розрахунок в сумі 1 237 254 грн. (а.с.24-37).

Приписами ч. 1-5 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно з п. 3-4, 6, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник зобов`язаний: забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Таким чином, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника (власників) квартири. Відповідний висновок міститься у постановах КЦС ВС по справам №344/3303/16-ц від 03.10.2018 та № 401/2142/16-ц від 02.05.2018.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічні висновки містяться у постановах КЦС ВС по справах №686/10520/15-ц від 14.02.2018 , №761/12945/19 від 27.05.2021 та №584/947/20 від 09.04.2024.

Аналізуючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленим, що причиною залиття нежитлових приміщень позивача є виток води водопровідних мереж у вище розташованій квартирі АДРЕСА_3 , де у підсобному приміщенні кухні було виявлено протікання труби водопостачання (а.с.9).

Аналізуючи матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, суд вважає доведеним, що винним у залитті нежитлових приміщень позивача є відповідач по справі, яка як власник майна не забезпечила належне утримання сантехнічного обладнання у власному житлі, що стало причиною залиття нежитлових приміщень позивача.

Доказів на спростування обставин, що зазначені у акті від 22.05.2026 про наслідки залиття до суду не надано, як і не надано доказів відсутності вини у залитті нежитлових приміщень позивача відповідачем або наявності підстав для звільнення її від відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Враховуючи наявні матеріали справи, суд вважає, що відповідач у силу закону має нести відповідальність за неналежне виконання обов`язку утримути її квартиру в цілому та її сантехнічне обладнання,зокрема, у технічно справному стані, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача спричинених нею матеріальних збитків внаслідок залиття є обґрунтованими.

Відповідно до ст.13 Конституції України власність зобов`язує.

Судом встановлено, що висновок з технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж щодо можливості подальшої експлуатації нежитлових приміщень кафе-бару № 1-1-1-8 по АДРЕСА_2 від 12.03.2026 року, та кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва з урахуванням поточних цін на матеріальні ресурси, прийнятих станом на 14.04.2026 року, містять докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки.

Доказів на спростування вказаного Звіту, відповідачем не надано.

Оцінивши вказані вище Висновок та кошторисний розрахунок у сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд приймає їх до уваги в якості належних та допустимих доказів при визначенні розміру матеріальної шкоди.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення у розмірі 1237 254 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає, що внаслідок залиття квартири та пошкодження приналежного позивачу майна, позивач зазнав моральних страждань,

А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути зі відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Крім того, зі відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 13872,50 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 317, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.151 ЖК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-283 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення 1-1-1-8 за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1 237 254 (один мільйон двісті тридцять сім двісті п`ятдесят чотири) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення 1-1-1-8 за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: судовий збір у сумі 13 872 грн. 54 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.