Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №725/5906/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/5906/26

Номер провадження 2-а/725/190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Жерновей Н.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування своїх вимог вказав, що 06.02.2025 року відносно нього працівниками ТЦК було складено протокол про адміністративне правопорушення за невиконання його обов`язку щодо уточнення персональних даних у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.

Зазначає, що під час складання адміністративних матеріалів до вищевказаного протоколу ним було надано посадовій особі ТЦК документи, які підтверджують виконання ним обов`язку щодо уточнення персональних даних, а також письмове клопотання про закриття провадження у справі. За результатом розгляду даної справи, на якій позивач був присутній, працівник ТЦК усно його запевнив, що ухвалено усне попередження, та пояснив, що постанова буде надрукована пізніше. Однак, 05.06.2025 року він дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №706, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. При цьому, надані ним документи та зазначені обставини працівниками ТЦК взяті до уваги не були.

Вважає, що вищевказана спірна постанова являється незаконною, оскільки ним було оновлено його військово-облікові дані в передбачені законом строки.

Крім цього, зауважує, що відповідач не довів відсутність можливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії, що, на його думку, також свідчить про незаконність вищевказаної спірної постанови.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення №571 від 16.02.2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено нього штраф у сумі 17000,00 грн., закривши провадження у справі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча спрямувано до суду заяву про розгляд даної адміністративної справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від нього до суду не надходило, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність. Відзиву на позов від відповідача також до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 16.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №571, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №571 від 16.02.2025 року, яка була винесена в результаті розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 №571 від 06.02.2025 року, громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 року, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період (з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент складання протоколу). Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, абзацом 4 частини 1 статті 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, із 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

При цьому, частиною 8 статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки №154 від 23.02.2022 року.

Відповідно до пункту 1 вищевказаного Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (їх керівники) серед іншого розглядають справи про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону № 3543-XII) військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Таким чином, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 та під час шлюбу у них народилося 4 дітей: ОСОБА_3 , 2011р.н., ОСОБА_4 , 2013 р.н., ОСОБА_5 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2022 р.н. Окрім того, син ОСОБА_3 , 2011 р.н., є дитиною з інвалідністю підгрупи «А», з діагнозом дитячий аутизм із загальним недорозвитком мови 1-2 рівня вираженими когнітивними порушеннями. Судом встановлено, що позивач перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляді справи.

За таких обставин об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме невиконання вимоги щодо уточнення персональних даних у період особливого періоду, у діях позивача відсутня, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім цього, згідно з приміткою до статей 210, 210-1 цього Кодексу, вбачається, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

При цьому, суд дослідивши вищевказані матеріали адміністративної справи, зокрема оскаржувану спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення №571 від 16.02.2025.2025, а також вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення №571 від 06.002.2025, приходить до висновку, що відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_5 в порушення вимог вищезазначеної примітки до ст.ст.210, 210-1 КУпАП не було перевірено наявність зазначеної в протоколі інформації про військово-облікові дані позивача у відповідних державних реєстрах, які володіють зазначеною інформацією, або відомостей про неможливість отримання зазначеної інформації з посиланням на відповідні причини неможливості отримання зазначених відомостей з вищевказаних реєстрів.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених норм права, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення №571 від 16.02.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати вищезазначену спірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення № №571 від 16.02.2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях позивача ОСОБА_1 складу вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як наслідок, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №571 від 16.02.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено нього штраф у сумі 17000,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КупАП - закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ПГУ № НОМЕР_2 виданий 01.04.2026 р. органом №7310, - судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Іщенко І. В.