Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №646/6460/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/6460/25

№ провадження 1-кп/646/531/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за № 12025226170000163 від 17.06.2025 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білозерське Добропільського району Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 26.04.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 4 місяців арешту; 16.06.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 15.06.2025 року приблизно о 09:30, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Класс», який знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, буд. 178, побачив в банкоматі, розміщеному у приміщенні вказаного супермаркету, банківську картку (з безконтактною технологією проведення платежів), яка була втрачена її власником, потерпілим ОСОБА_5 , при знятті 15.06.2025 готівки у вище зазначеному банкоматі. На вищезазначеній банківській картці встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк", № НОМЕР_1 , яка є персоніфікованою пластиковою карткою, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах та відповідно до пункту 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», абз. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію», примітки до статті 358 Кримінального Кодексу України є офіційним документом та в силу вимог ч. 4 ст. 51 Закону України «Про діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронний документообіг» є електронним офіційним документом. Після чого, витягнувши вказану банківську картку з банкомату, обвинувачений, упевнився, що то була банківська картка видана АТ КБ «ПриватБанк». В цей час у обвинуваченого, раптово виник протиправний умисел, спрямований на привласнення вищевказаного офіційного документу. Обвинувачений усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, спрямований на привласнення офіційного документа, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, з метою подальшого використання, керуючись корисливими мотивами, поклавши вказану банківська картку, належну потерпілому до своєї кишені, тобто привласнивши її, пішов з місця вчинення правопорушення.

У подальшому, в період з 09:38 по 09:49 15.06.2025 року, обвинувачений, керуючись корисливими мотивами, умисно, використовуючи вищевказану банківську картку, яка належить потерпілому, здійснив спочатку 2 операції з розрахунку за товари в ТОВ «Кісет» та 3 операції в ТОВ «Атіка» з розрахунку за товари, шляхом безконтактних розрахунків за товар у вказаних магазинах через термінал на загальну суму 2029,6 грн, чим заподіяв потерпілому, майнову шкоду на загальну суму 2029,6 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, пояснив, що дійсно в приміщені супермаркету, в банкоматі, побачив банківську картку, яку привласнив та в подальшому використовував для розрахунку за придбані товари. Щиро кається в скоєному.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення в повному обсязі, в також те, що ним не оспорюються фактичні обставини справи, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачений вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежився поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Таким чином суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у привласненні офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів та кваліфікує його дії за ч.1 ст.357 КК України.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

На обліку у лікаря психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

При призначенні покарання обвинуваченому, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на обліках лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги обставини вчинення злочину, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, те, що він був судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що обвинувачений не зробив для себе належних висновків, на шлях виправлення не стала, що у свою чергу, свідчить про асоціальний спосіб життя обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд, з метою досягнення виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, вважає необхідним призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.357 ч.1 КК України.

Судом встановлено, що дане кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено після ухвалення 16.06.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова обвинувального вироку, тому при призначені обвинуваченому остаточного покарання по даному кримінальному провадженню слід застосувати положення ст. ст.71 ч.1,72 КК України.

Така позиція відповідає висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі за № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, спів розмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Долю речових доказів по справі, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт тимчасово вилученого майна – скасувати.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ст.357 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.ст.71 ч.1,72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2023 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Після набрання вироком суду законної сили, ОСОБА_3 затримати та через Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» направити до установи відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Арешт тимчасово вилученого майна - скасувати.

Речові докази по справі: диск СD-R диск з відеофайлом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим – у той же строк з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1